Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6 | Следующая страница реферата

(собівартість продукції, прибуток, рентабельність, оборотність засобів та інші), відображають специфіку сільськогосподарського виробництва, що, в свою чергу обумовлює деякі особливості аналізу.
VIII. Слід зауважити, що в сільському господарстві набагато більше, ніж в промисловості, однотипних підприємств, які здійснюють виробництво приблизно в однакових природно-кліматичних умовах. Тому це дозволяє більш широко застосовувати міжгосподарський порівняльний аналіз, що дозволяє більш точно оцінювати результати господарської діяльності, виявляти передовий досвід інших підприємств.
IX. Наявність широкої бази для порівняння як в рамках окремого господарства, так і в масштабах району, області дозволяє частіше використовувати в економічному аналізі такі прийоми: співставлення паралельних та динамічних рядів, аналітичне групування, кореляційний аналіз, багатовимірний порівняльний аналіз та інші.

Для різних цілей управління аналіз проводиться на різні відрізки часу, з різним ступенем деталізації і глибокого вивчення показників. З урахуванням фактору часу економічний аналіз можна підрозділити на такі види: попередній та поточний (ретроспективний), який ділиться на оперативний і заключний.

Попереднім вважається аналіз, при якому вивчають господарську діяльність з метою прогнозування майбутніх господарських процесів і явищ.
Він проводиться до початку здійснення господарських процесів для вибору та обгрунтування кращих їх варіантів, попередження небажаних результатів.

Поточний аналіз проводиться після господарських актів. Він використовується для контролю за виконанням плану, виявлення невикористаних резервів, об'єктивної оцінки результатів діяльності. Якщо планові показники недостатньо реальні, то поточний аналіз взагалі втрачає зміст.

Як і зазначалося, залежно від використовуваних даних, часу, швидкості та мети проведення, поточний аналіз поділяється на:
V Оперативний (ситуаційний) аналіз проводиться відразу після завершення господарської операції або змін ситуації за короткий проміжок часу

(зміну, добу, декаду). Його ціль – оперативно виявляти і діяти на господарські процеси.
V Заключний аналіз проводиться за звітний період часу (місяць, квартал, рік). Його цінність в тому, що діяльність підприємства вивчається комплексно та всесторонньо по звітним даним за відповідний період.

Оперативний та заключний аналіз взаємопов'язані та доповнюють один одного.

Вищим досягненням у розвитку аналізу господарської діяльності для потреб управління є функціонально-вартісний та системний аналіз.

Функціонально-вартісний аналіз, або, як його ще називають аналіз витрат на основі споживчої вартості – це метод вивчення можливостей скорочення витрат на виробництво продукції, робіт чи послуг, обов'язково при незмінних або поліпшених якісних властивостях.

Системний аналіз – це таки й аналіз, при якому вивчають складні управлінські проблеми шляхом уявлення об'єктів, що вивчаються, у вигляді систем. Тобто як комплекси взаємозв'язаних елементів, що знаходяться у відповідному русі. У свою чергу кожна така система є підсистемою іншої, більш великої системи.

При цьому кожна з проблем, що вивчаються, розглядається системно з урахуванням багатьох аспектів управління і в зв'язку з іншими взаємозв'язаними проблемами.

У самому процесі системного аналізу можна виділити кілька послідовних етапів:
1. постановка проблеми;
2. визначення мети і критеріїв, аналіз стану і розвитку об'єктів;
3. аналіз самої проблеми з вивченням можливих варіантів рішень;
4. синтез результатів аналізу;
5. вибір оптимального варіанту рішення.

При проведення комплексного аналізу господарської діяльності виділяють наступні етапи:
> На першому етапі уточнюються об'єкти , ціль та задачі аналізу, складається план аналітичної роботи.
> На другому розробляється система синтетичних і аналітичних показників за допомогою яких характеризується об'єкт аналізу.
> На третьому етапі збирається і підготовлюється до аналізу необхідна інформація (перевіряють її точність, приводиться в співставний вигляд і т. д.).
> На четвертому проводиться порівняння фактичних результатів господарювання з показниками плану звітного року, фактичними даними минулих років, з досягненнями провідних підприємств і т. ін.
> На п'ятому етапі виконується факторний аналіз: виділяються фактори і визначається їх вплив на результат.
> На шостому виявляються невикористані і перспективні резерви підвищення ефективності виробництва.
> На сьомому етапі проходить оцінка результатів господарювання з врахуванням дії різних факторів та виявлення невикористаних резервів, розробляються заходи по їх використанню.

