Одержання полівінілового спирту ПВС.

В даній курсовій роботі розглянуто технології одержання полівінілового спирту методом омилення полівінілацетату, апартурне оформлення процесу, властивості даного полімеру, його застосування в промисловості та інших галузях.
ПВС знайшов широке застосування для виготовлення виробів завдяки здатності розчинятися у воді, адгезійним властивостям, еластичним властивостям, нешкідливості, теплостійкості, здатності утворювати жорсткі вироби.

Основною сировиною для одержання ПВС є ПВА. Омилення ПВА можна проводити різними методами: лужним, кислотним гідролізом чи алкоголізом. В залежності від методу одержання утворений ПВС відрізняється за певними характеристиками, що дає змогу цілеспрямовано обирати метод лужного алкоголізу, для одержання повністю омиленого ПВС марки ПВС 11/2 за ГОСТ 10779-78.

Отримання виробів з ПВС можливе шляхом компресійного пресування порошку вінілового спирту. Він також добре обробляється на шприц-пресі при підвищенній температурі і може використовуватись для лиття під тиском. Для отримання мяких і гнучких виробів використовуються сорти не повністю гідролізованого полівінілового спирту. Високовязкі полівінілові спирти застосовуються для виготовлення виробів компресійним пресуванням. Для екструзії використовують сорти із середньою вязкістю. Як правило, ПВС застосовується у пластифікованому вигляді. З нього виготовляють шкіро- і каучукоподібні вироби, бензостійкі шланги, прокладки, плівки, волокна.

В промисловості та народному господарстві ПВС в основному застосовується як загущувач і адгезійний матеріал, матеріал для барєрних мембран, складова частина продуктів гігієни, для створення захисного шару в виробництві штучних волокон, в харчовій промисловості як емульгатор, для виготовлення водорозчинних плівок у процесі виготовлення пакувальних матеріалів, для іммобілізації клітин і ензимів у мікробіології, у виробництво полівінілацеталів, як поверхнево активна речовина.

нет

(1. Вступ
виробництва.

2. Аналіз технології одержання полімеру. Вибір технологічної схеми виробництва.

2.1. Сучасні технологічні схеми одержання полімеру
2.2. Характеристика вихідних реагентів
2.3. Хімізм процессу одержання полімеру
2.4. Вибір та обґрунтування стадій технологічної схеми

3. Вибір основного та допоміжного устаткування

3.1. Вплив основних факторів процесу на вибір основного реактора
3.2. Вибір та обгрунтування матеріалу реактора
3.3. Обгрунтування типу пристрою для перемішування
3.4. Вибір допоміжного обладнання

4. Характеристика та властивості синтезованого полімеру
5. Основні методи переробки ПВС
6. Техніка безпеки
при виробництві полівінілового спирту і його похідних
7. Індивідуальне завдання
8. Висновки
9. Список літератури )

1. Ушаков С. Н. Поливиниловый спирт и его производные. М. Л.: Изд-во АН СССР, 1960. Т. 1, 2.876 с.

2. Николаев А. Ф. Синтетические полимеры и пластические массы на их основе. М. Л.: Химия,1966, 768 с.

3. Фингауз И. М., Розенберг М.Э. Пласт. Массы,1967, № 12, с. 8-10.

4. Полимеры на основе винилацетата/Под ред. М. Э. Розенберга. Л.: ОНПО «Пластполимер», 1978. 133 с.

5. Князева Т. В., Медведева П.А., Розенберг М. Э., Николаев А. Ф. В кн.: Водорастворимые полимеры и их применение. Л.: ЛДНТП, 1976, с. 4-7.
6. Липатов Ю. С., Нестеров А. Е., Гриценко Т. М., Веселовский Р. А. Справочник по химии полимеров. Киев: Наукова Думка, 1971. 536 с.

7. Брацыхин Е. А., Шульгина Э. С. Технология пластических масс: Учебное пособие для техникумов. 3-е изд., пераб. и доп. Л.: Химия, 1982. 328 с., ил.

8. Касаткин А. Г. Основные процессы и аппараты химической технологии: Учебник для химико-технологических высших учебных заведений. Изд. 7 М.: ГХИ, 1961 830 с.