Предыдущая страница реферата | 26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36 | Следующая страница реферата

- субсидув. витрат-дотування матеріалів, що використовуються,витрат на з/п,провед. досліджень тощо.

-субсидування товарів-прямі або непрямі С-ії в залеж. від обсягу вир-ва.

-субсидув.споживання;

-субсидвперебуд. структури вир-ва

-субсидув. окремих регіонів

85. Експортне кредитування та практика його застосування в світі.

Експортне кредит-ня – метод фінансової нетарифної зовн-торгівельної політики, який передбачає фінансове стимулювання державою розвитку експорту національними фірмами.

Форми експорт. кредит-ня:

-субсидійовані кредити національним експортерам – кредити, що видаються державними банками під % ставку нижче за ринкову;

-державні кредити іноземним імпортерам при обов’язковій умові закупівлі товарів тільки у фірм країни, що надала такий кредит (зв’язаний кредит);

-страхування експортних ризиків національних експортерів: комерційних ризиків (нездатність імпортера сплатити поставку) і політичних ризиків (раптові дії уряду, які не дозволяють імпортеру виконати свої зобов’язання перед експортером).

Експ. кредити можуть бути:

-короткостроковими – на строк до 1 року, для кредитування експорту споживчих товарів і сировини;

-сер.-строковими – на строк 1-5 років, для кредит-ня експорту машин і обладнання;

-довгостроковими – на строк більше 5 років, для кредит-ня експорту інвестиційних товарів і великих проектів.

До основних методів забезпеч-ня експортерів кор.-строковим кредит-м належать: рефінанс-ня комерц. банків центр. банками і створ-ня державою фонду або іншого джерела фін-ня експ-ту.

Що стос-ся систем середньо- та довгострокового кредит-ня експ-ту, то тут є різні підходи. Деякі країни (Аргент., Колумбія, Мексика, Нігерія, Чилі) поширюють дію сис-м кор.-строкового рефін-ня своїх центр. банків і на середньо- і довгострок. кред-ня експ-рів. Інші (Бразилія) більш довгострок. кредит-ня експ-ту здійсн-ть  за рах. рес-сів держ. фонду фін-ня експ-ту. В третіх країнах створено спец. установи для фін-ня і банків. Обслуг-ня більш довгострокових експорт. операцій.

Організаційна форма надання експортних кредитів, а також взаємовідн-ни між агентствами з експорт. кред-ня і державами є досить складними. Таке агентство може бути департаментом всередині урядового міністерства, самостійною організацією на правах міністерства і навіть приват. фірмою, що працює під контролем уряду. Нац. агентства з експ. кред-ня вступають у договірні відн-ни одне з одним для фін-ня експ-ту із більше ніж одної країни, корд-ції політики і обміну інф-цією про позичальників.

Найбільш крупні об’єднаня агентств з експ. кред-ня:

-Експортна кредитна група – група предст-ків урядів і агентств з експ. кред-ня в рамках ОЕСР, яка регулює надання сер.-строкових експ. кред-в на 2 і більше років. Члени групи зобов’язані дотрим-ся таких вимог: сплата готівкою щонайменше 15% варт-ті експ. контракту; виплата по кредитам повинна відбув-ся через регуляр. проміжки часу протягом 5 років відносно багатими і протягом 10р. всіма іншими країнами; мінім. ставки % по кред-м повинні бути зв’язаними з ринк. ставками, мінім. частка пільг. компоненту в кредиті – 35% для найменш розвинутих країн.

-Бернський союз-Міжнар. союз страх-ня кред-в і інвестицій – дорадчий орган агентств з експ. кредит-ня, який є місцем обміну інформацією в галузі кор.-строкового експ. кред-ня.

