Предыдущая страница реферата | 2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 | Следующая страница реферата

Приклад. Припустимо, що підприємством установлений термін корисного використання об’єкта НМА 5 років (це може бути прямо пов’язано з терміном дії отриманих підприємством прав). Вартість цього об’єкта НМА — 24000 грн.
Отже, відповідно річна та місячна сума амортизаційних відрахувань складає:

[pic]; [pic]

Виробничий метод

При застосуванні виробничого методу встановлюється натуральний показник обсягів виробництва продукції (робіт, послуг), запланований для виконання протягом терміну використання об’єкта НМА. У залежності від фактично виконаних у звітному періоді обсягів, відношення цих обсягів до планового (прогнозованого), нараховується амортизація. У порівнянні з прямолінійним виробничий метод не потребує розрахунку річної суми амортизації.

Цей метод застосовується до активів, головним фактором у зносі яких є періодичність їхнього використання. Такими нематеріальними активами можуть бути права на об’єкти промислової власності, авторські і суміжні з ними права. Обсяги виробництва продукції і надання послуг, обсяги виготовлення
(тиражування) компакт-дисків, відеокасет і друкарських видань прямо пов’язуються з нарахуванням амортизації відповідних НМА.

Приклад. Припустимо, що НМА (із установленим терміном використання 4 роки і вартістю 24000 грн.) планується використовувати у випуску 300 одиниць продукції. Фактично в першому році виготовлено 80, у другому — 90, у третьому — 60, у четвертому — 70.

Сума нарахованої амортизації складе:

Таблиця 6.1

Розрахунок амортизації по виробничому методу

|Рік|Розрахунок амортизації |Сума |
|1 |[pic] |6400 |
|2 |[pic] |7200 |
|3 |[pic] |4800 |
|4 |[pic] |5600 |
|РАЗОМ: |24000 |

Що стосується терміну корисного використання нематеріальних активів, який обмежується П(С)БО 8 двадцятьма роками, варто зауважити, що МСБО 38 дозволяє при визначених обставинах збільшувати цей термін. Так, щодо випадків збільшення терміну корисного використання НМА в пункті 83 даного стандарту зазначено на необхідність надання переконливих доказів того, що об’єкт НМА може понад двадцять років використовуватися для одержання економічних вигод. При цьому потрібно розкрити причину спростування припущення, що термін корисного використання не може бути більше двадцятьох років, і зазначити фактори, що сприяють збільшенню цього терміну. У МСБО 38 приводяться конкретні приклади таких випадків: придбання права на виробництво електроенергії на ГЕС протягом шістдесятьох років, придбання права на експлуатацію автотраси з утриманням дорожнього збору протягом тридцятьох років. Мабуть, є й інші приклади.

Взагалі, ні для кого не таємниця, що вітчизняна методика обліку амортизації досить недосконала. Це особливо помітно на прикладі такого
„неординарного” виду необоротних активів, як нематеріальні.

Аналіз вітчизняної і зарубіжної практики обліку дозволяє додатково виділяти інші методи амортизації нематеріальних активів, які застосовуються у різних країнах і можуть бути досить корисними для вдосконалення методики нарахування і обліку амортизації нематеріальних активів на Україні.

Одним із найцікавіших з них є метод, який базується на тому, що нематеріальний актив є немонетарним активом без фізичної субстанції, тому за бухгалтерським принципом суттєвості нарахована амортизація може прямо списуватися в дебет рахунку „Адміністративні витрати” з кредиту рахунку
„Нематеріальні активи”. На практиці завдяки цьому можна спрощувати облік нематеріальних активів, зокрема на підприємствах, де знаходиться небагато об’єктів нематеріальних активів.

7. Переоцінка та зменшення корисності НМА.

Переоцінка нематеріальних активів є однією з причин збільшення їх балансової вартості. Кожне підприємство має право здійснення переоцінки нематеріальних активів до справедливої вартості, проте це відноситься тільки до тих активів, які існують на активному ринку. При переоцінці одного нематеріального активу слід переоцінити і всі інші нематеріальні активи даної групи. Причому, якщо підприємством проведена переоцінка нематеріальних активів певної групи, то в подальшому таку переоцінку необхідно здійснювати щорічно.

Техніка підрахунку визначається п. 21 П(С)БО 8. Методика переоцінки наступна:
1. Визначається індекс переоцінки (Іп) за формулою:

[pic] (7.1)

2. Переоцінена вартість і переоцінена сума зносу розраховуються наступним чином:

[pic] (7.2)

[pic] (7.3)

Порядок відображення переоцінки нематеріальних активів в обліку залежить від виду переоцінки (рис. 7.1).
[pic]

Рисунок 7.1 Схема відображення переоцінки нематеріальних активів у обліку за П(С)БО 8

Якщо залишкова вартість нематеріального активу дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об’єкту до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об’єкту.

Відомості про зміни первісної вартості та суми зносу нематеріальних активів заносяться до регістрів їх аналітичного обліку.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: bestreferat, доклад.





Предыдущая страница реферата | 2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 | Следующая страница реферата