Сучасні форми правління.

ВСТУП Фо́рма держа́вного правлі́ння — це спосіб організації верховної влади, який визначає систему її найвищих органів, порядок їх формування і особливості розподілу повноважень між ними, а також взаємовідносини з населенням держави. Перші ідеї щодо форм державного правління були висловлені в основному Платоном, Аристотелем і Цицероном. Платон, зокрема у творі «Політея», вирізняв три основні форми правління — монархію, аристократію і демократію, кожна з яких ділиться на дві форми. Монархія — це правління одного і може бути законною (цар) або насильницькою (тиран). Аристократія — правління небагатьох і може бути правлінням кращих і гірших (олігархія). Демократія — правління всіх і може бути законною або незаконною, насильницькою. Згадує Платон у своїх творах і "змішану" форму правління. Аристотель розрізняв шість можливих форм правління: демократію, політію, аристократію, олігархію, монархію і тиранію. Деякі з них він оцінював позитивно: монархію, аристократію і політію (владу середнього класу, яка є поєднанням олігархії і демократії). Інші три, на думку мислителя, погані, звироднілі (тиранія, чиста олігархія і крайня демократія). Розглядаючи сильні і слабкі сторони різних типів державного правління, Аристотель висловлювався про бажаність поєднання кількох кращих з його точки зору форм, тобто схилявся до ідеї "змішаного" правління. В сучасному правознавстві поширена думка про виділення сучасних форм правління — республіка монархія, тоталітаризм, авторитаризм. Метою даної роботи є доцільний розгляд сучасних форм правління, а саме таких питань: • розглянемо форми сучасної зарубіжної держави, їх сутність, зміст; • розкриємо поняття «форми правління»; • проаналізуємо такі форми правління, як монархія і республіка та нетипові форми правління (на прикладі Ватикану, Швейцарії та Ірану).

ВСТУП 1. Форми сучасної зарубіжної держави, їх сутність, зміст. 2. Поняття «форми правління». 3. Монархія. 4. Республіка. 5. Нетипові форми правління (на прикладі Ватикану, Швейцарії та Ірану). ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

\\r\\n1. Георгіца А.З. Конституційне право зарубіжних країн: Підручник. – Тернопіль: Астон, 2003. – 432 с.\\r\\n2. Конституційне право зарубіжних країн: Навч. посібник / В.О.Ріяка (керівник авт.кол.). – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 512 с.\\r\\n3. Конституции зарубежных стран: Сб./ Сост. В.Н. Дубровин. - М.: Юрлитинформ, 2003. - 448 с.\\r\\n4. Конституции зарубежных государств: Учебное пособие / сост. Проф. В.В. Маклаков. – 4-е изд. – М.: Волтерс Клувер, 2003. – 624с.\\r\\n5. Конституційне (державне) право зарубіжних країн: Навч. посіб. / В.М.Бесчастний, О.В.Філонов, В.М. Субботін, С.М. Пашков; За ред. В.М. Бесчастного. - К.: Знання, 2007. - 467 с. \\r\\n6. Чиркин В.Е. Нетипичные формы правления в современном государстве.// Государство и право. 1994. № 4.\\r\\n7. Чиркин В.Е., Тихонов А.А., Рябов С.В. Формы государства в буржуазных странах Латинской Америки. М. 1982.