Предыдущая страница реферата | 28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38 | Следующая страница реферата

 

127. Методи мінімізації затрат та ризиків у фінансуванні зовнішньої торгівлі. Експортери та імпортери повинні усвідомлювати загрозу регіонального ризику с кожного боку, тому що ці ризики впливають на витрати та прибуток. В широкому розумінні, аналіз ризику по країні вкл: Політичний ризик, як р.  при зміні в уряді або політиці; Економічний р, як зміні в економічних умовах; Фінансовий р, як зміни в процентних ставках і валютних курсів; Соціальний р., як винекнення громадянських безпорядків. Екс-ри повинні врах. Заходи щодо регул-ня експорта, такі як податки на експорт, страхування експорту, фінансови установи, кінцеві розрахунки, та зміні в курсах валют, коливання вартості валюти імп-ра можуть вимусит екс-ра наполягати на використанні для оплати товарів стабільної валюти. Н-д японський екс-р може здійснити перевезення товарів в Мексику, але наполягати на проведенні всіх розрахунків в долларах США.  Для мінімізації витрат та ризиків екс-ри млжуть використ. Різноманітні стратегії, так наприклад, Дженерал Електрик здала в оренду Нігерії ядерні реактори в 70 рр. за допомогою своїх організацій по експортному кредиту, або здійснила продаж автобусів Бразилії який був фінансований факторинговою фірмою банку, що мала інформацію про кредитний статус Імп-ра та екс-ра. ТНК можуть відкрити фабрику в країні  імпортера для того щоб обійти високі тарифи, що введені вцій країні. Також для покращення умов в торгівлі  товари між своїми зар. Філіалами  використ. Відкритий рахунок. Імп-ри можуть використ. Різноманітні методи в цілях управління фін-ням торгівлі товарами на основі низьких витрат та низького ризику, н-д у випадку здійснення імпорту засобів вир-ва в ході прведення програми фінансування країни, що розв. , ця країна може добитися підтримки МБРР  і держ. Кред. Установ. Поновлюючий акредитив може справити позитивний вплив на зниження виттрат на численні перевезення товарів.

128.                     Якщо торгова операція буде фінансуватися на основі консигнації, то які  будуть ризики та затрати для експортера та для імпортера ? Якщо експортер здійснює перевезення вантажу імпортеру на основі консигнації, то він може отримати тільки після того імпортер продасть товар , це пов”язано напряму з платіжним ризиком для експортера, причиною якого може стати наприклад урядове зоблокування здійснення виплат іноземним компаніям. Також існує і ймовірність того що експортер не отримає оплати за свої товари, якщо ці товари не відповідають умовам урядових служб країни імпортера. В даній ситуації імпортер не стикається з даним ризиком, так як він не здійснює оплату на перед на консигнаційні товари, хоча несе відповідальність за певним контрактом.

 

 

 

 

 

148. Структура світового ринку боргових цінних паперів.

За ознаками їхньої  економічної природи цінні папери, як правило, підрозділяють на пайові папери, боргові та похідні фін. Інструменти. Боргові папери опосередковують  кредитні відносини ( облігації, ощадні сертифікати, депозитні сертифікати векселі та ін.)

Залежно від мети їхнього випуску цінні папери поділяються на фондові та комерційні. Усі комерційні папери  без будь-якого винятку є борговими.  Вони випускаються не державними емітентами та без спеціального забезпечення. У певному розумінні  комерційні папери  є кредитними грошима  і лише частково служать для інвестування капіталу.

 

 

 

149. Євроринок: характеристика, понятійний апарат.

Євроринок — це світовий фінансовий ринок, на якому опера­ції з різноманітними фінансовими інструментами здійснюються у євровалютах. Цей ринок включає декілька секторів, а саме:

— єврогрошовий ринок, тобто власне ринок євровалют, де пред­ставлені короткострокові (до одного року) міжбанківські депозити;

— ринок банківських єврокредитів, тобто середньострокових (на 2—10 років) кредитів, які оформлюються кредитними угодами;

— ринок капіталів, який на сучасному етапі представлений в основному ринком єврооблігацій, але існують також євроакції, євровекселі та ін.

Ринок євровалют і ринок єврооблігацій дуже залежні один від одного.

До єврогрошей (євровалюти) належать кошти, які банк:

— отримує у вигляді депозитів у валюті, відмінній від валюти

країни, в якій розміщується цей банк;

— позичає своїм клієнтам у валюті, відмінній від валюти краї­ни, де розміщується цей банк.

Мова йде лише про конвертовані валюти та міжнародні розра­хункові грошові одиниці (наприклад СДР або, до недавнього часу, екю).

Комерційні банки, які реєструють у своєму балансі подібні

операції, є євробанками. Будь-яка банківська установа може віді­гравати роль євробанкіра у тій частині своїх операцій з валютою, в якій ця установа здійснює відповідні операції на території, роз­ташованій за межами країни походження даної валюти.

 

 

 

Характеристики рынка евровалюты.

1.Это оптовый, а не розничный рынок, поскольку оперируют на нем, как правило, большими суммами. Основные заемщики — государственные организации, такие, как правительства, центральные банки и корпора­ции государственного сектора. Более того, почти 4/. рынка евровалют приходятся на межбанковские операции.

2. Этот рынок почти не подвержен регулированию.

3. Вклады на рынке в основном краткосрочные, так как большинство вкладов — межбанковские, имеющие преимущественно краткосрочный характер. Однако большинство займов в евровалютах выдается на более длительные сроки.

4.                  Рынок евровалют существует для сбережений и срочных вкладов, а не для текущих вкладов, выдаваемых по требованию вкладчика. Иными словами организации , которые делают вклады в евровалютах, не снимают с этих вкладов суммы в национальных валютах для приобретения товаров или услуг.

5.      Рынок евровалют – это преимущественно рынок евродолларов.

 

 

 

 

151. Організація випуску єврооблігацій.

На світовому ринку облігацій обертаються два види цінних паперів: іноземні облігації та єврооблігації. Основна відмінність між ними у то­му, що перші продаються на певній біржі, тоді як другі не обов'яз­ково котируються у певному географічному місці. На сучасному ета­пі емісія єврооблігацій значно перевищує емісію іноземних облігацій.

Іноземні облігації — це цінні папери, випущені нерезидентом у національному фінансовому центрі в національній валюті. Їх емісія регламентується законодавством по цінних паперах краї­ни-емітента, але на практиці їх обіг значною мірою відповідає

принципам євроринків.

Залежно від країни емісії іноземні облігації можуть мати спеці­альні назви: Yankee Bonds — у США, Samourai Bonds — в Японії, Bulldog Bonds — у Великобританії, Chocolate Bonds — у Швейцарії.

Єврооблігації  є борговими зобов'язаннями, що випускаються позичальником для отримання довгострокової позики на євро-ринку. Як правило, такі облігації розміщуються одночасно на фі­нансових ринках декількох країн. Валюта єврооблігаційної пози­ки для кредиторів є іноземною, хоча для окремих кредиторів може бути й національною. Гарантійне розміщення єврооблігацій

здійснюється емісійним синдикатом.

Єврооблігації мають декілька різновидів:

—звичайні облігації з фіксованою відсотковою ставкою на весь період позики;

— облігації з плаваючою відсотковою ставкою (використову­ються у період різких коливань відсоткових ставок);

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: реферат на тему природа, энергия реферат, доклады бесплатно.





Предыдущая страница реферата | 28  29  30  31  32  33  34  35  36  37  38 | Следующая страница реферата