Управлінська діяльність керівників аварійно-рятувальних підрозділів МНС України.

ВСТУП Актуальність теми. Результати роботи підрозділів МНС України багато в чому залежать від ефективності керівництва колективами. Невідповідність психологічних якостей керівника вимогам професії є причиною виникнення напруженості і конфліктів у взаєминах з підлеглими, плинності кадрів і в результаті приводить до зниження ефективності діяльності підлеглих підрозділів. В психології управління, соціальній психології виконано значний обсяг досліджень, в яких показано значення стилю керівництва, психологічних особливостей особистості керівників для управлінської діяльності 9, 13, 17, 21, 43. Не дивлячись на велику увагу до цієї проблеми, вона як і раніше зберігає свою актуальність як в теоретичному, так і в практичному аспекті її вивчення. Особистісні властивості ефективно працюючих керівників вивчені недостатньо. Найбільший інтерес, на наш погляд, представляє проблема соціально-психологічної компетентності керівника, яка включає сукупність знань і умінь, що забезпечують міжособистісну взаємодію. Соціально-психологічна компетентність є необхідною умовою оптимальної управлінської діяльності керівника. Соціально-психологічна компетентність знаходить вираження в професійній готовності керівника усвідомлено, вчасно і творчо вирішувати різноманітні управлінські задачі. Основною характеристикою соціально-психологічної компетентності керівника є стиль керівництва. Серед питань, що мають важливе практичне значення є вивчення взаємозв’язку стилю керівництва з успішністю управлінської взаємодії та його обумовленість особистісними властивостями керівників аварійно-рятувальних підрозділів МНС України. Мета дослідження — обґрунтувати обумовленість стилів керів-ництва та їх ефективність особливостями особистості керівників аварійно-рятуваль¬них підрозділів МНС України Задачі роботи: 1. Здійснити теоретичний аналіз сучасного стану проблеми стилю ке-рівництва. 2. Виявити типи стилів керівництва у керівників аварійно-рятувальних підрозділів МНС України. 3. Дослідити зв’язок стилю керівництва з ефективністю управлінської взаємодії. 4. Вивчити вплив особистісних властивостей керівників на вибір того чи іншого стилю керівництва Об’єкт дослідження — управлінська діяльність керівників аварійно-рятувальних підрозділів МНС України. Предмет дослідження — вплив стилю керівництва на ефективність управлінської взаємодії керівників аварійно-рятувальних підрозділів МНС України з підлеглими співробітниками. Гіпотеза. Ми припустили, що в умовах управлінської взаємодії, яка характерна для управлінських структур МНС України, найбільш ефектив-ним буде стиль орієнтований на досягнення організаційних задач. Методи дослідження:  теоретичні: вивчення та аналіз літератури за проблемою дослідження;  емпіричні: експертні оцінки, психодіагностичні методи;  математико-статистичні: кластерний аналіз, аналіз таблиць спряженості, параметричні методи порівняння вибірок. Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що містить 55 позицій. Робота включає 1 таблицю, 2 малюнки, додаток. Повний обсяг роботи становить 55 сторінок.

