Облік, контроль та аналіз формування прибутку підприємства та розрахунок з бюджетом його оподаткуванн
| Категория реферата: Рефераты по бухгалтерскому учету и аудиту
| Теги реферата: ответы, реферат поведение
| Добавил(а) на сайт: Афанасьев.
Предыдущая страница реферата | 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 | Следующая страница реферата
Моделювання – прийом наукового пізнання, що грунтується на заміні об(єкта, який вивчають, на їх аналог, модель, що має істотні прикмети оригіналу.
У контролі і ревізії застосовують організаційні моделі проведення контрольно – ревізійного процесу – стандарти, нормативи.
Абстрагування – прийом відволікання. Методом абстрагування переходять від конкретних об(єктів до загальних понять (наприклад, перевіряють стан трудової дисципліни в окремих підрозділах підприємства і, абстрагуючись роблять висновки в цілому по підприємству).
Конкретизація – дослідження об(єктів у всій різнобічності їх реальної, а не абстрактної дійсності.
Системний аналіз – вивчення об(єкта дослідження як сукупності елементів, що утворюють систему. Цей прийом у контролі і ревізії передбачає оцінку поведінки об(єктів як системи з усіма факторами, що впливають на його функціонування.
Функціонально-вартісний аналіз – вивчення об(єктів на стадії інженерної підготовки виробництва, яка включає проектування і синтез складних систем у процесі дослідження функціонування їх (оцінка економічної ефективності технологічних процесів).
Вивчаючи свій предмет, ревізори використовують різні способи і прийоми пізнання: спостереження і експеримент, одиничне і загальне, причину і наслідок тощо.
На практиці і ревізії використовують специфічні (власні) прийоми
контролю. Їх можна об(єднати в наступні групи: органолептичні, розрахунково
– аналітичні, документальні, узагальнення і реалізація наслідків контролю.
Перевіркою первинних документів реєстрів бухгалтерського обліку та звітністю за суттю відображених в них господарських операцій, їх змісту, законності і доцільності можна виявити достовірність даних, реальність і доцільність здійснення операцій, їх правильність і законність і відповідність самих документів відображеним операціям.
Арифметичній перевірці слід піддавати правильність підрахунку підсумків у розрахунково – платіжних відомостях, звітах касира, авансових звітах тощо.
Зустрічна перевірка господарських операцій за первинними документами
і обліковими реєстрами полягає в тому, що зіставляють декілька примірників
(копій) одного і того ж документа, записи по взаємних розрахунках у
окремих підрозділах підприємства, що ревізується, або у різних
організаціях.
Прийом зустрічної перевірки має можливість встановити реальність і правильність відображення господарських операцій у первинних документах та облікових реєстрах.
Узагальнення та реалізація наслідків контролю – сукупність прийомів синтезування наслідків контролю і прийняття рішень щодо виправлення недоліків у господарсько – фінансовій діяльності підприємства і запобігання їх у майбутньому.
Ревізії господарсько – фінансової діяльності підприємств проводяться
на підставі річних планів, які затверджуються правлінням. Плани
зберігаються як документи, що не підлягають розголошенню. Плани контрольно
- ревізійних управлінь і ревізійних комісій узгоджують з планами
структурних підрозділів.
Комплексні ревізії охоплюють широкий спектр питань, які характеризують господарсько – фінансову діяльність підприємства, яке ревізується в цілому і по кожній галузі його діяльності зокрема. Для забезпечення глибокої перевірки до складу ревізійної групи включають фахівців кооперативу, а також на договірних засадах – фахівців сторонніх організацій. До участі у проведенні комплексних ревізій на місці також залучаються члени ревізійних комісій, органи громадського самоврядування і контролю.
Очолюють проведення комплексних ревізії керівники ревізійних підрозділів органу, що призначив ревізію, їх заступники або найбільш кваліфіковані працівники контрольно – ревізійних служб.
У планах вказується, на яку дату обревізовані підприємства, вид ревізії, виконавці, затрата часу у днях, за який період проводиться ревізія, час проведення її, і робиться відмітка про виконання. Термін проведення ревізії визначається у залежності від обсягів діяльності та особливостей підприємств, що ревізуються. Обсяг ревізій може вимірюватися товарооборотом, кількістю підприємств, кількіст. Справ. Продовження встановленого терміну, як виняток, допускається з дозволу органу, який призначив ревізію.
Ревізія проводиться за період діяльності організації, яка ревізується, наступний за тим періодом, який був обревізований під час попередньої ревізії, до початку місяця, в якому проводиться дана ревізія, а за статтями балансу, що проінвентаризовані під час ревізії, до дати початку цих інвентаризацій. Плани ревізій складаються з таким розрахунком, щоб у наступному році всі підприємства були обревізовані не менше одного разу у два роки. Якщо організації допускають нестачі, втрати, не виконують планові завдання з товарообороту, прибутків тощо, то в них ревізії слід проводити частіше.
За кожним ревізором закріплюють об(єкти ревізії на наступний рік з таким розрахунком, щоб не менше 2/3 робочого часу відводилось для ревізій, звіту про свою роботу і підготовки до наступної ревізії. Поряд з цим, слід зарезервувати час для виконання позапланових ревізій (наприклад на вимогу судово – слідчих органів).
Після затвердження плану проведення ревізій ревізуючим доводять до відома про заплановані об(єкти ревізії без повідомлення терміну проведення ревізії у кожній кооперативній організації. Це необхідно для того, щоб ревізуючі завчасно почали підготовку до наступної ревізії.
Після затвердження планів ревізій починається підготовка до проведення ревізії. Проведенню ревізії передує вивчення наявних в організації, яка призначила ревізію, у фінансових, банківських та інших органах звітних та статистичних даних, матеріалів попередньої ревізії і тематичних перевірок та іншої поточної інформації, яка характеризує господарську діяльність і фінансовий стан підприємства, яке підлягає ревізії. Використовуються також дані аналізу за матеріалами звітності. Крім того, ревізуючі знайомляться із законами України з питань оподаткування, розрахунково – платіжної та фінансової дисципліни, праці і заробітної плати, з іншими нормативними актами, з(ясовують як виконані пропозиції за наслідками попередньої ревізії.
Крім того, ревізору слід порозмовляти з керівниками управління і одержати від них необхідну інформацію про роботу правління кооперативної організації і окремих її керівників.
Таке попереднє вивчення дає можливість ревізору начамперед визначити найбільш наблагополучні ділянки у роботі цього підприємства, а отже, накреслити основний напрямок своєї роботи під час ревізії.
У разі встановлення на місці фактів порушення безгосподарності, зловживань ревізор має право розширити програму, ставить про це до відома керівника організації, якій призначив ревізію. Завдання не повинно відміняти інструкцію чи положення.
Завершальним етапом підготовки до ревізії є інструктаж, який
проводиться начальником контрольно – ревізійного управління чи відділу
9головою ревізійної комісії0 або заступником голови правління кооперативу, який курирує ревізійну роботу. Звертають увагу на неблагополучні ділянки
роботи організації, на наслідки інвентаризації, тематичних перевірок, попередньої ревізії.
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: реферат,, решебник 9 класс.
Категории:
Предыдущая страница реферата | 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 | Следующая страница реферата