Микола павлович ігнатєв як людина і державний діяч..

ВСТУП М.П. Ігнатєв був одним з видатних дипломатів 50-70-х років XIX століття. Він – один із небагатьох російських людей, який сприяв проведенню так званої «національної» зовнішньої політики, направленої на активізацію дій Росії на міжнародній арені і відродження її зовнішньополітичної могутності. Більш ніж двадцять років він віддаав дипломатичній діяльності. З його ім’ям пов’язано багато яскравих сторінок історії зовнішньої політики Росії, в тому числі встановлення дипломатичних та торгових відносин з Бухарою (1858 р.), підписання Пекинського договору з Китаєм ( 1860 р. ), Сан-Стефанського договору (1878 р.), проголошуючого незалежність Сербії, Чорногорії та Руминії і створення Болгарського автономного князівства. Тому, актуальність та доцільність обраної теми «М.П. Ігнатєв як дипломат та державний діяч» є значною. Вона зокрема полягає не тільки в тому, що на прикладі його важкої служби в МІС Росії можна провести прямі аналоги зі складностями взаємодії з бюрократизованим чиновницьким апаратом у новітній історії нашої держави. Не менш актуальніша у наші часи і проблема взаємовідносин з європейськими державами: Китаєм, Турцією та державами Середньої Азії. Вивчаючи дипломатичну спадщину М.П. Ігнатєв можна знайти багато важливого та корисного у формуванні політики України з перерахованими державами, у чому одна з найважливіших ролей належала саме М.П. Ігнатєву. Хронологічні рамки дослідження магістерської роботи охоплюють період з 1858 до 1878 років. Географічні межі дипломного дослідження визначаються: Константиннополем – де М.П. Ігнатєв був з 1864 року посланником, а з 1867-послом; Китаєм – де був заключений Пекинський договір від чотирнадцятого листопада 1860 року за участю М.П. Ігнатєва; Болгарією- де дев’ятнадцятого лютого 1878 року був заключений Сан-Стефанський договір. В роботі використовується ряд першоджерел з яких можна виділити наступні. По-перше це книга М.П. Ігнатєва «Походные письма 1877 года». В даній книзі публікуються листи видатного російського дипломата М.П. Ігнатєва, від оиця Росії, яка поставила свій підпис під Сан-Стефанським мирним договором 1878 року. Ці листи являють собою щоденник, у якому образно та емоційно записані найяскравіші епізоди Російсько-Турецької війни 1877-1878 роки. По-друге можна виділити книгу Н.А. Халфіна «Три російські місії», в якій описується місія М.П. Ігнатєва в Хиві та Бухарі, розповідається про місце та роль М.П. Ігнатєва у підписанні договору з Бухарою у 1858 році. Привертає увагу і книга В.Н. Виноградова «Міжнародні відносини на Балканах 1856-1878 роки». Це видання являється унікальним в радянській та світовій історіографії, оскільки воно вперше дає повну, комплексну картину розвитку міжнародних відносин на Балканах у ключовий період нової історії, коли було закладено коріння тих протиріч, які продовжують хвилювати цей регіон і в наші дні. У книзі описані і події, пов’язані з ім’ям М.П. Ігнатєва та його місця у вирішенні Балканської проблеми у XIX столітті. Біографія М.П. Ігнатєва та аналіз його дипломатичної діяльності розглядаються і в праці В.М. Хевролиної «Російський дипломат граф М.П. Ігнатєв», у якій діяльність М.П. Ігнатєва представлена послідовно та системно. Грунтовна та об’єктивна за характером викладу стаття Н.С.Киняпіної , яка була присвячена Східному питанню. Вона складає магістральне направлення зовнішньої політики Росії з кінця XVIII до початку XX століття. У 80-90 роки XIX століття час, який складає зміст праці, першочергове значення для Росії має балканське питання в якому безпосередньо брав участь М.П. Ігнатєв. Також можна виділити книгу Федосова І.А. «Росія і східна криза 70-х років XIX століття», в якій автори присвятили свої статті ключовим проблемам східної кризи 70-х років XIX століття.: політиці великих держав; національно-визвольному руху на Балканах. Важливе місце відводдиться російсько-турецькій війні 1877-1878 років. Вперше в історіографії національно-визвольного руху на Балканах XIX століття оцінюються буржуазно-національні революції. В ряді статей розкривається еволюція політики російського правительства в ході східної кризи від першочергових вимог надання автономії закріпаченим народам Балканського півострова до вимоги визнання повноої національної незалежнсті на заключному етапі кризи.