Життя і творчий шлях Рея Бредбері

Реферат з історії світової літератури виконала: Студентка ФФП- 11с  Техова А.Е.

Львівський Національний Університет ім. Івана Франка

2001 р.

План.

І. Біографія Рея Дугласа Бредбері.

ІІ. Передумови творчості

ІІІ. Загальний огляд творчості.

Біографія Рея Дугласа Бредбері.

Народився 22 серпня 1920 року в шпиталі на вулиці Сент-Джеймс-стріт 11, в місті Уокіган, штат Ілінойс. Повне ім*я - Реймонд Дуглас (друге ім*я на честь знаменитого актора Дугласа Фербенкса). Дід та прадід Рея, нащадки першопоселенців - англійців, прибувших до Америки в 1630 році, в кінці 19 сторіччя видавали дві ілінойські газети: (в провінції це визначене положення в суспільстві і відомість). Батько - Леонард Сполдінг Бредбері. Мати - Марі Естер Моберг, шведка за походженням.

З раннього дитинства Рей ріс в атмосфері великої, дружної сім*ї. Саме завдяки цьому був написаний роман «Кульбабове вино» і пов*язаний з ним спільними героями цикл оповідань. Взагалі з дитинства Бредбері багато що перейшло в літературу, велика кількість його творів присвячена родичам. Наприклад, книга «Ліки від меланхолії» присвячена батьку, а збірник віршів "Коли слони останній раз в подвір*ї квітли" він наділив такою присвятою: “Ця книга - в пам*ять моеї бабці Мінні Девіс Бредбері, і мого дідуся Семюела Хінкстона Бредбері, і мого брата Семюела, і сестри Елізабет. Всі вони давно померли, але я і зараз їх пам*ятаю”. Часто він вставляє їх імена в свої оповідання. Спогадами про родину також навіяні оповідання з циклу про чарівне сімейство(реально існуючий дядько Ейнар).

Сім*я Бредбері за дитинство і юність Рея кілька разів переїзджала. В кінці кінців вона облаштовується в Лос-Анджелесі, але остаточно Уокіган не покидає. Бредбері гарно вчиться в школі, але грошей на подальшу освіту немає. Колись пізніше він напише ессе, про те, як він вчився в бібліотеках… В біографіях Бредбері написано: освіта середня, з 1943 року – професійний письменник.

Рей працює продавцем газет, а вільний час присвячує самовдосконаленню. Він стає членом “Ліги наукових фантастів”.

В 1942 році вже починає жити на “письменницькі” гроші. 1947 рік стає переламним в житті Бредбері – він одружується на продавщиці з книжкового магазину – Меггі Маклюр.

Але напевне піком життя Рея стають 50-53 роки, коли два його твори – “Марсіанські хроніки” і “451º за Фаренгейтом” виходять в друк. Починається інше життя – тридцятитрьохрічний Рей Дуглас Бредбері стає всесвітньо відомим.

Можна хіба що додати, що зараз Бредбері живе  в Лос-Анджелесі, і в свої 81 досі боїться літаків і машин. Доктор литератури коледжа Уітье ( Каліфорнія).  Досі плідно працює і далі дивує світ талантом, дитячою душею, правдивістю…

Передумови творчості.

“Жюль Верн був моїм батьком. Уелс – мудрим дядьком. Едгар Алан По доводився мені двоюрідним братом, він як кажан вічно мешкав в нас на темному горищі. Флеш Гордон та Бак Роджерс – мої брати і товариші. Ось і вся моя рідня.

Ще добавлю, що моєю матір*ю, скорше за все, була Мері Уоллстонкрафт Шеллі, авторка “Франкенштейна”.

  Рей Бредбері.

Магія книги захопила Рея з різдва 1925 р., коли тітка подарувала йому фантастичний комікс “Жив-був якось”. Потім вона прочитала хлопчині книжки Л. Френка Баума про чарівну країну Оз, а матір познайомила з оповіданнями Едгара По. Потім прийшла черга Едгара Райса Берроуза з його захоплюючими романами про пригоди Тарзана в джунглях. А світ наукової фантастики відкривається Рею в 1928 р., коли йому в руки потрапляє перший випуск журнала Хьюго Гернсбека “Дивовижні історії” і він з захопленням читає оповідання “Світ гігантських мурах”. З цього моменту його уява стає заручницею “країни фантазії”…

Смерть вперше вражає Рея в 1926 р. Вмирає дідусь, потім малень-ка сестричка Елізабет. В подальшому смерть стає однією з про-відних тем письменника. «Смерть, - признається Бредбері, - це мій постійний бій. Я вступаю з нею в бійку в кожному моєму новому оповіданні, повісті, п*єсі… Смерть! Я буду змагатися з нею моїми творами, моїми книгами, моїми дітьми, які можливо залишаться після мене».

