Вексельний обіг і перспективи його розвитку в Українi
| Категория реферата: Рефераты по банковскому делу
| Теги реферата: доклад на тему культура, реферат
| Добавил(а) на сайт: Fokin.
Предыдущая страница реферата | 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | Следующая страница реферата
У відповідності до норм Пунктів 11-20 і розділу 2 Положення про переказний і простий вексель індосувати (передати іншому векселедержателю і індосату) можна як переказний, так і простий вексель. Індосамент не можна обумовити настанням визначених умов, наприклад, при умові, якщо індосат поставить товар за іншим договором. Не дозволяється індосувати вексель частково, наприклад, на частину вексельної суми, що відповідає наявній заборгованості індосанта перед індосатом.
Індосант (векселедержатель, який здійснює передачу векселя) несе
відповідальність за акцепт і, головне, за платіж за векселем. У цьому і є
одна із найбільших відмінностей вексельних відносин від договору цесії, тому що при цесії сторона, що передала право вимоги, несе відповідальність
перед отримувачем тільки за належне оформлення переданого зобов'язання, але
не за платіж боржника. Якщо векселедавець помістив у текст векселя слова
«не наказу», документ може бути переданий іншій особі лише з дотриманням
форми і з наслідками звичайної цесії.
Приклад: «04 червня 1996 року ми заплатимо проти даного векселя не наказу
ВАТ »3авод «Реахім».
У зв'язку із зазначеним особливо важливе правильне оформлення індосаменту
векселя.
а) одним із найбільш прийнятих в практиці засобів оформлення індосаменту є
здійснення на оборотній стороні векселя запису «платіть наказу», «наказу»,
«платіть тільки», «за наказом», «замість мене уплатіть». Далі вказується
повне і правильне найменування індосата, а також підпис індосанта з
урахуванням вищезазначених додаткових вимог до підпису.
Приклад:
Платіть наказу АТ «Спеирсіммаш».
ТОВ «Зірковий», код ЄДРПОУ Ї2345678,
333333, М.Нікополь, вул.Вєтрова, 14
Директор С. Ю. Потокар
Гл.бухгалтер В. К.Ярош
м.п.
Використання при оформленні індосаменту нетрадиційних записів може
привести до зміни змісту вексельних взаємовідносин або до порушення прав
одного із учасників вексельного обігу. Так, наприклад, в останній час
з'явилась значна кількість векселів, індосамент яких оформлений фразою
«одержувачем за даним векселем є ... », що призводить до порушення прав
наступного векселедержателя, перетворюючи його із власника векселя тільки в
особу з вексельними повноваженнями.
б) якщо запис «не наказу» включений у текст індосаменту, тим самим індосант
забороняє новий індосамент і не несе відповідальності перед тими особами, на користь яких вексель буде передаватися.
Приклад:
Платіть не наказу ВАТ «Гідромаштіб».
АТ «Спецхіммаш», код ЄДРПОУ 87654321,
444444, м.Вольск, вул. Тихомирова, 78
Директор Т.П.Іванков
Гол,бухгалтер С.Д. Курбала
м.п.
в) оговорка в індосаменті «валюта до отримання», «на інкасо», «як
довіреному» має на увазі просте доручительство.
Приклад:
Платіть наказу банка «Турбо» на інкасо.
А Т «» Спецхіммаш«, код ЄДРПОУ 87654321,
444444, м.Вольск, вул.Тихомирова, 78
Директор Т.П.Іванков
Гол. бухгалтер С.Д. Курбала
м.п.
Зобов'язані особи можуть заявляти проти держателя векселя тільки такі заперечення, які витікають із їх відносин з індосантом. При цьому держатель векселя може здійснювати усі права свого попередника, але індосувати вексель може тільки у порядку передоручительства, тобто індосування здійснюється індосантом, який діє за дорученням векселедержателя.