Велике значення приділяється оцінці підсумкових документів східної кризи – Сан-Стефанського прелімінарного мирного договору і рішенню Берлінського конгресу. Привертає увагу і книга А.К. Мартиненко «Російсько-Болгарські відносини 1894-1902 роки». В книзі досліджуються міждержавні, тобто дипломатичні, військові, економічні і фінансові відносини між Росією та Болгарією в XIX початку XX століття. Книга А.Л. Нарочницького «Росия и национально-освободительная борьба на Балканах 1875-1878 годах» глибоко та грунтовно досліджує російсько-турецьку війну 1877-1878 років та діяльність в ній М.П. Ігнатєва. Великий інтерес представляє книга «Міжнароддні відносини на Балканах 1830-1856 років» за редакцією В.Н. Виноградова, де авторором було чітко висвітлено «східне питання на Балканах». В цій книзі показана роль балканського фактора, також в ній розглядаються різноманітні прояви цього курсу – по відношенню до суперників, до Високої Порти, до балканських народів. Приведені в книзі матеріали свідчать, що, незважаючи на негативну дію політики «слабого сусіда» поступальний рух на Балканах продовжувався у швидкому темпі на основі тих прав і пкреваг, що були вирвані у Високій Порті по Адріанопольському миру 1829 року. Цікавою являється і книга спільної праці радянських і болгарських істориків під назвою «Росія і звільнення Болгарії» за редакцією І.А. Федосова – в книзі показан розвиток взаємовідносин між російським і болгарським народами; безперервно протікавші на протязі багатьох століть, охоплює політичну, суспільну, культурну та інші сфери життя двох держав. В історії Росії та Болгарії двохсторонні зв’язки займають важливе місце і у багатьом розкривають внутрішні процеси розвитку двох народів. Віжливою історичною щаблиною у розвитку болгарського народу і російсько-болгарських взаємовідносин явилось – звільнгення Болгарії від Османського іга і створення Болгарської держави. Таким чином джерельна база дипломного дослідження є достатньою для написання обраної теми. Предмет ом дипломного дослідження являється роль М.П. Ігнатєва у вирішенні найгостріших дипломатичних проблем у другій половині XIX століття. Об’єктом дослідження в даній роботі є міжнародні відносини Росії у другій половині XIX століття. Метою та основними завданнями магістерської роботи є – розглянути роки дитинства М.П. Ігнатєва, проаналізувати його внесок у вирішенні найгостріших внеполітичних питань, поставших перед Росією у другій половині XIX століття; визначити роль у вирішенні «Балканського питання» в період з 1864 по 1978 роки та підписанні Сан-Стефанського договору; розробити урок на тему «Державний дипломатичний діяч М.П. Ігнатєв». У дипломній роботі використані такі принципи та методи дослідження: принципи історизму, об’єктивності та системності, загальнонаукові методи формальної логіки; спеціально-історичні методи дослідження: проблемно-історіографічний, евристичний, історико-порівняльний тощо. Теоретичне та практичне значення дипломного дослідження полягає у тому, що одержані результати та викладені у ньому положення можуть бути використані при підготовці узагальнюючих праць з історіографії. Розглянуті факти, зроблені висновки можна використати у процесі створення узагальнюючих досліджень з конкретно-історичних проблем з історії Росії, Китаю, Турції і державами Середньої Азії, при розробці лекційних та спеціальних курсів, у навчальному процесі вузів та шкіл. Крім того наведений у дипломній роботі матеріал можна використати для написання загальних історіографічних досліджень та праць, які присвячені М.П. Ігнатєву. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше об’єктивно, системно та детально подається аналіз державно-дипломатичних та історичних подій у житті М.П. Ігнатєва. Структура роботи обумовлена метою та завданнями дослідження і складається з вступу, трьох розділів, висновків, методичного розділу, списку джерел та літератури. У вступі дипломної роботи подана дипломатична спадщина М.П. Ігнатєва, політична актуальність теми, географічні та хронологічні рамки дипломного дослідження, сформульовані його методологічні принципи, головна мета та завдання, а також поданий аналіз різних видів джерел та огляд наукової літератури з теми дипломної роботи. Розділ перший присвячений характеристиці формуванню і становленню М.