ЗМІСТ ВСТУП 4 РОЗДІЛ 1. СУЧАСНИЙ СТАН ПРОБЛЕМИ СТИЛІВ КЕРІВНИЦТВА ТА ЇХ ЕФЕКТИВНОСТІ 6 1.1. Поняття про стиль діяльності 6 1.2. Стиль керівництва 12 1.2. Класифікації стилів керівництва 13 1.3. Стиль керівництва й особистісні особливості 22 1.4. Ефективність різних стилів керівництва 24 1.4.1. Основні підходи до оцінки ефективності керівництва 25 1.4.1. Відношення підлеглих до різних стилів керівництва 31 РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ, МЕТОДИ, ОБСЯГ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГРУНТУВАННЯ 33 2.1 Організація дослідження, обсяг вибірки та її загальна характеристика 33 2.2. Характеристика психодіагностичних методів 33 2.3. Методи математико-статистичної обробки даних дослідження 35 РОЗДІЛ 3. ДОСЛІДЖЕННЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ СТИЛІВ КЕРІВНИЦТВА З ЕФЕКТИВНІСТЮ ТА ОСОБИСТІСНИМИ ВЛАСТИВОСТЯМИ КЕРІВНИКІВ 42 3.1. Взаємозв’язок стилів керівництва з ефективністю 42 3.2. Особистісні властивості керівників різного стилю 45 Висновки 48 Література 49 Додатки 54

ЛІТЕРАТУРА 1. Афанасьев В. Г. Человек в управлении обществом. — М.: Политиздат, 1977. — 382 с. 2. Базаров Т. Ю. Социально-психологическая ориентировка непосредственного руководителя трудового коллектива: Автореф. Дисс. … канд психол. Наук. — М., 1981. — 22 с. 3. Блейк Р., Моутон Д. Научные методы управления. — Киев: Наукова думка, 1990. — 240 с. 4. Борисов А. В. Оптимизация руководства группой как фактор повышения эффективности пуско-наладочных работ в электроустановках // Вопросы психологии. — 1977. — № 6. 5. Вейлл П. Искусство менеджмента.— М.: Экономика, 1993. 6. Волков И.П. Руководителю о человеческом факторе.— Л.: Лен-издат, 1989.— 222 с. 7. Волков И. П. Стили руководства при решении задач социального развития коллективов пред¬приятия // Социальная психология и социальное планирование. — Л., 1973. 8. Гиллард Ш., Прайс Дж. Роль менеджеров в эффективном управле-нии проектами // Управленческие кадры и организационная культура. Тематический сборник статей. Вып. 3. — М.: Гл. ред. межд. журнала «Проблемы теории и практики управления», 2000. 9. Журавлев А. Л. Психология управленческого взаимодействия. — М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2004. — 476 с. 10. Журавлев А.Л. Взаимосвязь личности руководителя и стиля руководства в условиях совместной деятельности коллектива // Совместная деятельность: Теория, методология, практика.— М.: Наука, 1988.— С. 151-167. 11. Журавлев А. Л. Факторы формирования стиля руководства производственным коллективом // Социально-психологические проблемы производственного коллектива. — М., 1983. 12. Журавлев А.Л., Рубахин В. Ф. Проблема «человеческого фактора» в управлении // Психологические проблемы социальной регуляции поведения. — М., 1976. 13. Занковский А. Н. Организационная психология. — М.: Флинта: МПСИ, 2000. — 648 с. 14. Ильин Е.П. Дифференциальная психофизиология.— СПб.: Питер, 2001.— 464 с. 15. Ильин Е. П., Нгуен Ки Тыонг. Склонность к стилю руководства и личностные особенности // Психологические проблемы самореализации личности. — СПб., 1999а. — Вып. 3. — С. 102-112. 16. Ильин Е. П., Нгуен Ки Тыонг. Склонность к стилю руководства и свойства нервной системы // Ананьевские чтения-99: Тезисы научно-практической конференции. — СПб., 1999б. 17. Кабаченко Т. С. Психология в управлении человеческими ресурсами. — СПб.: Питер, 2003. — 400 с. 18. Кабаченко Т. С. Психология управления. — М.: Педагогическое общество России, 2000. — 384 с. 19. Кадровый резерв и оценка результативности труда управленческих кадров. — М.: Дело ЛТД, 1995. —176 с. 20. Кайдалов Д. П., Суименко Е. И. Психология единоначалия и коллегиальности. — М.: Мысль, 1979. — 254 c. 21. Карпов А. В. Психология менеджмента. — М.: Гардарики, 1999. — 584 с. 22. Климов Е. А. Индивидуальный стиль деятельности в зависимости от типологических свойств нервной системы. — Казань: Изд-во Казан- ун-та, 1969, 278 с. 23. Косов Б. Б. Исследование индивидуального стиля деятельности руководителей органов внутренних дел // Психологический журнал. — 1984. — Т. 5. — № 3. 