Вступ

Україна – є незалежною самостійною державою, для якої відкрито реальні можливості переходу ії економіки до ринку.

Побудова розвинутого ринкового господарства – процес досить складний і тривалий.

Досвід роботи в умовах ринкової економіки, який накопичено в промислово-розвинутих країнах, не можна автоматично перенести на управління економічними процесами в Україні.

В таких скрутних умовах, що склалися в Україні, в умовах глибокої економічної, фінансово-кредитної, паливно-сировинної, екологічної та інших криз перехід до реального ринку надзвичайно утруднений.

Серед факторів, що мають сприяти виходу України з кризового становища, важлива роль належить підготовці спеціалістів для ринкових структур та підвищення ролі економічної освіти. Економічні знання допомогають кваліфікованим спеціалістам у їхній практиці, зі знанням справи працювати в різних фірмах, корпораціях, у численних структурах внутрішнього та міжнародного бізнесу.

Ринкова система господарювання, яка формується в Україні, обумовлює зміну форм та методів управління економікою підприємства, вимагає нових підходів до визначення місця та ролі підприємства в розвитку супільного виробництва.

В перехідний період виникають і отримують розвиток принципово нові організаційно-правові форми господарювання, змінюється система економічних відносин з державою, власниками, господарськими партнерами, працівниками.

Ринкова економіка, переваги якої доведені світовим досвідом, характеризується вільним підприємництвом господарюючих суб”єктів.

Основним принципом регулювання діяльності підприємств є ринкове саморегулювання. Переважним видом власності є приватна та колективна власність, основною цільовою функцією діяльності – отримання прибутку.

В умовах ринковою економіки продавці намагаються найвигідніше продати товари, а покупці найдешевше їх купувати. Їх інтереси зрівноважуються у вільній грі сил попиту та пропозицій через механізм цін на ринку. Вільне формування виробництва та споживання, їх урівняння на нерегульованих ринках сприяє як оптимальному задовільненню потреб, так і росту добробуту підприємства та їх робітників при умові суспільного визнання результатів їхньої праці та об”єктивної оцінки результатів діяльності.

У відповідності з Законом України “Про підприємства” підприємство є самостійним господарюючим уставним суб”єктом, яке володіє правами юридичної особи і здійснює виробничу, ( науково дослідну ) та комерційну діяльність з метою отримання відповідного прибутку.

Для здійснення своєї діяльності підприємство має розпоряджатися певними матеріальними, трудовими і фінансовими ресурсами та засобами.
Планомірне комбінування та використання цих факторів виробництва, організація виготовлення та реалізації продукції ( виконання робіт, надання послуг ) є основною для отримання прибутку, досягнення цілей підприємства та задовільнення економічних інтересів його власників.

Фінансовим підсумком господарської діяльності підприємства є його прибуток.

Прибуток в узагальненому вигляді відображає результати господарювання, продуктивність витрат живої і матеріалізованої праці і тому служить важливою економічною характеристикою ефективності роботи підприємств. Він займає центральне місце в загальній системі вартісних інструментів і важелів управління економікою. Це виражається в тому, що фінанси, кредит, ціни, собівартість і другі економічні важелі прямо чи частково пов”язані з прибутком.

Аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства є важливим елементом для прийняття конкретних рішень, спрямованих на подальше збільшення прибутковості, виявлення причин збитковості, а також забезпечення стабільності фінансового стану. Саме це і зумовило актуальність вибраної теми.

Метою дипломної роботи є поглиблене вивчення утворення прибутку підприємства, основи формування та вплив різних факторів та формування прибутку. Предметом дослідження є економічний аналіз фінансових результатів торговельного підприємства.

Об”єктом дослідження вибрано спільне українсько-сірійське торговельно- виробниче товариство з обмеженою відповідальністю “Афамія ЛТД” м.Чернівці.

Для досягнення поставленої мети в дипломній роботі розглядаються такі питання:
- обгрунтовуються методологічні основи формування прибутку підприємства;
- досліджується порядок формування прибутку підприємства за 1998-1999 роки та аналізуються валові доходи, валові витрати, прибуток і вплив факторів на його величину;
- обгрунтування стратегії формування прибутку підприємства на наступний період;
- зроблені конкретні висновки і запропоновано пропозиції щодо управління утворенням прибутку використання його на СП “Афамія ЛТД”.

Теоретичною і практичною основою даної дипломної роботи стали сучасні літературні джерела з економіки торговельного підприємства та економічного аналізу господарської діяльності, переодичні публікації проведених вітчизняних та зарубежних економістів, законодавчі та нормативні акти підприємства, договори, закони та постанови Уряду України, статистична звітна документація.

Згідно Установчого Договору (додаток №1) і Статуту (додаток №2) спільне українсько-сірійське підприємство “Афамія ЛТД” створенге 16 березня 1993 року. СП “Афамія ЛТД” здійснює свою діяльність на основі і відповідності з Законами України “Про господарські товариства”, “Про підприємництво”, “Про підприємства в Україні”,”Про зовнішньоекономічну діяльність” та нормативними актами, що регулюють діяльність спільних підприємств, також засновницькими документами спільного підприємства –
Договором і Статутом.

Засновниками спільного українсько-сірійського підприємства, товариства з обмеженою відповідальністю “Афамія ЛТД” є:
- громадянин України:
- Дорофей Василь Васильович, зареєстрований виконкомом Ленінської районної

Ради народний депутатів підприємцем, проживаючий в м.Чернівці, вул.

Червоноармійська, 174 кв. 31;
- Громадяни Сірійської Арабської Республики;

Спільне підприємство “Афамія ЛТД” створено з метою:
- створення на теріторії України високоефективного виробничого комплексу, задоволення потреб споживачів у високоякісних товарах народного споживання, наданні різноманітних послуг підвищення конкурентноспроможних товарів, розвиток комерційних зв”язків зарубіжними країнами для отримання прибутку.