П. Ігнатєва, як майбутнього діяча. Розділ другий містить державно-дипломатичну діяльність М.П. Ігнатєва в період з 1858 до1860 років. В останньому третьому розділі аналізується роль М.П. Ігнатєва в вирішенні «Балканської проблеми» і підписанні Сан-Стефанського договору. Висновки дипломної роботи узагальнюють результати роботи над темою, зокрема у них сформульовані головні результати наукових пошуків М.П. Ігнатєва, підкреслено основну діяльність видатного російського дипломата. Дане дипломне дослідження можна використати на засіданні історичного гуртка під час вивчення теми (методичний розділ додається). У методичному розділі подана розробка шкільної конференції на тему «Російський дипломат граф М.П. Ігнатєв». Конференцію бажано провести на засіданні історичного гуртка. Список джерел та літератури містить перелік використаної джерельної бази та літератури.

ЗМІСТ ВСТУП 3-10 РОЗДІЛ 1. ФОРМУВАННЯ І СТАНОВЛЕННЯ МИКОЛИ ПАВЛОВИЧА ІГНАТЄВА ЯК МАЙБУТНЬОГО ДІЯЧА 11-27 РОЗДІЛ 2. ДЕРЖАВНО-ДИПЛОМАТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ МИКОЛИ ПАВЛОВИЧА ІГНАТЄВА В ПЕРІОД З 1858 – 1860 РОКИ 28-52 РОЗДІЛ 3. РОЛЬ МИКОЛИ ПАВЛОВИЧА ІГНАТЄВА В ВИРІШЕННІ «БАЛКАНСЬКОЇ ПРОБЛЕМИ» І ПІДПИСАННЯ САН-СТЕФАНСЬКОГО ДОГОВОРУ 53-79 ВИСНОВКИ 80-83 МЕТОДИЧНИЙ РОЗДІЛ 84-86 СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 87-89 ДОДАТКИ

ЛІТЕРАТУРА 1. Арш Г.Л., Виноградов В.Н., Достян И.С., Наумов Е.П. Балканы в международной жизни Европы (XV-начало ХХ века) // Вопросы истории.- 1981.- №4.- С.30-42. 2. Абаковский, Краткий исторический очерк торговли России с Северо-За¬падным Китаем, Омск, 1886. 3. Аминов А. М., Прогрессивное значение присоединения Средней Азии к России, — «Звезда Востока», Ташкент, 1955, № 10. 4. Аминов А. М., Экономическое развитие Средней Азии со второй половины XIX столетия до первой мировой войны, Ташкент, 1959. 5. Березин И., Об учреждении Азиатской компании в начале нынешнего столетия, — «Вестник промышленности», т. X, М., 1860, № 12. 6. Бонда ревский Г. Я., Багдадская дорога и проникновение германского им¬периализма на Ближний Восток, Ташкент, 1955. 7. Бродовский М., Колониальное значение наших средне-азиатских владений для внутренних губерний, М., 1891. 8. Бунаков Е. В., К вопросу о политических связях России с Восточным -Туркестаном в правление Якуб-бека (1865—1877 гг.), — «Бюлле¬тень АН УзССР», 1945, № б. 9. Бунаков Е. В., К истории сношений России с среднеазиатскими ханства¬ми в XIX в. — «Советское востоковедение», т. II, М.—Л., 1941. 10. Бунге Н. X., Общий оборот внешней торговли, торговый баланс и тамо¬женные пошлины первостепенных держав в XIX столетии, — «Русский вестник», М., 1867, № 10—11. 11. Бутаков А., Эпизод из современной истории Средней Азии, — «Отече¬ственные записки», 1875, ноябрь. 12. Бутыркин В., Самый удобный путь для развития морской торговли на Каспие и торговли с Средней Азией, — «Морской сборник», 1864, № 9. 13. Бушуев С. К., Из истории внешнеполитических отношений в период при¬соединения Кавказа к России (20—70 годы XIX века), М., 1955. 14. Вахидов А. П., Политические взгляды просветителей народов Средней Азии второй половины XIX в., —- «Советское государство и право»* 1955, № 7. 15. Вельяминов-Зернов В. В., Сведения о Коканском ханстве, — «Вестник. Русского географического общества», 1856, ч. 18. 16. Венюков М. И., Поступательное движение России в Средней Азии, -— «Сборник государственных знаний», т. 3, СПб., 1877. 17. Венюков М. И., Путешествия по окраинам русской Азии и записки о них 18. Венюков М., Общий обзор постепенного расширения русских пределов в Азии и способов обороны их, — «Военный сборник», 1872, № 2. 19. Венюков М., Очерк географических исследований в Азиатской России,— «Военный сборник», 1877, № 7. 20. Вернадский И. В., Политическое равновесие и Англия, М., 1855. 21. Веселовский Н. И., Очерк историко-географических сведений о Хивинском ханстве от древнейших времен до настоящего, СПб., 1877. 22. Веселовский Н., Поездка И. И. Любимова в Чугучак и Кульджи в 1845 году под видом купца Хорошева, СПб., 1909. 23. Восточный вопрос во внешней политике России. Конец XVIII-начало ХХ в.- М.: Наука, Главная редакция Восточной литературы, 1978.