24. Кричевский Р. Л., Маржине А. В. Психологические факторы эффективности руководства первичным коллективом. — Кишинев, Штиинца, 1991. — 126 с. 25. Кричевский Р. Л., Рыжак М. М. Психология руководства и лидерства в спортивном коллекти¬ве. — М.: Изд-во МГУ, 1985. — 226 с. 26. Кричевский Р. Л. Исследование стилей руководства и лидерства в группах и коллективах // Психология коллектива и личности. — М.: НИИ ОП АПН СССР, 1980. — С. 10-23. 27. Кричевский Р. Л. Проблема сплоченности малых групп в зарубежной социаль¬ной психологии // Вопросы психологии. — 1973. — № 3. — С. 174-184. 28. Ксенофонтова Е. Г. Исследование локализации контроля личности. Новая версия методики «Уровень субъективного контроля» // Психологический журнал.– 1999.– Т. 20.– № 2.– С. 103-114. 29. Кудряшова Л. Д. Каким быть руководителю. — Л.: Лениздат, 1986. — 158 с. 30. Кузьмин Е. С, Волков И. П., Емельянов Ю. Н. Руководитель и коллектив. — Л.: Лениздат, 1974. — 31. Либин А. В. Дифференциальная психология. — М.: Смысл, Издательский центр «Академия», 2004. — 527 с. 32. Магура М. И., Курбатова М. Б. Оценка работы персонала: практическое пособие для руководителей разного уровня и специалистов кадровых служб. — М.: ЗАО «Бизнес школа «Интел Синтез», 2001. — 144 с. 33. Максаков А. Ю. Стили педагогического общения тренеров детских команд и их оптимизация: Автореф. дис. ...канд. наук. — Л., 1990. — 16 с. 34. Меньшиков Л. И. Деловая оценка работников в сфере управления. — М.: Экономика, 1974. — 159 с. 35. Мишутин Д. А. Профессионально-педагогическое общение учителя и ученика на уроке физи¬ческой культуры: Автореф. дис. ...канд. наук. — СПб., 1992.— 16 с. 36. Мерлин В. С. Очерк интегрального исследования индивидуальности. II изд. — М., 1986. — 254 с. 37. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента.— М.: Дело, 1992.— 700 с. 38. Наследов А. Д. Математические методы психологического исследования. — СПб.: Речь, 2004. — 392 с. 39. Немов Р. С. Социально-психологический анализ эффективной деятельности коллектива. — М.: Педагогика, 1984. — 200 с. 40. Оценка работников управления / Под ред Г.Х. Попова. — М.: Моск. рабочий, 1976. — 352 с. 41. Оценка управленческой компетентности руководящих кадров ГПС / Марьин М. И., Иванихина И. В., Ловчан С. И. и др.: Методическое пособие. — М. ВНИИПО, 1998. — 117 с. 42. Петровский А. В., Шпалинский В. В. Социальная психология коллек¬тива.— М.: Просвещение, 1978. — 176 с. 43. Психология менеджмента. — Харьков: Изд-во Гуманитарный центр, 2002. — 556 с. 44. Реан А. А., Коломинский Я. Л. Социально-педагогическая психология.— СПб., Питер, 2000. 45. Ревенко Н. В. Социально-психологический анализ стиля руководства: Автореф. дис. канд. психол. наук. — М., 1980. 46. Русалинова А. А. Типы руководства и их эффективность // Про-мышленная социальная психология. — Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1982.— С. 151-165. 47. Русалинова А. А. Некоторые характеристики руководителя как субъекта управления трудо¬вым коллективом // Трудовой коллектив как субъект и объект управления. — Л., 1980. — С. 97-113. 48. Свенцицкий А. Л. Социальная психология управления. — Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1986. — 176 с. 49. Старобинский Э. Е. Как управлять персоналом? — М., 1997. 50. Стреляу Я. Роль темперамента в психическом развитии. — М.: Прогресс, 1982. 51. Толочек В. А. Стили профессиональной деятельности. — М.: Смысл, 2000. 52. Толочек В. А. Стилевые характеристики взаимодействия руководителей в управленческой структуре // Вестник МГУ. Сер. 14. Психология. 1995. — № 3. 53. Толочек В. А. Триада управления и стиль руководства // Социологические исследования. — 1992. — № 2. — С. 121-124. 54. Фалмер М. Р. Энциклопедия современного управления. Т. 3. — М.: ВИПКэнерго, 1992. 55. Холодная М. А. Когнитивные стили: О природе индивидуального ума. — М.: ПЕР СЭ, 2002. — 304 с.