Областные госадминистрации как субъекты административного права Украины
| Категория реферата: Рефераты по административному праву
| Теги реферата: курсовые работы бесплатно, шпори на пятках
| Добавил(а) на сайт: Куимов.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 | Следующая страница реферата
Якщо недовіру голові районної чи обласної державної адміністрації
висловили дві третини депутатів від складу відповідної ради, Президент
України приймає рішення про відставку голови місцевої державної
адміністрації”. [2, Розділ VI]
Стаття 119 Конституції дає визначення основним функціям або призначенню місцевих державних адміністрацій, до яких також входять і обласні:
“Місцеві державні адміністрації на відповідній території забезпечують:
1) виконання Конституції та законів України, актів Президента України,
Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади;
2) законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян;
3) виконання державних і регіональних програм соціально-економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин ѕ також програм їх національно-культурного розвитку;
4) підготовку та виконання відповідних обласних і районних бюджетів;
5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;
6) взаємодію з органами місцевого самоврядування;
7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень”.
Окрім цього, діяльність обласних адміністрацій регламентується, на основі та відповідно до Конституції, Законом України "Про місцеві державні адміністрації" № 586-14 від 09 квітня 1999р.[?], який визначає організацію, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій. Стаття 3 цього Закону3 закріпляє принципи діяльності місцевих державних адміністрацій. Так “місцеві державні адміністрації діють на засадах:
відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність; верховенства права; законності; пріоритетності прав людини; гласності; поєднання державних і місцевих інтересів.
Зазначимо, що наведені принципи діяльності місцевої державної адміністрації є невід’ємною частиною і базуються на узагальненні, діючих у державі юридичних правил або на принципах державного управління, як на позитивних закономірностях, пізнаних наукою і практикою та закріплених у правових нормах.
Відповідно до класифікації пана Колпакова В.К., прийнято виділяти
такі групи принципів державного управління:
1) соціально-політичні — демократизм, участь населення в управлінській
діяльності держави (народність); рівноправність осіб різних
національностей; рівність усіх перед законом; законність; гласність і
врахування громадської думки; об'єктивність;
2) організаційні принципи побудови апарату державного управління —
галузевий, функціональний, територіальний;
3) організаційні принципи функціонування (діяльності) апарату державного
управління — нормативність діяльності, єдиноначальності, колегіальність, поділ управлінської праці; відповідальність за прийняті рішення, оперативна
самостійність.
Соціально-політичні принципи — це найзагальніші принципи державно-
управлінської сфери. Вони поширюються на всі види виконавчо-розпорядчої
діяльності та всі функціонуючі в державі управлінські структури, у тому
числі і на обласні державні адміністрації. Принципи цієї групи, як
правило, закріплюються у нормативному порядку. Багато з них міститься у
Конституції України (вони дістали назву конституційних) та в інших
законодавчих актах.
Особливе місце серед усіх принципів державного управління належить
принципу законності. Стаття 1 Конституції визначає Україну як правову
державу, ст. 8 закріплює як державний принцип верховенства права
(розуміється, з одного боку, як верховенство Конституції стосовно всіх
інших законів і підзаконних актів, а з іншого, як прихильність влади і
громадян законам і нормам діючого внутрішньодержавного і міжнародного
права), а статті 6 і 19 встановлюють, що органи законодавчої, виконавчої та
судової гілок влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією
Конституцією межах і відповідно до законів України. Це означає, що суворе й
неухильне додержання законів і підзаконних актів — це єдино припустимий
варіант діяльності державних структур, посадових осіб, органів місцевого
самоврядування, об'єднань громадян, інших суб'єктів права. Додержання
законності необхідно розглядати як найважливішу умову і неодмінну основу
ефективного функціонування управлінського апарату, забезпечення правового
порядку в нашій державі.
Отже, додержання принципу законності у державному управлінні
відносно обласних державних адміністрацій передбачає:
• діяльність (функціонування) виключно в межах правових приписів;
• утворення управлінських органів на підставі суворого додержання чинного
законодавства;
• високу свідомість і дисциплінованість службовців обласних держаних
адміністрацій.
Законність як найважливіший принцип діяльності обласних державних
адміністрацій фіксується у відповідних нормативних документах (перш за все
Конституції та Закону “Про місцеві державні адміністрації”), які визначають
їх правовий статус та повноваження як суб'єктів державного управління.
З іншого боку, обласні державні адміністрації, повинні дотримуватись
принципа відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність.
Насамперед, тому що Конституція України проголошує: “держава відповідає
перед людиною за свою діяльність”(ст. 3); а також, тому що, порушення
чинного законодавства тягне за собою юридичну відповідальність, а незнання
законів не звільняє від неї (ст. 68).
Реальне здійснення демократичних перетворень, вдосконалення управлінських процесів відповідно до вимог документів про адміністративну реформу, забезпечення в державі справжньої законності та реального правового порядку можливі лише в умовах широкої гласності та врахування громадської думки. Цей принцип містить три взаємопов'язані та взаємозумовлені компоненти. По-перше, — широка гласність; по-друге, — громадська думка щодо функціонування суб'єктів державного управління; по- третє, — широке її урахування під час вироблення управлінських рішень.
Гласність дає змогу громадянам бачити механізм формування і реалізації державно-керуючого впливу та протікання всіх управлінських процесів.
Громадська думка відображає уявлення (оцінки, судження) найактивнішої частини населення щодо ефективності, корисності, правильності управлінських рішень. Вона є масивом інформації для суб'єктів державного управління.
Урахування громадської думки — це канал зворотного зв'язку в системі державного управління, використання інформаційного масиву для вироблення і прийняття найбільш обґрунтованих та ефективних управлінських рішень.
Держава забезпечує додержання даного принципу двома способами.
По-перше, вона вимагає від державних органів гласності й відкритої для
широкої громадськості діяльності. Так, у Законі України від 23 вересня 1997
р. "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів
місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації"9 є норма, яка зобов'язує ці органи забезпечувати журналістам вільний доступ до
інформації щодо своєї діяльність, а також надавати її засобам масової
інформації у повному обсязі (стаття 2).
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: время реферат, реферат на тему государство.
Категории:
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 | Следующая страница реферата