- 434с. 24. «Водворение русской власти в Средней Азии», — «Военный сборник», 1868. № 8—9. 25. [Венюков М. И.] «Россия и Восток. Собрание географических и политиче¬ских статей M. Венюкова», СПб., 1877. 26. [Верещагин В. В.] «Самарканд в 1868 г.. Из воспоминаний художникаи В. В. Верещагина», ~ «Русская старина», СПб., 1888 № 9, 27. Г[агемейстер Ю. А.], О торговом значении Средней Азии в отношении к России, —4 «Русский вестник», 1862, № 10. 28. Гагемейстер Ю. А., Взгляд на промышленность и торговлю России, — «Русский вестник», 1857, № 1. 29. Галкин М. Н., Этнографические и исторические материалы по, Средней Азии и Оренбургскому краю, ОПб., 1868. 30. Гельмерсен Г., Хива, в нынешнем своем состоянии, — «Отечественные записки», т. 8, 1840, разд. 2. 31. Григорьев В. В. «О некоторых событиях в Бухаре, Хоканде и Кашгаре. Записки Мирзы Шемса Бухари», Казань, 1861. 32. Григорьев В. В., О русских интересах в подвластных нам оседлых странах Средней Азии, — Газ. «Москва», 1867, № 23, 24, 32 53, 64. 33. Григорьев В. В., Описание Хивинского ханства и дороги туда из Сарай-чиковской крепости, - «Записки Русского географического обще-ства», 1861, кн. II. 34. Григорьев В. В., Разбор сочинения «Очерки торговли России с Среднею Азиею» П. Небольсина, —«Отчоти о XXV присуждении Демидов-ских наград», СПб., 1856. 35. Григорьев В. В., Русская политика в отношении к Средней Азии,—«Сбор¬ник государственных знаний», т. 1, СПб., 1874. 36. Гримм Э.Д. Сборник договоров и других документов по истории международных отношений на Дальнем Востоке (1842-1925 гг.). – М.: Изд-во ин-та востоковедения, 1927. – 218 с. 37. «Государственные финансы России накануне реформы 1861 года», «Исторический архив», И956, № 27. 38. [Глуховской А. М.] «Записка о значении Бухарского ханства для России и о необходимости принятия решительных мер для прочного водво-рения нашего влияния в Средней Азии», СПб., 1867. 39. [Григорьев В. В.] «Проект товарищества для развития торговли России с Средней Азией», — Газ. «Народное богатство», 1863, № 40. 40. [Данилевский Г. И.] «Описание Хивинского ханства», — «Записки Рус¬ского географического общества», 1851, кн. V. 41. Джамгерчшюв Б. Д., Присоединение Киргизии к России, М., 1959. 42. Долинский Д., О путях сообщения России с Средней Азией, — «Эконо¬мист», СПб., 1859, кн. 2. 43. Долинский Д., О средствах к устранению экономических ц финансовых затруднений в России. Статьи и заметки, касающиеся этого пред¬мета, СПб., 1871. 44. «Договоры России с Востоком, политические и торговые», СПб., 1858 году», — «Русский вестник», 1871, № 2—3 45. Ерусалимский А. Борьба держав за Балканы и проливы в конце ХІХ века (Германская дипломатия и антирусская политика Австро-Венгрии и Англии на Балканах) // Вопросы истории.- 1947.- №9.- С.83-104. 46. Жебокрицкий В. А. Болгария накануне балканских войн 1912— 1913 гг. К., 1960. 47. Жигарев С. «Русская политика в Восточном вопросе (её история в XVI—XIX веках, критическая оценка и будущие задачи)», т. I. М., 1896. 48. Жуковский С. В., Сношения России с Бухарой и Хивой за последнее трехсотлетие, Пг., 1915. 49. Жуковский С.В. Сношения России с Бухарой и Хивой за последнее трехсотлетие. Пг, 1915. XII, 215 с. 50. Задохин А.Г. Международные отношения на Балканах (II половина ХХ в.): национализмы и конфликты: Учеб. пособие. – Москва: Б/и, 2002. – 199 c. 51. Задохин А.Г., Низовский А.Ю. Пороховой погреб Европы. – М.: Вече, 2000. – 416 с. (militera.lib.ru/h/zadohin_nizovsky/index.html) 52. Зайончковский А. М., Восточная война 1853—1856 гг. в связи с совре¬менной ей политической обстановкой, т. 1—2, СПб., 1908. 53. Зайончковскнй П. А., Военные реформы 1860—1870 годов в России, М., 1952. 54. Залесов Н., Письмо из Бухары, — «Военный сборник», I860,.К» 4. 55. [Залесов Н. Г.] «Посольство в Хиву и Бухару полковника Игнатьева 56. Залесов Н., Письмо из степи, — «Военный сборник», 1858, № 8. 57. Залесов Н., Письмо из Хивы, — «Военный сборник», 1859, № 1. 58. Зыков С, Очерк утверждения русского владычества на Аральском море и реке Сыр-Дарье с 1847 по 1862 год, — «Морской сборник», 18162, № 6. 59. Иванин М. И., Хива и река Аму-Дарья, — «Морской сборник», 1864, № 8—9. 60. Иванов Д. Л., Очерк военных действий в Средней Азии, с 1847 до 1869 го¬да. Материалы для истории Хивинского похода 1873 года, вып. II, Ташкент, 1881. 