Бредбері є одним з тих письменників, які в своїй фантастиці намагаються спиратися на деякі вже розроблені технічні новинки. В молододості його цікавили різноманітні виставки технічних новинок. Взагалі фантастика Рея Дугласа в усьому є інтелектуальною, іноді навіть здається розпланованою. Це твори високоосвіченої людини, яка цікавиться всім. Не дивно, адже судячи з  біографій, письменник ніколи не шкодував сил і часу на духовне…

В одному з інтерв*ю на питання: «В якому віці ви почали писати?» - йде відповідь: «В 12 років. Я не міг купити продовження «Марсіанського воїна» Едгара Берроуза, адже ми були бідною сім*єю… і тоді я написав свою власну версію». Так почалася літературна кар*єра однлго з найвидатніших письменників ХХ століття…

Загальний огляд творчості.

Ранні (в основному, "страшні") оповідання Бредбері склали збірник "Темний карнавал"(1947),  частина їх увішла в збірник "Жовтнева країна"  (1955). Контрастом похмурим новелам, серед котрих виділяються: "Вітер", "Карлик", "Коса", "Маленький вбивця", "Вогнений стовп", "Урочна година", "Електростанція", служать світлі оповідання з цикла про чарівне сімейство: "Дядько Эйнар”, "Квітневі чари", "Повернення додому". До теми інфернального Зла (зображується в поэтичному образі "людей осені"), протистояти якому можуть лише знання і невинний дитячий сміх, Бредбері повернувся в одній з кращих своїх книг, похмурій "карнавальній" феєрії "Щось страшне насувається". Дія її розвивається в заштатному американському містечку, куди прибуває зловіщий власник "смертельніх атракціонів" зі своєю свитою; ім*я власника - Dark (Темрява) - не залишає сумнівів в намірах останнього; а проти Зла виступають улюблені герої Бредбері - підлітки і батько одного з них, міський бібліотекар.

Всесвітня слава прийшла до Бредбері після публікації збірників, пов*язаних між собою новел про завоювання Марса, "Марсіанські хроніки".  Умовна форма хронік ніяк не зв*язує фантазію автора (як і останні наукові дані про Марс), ведучого поетичну розповідь про руйнацію  двох культур , почавшуся з ксенофобії та взаємного нерозуміння; про трагічну загибель мешканців Марса в результаті занесеної землянами епідемії ; про "першопрохідницьку" діяльність зневажливих до чужої культури американців; про загибель в результаті атомної війни залишенної їми на Землі цивілізації; про новий старт цієї цивілізації на пустій  планеті-сусідці. Велика кількість новел цикла - наприклад, "Буде ласкавий дощ", в якій лаконічно показаний ідіотизм технологічної цивілізації у відсутстність тих, хто її створив, - стали класикою НФ. Особливий інтерес викликають новела "Ешер 2" і оповідання “Вигнанники”; в них автор встає на захист літератури, мистецтва, фантазії, дива, над якими занесений цензорський ніж раціоналіста. До "марсианського" циклу відносяться також окремі оповідання: "Бетономішалка", "Були вони смуглі і золотоокі", "Суничне віконечко", "Синя пляшка", "Посмішка" .

Іншою значною книгою Бредбері став роман-антиутопія "451º по Фаренгейту”. Тема захисту культури від американського прагматизму доведена в романі, побудованому на класичних прикладах Замятіна , О.Хакслі и Д.Оруелла, до логичного кошмару: в світі майбутнього пожежні-карателі спалюють книги, визнані шкідливими всі до одної и замінені в побуті "говорячими стінами" . Фіналом світу, спалюючого Книгу, стає ядерна війна, а вцілілі в лісах дисиденты-вигнанники ("люди-книги") зберігають догораючу свічу знання, вывчив всі заборонені книги напам*ять. Цій же темі присвячене оповідання "Фенікс".

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: реферат речь, контрольная работа 1, реферат катастрофы.





1  2 | Следующая страница реферата