Як функція управління економічний аналіз має ту особливість, що він використовується для виконання його інших функцій при прийнятті будь-яких управлінських рішень в області планування, регулювання, організації, стимулювання, контролю за виконанням планів, зобов'язань, збереження власності, дотримання технологічної дисципліни, договірних зобов'язань.

2. Аналіз використання трудових ресурсів на промислових виробництвах сільського господарства.

До трудових ресурсів відноситься та частина населення, яка відповідає необхідними фізичними даними, знаннями і трудовими навичками у відповідній галузі. Формування трудових ресурсів і їх використання в різних галузях економіки мають свої особливості. В сільському господарстві, з розвитком продуктивних сил, науково-технічного прогресу, скорочується чисельність робітників, найнятих безпосередньо виробництвом продукції, В їх використанні, спостерігається сезонність і тісний зв’язок з природнокліматичними умовами.

Достатня забезпеченість сільськогосподарських підприємств необхідними трудовими ресурсами , їх раціональне використання, високий рівень продуктивності праці мають велике значення для збільшення об’єму виробництва продукції, а від підвищення ефективності їх використання залежить об’єм і своєчасність виконання сільськогосподарських робіт, ефективність використання техніки і як результат – об’єм виробництва продукції, її собівартість, прибуток і інші економічні показники.

У зв’язку з тим, що сільському господарстві, з причини сезонності характеру виробництва, потреба в трудових ресурсах в різні періоди різко коливається. При більш глибокому аналізі потрібно з’ясувати забезпеченість господарства трудовими ресурсами в періоди найбільш напружених робіт.

Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції великою мірою залежить від кількості працюючих і продуктивності їхньої праці. Аналізуючи виконання плану по праці, насамперед визначають кількість працюючих за категоріями (трудових ресурсів), їх структура та використання.

Відповідно до положення “Про соціалістичне державне виробниче підприємство” чисельність працюючих і штати інженерно-технічних працівників, службовців і молодшого обслуговуючого персоналу визначає саме підприємство за типовими штатами, штатними нормативами, фондом зарплати і лімітом граничних асигнувань на утримання апарату управління, які визначають вищестоящі організації. Чисельність робітників з категоріями працюючих у рослинництві, тваринництві, на підсобних та обслуговуючих виробництвах визначають залежно від виробничої програми (на основі технологічних карт), обслугу робіт і норм виробітку.

Для аналізу використання трудових ресурсів фактичну наявність працівників порівнюють з плановою, типовими штатами та діючими нормами.
Слід мати на увазі, що загальне зменшення кількості працюючих ще не свідчить про економію праці . Для цього визначають відносне відхилення, розраховуючи планову потребу в робітниках на фактичний обсяг валової продукції.

Порівнюючи фактичну чисельність працюючих із запланованою, можна проаналізувати забезпеченість господарства робітниками та інженерно- технічним персоналом, а також зміни середньорічної кожної категорії працюючих порівняно з минулим роком.

За даними облікового складу працюючих слід також установити, наскільки постійним є склад виробничих бригад, механізованих ланок, оскільки переведення з однієї ланки або бригади в іншу протягом року знижує зацікавленість робітників у кінцевих результатах своєї праці та їх відповідальність.

У виробничо-фінансових планах господарств наводяться розрахунки в потребі робочої сили по галузях і за спеціальностями, що дає змогу аналізувати забезпеченість їх трудовими ресурсами.

За цими даними можна визначити в яку галузь треба додатково залучити робітників , за рахунок власних ресурсів (переведення з іншої галузі), чи потрібно залучити працівників зі сторони.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: роботы реферат, изложение 6 класс.





Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6 | Следующая страница реферата