Виробництво етилформіату.

В кінці XX ст. виробництво харчових добавок стало потужною, постійно зростаючою галуззю багатотоннажного виробництва. Щорічно виробництво харчових добавок збільшується в країнах Європи на 2%, в США на 4,4%, в Азії на 1015%.
Кількість харчових добавок, які використовують у харчовому виробництві більшості країн світу, досягає 500 найменувань, в США перевищує 1500, в країнах ЄС досягає 1200, в Росії 415, в ФРН 350, в Україні 221. Крім того, в країнах ЄС дозволено використовувати в харчовому виробництві більш як 400 ароматизаторів та смакових речовин .
До початку 90-х років XX ст. вживання харчових добавок в Україні було обмеженим порівняно із зарубіжними країнами Європи та США . Протягом останніх років використання харчових добавок в країні значно збільшилось. В 1994 році, згідно з Постановою Кабінету Міністрів, було дозволено використання 194, в 2000 році вже 221 добавок.
Етилформіат є основним продуктом виробництва, спроектованого у даній курсовій роботі. Застосовується як розчинник нітрату і ацетату целюлози, фумігант, ларвіцид; у виробництві вітамінів А,Е, В1; як віддушка для мила, компонент харчових есенцій.
Етилформіат має запах рому. Завдяки цій властивості він використовується як ароматизатор у кондитерсьхих чи хлібопекарських виробах. Також його додають у косметичні засоби або в побутову хімію для того, щоб заглушити специфічний запах основи.

Вступ..3
1. Хімізм процесу і коефіцієнти виходу по стадіях....4
2. Характеристика вихідної сировини,
допоміжних матеріалів та основного продукту.....5
3. Матеріальні розрахунки....8
4. Норми технологічного режиму.......27
5. Технологічні розрахунки ....29
5.1 Специфікація обладнання.....35
6. Теплові розрахунки .36
7. Опис технологічної схеми ..49
8. Будівельна частина ..51
Список використаної літератури56

1. ГОСТ 1706-78 «Мурашина кислота технічна»
2. ГОСТ 18300-87 «Спирт етиловий ректифікований технічний»
3. ГОСТ 2184-77 «Кислота сульфатна технічна»
4. Процеси і апарати мікробіологічної та фармацевтичної промисловості. Ю.І. Сидоров, Р.Й. Влязло. Львів, « Інтелект-Захід» 2008.-734с.
5. Павлов К.Ф., Романков П.Г., Носков А.А., «Примеры и задачи по курсу процессов и аппаратов химической технологии». Ленинград: Химия, 1987. 576 с.
6. Термодинамічні властивості речовин: Методичні вказівки до практичних занять з курсу Фізична хімія для студентів ІІ і ІІІ курсів хіміко-технологічних спеціальностей. Укл.: Ю.Я. Ван-Чин-Сян, Н.С. Качуріна, М.І. Шередько. ЛПІ, 1991. 64 с.
7. Справочник химика. Т. 1-5. М. Л.: Госхимиздат, 1963. 1072 с.
8. Булдаков А.С. Пищевые добавки: Справочник. СПб: Ит, 1996. -240 с