Найчастіше перепоручительний індосамент зустрічається при отриманні
банком грошей за дорученням клієнта і при отриманні з клієнта платежу за
векселем. Здійснюючи інкасо векселя, банк приймає лише доручення клієнта
отримати вексельний борг і передати його власнику векселя (пункт 46 Порядку
проведення банками операцій з векселями, затвердженого Головою НБУ
25.02.1993 р.).
Дисконт і оподаткування векселя
Дисконтом векселя називається придбання векселя до закінчення його
строку, а також відсоток, який отримується придбавачем під час цієї
операції.
Дисконт як відсоток вексельної суми законодавством ніколи не лімітувався. В
Україні одним із перших актів, що освітлював питання дисконтування векселя, був Указ Президента України «Про випуск і обіг векселів для покриття
взаємної заборгованості суб'єктів підприємницької діяльності України» від
14.09.1994 р. №530, пунктом 4 якого чітко вказано, що при погашенні
заборгованості та інших зобов'язань, заставі і проведенні інших операцій
згідно з законодавством країни норма дисконту від суми векселя не
обмежується.
Пунктом 6 того ж Указу встановлено, що при обрахуванні оподаткованого доходу векселедержателя не враховуються суми зобов'язань за векселями, які прийняті на бухгалтерський облік, але не сплачені.
Державне мито на придбання вексельного бланку
Згідно з роз'ясненням Головної державної податкової інспекції України
від 06.12.1995 р., суб'єкти підприємницької діяльності звільняються від
сплати державного мита при придбанні вексельних бланків.
Підстава: стаття 2 Указу Президента України «Про внесення змін до Указу
Президента України від 2.11.1993 р. №504» від 22.12.1994 р. № 794 і стаття
2 Указу Президента України «Про випуск і обіг векселів для покриття
взаємної заборгованості суб'єктів підприємницької діяльності України» від
14.09.1994 р. №530.
Вартість бланків сплачується у звичайному порядку.
Приклади заповнення векселів
Вексель є письмовим документом. Тільки письмова форма документа, яка
відповідає усім вимогам вексельного закону, може породити вексельні
правовідносини.
Переказний вексель повинен містити наступні реквізити:
1. Найменування — «переказний вексель», а також вексельну мітку, яка
позначається у бланку словом «Вексель». Відсутність вексельної мітки
перетворює вексель на звичайне боргове зобов'язання. У бланках, що
використовуються на території України, така відмітка вже передбачена в
тексті.
2. Простий і нічим не обумовлений наказ сплатити певну суму грошей —
вексельний наказ. Усяка умова, яка прямо чи не прямо ставить під сумнів
безумовність вексельного зобов'язання, буде вважатися ненаписаною.
Наприклад, у векселі з формулюванням «платіть ... за контрактом такому-то», або «заплатіть по факту поставки продукції» ця умова буде вважатися
ненаписаною.
3. Строк платежу. Відрізняють такі строки платежу:
За пред'явленням. Платіж повинен бути призведений за пред'явленням векселя, що оговорюється фразою «за пред'явленням». У цьому випадку день
пред'явлення є і днем платежу. Якщо у векселі не обумовлені строки
пред'явлення (наприклад, «за пред'явленням, але не пізніше 20 вересня 1996
р.»), вважається, що вексель повинен бути пред'явлений до платежу на
протязі року з дня його складання.
В стільки-то часу від пред'явлення. Запис у тексті векселя у цьому
випадку має такий вигляд: «Платіть через 21 день від пред'явлення».
Використання вказаного строку робить дуже важливим день пред'явлення, тому
що від нього починається відлік строку платежу. Днем пред'явлення
вважається відмітка платника на векселі про згоду на оплату (акцепт) або
дата протесту з цього приводу. Вексель строком в стільки-то часу за
пред'явленням повинен бути пред'явлений до платежу на протязі року з дня
його складання, якщо інше не обумовлене у самому векселі. Для цього
необхідно заздалегідь пред'явити вексель платнику з тим, щоб остаточний
строк пред'явлення не виходив за межі річного строку. Наприклад, якщо
вексель виданий 1 червня 1996 р. «через місяць від пред'явлення цього
векселя», вексель повинен бути пред'явлений вказаним вище порядком не
пізніше 1 травня 1997 р.