61. Игнатьев Н., Миссия в Хиву и Бухару в 1858 г. флигель-адъютанта полковника Н. Игнатьева, СПб., 1897. 62. Игнатьев Н.П. Сан-Стефано. Записки Н.П. Игнатьева.- Пг.: Тип. Суворина, 1916.- 359 с. 63. Ильчук И. С. Деятельность М. С. Дринова в Харьковском университе¬те.— Краткие сообщения Института славяноведения АН СССР, 1957, вып. 21. 64. Искендеров П.А. Черногория в международных отношениях 1878-1903 гг. // В „пороховом погребе Европы”. 1878-1914: Международные отношения на Балканах: Сб. ст. / Отв. ред. В.Н. Виноградов. – Москва: Индрик, 2003. – С. 182-190. 65. Искандеров Б. И., Из истории Бухарского эмирата, М., 1958. 66. Каменский Г., Англия — страшный соперник России в торговле и промышленности, — «Вестник промышленности», т. I, 1859, № 2. 67. [Катенин А. А.] «А. А. Катенин (Биографические данные и копии из би-маг бывшего видного государственного деятеля, особенно на средне-азиатском военном фронте)», - «Военно-исторический сборник», 1915, № 3, 4; 1916, № 1, 2. 68. Кафаров Палладий, О торговых путях по Китаю и подвластным ему владениям, — «Записки Русского географического общества», 1850, кн. IV. 69. Киняпина Н.С. Болгария в балканской политике России (1886-1896 гг.) // Отечественная история.- 1992.- №2.- С.43-55. 70. Киняпина Н.С. Борьба России за отмену ограничительных условий Парижского договора 1856 года // Вопросы истории.- 1972.- №8.- С.35-51. 71. Кирил. Граф Н. П. Игнатьев и българският църковен въпрос. София, 1958. 72. Ковалев И. Ф., Наспер Г. М., Павлюков А. Д. О помощи Рос¬сии южным и западным славянам в получении образования.— «Славянский архив», М., 1961. Т. 3. 73. Косев Д. Новая история Болгарии. М., 1952. 74. Крачунов К. Дипломатична история на България (1886—1915). Т. 1, София, 1928. 75. Килевенн Е. Я-, Отрывок из путешествия в Хиву и некоторые подробно¬сти о ханстве во время правления Сеид Мухаммед-хана. 1856— 1860, — «Этнографический сборник», вып. 5, 1862. 76. Клейнборт Л., Русский империализм в Азии, СПб., 1906. 77. [Костенко Л. Ф.] «Средняя Азия и водворение в ней русской граждан¬ственности», ОПб., 1871 78. Кун А., Очерк Коканского ханства, — «Известия Русского географиче¬ского общества», т. XII, 1877. Куропаткин А. Н., Очерки Кашгарии, СПб., 1878. 79. Кушева Е. Н., Об одной дореволюционной публикации документов по истории Средней Азии, — «Проблемы источниковедения», сб. III, М. —Л., 1940. Кушева Е. Н., Среднеазиатский вопрос и русская буржуазия в 40-е годы XIX века, — «Исторический сборник», вып. 3, Л., 1934. 80. Ламбриев К. Положението на работническата клас в България от освобожденито до началото на XX век (1878—1904). София, 1954. 81. Лаврентьев В., Капитализм в Туркестане. (Буржуазная колонизация Средней Азии), Л., ,1930. 82. Ламздорф В. М., Дневник. 1891—1892, М.— Л., 1934. 83. Левин Ш. М., Общественное движение в России в 60—70 е годы XIX века, М., 1958. 84. Лобачев Н., Возникновение промышленных кризисов капитализма и пер¬вые кризисы в России в 1847—57 г., Саратов, 1940. 85. Лобысевич Ф. И., Описание Хивинского похода 1873 г., СПб., 1598. 86. Лобысевич Ф. И., Поступательное движение в Среднюю Азию в торговом и дипломатическо-военном отношениях, СПб., 1900. 87. Логофет Д. Н., Бухарское ханство под русским протекторатом, т. 1—2, СПб., 1911. 88. Логофет Д. Н., Страна бесправия. (Бухарское ханство и его современное состояние), СПб., 1909. 89. Манев М. Ст. Ролята на българската църква в помирението на Бълга¬рия с Русия през 1896.— «Славянска мисъл», 1946, кн. 5. 90. Мартиненко А. К. Підтримка Росією Болгарії в її боротьбі за зміц-нення державного суверенітету в 1896—1899 pp.— У кн.: Питання нової та новітньої історії, вип. 4, К., 1966. 91. Мартыненко А.К. Русско-болгарские отношения в 1894-1902 гг.- К.: Издательство Киевского университета, 1967.- 296с. 92. Мартене Ф. Ф., Россия и Англия в Средней Азии, СПб., 1880. 93. Масальский В. И. Хлопковое дело в Средней Азии (Туркестан, Закас¬пийская область, Бухара и Хива) и его будущее, СПб., 1892. 94. Маслов А. Н., Россия в Средней Азии. (Очерк наших новейших приобре¬тений),— «Исторический вестник», 1885, май. 95. «Материалы для описания Хивинского похода 1873 г.», вып. V, Ташкент, 1881. 96. «Материалы по истории туркмен и Туркмении», т. I, M. — Л., 1939. 