Перспективи розвитку і проблеми світової економічної інтеграції укр
| Категория реферата: Топики по английскому языку
| Теги реферата: изложение, новые сочинения
| Добавил(а) на сайт: Mandrykin.
Предыдущая страница реферата | 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 | Следующая страница реферата
Глобальні проблеми світової економічної інтеграції є певнім чином продовженням регіональних інтеграційних проблем, до яких слід віднести:
Проблеми ЄС
• На відміну від колишніх етапів розширення, які здійснювались через компроміси при певних зустрічних корективах в механізмі самого Євросоюзу (наприклад, з Великобританією по сільському господарству, з Фінляндією і Швецією - через спеціальний режим сприяння в розвитку їх північних територій тощо), від нинішніх претендентів вимагають стовідсоткового і безумовного прийняття вимог Євросоюзу. Тим самим робиться крок назад і в порівнянні з колишніми "європейськими угодами" цих держав з ЄС, які були до певної міри індивідуалізованими. До нинішніх претендентів при їх вступі застосовується єдиний і стандартний підхід, що не залишає місця для врахування їх національної специфіки. "Новобранців" чекає в ЄС і заздалегідь відоме суттєве обмеження їх владних повноважень. З посиланнями на некерованість конгломерату, що утвориться з 26 країн-членів Євросоюзу, знову-таки ще до його розширення, планується завершити адміністративну реформу, тобто замінити правила представництва окремих країн-членів в органах Співтовариства. Отже, нове розширення виглядає вже не як злиття, а швидше як поглинання ЄС чергової партії держав, що приєднуються. Не випадково ряд спостерігачів спеціально застерігають його лідерів від імперських амбіцій, входження в роль метрополії Європи. Щоб не виглядати як колонізатор, вважають вони, Євросоюз не повинен створювати враження, що приєднання означає просте копіювання в даних країнах правопорядку, політик і структур Співтовариства і що від самобутності, що склалася в іншій Європі, не залишиться нічого, що заслуговує на збереження.
• Створення Єдиної Валютної системи (ЕВС) також породжує цілий ряд проблем як для самого ЄС, так і для його економічних партнерів. Досі ще не існувало тривалого монетарного союзу між суверенними державами без сильної політичної інтеграції. Крім того економіка «євро»-зони не є чимось добре відомим, і колишні регуляції поведінки можуть змінитися з більш широким розповсюдженням «євро». Тому важко напевне сказати, які економічні ефекти будуть переважати з введеннями «євро».
• Подальша інтеграція в рамках Європейської спілки створила певну ейфорію, що згладила деякі серйозні міждержавні протиріччя у сфері валютної і фінансової політики. Проте очевидно, що надалі забуття інтересів малих країн більш великими може призвести до оберненого процесу, тобто дезінтеграції. Але як воно буде, здатне показати тільки майбутнє.
НАФТА:
У рамках НАФТА не створені поки-що спеціальні механізми, які регулюють співробітництво, подібно тим, що існують у ЄС (Комісія, Суд, Парламент і т.п.).
АТЕС:
АТЕС не має механізму прийняття рішень і багато в чому зберігає риси консультативної групи.
В АТЕС існують серйозні протиріччя між «азіатськими» і «неазіатськими» учасниками угруповання.
ЮДЕАК:
В ЮДЕАК зберігаються численні перешкоди на шляху міждержавного руху товарів, капіталів і робочої сили. До основних причин, що перешкоджають розширенню інтрарегіональної торгівлі, у першу чергу , варто віднести:
• загальний низький рівень розвитку її учасників;
• однотипність їхньої спеціалізації в міжнародному поділі праці;
• відсутність розвинутої транспортної мережі в регіоні.
Перспективи світової економічної інтеграції
Яскравим прикладом перспектив економічної інтеграції є зміни, на які очікують найближчим часом в ЄС.
Введення загальноєвропейської валютної одиниці: в січні 1999 р. розпочався третій, завершальний етап введення єдиної європейської валюти “євро”1 в 12 (з п’ятнадцяти) державах ЄС , спочатку в безготівковій, а з липня 2002 р. і в готівковій обіг2.
