Предыдущая страница реферата | 23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33 | Следующая страница реферата

47.Класифікація і умови проведення міжнар.торг. МТ - спосіб закупівлі товарів, розміщення замовлень і видачі підрядів, який передбачає залучення до певного, зазделегідь встановленого терміну пропозицій від декількох постачальників або підрядчиків різних країн та укладання  контракту з тим з них, пропозиція якого є найбільш вигідною організаторам торгів.Торги в сучасних умовах набули досить широкого розповсюдження. Вони відіграють важливу роль в пошуку і відборі контрагентів для укладання угод на постачання машин і обладнання, будівництво об'єктів «під ключ». Найчастіше торги як метод закупівлі застосовуються країнами, що розвиваються. Поширення торгів в країнах, що розвиваються  пов'язане з посиленням в цих країнах  державного втручання як в сферу виробництва, так і у сферу зовнішньої торгівлі. У більшості країн, що розвиваються чинне законодавство зобов'язує імпортерів закуповувати за кордоном товари, особливо обладнання, вартість якого перевищує певну суму, тільки через торги. У зв'язку із зростанням державної власності в промислово розвинених країнах торги все ширше застосовуються для здійснення закупівлі і виконання підрядних робіт державними господарськими підприємствами   електростанціями, вугільними шахтами, залізницями. Найбільша кількість торгів проводиться в ПАР, Австралії і Новій Зеландії, а також в США, Канаді, Франції, Німеччині, Італії та Ісландії.

Види торгів.  В залежності від способу проведення розрізняють торги відкриті і закриті.     Участь у відкритих торгах беруть усі бажаючі фірми і організації, як місцеві, так і іноземні. На відкритих торгах звичайно розміщуються замовлення на стандартне і універсальне обладнання, а також на невеликі за обсягом підрядні роботи. У закритих торгах можуть брати участь  лише певні фірми, яким висилаються спеціальні запрошення. На закритих торгах розміщуються замовлення на унікальне, складне і спеціальне обладнання, комплектні підприємства. До закритих торгів вдаються і у разах розміщення термінових замовлень.

48. Специфіка і характенрні риси світ. тов. бірж.

Товарна біржа-організований ринок товарів(ресурсів, пр-ції виробничо-техніч.призначення, т-рів наро­дного споживання). Основна мета тов.бірж-створення сприятливих умов для комерційної діяль­ності.

Основні риси, що хар-ть тов. біржу:

-здійснення актів купівлі-продажу контрактів на поставку товарів;

-продаж контрактів лише на стан-дартизовані види товарів, тобто на такі, які можуть бути продані вели-кими партіями за зразками або техніч-ним  описом;

-регулярність торгів, що дає змогу зосередити на біржі велику кількість покупців і продавців, виявити базисні ринкові ціни;

-вільна купівля і продаж контрактів;

-дія ринкових цін, що формуються під впливом реального співвідношення попиту і пропозиції;

-здійснення торгів за єдиними біржо-вими правилами;

-активна і безпосередня участь у торгах біржових посе­редників (брокерів);

-типізація контрактів і наявність мінімальних партій пос­тавок, що спрощує ведення торгів.Розріз. уні-версальні(з різними видами т-рів)і спеціаліз.(з певним видом) тов.біржі.

За ступенем участі відвідувачів у біржових торгах товарні біржі поділяються на відкриті і закриті. В торгах на закритих біржах беруть участь лише біржові посередники (бро­кери), а на відкритих — крім них, ще й відвідувачі. За рубе­жем переважають товарні біржі закритого виду. Залежно від характеру біржових операцій розрізняють біржі реаль-ного товару (наявно-товарні) і ф'ючерсні. Про­даж контрактів на біржах реального товару супровод­жується наступною поставкою т-рів. На ф'ючерсних біржах здійснюються спекулятивні угоди і страхування від несприятливих змін цін, результатом яких є ліквідація контрактів і перера-хунок між брокерами на основі різниці в цінах. Переважна кількість бірж, що діють за рубежем, є ф'ючерсними. Зараз у багатьох визна-ченнях сучасна тов. біржа розгля-дається як фінанс. ринок, на якому відб-ся торгівля прив"язаними до цін на сировину контрактами. Об"єктами торгівлі на тов.біржах виступає пр-ція с/г, пром.сировина і напівфабрикати, а також "невловимі" цінності (валюта, індекси цін, банків.%, іпотека).

49.Операційне поле сучасної світової біржової торгівлі.

Торгівля на біржі проходить в операційному залі.Більша частина зала відведена для негайної торгівлі, інша-для готівкових операції.Угоди на строк заключаються в так називаємих ямах(питах), які призначені для торгівлі одним товаром.Час торгівля, тобто строк біржевих сесій, встановлюється керівництвом біржі.Операційний час починається і закінчується по звуковому сигналу.Заключення угод до або після цього сигналу заборонено.

Розрізняють біржові операції по результату здійснення угоди – які ділять на реальні  і спекулятивні , а також страхові оперції і по строку реалізації угоди, які поділяють на строкові і наявні.