97. «Материалы по вопросу о торговых путях в Среднюю Азию», СПб., 1869. 98. Международные отношения в Азии: новое и новейшее время. История и историография: Сб. науч. трудов памяти акад. А.Л. Нарочницкого (1907-1989) / Ред. П.И. Остриков. – Москва : Б/и, 1998. – 135, [1] с 99. Международные отношения в Южной, Юго-Восточной Азии и на Дальнем Востоке (1955-1965). – М.: Наука, 1978. – 269 с. 100. Международные отношения на Балканах и Ближнем Востоке в новейшее время: Сб. ст. – Свердловск: Уральский гос. ун-т, 1978. – 144 с. 101. Международные отношения на Балканах. 1815-1830 гг. / Отв. ред. В.Н. Виноградов. – М.: Наука, 1983. – 296 с. 102. Международные отношения на Балканах. 1830-1856 гг. / Отв. ред. В.Н. Виноградов. – М.: Наука, 1990. – 349 с. 103. Международные отношения на Балканах. 1856-1878 гг. / Отв. ред. В.Н. Виноградов. – М.: Наука, 1986. – 415 с. 104. Международные отношения на Дальнем Востоке (1870-1945 гг.) / Под ред. Е.М. Жукова. – М.: Государственное издательство политической литературы, 1951. – 790 с. 105. Международные отношения на Дальнем Востоке в послевоенные годы: В 2 т. / Под ред. Е.М. Жукова. – М.: Мысль, 1978. – Т. 1: 1945-1957 годы. – 279 с.; Т. 2: 1958-1976 годы. – 286 с. 106. Международные отношения на Дальнем Востоке. 1840-1949 / Под ред. Е.М. Жукова. – М.: Государственное издательство политической литературы, 1956. – 783 с. 107. Международные отношения на Дальнем Востоке: В 2 кн. / Под ред. Е.М. Жукова. – М.: Мысль, 1973. – Кн. 1: С конца XVI в. до 1917 г. – 324 с.; Кн. 2: 1917-1945 гг. – 294 с. 108. 109. «Международные отношения на Дальнем Востоке (1870—1945 гг.)», М., 1951. 110. Мейендорф «Статистический взгляд на Бухарию», — «Северный архив», 1826, октябрь, № 19, 20. 111. Мендельсон Л. А., Экономические кризисы и циклы XIX веки, М., 1949. 112. [Меньков П. К] «Записки Петра Кононовича Менькова», т. 1—3, СПб., 1898. 113. «Международные отношения на Дальнем Востоке (1870—1945 гг.)», М., 1951. 114. Муравьев Н. «Путешествие в Туркмению и Хиву в 1819—1820 годах гвардейского генерального штаба капитана Николая Муравьеве, посланного в сии страны для переговоров», ч. 1—2, М., 1822. 115. Мухамеджанов А., Характеристика основных изданных источников по взаимоотношениям Бухарского ханства с Россией в 20—50-х годах XIX в. (Автореферат), Ташкент, 1955. 116. Мушкетов И. В., Туркестан, СПб., 1906. 117. Нарочницкий А.Л. Балканский кризис 1875-1878 гг. и великие державы // Вопросы истории.- 1976.- №11.- С.32-52. 118. Назаров П., Воспоминания о степном походе в ханства Хиву и Бухару, — «Военный сборник», 1864, № 4. 119. Нарочницкий А.Л. Колониальная политика капиталистических держав на Дальнем Востоке 1860-1895. – М.: Изд-во АН СССР, 1956. 120. Никитин С. А. Дипломатические отношения России с южными славя¬нами в 60-х годах XIX в.— В кн.: Славянский сборник. М., 1947. 121. Никитин С. А. Русская политика на Балканах и начале Восточной войны.— «Вопросы истерии», 1946, № 4. 122. Никитин С. А. Славянские комитеты в России в 1858—1876 гг.М., 1960. 123. Нарочницкий А. Л., Русские документальные публикации по вопросам внешней политики России и международных отношений нового вре¬мени, изданные до 1917 года, — «Исторический журнал», 1945. № 1—2. 124. «Наши соседи в Средней Азии: Хива и Туркмения», СПб., 1873. 125. Неболсин Г. П., Статистическое обозрение о внешней торговле России, ч. 1—2, СПб., 1850. 126. Неболсин Г. П., Статистические записки о внешней торговле России, ч. 1—2, СПб., 1835. 127. Небольсин П. И., Очерки торговли России с Средней Азией, — «Записки Русского географического общества», 1855, кн. X. 128. [Нессельроде К. В.] «Записка канцлера графа К. В. Нессельрсда о политических соотношениях России», — «Русский архив», 1872, кн. 2. 129. Нигматов Т. Н., Характеристика основных изданных источников по взаимоотношениям Хивинского ханства с Россией в 20—50-х годах XIX века. (Автореферат), Ташкент, 1955. 130. Никитников Ф., Нужен ли консул в Бухаре, — Газ. «Москва», 1867, № 96 131. Орманджиев Ив. Външната политика на България. София, 1934. 132. Орманджиев Ив. Нова и най-нова история на българския народ. София, 1945. 133. Омелин Н. Е., Из истории колонизации Средней Азии царской Россией, — «Научные записки Ташкентского финансово-экономического инсти¬тута», Ташкент, 1948, № 3. 