В стільки-то часу від складання. Відлік часу починається з наступного
дня після дати складання векселя. Строк платежу вважається таким, що
настав, у останній день, вказаний у векселі, а не на наступний після нього.
Якщо строк платежу визначається місяцями від дати складання, то настає в те
число останнього місяця, яке відповідає числу написання векселя, а якщо
такого числа немає, то в останнє число цього місяця. Наприклад, за векселем
від 31 січня 1996 р. на один місяць строк платежу настав 29 лютого 1996 р.
Якщо строк платежу призначений на початок, середину, кінець місяця, то під
цим маються на увазі перше, п'ятнадцяте і останнє число місяця. Фрази, що
відповідають умовам платежу в стільки-то часу від складання, мають вигляд:
«Оплатіть вексель через 3 місяці» або «Строк 2 місяця з дня виставлення».
На визначений день. У даному випадку у векселі вказується конкретна дата
платежу.
Строк платежу — неробочий день. Платіж за таким векселем повинен бути
здійснений у перший наступний робочий день.
Переказні векселі, що містять будь-яке інше визначення строку платежу
недійсні. Якщо у векселі строк платежу не вказаний, то він вважається
векселем з платежем за пред'явленням.
4. Вексельна сума вказується з такою визначеністю, яка виключає сумніви
щодо її розміру. Вексельна сума повинна бути точно вказана у тексті векселя
цифрами та прописом. Валюта платежу, вказана цифрами — наприклад, гривня, рубль, долар США і повинна бути ідентична валюті вексельної суми, вказаної
прописом. У випадку різних значень суми, вказаної цифрами і прописом, вірною вважається сума, вказана прописом. Буде недійсним вексель, у якому
сума вказана в таких висловах: «Платіть залишок мого рахунку у Вас»,
«Платіть не вище 10 млн.гривень», «Платіть від десяти до п'ятнадцяти
мільйонів гривень» або «Платіть по 1 млн. гривень щомісячно». Якщо у
векселі присутні декілька сум, то він вважається виписаним на меншу. Ніякі
виправлення вексельної суми не дозволяються навіть оговорені підписом
векселедавця.
У переказному векселі, який підлягає сплаті строком за пред'явленням або в стільки-то часу від пред'явлення, на вексельну суму можуть нараховуватися відсотки, так як неможливо вирахувати суму відсотків за вексельний кредит заздалегідь. Процентна ставка у таких випадках повинна бути вказана у векселі під сумою, написаною прописом у протилежному випадку вона вважається ненаписаною. Відсотки розраховуються з дня складання переказного векселя, якщо не вказана інша дата. В інших (фіксованих) строках сплати векселя процентна оговірка вважається ненаписаною.
Якщо вексель оплачується через стільки-то часу від пред'явлення, то
використовується таке формулювання, наприклад, «Платіть через 15 діб від
пред'явлення...1000 гривень разом з 30% річних, які будуть нараховані з 15
травня 1996 р.».
5. Найменування та адреса платника або боржника (трасата). Для юридичної
особи використовується її найменування, під яким вона офіційно
зареєстрована, із зазначенням у векселі її адреси.
6. Місце платежу. Воно може відповідати місцю знаходження платника, вказаного у векселі, місцю знаходження третьої особи.
Вексель вважається недійсним, якщо вказані декілька місць платежу.
7. Найменування отримувача платежу, якому або за наказом якого повинен бути
здійснений платіж. Якщо платіж призводиться на особу, яка видала переказний
вексель, тобто векселедавця, то на ньому пишеться: «Платіть ... на мою
користь» або «Платіть ... за нашим наказом».
8. Місце і дата складання векселя і вексельна дата. Векселі з нереальними
датами складання або в яких відсутні відмітки про дату складання вважаються
недійсними.