Реальні угоди –мета –передача прав власності на товар від продавця  за визначений грошовий еквівалент. Наявні угоди  -угоди “спот” – передача товару відразу після заключення угоди. Срочні угоди –форвардні –поставка товару  в більш пізній термін, ніж при наявних угодах.

Ф’ючерсні угоди-срочні угоди спекулятивного х-ру., які заключаються не з метою реальної поставки товару, а для одержання прибутку завдяки гри на різниці цін. (угоди на різніці цін,  угоди з преміями, угоди з опціонами, арбітражні угоди, онкольні угоди)

Хеджування- одночасне заключення реальної (на реальний товар) і ф’ючерсної(спекулятивної) угоди.Результат  хеджирування є результат по цим двом угодам.Існує основні два вида хеджування: хеджування продажем (коротке хеджування), мета якого –страхування від зниження цін при продажу в майбутньому товару або який вже є в наявності, або ще не виробленого, але який має бути обов’язково поставлений ц визначений термін.

Хеджування покупкою(довге), мета якого – страхування від збільшення ціни при купівлі в майбутньому необхідного товару.

49. Операційне поле сучас. світ. бірж. торгівлі.

Біржа як особливий інститут ринкової інфрастр-ри функціонує на р-ку кап-лу, на товар. р-ку і на р-ку роб. сили. На кожному з них діє свій вид біржі. Т.ч, біржа-це така форма організації ринку, за якої здійснюється вільна торгівля ЦП (фондова біржа), товарами (тов.біржа), наймання робітників(біржа праці) і формуються ринкові (біржові) ціни (курси) на продукцію на основі фактич. співвідношення попиту і пропо-зиції. Суч. біржа до деякої міри хар-ся відсутністю чіткого розмежування сфери своєї д-сті. До біржових т-рів відносять т-ри, які повністю або частково продаються через біржу. Осн. ознаки бірж. т-рів - одно-рідність,взаємозамінність, можливість встановлення стандарту якості. Но-менклатура біржових т-рів традиційно скла-ся із:-пр-ції сг,-пром. сировини і напівфабрикатів. На сучасних тов. біржах в оборот залучені не лише фізичні товари, а і "невловимі цінності" – індекси цін, банків.%, іпотека, валюта, контракти на держ. ЦП. Так, провідні біржі світу (перш за все Чиказька торгова бір-жа) роз-повсюдили ф"юч. контракти на фін. засоби, давши тим самим фін.-інститутам можливість подолати ціно-ві ризики. Світ. ф"ючерсні мех-ми надають можливість перенесення ризику, підвищення стабільності світ. цін, виявлення ціни, встановлення певного порядку світ. торг. практики, доступності і відкритості біржової інформації. Здебільшого це забезп-ся мех-мом хеджувааня, спекулятивними операціями.

50.Біржові й аукціонні торгові центри

Міжнародна біржова й аукціонна торгівля має чітко виражену географічну концентрацію. Провід-ними центрами бірж. торгівлі були й залишаються США(Чиказька торгова біржа, Нью-Йоркська товарна біржа, біржа Комекс, Нью-Йорк. біржа кави, цукру та какао…), Великобр.-(Лондонська міжнарод. фін. ф"ючерсна біржа, Лондон. біржа мета-лів, Лонд. ф"юч і опціон. біржа ФОКС) і Японія (Токійська товарна біржа). Поряд із тим все більшого значення набувають біржі в таких кр-нах як, Китай, Сингапур (Сингап. тов. біржа), Гонконг, Філіпіни, Бразилія, Аргентина, Мексика, хоча вважаєть-ся, що їхня д-сть має регіональний або внутріньоспрямований хар-р. Щодо аукціонних центрів, то для кожного аукціонного товару склалися свої центри аукціонної торгівлі. Гол. центрами аукціонної торгівлі хутром є Нью-Йорк, Монреаль, Лондон, Копен-гаген, Осло, Санкт-Петербург. Тут спостерігається підвищення ролі Скандинав. кр-н поряд із зниж-м роліНью-Йорка і Лондона. Хутрові А. організ-ся також в Нім., Італії, Фр., але їх роль незначна. Осн. центри торгівлі немитою шерстю(80%) – Лондон, Ліверпуль, Кейптаун, Мель-бурн, Сідней. Для аукц. торгівлі чаєм хар-не переміщення в місця вир-ва. Індія через А. в Калькутті і Кочині продає 70% чаю, а через А. в Лондоні-30%. Шрі-Ланка продає 70% чаю через А. в Коломбо. Кенія реалізує 90%чаю через А. в Найробі. Дуже відомим є також А. чаю в Сингапурі. Осн. центри світ. торгівлі тютюном є Нью-Й., Амстердам, Бремен, квітами –Амстердам, овочами і фруктами – Антверпен і Амстердам, рибою – США, Ісландія, Норвегія, конями-Франція (Довіль), Лондон, Москва.

51.Основні етапи проведення торгів. У проведенні торгів можна виділити кілька етапів: підготовка торгів; надання пропозицій учасниками торгів; вибір постачальника; підписання контракту.