134. «О возмущениях, бывших в Дзюнгарии и Малой Бухарин», — «Сибир¬ский вестник», ч. 3, 4, СПб., 1823. 135. Павлов В. Първото Българско търговско параходно дружество «Провидение».— «Исторически преглед», 1965, кн. 2. 136. Панайотов Ив. Русия, великите сили и българският въпрос след избора на княз Фердинанд (1888—1896). София, 1941. 137. Панайотов Ив. Руско-немските отношения и българският въпрос през 1887 година. София, 1934. 138. Первая Балканская война / Вступительная статья А. Попова // Красный архив. – 1926. – Т. 2 (15). – С. 1-29; Т. 3 (16). – С. 3-24. 139. Покровский С. А., Внешняя торговля и внешняя торговая политика Рос¬сии, М., 1947. 140. Покровский С. П., Международные отношения России и Бухары в дореволюционное время и при советской власти — до национального размежевания среднеазиатских республик, Ташкент, 1927. 141. Попов А. Л., Борьба за среднеазиатский плацдарм, — «Исторические записки», 1940, № 7. 142. Попов А. Л., Из истории завоевания Средней Азии, — «Исторические записки», 1940, № 9. 143. [Потанин] «Записки о Коканском ханстве хорунжего Потанина (1830 го¬да)», — «Вестник Русского географического общества», 1865, кн. VI. 144. Предтеченский А. В., Очерки общественно-политической истории России в первой четверти XIX века, М.— Л., 1957. 145. Пясковский А. В., К вопросу о прогрессивном значении присоединения Средней Азии к России, — «Вопросы истории», 1959, № 8. 146. Пясковский А. В., Приобщение среднеазиатских народов к революцион¬ной борьбе русского народа — важнейшее прогрессивное послед¬ствие присоединения Средней Азии к России, — «Объединенная на-учная сессия, посвященная прогрессивному значению присоединения Средней Азии к России», Ташкент, 1959. 147. Раджабов С, К вопросу об исторических корнях дружбы народов Сред¬ней Азии с великим русским Народом, Сталинабад, 1954. 148. Раджабов С, Роль великого русского народа в исторических судьбах на¬родов Средней Азии, Ташкент, 1955. 149. Рашндов Ш., Навеки вместе с русским народом (О прогрессивном значе¬нии присоединения Средней Азии к России), — «Коммунист», 1959, № 10. 150. Риттер К., Землеведение. География стран Азии:, находящихся в непосредственном сношении с Россией, Восточный или Китайский Тур-кестан, вып. 1—2, СПб., 1869, 1873. 151. Ротштейн Ф. А. Международные отношения в конце XIX века. М.—Л., 1960. 152. Романовский Д. И., Заметки по средне-азиатскому вопросу, СПб., 1868. 153. Руир, Англо-русское соперничество в Азии в XIX в., пер. с фр., М., 1924. 154. Рябинский А. М., Царская Россия и Бухара в эпоху империализма, —«Историк-марксист», 1941, № 4. 155. Савельев П. С, Бухара в 1853 г., с присоединением известий обо всех европейских путешественниках, посещавших этот город до 1835 го¬да включительно, СПб., 1836. 156. Садыков А.С. Россия и Хива в конце ХІХ-начале ХХ века.- Ташкент: Изд-во ФАН, 1972.- 212с. 157. Снегаров И. Цар . Фердинанд (1887—1918) и българската църква.— «Духовна культура», 1946, кн. 8. СПб., 1868. 158. Станев Н. История на нова България 1878—1928. Изд. 3-е,София, 1942. 159. Султанов В. П. Из истории проникновения германского империа-лизма в Болгарию в конце XIX в.— В кн.: Ученые записки Пензенского пе-дагогического института, серия историческая, вып. XII, Саратов, 1965. 160. «Сборник сведений по истории и статистике внешней торговли России», т. 1, СПб., 1902. 161. Семенов А. А., Очерк поземельно-податного и налогового устройства быв¬шего Бухарского ханства,— «Труды Среднеазиатского государствен¬ного университета», вып. 1, Ташкент, 1929. 162. Скальковский К-, Современная Россия. Очерки нашей государственной и общественной деятельности, т. 1—2, СПб., 1891. 163. Стрельбицкнй И., Земельные приобретения России в царствование императора Александра II с 1865 по.. 1881 год, СПб.,. 1881. 164. Стремоухов Н. П., Поездка в Бухару. (Извлечение из дневника),— «Рус¬ский вестник», 1875, № 6. 165. Субботин А. П., Россия и Англия на среднеазиатских рынках, СПб., 1885. 166. Тарасенко-Отрешков Н. И., Обзор внешней торговли России последних двадцати пяти лет, СПб., 1859. 167. Терентьев М. А. История завоевания Средней Азии: В 3-х тт. Т.1.- СПб.: Типолитография В. В. Комарова, 1906.- 510с.; Т.3.- 526с. 168. Терентьев М. А. Россия и Англия в Средней Азии. СПб., тип. П. П. Меркульева, 1875. – 361 с. 169. Тодорова Цв. Обявяване незавнсимостта на България през 1908 и политиката на империалистическите сили. София, 1960. 