Місцезнаходження векселедавця і місце складання векселя можуть не
співпадати. Якщо місце складання не вказане, ним вважається місце
знаходження векселедавця (трасанта). Якщо і цього у векселі немає, то він
вважається недійсним. Місцем складання не можуть бути неконкретні
географічні пункти, наприклад, «Київська область».
9. Підпис векселедавця (трасанта). Включає в себе повне найменування, код
ЄДРПОУ, місцезнаходження векселедавця і два підписи уповноважених осіб
(директора і головного бухгалтера), а також печатку юридичної особи.
Відсутність підпису не тільки лишає документ вексельної сили, але й сили
зобов'язання взагалі.
10. Простий вексель відрізняється від переказного найменуванням «простий
вексель», а також відсутністю зазначення платника, тому що по формі
простого векселя платником є векселедавець.
Документ, в якому відсутній будь-який із обов'язкових реквізитів, не має сили простого векселя, за виключення таких випадків:
- простий вексель, строк платежу по якому не вказаний, розглядається як
такий, що підлягає оплаті по пред'явленню;
- якщо відсутнє особливе зазначення, місце складання документа вважається
місцем платежу;
- простий вексель, ще не вказує місце його складання, розглядається як
підписаний в місці, зазначеному...
11. Недотримання вексельної форми, що вимагається законом, позбавляє
документ сили векселя і перетворює його у письмове доручительство, яке
регулюється відповідними нормами цивільного права.
Висновки
Отже, розглянувши поняття “вексель”, ми дійшли висновку, що в Україні
поки що з вексельною формою обігу справи знаходяться в тяжкому становищі.
Ту невелику кількість векселів, яка більш – менш користується попитом на
сьогоднішній день в Україні (НАЕК “Енергоатом”, “Укртелеком”,
“Укргазпром”), якщо розібратись, навіть не можна назвати словом “вексель”, тому що по ним неможливо отримати реальних грошей.
Слід мати на увазі, що вексельний обіг ефективний при значному наповненні ринку товарами. Тільки за таких обставин продавець починає шукати покупця та створює для нього найбільш вигідні умови. У процесі становлення ринку та підвищення динамічності нашої економіки вексель знову опиняється в центрі уваги з цілого ряду причин: по-перше — він за своєю природою є цінним папером, який дозволяє оперативно вирішувати багато складних господарських та фінансових проблем; по-друге — комерційні банки та комерційні структури вже накопичили певний досвід проведення господарських операцій з використанням векселів; по-третє — вексель розглядається урядом України як один з головних засобів проведення взаєморозрахунків боргів підприємств і виходу з платіжної кризи; по-четверте — якщо взяти до уваги значну кількість нормативних актів, які регулюють порядок випуску та використання векселів, то можна стверджувати, що в Україні вже створена мінімально необхідна правова база, яка однак вимагає дуже детального допрацювання та доповнення, у тому числі з точки зору її узгодження з чинним законодавством.
Необхідно зазначити, що згідно з чинним законодавством України:
використовувати векселі, а також виступати векселедавцями, акцептантами, індосантами і авалістами можуть тільки юридичні особи — суб’єкти
підприємницької діяльності, що визнається такими відповідно до чинного
законодавства;
векселі можуть видаватись лише для оплати за поставлену продукцію, виконані
роботи та надані послуги, за винятком векселів Міністерства фінансів,
Національного та комерційних банків;
вексельний бланк може заповнюватись друкованими та недрукованим способом;
сума платежу за векселем обов’язково вказується цифрами та літерами;
вексель підписують керівник і головний бухгалтер юридичної особи та
звіряють печаткою.
На думку більшості учасників фондового ринку в Україні, однією з
найсерйозніших проблем являється слобозахищенність вексельних бланків.
Сучасні векселі як цінні папери, захищені, якщо так можна сказати, умовно.