Експ. кредити інколи є різновидом зовніш. допомоги іншим державам. Розміри субсидіювання через пільг. кредит-ня розрах-ся як різниця між %ставкою по пільг. кредиту і поточною ринк. %ставкою. В банків. практиці % ставки по експ. кред-м звичайно набагато нижчі від ставок по іншим видам кред-в і дуже часто є предметом узгодж-ня між країнами в межах картельних угод. Існують ще такі способи стимул-ня експ-ту через експ. кредити: перенесення строків перших сплат по кред-м на більш довгий період, сплата кред-в у валюті покупця або у формі товар. поставок, держ. пільг. страх-ня експ. кред-в і т.д.

86. Загальна характеристика внутр-х фінансових та грошово-кредитних заходів стимул-ня МТ.

До цих заходів віднос-ся субсидіювання.

Субсидія – фінансова або інша ек. підтримка в будь-якій формі, яка здійсн-ся урядами країн-учасниць зовнішньоторговельних операцій і яка може надаватися індивід-но, окремій галузі, окр. регіону, автоматично або на підставі об’єктив. критеріїв. Основною рисою субсидії є викор-ня бюджет. коштів. Найбільше поширення отримали:

1. Експорт. субсидії, які призводять до розширення продажу на зовн. ринку при одночасному зниженні цін на них. При цьому теоретично втрати від падіння цін повинні компенсув-ся за рах. збільш-ня обсягу продажу. Тому ефект-ть експ. субсидії залежить від еластич-ті попиту на товар на зовн. ринку.

(-) момент експорт. субсидіювання – збільш-ня цін на внутр. ринку, яке відбувається внаслідок перерозподілу рес-сів. Програє внутр. споживач.

2. Внутрішні субсидії – при їх введенні на товари, які конкурують з імпортом, виникає декілька ек. ефектів:

-розшир-ся внутр. вироб-во за рах. витіснення з ринку імпортних тов-в;

-частина субс. розподіляється серед найбільш ефект-х підпр-тв, це сприяє розшир-ню вироб-ва;

-частина субс. серед не ефект. підпр-тв, це сприяє нераціон. стимулюванню вироб-ва.

В залежності від механізму над-ня субсидії виділяють:

-прямі субсидії – безпосередні виплати експортеру, які обумовлені фактом здійснення експ. операції;

-непрямі – форма прихованих дотацій експортеру за рах. надання пільг. кредит-ня, пільг. вилучень, повернення раніше сплачених митних податей;

-перехресні – надання дотацій одній галузі або сектору ек-ки за рах. іншої галузі або сектору ек-ки за допомогою заходів Д. регул-ня.

З точки зору суб’єкта субсид-ня виділяють:

-субсид-ня витрат – надання дотацій на викор. матеріалів, витрати на з/п, проведення досліджень, викор-ня інфрастр-ри;

-субсид-ня товару – прямі або непрямі субсидії в залежності від обсягу вироб-ва;

-субсид-ня споживання;

-субсид-ня перебудови стр-ри вироб-ва,

субсид-ня окр. регіонів.

Субсидії, які бажані з т. зору ВТО. Ст. 6 Угоди країн-уч-ць ВТО “Про субсидії” містить перелік критеріїв, які дозволяють виявляти факт порушення інтересів уч-ків Угоди у випадку якщо:

1)сукупний адвалорний розмір субс. перевищує 5%;

2)якщо субс. надається для покриття поточних збитків галузі;

3)якщо субс. над-ся для покриття поточ. збитків діяльності підпр-ва;

4)субс. над-ся з метою списання держ. боргів або зобов’язань по боргам;

5)якщо субс. над-ся для витіснення аналогічного товару, який експорт-ся на ринок третьої країни;

6)викор-ня субс. призводить до значного і стабільного збільшення частки країни на світ. ринку протягом строку викор-ня субс. у порівнянні до середнього рівня за тир роки.

Субсидії, які не можуть бути об’єктами застосування відповідних заходів:

-субс., які направл-ся на гуманітар. цілі (охорона здор., освіта);

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: антикризисное управление предприятием, краткий реферат, реферат по экологии.





Предыдущая страница реферата | 26  27  28  29  30  31  32  33  34  35  36 | Следующая страница реферата