170. Тодорова Цв. Обявяване незавнсимостта на България през 1908 и политиката на империалистическите сили. София, 1960. 171. Фадеев А. В., Россия и восточный кризис 20-х годов XIX века, М., 1958. 172. Фадеев А. В., О некоторых чертах внешней политики царской России в период разложения крепостнической системы,— «Вопросы истории», 1958, № 1. 173. Халфин Н. А., Английская колониальная политика на Среднем Востоке (70-е годы XIX в.), Ташкент, 1957. 174. Халфин Н. А., Британская экспансия в Средней Азии в 30—40 годах XIX в. и миссия Ричмонда Шекспира,—«История СССР», 1958, №2. 175. Халфин Н. А., Некоторые вопросы международных отношений на Сред¬нем Востоке в XIX веке в индийской историографии,— «Советское востоковедение», 1958, № 4. 176. [Ханыков Н. В.] «Герат»,— «Сборник географических, топографических и статистических материалов по Азии», вып. 16, СПб 177. Ханыков Я. В. «Пояснительная записка к карте Аральского моря и Хи¬винского Ханства, с их окрестностями, составленной д. ч. Я. В. Ха-ныковым»,— «Записки Русского географического общества», 1851, кн. V. 178. Халфин Н.А. Политика России В Средней Азии (1857-1868).-М.: Изд. Восточ. Лит., 1960.- 272 с. 179. Хевролнна В. М. Революционное народничество и национально-освооодительное движение на Балканах в 1875—1876 гг. — В кн.: Славянское возрождение. М., 1966. 180. Хевролнна В. М. Русско-турецкая война 1877—1878 гг. и революционное народничество. — В кн.: Славянская историография и археография. М. 1969. 181. Христов Хр. Руската общественост и бъжарското нациюналноосво-оадително движение в Навечерието на руско-турската война от 1877—1878 г. — В кн.: Освобождението на България от турско иго 1878—1958. София» 1958 182. Х[орошхи]н А. П., Весна 1858 года в Средней Азии. (Воспоминания казачьего офицера А. П. Х-на),—«(Военный сборник», 1875, № 9. 183. Хромов П. А., Экономическое развитие России в XIX—XX веках, 1800— 1917, М., 1950. 184. Хрулев С, Проект устава товарищества для развития торговли с Сред¬нею Азиею,— «Промышленность. Журнал мануфактур и торговли», 1863, кн. 1. 185. Хидоятов Г.А. Из истории англо-русских отношений в Средней Азии в XIX в. (60-70-х гг.).- Ташкент: Изд-во "ФАН" Узбекской ССР, 1969.-456 с. 186. Хрусталёв М.А. Международные отношения на Ближнем Востоке. Учебное пособие. М., МГИМО, 2003 187. Черносвитов Р., Мысль об устройстве водяных путей в Среднюю Азию,— «Экономический указатель», вып. 45, 1857. 188. Чихачев П., О исследовании вершин Сыр и Аму-Дарьи и нагорной площади Памир,— «Записки Русского географического общества», 1849, кн. III. 189. Шепелев А., Очерк военных и дипломатических сношений России со Сред¬ней Азией. Материалы для истории Хивинского похода 1873 г., ч. I, Ташкент, 1879. 190. Освобождение Болгарии от турецкого ига. Сб. документов, т. I. M., 1961; т. 11. М-, 1964. 191. Козьменко И. В. Россия и освобождение Болгарии— В кн.: ьалканские исследования. Вып. 4. М., 1978. 192. Козьменко И. В Русское общество и Апрельское болгарское восстание 1876 г. — Вопросы истории, 1947, № 5 193. Никитин С. А. Русское общество и национально-освободительная борьба южных славян в 1875—1876 гг. — В кн.: Общественно-политические и культурные связи народов СССР и Югославии. М., 1957. 194. Улунян А. А. Апрельское восстание 1876 г. в Болгарии и Россия. М, 1978. 195. Улунян А. А. Болгарский народ и русско-турецкая война 1877—1878 гг. М. 1971. 196. Фадеев А.В. Россия и Восточный кризис 20-х годов ХІХ века. –М.: АН СССР, 1958. – 396 с. 197. Формирование национальных независимых государств на Балканах (конец XVIII – 70-е годы XIX в.).- М.: Наука, 1986.- 430 с. 198. Частухин И. Н. Развитие капитализма в Болгарии в конце XIX века.— В кн.: Вестник МГУ, серия общественных наук, 1953, № 7. 199. Чернов С.Л. Россия на завершающем этепе восточного кризиса 1875-1878 гг.- М.: Изд-во Моск. ун-та, 1984.- 144с. 200. Шеремет В.И. Османская империя в международных отношениях на Балканах // В „пороховом погребе Европы”. 1878-1914: Международные отношения на Балканах: Сб. ст. / Отв. ред. В.Н. Виноградов. – Москва: Индрик, 2003. – С. 30-53. 201. Яхимович З. Италия и Балканы в 1908-1914 гг. // Балканские исследования. – М., 1978. – Вып. 3. – С. 89-111.