Чорна металургія України

| Категория реферата: Рефераты по экономической географии
| Теги реферата: экзамен, международное право реферат
| Добавил(а) на сайт: Kuzik.

Наочно побачити розміщення деяких видів сировини для чорної металургії можна з наступної карти:

ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ

Чорна металургія в Україні почала розвиватись досить давно. Перші спроби започаткувати цю галузь були зроблені ще за часів Київської Русі, але на більш-менш сучасному рівні вона почала розвиватись лише з кінця XIX сторіччя. З появою перших залізниць (1870 р.) починають відкриватися перші родовища руд чорних металів та вугілля. Залізниці дали змогу переправляти сировину до моря на експорт та пов`язали родовища між собою та з Донбасом.
Цим самим вони дали могутній поштовх для розвитку металургійної промисловості. Крім того вони самі були великим споживачем металу. З того часу Україна стала вугільною і металургійною базою всієї російської промисловості, а Донбас і Кривий Ріг з прилеглим до нього районом
Катеринослава – центром зосередження важкої промисловості України. На основі виробництва власного металу в нашій країні починають розвиватись і інші галузі промисловості (виробництво сільськогосподарських знарядь і машин, транспортне, легке машинобудування, пов`язане з виробництвом устаткування і ремонтними підприємствами цукрової і спиртової промисловостей).

Перший металургійний завод на коксі став до ладу 1872 р. в Юзівці
(зараз – Донецьк). А вже на 1913 р. в Україні діяв 121 металургійний завод.
На основі величезних запасів залізної та марганцевої руд, а також коксівного вугілля визначають два основні металургійні райони – Донбас і
Придніпров`я.

З 1872 по 1913 рр. можна спостерігати значне піднесення чорної металургії (в 1913 р. на Україні нараховувалося вже 21 металургійний завод). Лише в період з 1910 по 1913 (роки реакції) спостерігався невеликий застій в промисловості. Але якщо в 1890 р. чавуну виплавлялося
220 тис. т, то в 1913 р. – 3,1 млн. т., сталі в 1913 р. вироблялося 70% від загальноросійського виробництва. Взагалі за цей період видобуток вугілля зріс в 1,5 р., залізної руди – в 2 р., виплавка чавуну, сталі – в 1,5 р.
Україна давала 68% чавуну, 58% сталі і 57% прокату загальноросійського виробництва.

В період Першої світової війни виробництво металу значно скоротилося, підприємства чорної металургії України були майже повністю зруйновані. Лише з 1920р. керівництво взялося за відбудову промисловості (в тому числі і чорної металургії). В 1920-му році був ухвалений план ГОЕЛРО, за яким передбачалося поєднати в одну мережу 24 електростанції металургійних заводів і шахт. На базі енергії ДніпроГЕСу було створено потужний завод якісних сталей. Здійснювалася відбудова великих заводів .

З 1920 по 1940 рр. металургія України стрімко йшла вгору, так як компартія та радянський уряд надавали великого значення чорній металургії
України. Період планової промисловості і п`ятирічок так чи інакше зумовив значний розвиток металургії, адже Україна була найбільшою металургійною базою Російської Федерації. Поряд з реконструкцією старих металургійних заводів були створені нові підприємства: “Азовсталь” у Жданові,
“Запоріжсталь” та “Дніпроспецсталь” у Запоріжжі, Криворізький металургійний завод, Нікопольський та Харцизький трубні заводи, крупні цехи на інших металургійних заводах. Чорна металургія збагатилася такими галузями, як електрометалургія, виробництво феросплавів та іншими, була вирішена проблема виробництва високоякісної сталі. В 1940 р. ми виплавляли 9,2 млн.т чавуну, 8,6 млн. т сталі , і це становило відповідно 60,3 % і 47,1% від загальносоюзного виробництва.

Під час Другої світової війни відбувся значний спад промисловості. Але після її закінчення чорна металургія продовжила нарощувати темпи виробництва (цьому сприяло те, що під час Великої вітчизняної війни частина обладнання підприємств чорної металургії України була евакуйована у східні райони країни) і зайняла 3 місце за обсягом виробництва промислової продукції і відігравала значну роль у формуванні експортного потенціалу України. Цей приріст можна прослідкувати за таблицею:

|Роки |Товарна |Товарна |Чавун, |Сталь, |Стальні труби |Готовий |
| |залізна |марган-ц|млн т |млн т | |прокат |
| |руда, |ева | | | |чорних |
| |млн т |ру-да, | | | |металів,|
| | |млн т | | | |млн т |
| | | | | |млн т |млн м | |
|1940 |20,2 |0,9 |9,6 |8,9 |0,6 |69,0 |5,6 |
|1950 |21,0 |0,9 |9,2 |8,4 |0,9 |103,2 |5,8 |
|1955 |39,9 |1,6 |16,6 |16,9 |1,5 |172,0 |11,6 |
|1960 |59,1 |2,7 |24,2 |26,2 |2,2 |277,0 |18,0 |
|1965 |83,9 |4,7 |32,6 |37,0 |2,9 |300,0 |26,0 |
|1970 |111,0 |5,2 |41,4 |46,6 |4,5 |452,0 |32,7 |
|1975 |123,0 |6,5 |46,4 |53,1 |5,9 |554,0 |37,7 |
|1980 |125,0 |6,9 |46,5 |53,7 |6,3 |586,0 |36,0 |
|1985 |120,0 |7,1 |47,1 |55,0 |6,7 |615,0 |37,7 |