Очікується що в недалекому майбутньому «євро» забезпечить чисельні переваги для країн-членів. Якщо перехід до єдиного внутрішнього ринку ЄС вже до 1996 р. дозволив створити в Західної Європі від 300 тис. до 900 тис. нових робочих місць, підняти рівень середніх прибутків на душу населення на 1,1-1,5%, знизити інфляцію на 1- 1,5%, збільшити промисловий експорт на 20- 30%, скоротити розсів внутрішніх цін у різноманітних країнах ЄС на товари з 22,5% до 19,6%, а на послуги - із 33,7% до 28,6%; залучити в ЄС 44% усього міжнародного вивозу капіталу (проти 28% у 1992 р.), то введення “євро” здатне принести ще більш помітні макроекономічні переваги. Серед них: зниження операційних витрат, пов'язаних з торгівлею та фінансовою діяльністю з іншими країнами «Євро»-зони; відсутність у межах «Євро»-зони ризику, пов'язаного з обмінним курсом; більша загальна цінова стабільність і більш чітка цінова прозорість. Нижчий ризик щодо обмінного курсу означає також меншу премію за ризик, що закладатиметься у рівні процентної ставки, а отже, зменшаться витрати, пов'язані з запозиченням у багатьох країнах. Це, на додаток до спільного ринку товарів та послуг, закладе основи довгострокової ефективності, пов'язаної із спільним ринком. (Дев'ять років тому Європейська Комісія оцінювала прямі статичні вигоди монетарного союзу, пов'язані з нижчими операційними витратами, біля 0,5 % ВВП ЄС, що дорівнює приблизно 40 млрд.$ щорічно. Сучасні дослідження показують навіть більші вигоди - до 1 відсотка ВВП).
У випадку успіху “Євро” зробить колосальний вплив на світові фінанси. Експерти міжнародного банківського концерну «Дойче Морган Гренфелл» вважають, що з уведенням єдиної євровалюти в 12 державах ЄС виникає другий за розмірами ринок цінних паперів у світі. Вони оцінили, що сукупна вартість цінних паперів держав Європейської валютної спілки склала до 1998 р. 5,256 трлн. ЄКЮ (1 ЄКЮ еквівалентно 1,12 $), що перевершує японський фондовий ринок, але поступається американському, оцінюваному в 10,8 трлн. ЄКЮ. За розрахунками банківських спеціалістів «Дрезднер Клянворт Бенсон», об'єднаний ринок акцій країн, що переходять на Євро, складе 79% сукупних фондових капіталів держав - членів ЄС. Отже, введення єдиної валюти може стати ключовою подією європейської інтеграції за останні 40 років.
Розширення ЕС. На межі XXI ст. Європейський Союз вступає в новий, безпрецендентний етап свого розширення. Число його членів за рахунок держав Центральної та Східної Європи, а також Прибалтики , планується довести з 15 до 26. Враховуючи супутні геополітичні чинники, серйозні спостерігачі порівнюють таку подію за значенням і впливом зі створенням самого Спільного ринку сорок років тому. Крокуючи на Схід, ЄС помітно нарощує свій ресурсний потенціал (територію - на 34%. населення - на 29%), перетворюється в найбільший у світі ринок з 500 млн. споживачів, зберігає просторову динаміку інтеграції. Політично формується гегемонія Євросоюзу на основній частині території Європи, що надає йому вже зовсім іншу міжнародну вагу, статус і позиції.
Згідно з рішенням засідання Європейської Ради 12-13 грудня 1997 року (Люксембург), ЗІ березня 1998 року розпочалися переговори ЄС з державами претендентами на вступ до Євросоюзу стосовно умов їх інтеграції до ЄС. Першим етапом мало стати поступове залучення постсоціалістичних держав до внутрішнього ринку ЄС. Після вступу до Європейського Союзу Польща, Чехія, Угорщина, Естонія і Словенія зобов'язані будуть запроваджувати принципи єдиного торговельного та митного режиму ЄС стосовно “третіх держав”.
З “третіми державами” (серед яких, до речі, й Україна), які завдяки багатьом як зовнішнім, так і внутрішнім чинникам не можуть у найближчому майбутньому приєднатися до ЕС, були укладені угоди про асоційоване членство з Європейськім Співтовариством, які також називають "Європейськими угодами". В преамбулах цих угод визнається, що кінцева мета кожної з цих країн в цьому процесі — стати членом ЄС і що угода про асоційоване членство покликана сприяти досягненню цієї мети. ЄС підписало угоди про партнерство і співробітництво з більшістю країн, які входили до складу колишнього Радянського Союзу. Крім УПС з Російською Федерацією та Республікою Молдова, які вже набули чинності, відповідні угоди підписано з Вірменією, Азербайджаном, Грузією, Казахстаном, Киргиз станом, Узбекистаном, Туркменистаном та Бєларуссю, і ці угоди чекають на свою ратифікацію.
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: банк курсовых работ, сочинения по литературе, allbest.
Категории:
Предыдущая страница реферата | 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 | Следующая страница реферата