Підготовка торгів складається з розробки технічних і комерційних умов торгів  та ознайомлення з нею потенційних учасників торгів  - оферентів. На підготовчому етапі по проведенню торгів імпортер виступає як організатор і замовник торгів. Розробка технічних і комерційних умов торгів здійснюється їх організаторами самостійно,  або із залученням спеціалізованих інженерно-консультаційних та інженерно-будівельних фірм. Ці умови видаються у вигляді збірників тендерної документації.  Тендерні документи можуть бути прямо включені в пропозицію (тендер) оферента, визначаючи його зміст з багатьох питань, або стати складовою частиною майбутнього контракту.

Комплект тендерних документів продається передбачуваним учасникам торгів, а його ціна встановлюється  виходячи з фактичних витрат на виготовлення тендерної документації.

Надання пропозицій учасниками торгів. Порядок і спосіб представлення пропозицій регулюються організаторами торгів.

У міжнародній практиці використовуються різні способи надання  пропозицій для участі в торгах. Перший спосіб передбачає, що оферент заповнює і підписує всі сторінки проформи тендера, вказуючи в ній свою ціну  і інші конкурсні умови. Ця проформа тендера представляється організаторам торгів для участі в  конкурсному відборі.

Другий спосіб передбачає надання оферентом тендера, складеного ним самим і повністю відповідного тендерним умовам або тендерній документації. У тендері оферент вказує назву своєї фірми, її адресу і, якщо фірма має представника в країні, де відбуваються торги, адресу цього представника.

Вибір постачальника - У призначений день і годину організація, що оголосила торги, розкриває конверти з пропозиціями, що поступили.  Процедура конкурсного відбору може бути голосною або  закритою, в залежності від вигляду оголошених торгів. Прийняття остаточного рішення про вибір постачальника  приймається  через певний період часу. Рішення про вибір постачальника повинно бути прийнято до терміну, встановленого умовами торгів. При цьому оференти, що надали свої тендери, пов'язані ними до терміну присудження, і надання пропозиції протягом цього періоду не можуть бути відкликані. Термін дійсності тендерів звичайно вказаний: від одного до трьох-чотирьох місяців від дати розгляду пропозицій.

Оферент, пропозиція якого прийнята, отримує про це відповідне повідомлення, а інші оференти звичайно не оповіщаються. У деяких країнах результати торгів публікуються в бюлетенях, що спеціально випускаються або газетах.

53.Транзитна торгівля.Основні види

а) Активна

б) Пасивна

54. Міжнар. виставкиярмарки–типологія та етапи підготовки.

Мн виставки і ярмарки – це організ. р-к, специфіка якого полягає в тому, що основною метою їх функц-ня є стимулювання попиту, а не пропозиції. Осн. види угод на виставкахярм-х:

-Торгівля по представленим зразкам з наступною поставкою; на вистярм. заключ-ся базові контракти, обгово-рюються строки поставок і їх обсяг.

-розпродаж представлених зразків. Такий метод торгівлі дозволяє дійти висновку про якість т-рів, вдоско-налення асортименту, дизайну т-рів, розв"язати питання з ціноутво-ренням. Осн. типи і види вистярм. За складом учасників і екон. значенням розріз: національні і міжнар. Мн вистярм. обслуговують МТ, в них без обмежень можуть брати участь фірми б.-я. кр-н. В рамках мн вист.ярм. виділяють також всесвітні. Участь в міжнар. вистярм.–сучасна і ефект. форма торг.-реклам., техніко-екон. і політ. д-сті. За хар-м представлених експо-натів розріз.: універсальні; галузеві;     спеціалізовані. За строка-ми і способом проведення розріз.: короткостр., пересувні, постійні виставки зразків, торгові центри, торгові тижні. Особливо поширені мн вистярм. в к-нах Зах. Європи і США. 23 всіх вистярм. припадає на Нім., Англію, США, Франц., Італію.

55. Сучасні тенденції розвитку міжнародної виставкової справи.

 За визначенням Міжнародного бюро виставок, виставка – це показ (незалежно від назви) основна мета якого полягає в просвіті публіки шляхом демонстрації засобів, що є в розпорядженні  людства для задоволення потреб, а також з метою прогресу в одній або декількох галузях його діяльності або майбутніх перспектив.

Виставка/ярмарок – організований ринок, специфіка якого полягає в тому, що головною ціллю його функціонування є стимулювання попиту  а не пропозиції.

 До основних тенденцій в розвитку міжнародної виставкової справи відносять:

1. Збільшення кількості виставкових заходів в світі.

2. Розширення виставкових площ.

3. Ріст спеціалізації виставок.

4. Підвищення ролі машин, обладнання та наукоємної продукції в загальній номенклатурі експонатів.

5. Підвищення ролі міжнародних ярмарків в країнах, що розвиваються.

6. Зміна в структурі виставкових заходів на користь виставок.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: бесплатные решебники скачать, куплю диплом, бесплатные банки рефератов.





Предыдущая страница реферата | 23  24  25  26  27  28  29  30  31  32  33 | Следующая страница реферата