Предыдущая страница реферата | 2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 | Следующая страница реферата

• забезпечення проведення спільних наукових досліджень і розробок у системі економічного аналізу й оцінки пріоритетних програм і проектів, пов'язаних з економічними, політичними і соціальними сферами країн;

• підготування і проведення конвенцій, узгодження й адаптація норм і стандартів в галузі економіки, техніки, технології і навколишнього середовища з метою заохочення міжнародної кооперації і координації діяльності в регіональних об'єднаннях країн;

• розвиток і використання економічних і соціальних можливостей національного росту країн шляхом удосконалювання роботи в галузі навколишнього природного середовища, промисловості, енергетики, транспорту і торгівлі, а також у багатьох областях повсякденного життя населення;

• заохочення удосконалювання і раціоналізації перехідних процесів країн Східної і Центральної Європи в систему ринкових відносин, сприяння їхній участі й об'єднанню в європейську і глобальну світову економіку;

• координація діяльності центральних органів ООН, спеціалізованих і європейських заснувань, урядових і міжурядових організацій.

 Особливу актуальність має напрямок діяльності ЄЕК, націлений на задоволення потреб країн із перехідною економікою, котрим необхідно створити інституціональну і законодавчу основу для ефективного функціонування ринкових відносин.

 На даний час Європейська економічна комісія ООН активно підтримує і розвиває партнерські відношення з Європейською спілкою, Організацією по безпеці і співробітництву в Європі (ОБСЄ), а також із такими субрегіональными організаціями, як Співдружність Незалежних Держав, Центральноєвропейська ініціатива, Чорноморське економічне співробітництво, що у свою чергу орієнтують ЄЕК на удосконалювання її видів діяльності в економічній, соціальній, політичній і культурній областях.

Головні проблеми світової економічної інтеграції

Окрім позитивних наслідків розвитку світової економічної інтеграції існують і негативні, що стосуються як світового співтовариства в цілому, так і окремих національних економік. До основних, глобальних економічних проблем варто віднести:

 • Посилення взаємозалежності національних економік і, як слідство цього процесу, зменшення стабільності світової фінансової системи.

 Яскравим прикладом наслідків порушення стабільності світової фінансової системи є Азіатська валютно-біржова криза, що заподіяла помітний негативний вплив на ринок капіталів розвинутих країн. У його основі лежало декілька  причин.

По-перше, мова йде про податкову політику Японії, де урядом у 1997 р. були різко підвищені податки, але не були продумані наслідки цього підвищення для інших країн Південно-Східної Азії, для яких японська економіка була тривалий час “локомотивом” економічного розвитку.

По-друге, азіатська фінансова криза пов'язана з наявністю на ринках великої кількості цінних паперів, зокрема на фондових біржах, так називаних похідних цінних паперів (конвертованих облігацій, варрантів, опціонів, фьючерсіів), що носять винятково спекулятивний характер. Ці папери, як правило, постійно купуються і перепродаються з метою витягу спекулятивних прибутків. Вартість таких похідних паперів, що носять назву деривати, складає біля 100 трлн. долл. США, що перевищує обсяг ВНП усіх країн. Тому скидання подібних паперів на ринках ведуть до падіння курсів інших цінних паперів і сприяють розвитку біржових крахів.

Третьою причиною кризи можна назвати певну зацікавленість США в підриві економіки так званих «східних тигрів», тобто ряду країн Південно-Східної Азії, що протягом останніх років були конкурентами США, скеровуючи на американський ринок такі дешеві товари, як побутова техніка, текстиль, іграшки й інше. Одним із проявів дій США проти країн Південно-Східної Азії стала гра на зниження гонконгського долара, а також спекулятивні операції, проведені американським бізнесменом Соросом проти ряду валют цих країн, зокрема Малайзії.

У результаті спільної дії цих чинників почалася криза на валютних і фондових біржах країн Південно-Східної Азії, що виявилося в падінні курсу їхніх валют і цінних паперів, насамперед, акцій, що потягло за собою ланцюгову реакцію банкрутства ряду банків і інших кредитно-фінансових інститутів.

Четверта причина азіатської фінансової кризи - неправильне використання кредитів і інвестицій у країнах Південно-Східної Азії, спрямованих у нерухомість і фінансові активи, а не у виробництво.

 Оскільки існує глобалізація ринків капіталу через переплетення ринків цінних паперів і інвестицій, азіатська фінансова криза торкнулася також і багатьох інших країн, включаючи головні західні. Це виявило себе, насамперед, у падінні курсу акцій на Нью-Йоркській й інших значних фондових біржах західних країн (Лондонській, Паризькій, Франкфуртській).

 Наслідки азіатської кризи для Японії виявилися дуже серйозними. Крім падіння курсу ієни стосовно долару і зниження курсової вартості акції, виникнула гостра негативна ситуація в кредитній системі Японії.

 Наслідки азіатської кризи для США і західної Європи виявилися менш суттєвими. Зниження курсу акцій на фондових біржах цих країн було припинено як тимчасовим закриттям бірж, так і оберненою купівлею цінних паперів тими компаніями і корпораціями, у яких курси паперів упали у жовтні - листопаді 1997 р.

 У Західній Європі біржові індекси восени 1997 р. також піддалися коливанням від падіння до зростання, хоча на початку 1998 р. намітилася тенденція до їх підвищення. Водночас США і Західна Європа продовжують відчувати наслідки азіатської кризи і виражають певну занепокоєність на майбутнє, оскільки на країни Південно-Східної Азії донедавна припадало 1/3 світового ВВП і більш 40% експорту в США і Західну Європу. Отже знецінення валют країн Південно-Східної Азії становить певну погрозу для головних західних країн, тому що ріст притоку дешевих азіатських товарів може призвести до дефіциту торгових і платіжних балансів, дестабілізації економіки, особливо зростання безробіття, що, дуже небезпечно для Франції, Англії, ФРН.

 Ланцюгова реакція азіатської фінансової кризи негативно вплинула на країни Латинської Америки і Росію, де відсутня економічна і фінансова стабільність.

Таким чином, азіатська фінансова криза поступово переросла у світову фінансову кризу 1998 р., істотно підірвавши стабільність національних ринків капіталів, а також у цілому світовий фінансовий ринок.

 • Суттєвою перепоною для поглиблення міжнародної економічної інтеграції є різний рівень (ступінь) розвитку економік країн , що інтегруються, внаслідок чого конкурентноздатність національних економік країн , що розвиваються , виявляється очевидно меншою, в порівнянні з економіками розвинутих капіталістичних країн. За  умов послаблення митних бар'єрів це призводить до нездатності виробників країн, що розвиваються, конкурувати з виробниками економічно розвинутих країн.

Дозволити собі достатню відкритість режиму зовнішньої торгівлі може лише сильна у конкурентному плані держава, яка здатна знайти собі гідне місце на світовому ринку. Надзвичайно багату інформацію дає знайомство з матеріалами світового звіту про конкурентоспроможність окремих національних економік за 1998 рік1. Звіт є результатом досліджень великої групи вчених з різних країн світу, серед яких Джефрі Сакс, Майкл Портер та інші відомі економісти.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: allbest, реферат слово, сочинение сказка.





Предыдущая страница реферата | 2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 | Следующая страница реферата