Елементами захисту вважаються:
- тонка голуба муарова сітка на всьому полі бланку векселя;
- виглядаючий як підкреслення короткий відрізок мікротексту: ”простий
вексель”;
- полоса, нанесена жовто–зеленою ультрафіолетовою фарбою (до речі, з
гнітючою якістю нанесення) з зазначенням номіналу векселя.
Всі елементи захисту при наявності кольорового ксероксу, ультрафіолетової
фарби і відповідного паперу для спритних рук не створюють жодних проблем.
І все ж саме цікаво, що зіткнувшись з фальшивим векселем, спеціалісти по
цінним паперам не можуть використовувати як робочий інструмент вираз
“фальшивий вексель” і стають заручниками ситуації, в яку потрапили.
Такого поняття, як “фальшивий вексель”, і механізму адекватної реакції
немає ні в Женевській Конвенції 1930 р., по якій введені єдинообразні
правила вексельного обігу, ні в українських законодавчих актах. А це
означає, що підроблений вексель розглядається в одній площині з векселем, неправильно заповненим або маючим якісь незначні невідповідності підпису
або дати!
І якщо такий вексель виявляється, він попадає в поле законотворчого курйозу
— “вексель, який не являється векселем”, не може бути пред’явлений
нотаріусу і, головне, по ньому майже неможливо відіграти процес руху
векселя назад. Шлях “невекселя” зупинився (при чому: в будь-яку сторону), а продавці фальшивого векселя, сповнені благородного обурення, буквально
роблять круглі очі: “Ми вам продали нормальний вексель, це він у вас став
фальшивим”.
Приклад. Влітку 1997 р. АКБ “Югтокобанк” отримав пакет векселів НДЦ
номіналом майже 900 тис. грн. від банку “Україна”. Наступного дня було
встановлено, що векселі підроблені, і вже через три дні завдяки узгодженим
діям обох банків, був знайдений продавець. Вкладені кошти були
благополучно повернені, а векселі були вилучені компетентними органами.
Але аналогічний випадок АКБ “Югтокобанк” з банком “Аваль”, вилився у
кількамісячний через арбітражний суд позов.
До речі, абсолютна більшість фальшивих векселів — зовсім не
намальовані “зі стелі”, а мають реально існуючих солідних “близнюків”.
Саме тому, для учасника вексельного обігу (особливо недосвідченого), іноді
дуже важко визначити: пропонують йому реальний вексель чи його точну копію?
(про якість вексельних бланків згадувалось раніше).
Ще одна причина, яка гальмує розвиток ліквідного ринку вексельного обігу —
це юридична безграмотність керівників та головних бухгалтерів більшості
підприємств України (в першу чергу — державних). Адже тисячі підприємств
споживають газ, електроенергію, використовують телефонні лінії, перевозять
продукцію по залізних дорогах, але часто головний бухгалтер такого
підприємства, почувши слово “вексель”, несамовито починає кричати, що ви
всі шахраї, ніколи він не буде мати справу з вами і не пропонуйте йому
ніяких векселів. Як не гірко признати, але для багатьох державних
підприємств, слово “вексель” асоціюється з поняттям “обман”, “шахрайство”,
“небезпека”, “тюрма”. Іноді на державному підприємстві бухгалтер нібито і
не проти дати згоду на купівлю векселя і закрити ним якусь свою
заборгованість, але йому просто не хочеться піднімати якісь закони, консультуватися з юристом, податковою адміністрацією, тому що “…я як не
отримував свої законні 140 гривень, так і надалі не буду їх отримувати, навіщо ж мені брати ще якусь відповідальність на себе за якісь векселі”.
Не можна обійти увагою ще одну проблему, просто не зрозумілою для нормального здорового глузду. При подачі вексельного позову в арбітраж, позивач повинен заплатити держмито у розмірі 5% від суми вексельної угоди!
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: экзамены, реферати українською мовою.
Категории:
Предыдущая страница реферата | 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 | Следующая страница реферата