Але після здобуття незалежності виробництво продукції чорної металургії значно скоротилося:

|Роки |Товарна |Товарна |Чавун, |Сталь, |Стальні труби |Готовий |
| |залізна |марган-ц|млн т |млн т | |прокат |
| |руда, |ева | | | |чорних |
| |млн т |ру-да, | | | |металів,|
| | |млн т | | | |млн т |
| | | | | |млн т |млн м | |
|1990 |105,0 |7,1 |44,9 |52,6 |6,5 |599,0 |38,6 |
|1995 |50,7 |3,2 |18,0 |22,3 |1,6 |191,0 |16,6 |
|1996 |47,5 |3,1 |17,8 |22,3 |2,0 |240,0 |17,0 |
|1997 |53,4 |3,0 |20,6 |25,6 |1,8 |215,0 |19,5 |
|1998 |51,1 |2,2 |20,9 |24,4 |1,5 |208,0 |17,8 |

Отже, проаналізувавши всі вищезгадані факти, можна виділити такі основні етапи розвитку даної галузі :
> 1870-1913 рр. – початкове зародження і розвиток чорної металургії;
> 1914-1918 рр. – воєнні роки , застій промисловості;
> 1918-1940 рр. – відбудова та значний розвиток металургії, пов`язаний з періодом індустріалізації;
> 1940-1945 рр. – воєнний застій;
> 1945-1990 рр. – постійне зростання в галузі чорної металургії;
> 1990-1999 рр. – нестабільне становище, пов`язане з переходом до ринкової економіки .

ЕКОНОМІЧНІ УМОВИ РОЗВИТКУ ТА РОЗМІЩЕННЯ

Основними економічними умовами розвитку та розміщення чорної металургії є:
1) потреби країни в металі, наявність його споживача;
2) наявність кваліфікованих кадрів;
3) наявність транспортних шляхів;
4) науково-технічний прогрес.

В нашій країні чорна металургія має надзвичайно сприятливі економічні передумови для свого розвитку.

По-перше, в Україні досить добре розвинуті металомісткі галузі і зокрема машинобудування і металообробка, які дають 15,5% загального обсягу промислового виробництва України. Ці галузі потребують велику кількість металу, тобто є споживачами продукції галузі, і таким чином стимулюють розвиток чорної металургії.

По-друге, Україна має достатню кількість трудових ресурсів та кваліфікованих кадрів, з яких 429 тис. зайнято на підприємствах даної галузі промисловості.

В Україні добре розвинута транспортна мережа, яка дає змогу забезпечити підприємства сировиною та транспортувати готову продукцію до споживача. Добре розвинута густа мережа шляхів з твердим покриттям та мережа залізниць, які є особливо густою у промисловому Придніпров’ї та
Донбасі. Визначним фактом є те, що питома вага залізничних колій підприємств і організацій в Придніпров’ї та Донбасі значно більше, ніж колій загального користування. Це пояснюється тим, що тут значні обсяги обробки вантажів на металургійних підприємствах. Унікальним для України явищем є залізниця Донбас-Кривий Ріг, яка є трьохколійною. В одному напрямку везеться коксівне вугілля, в зворотному – залізорудний концентрат.

Науково-технічний прогрес також значно впливає на розвиток чорної металургії. За допомогою нових технічних досягнень можна підвищити якість вироблюваної продукції та продуктивність праці. Науково-технічний прогрес дозволяє також збільшити виробництво профілів ( у світі їх виробляється більше 3000, а в Україні – лише біля 200-250). Так, наприклад, завдяки застосуванню мінерального палива замість деревного вугілля, Донбас з його кам’яним вугіллям став основним металургійним районом Російської імперії в кінці XIX століття. Зараз, після впровадження в чорній металургії новітніх технологій найбільш вигідно розміщувати підприємства в районах з достатньою кількістю палива і руди.

СУЧАСНИЙ СТАН РОЗВИТКУ ТА ХАРАКТЕР РОЗМІЩЕННЯ ЧОРНОЇ

МЕТАЛУРГІЇ УКРАЇНИ

Як вже було зазначено чорна металургія включає ряд виробництв, найважливішими серед яких є видобуток (підземний і відкритий) та збагачення рудної та нерудної сировини, виробництво чорних металів, труб, електросплавів, коксохімічне і вогнетривке виробництво, вторинна обробка чорних металів, виробництво металевих виробів. Все це, звичайно, здійснюється на певних підприємствах. І найпоширенішою формою організації виробництва чорної металургії є комбінати. Безпосередньо Україна має 13 металургійних комбінатів (за рівнем концентрації виробництва чорних металів
Україна посідає одне з перших місць у світі: 98% чавуну і 97% сталі виробляється на підприємствах з щорічним виплавленням понад 1 млн т). Всі вони відносяться до числа найбільш крупних промислових підприємств, а за характером внутрішніх технологічних звязків сучасні металургійні комбінати відносять до підприємств металургійно-енерго-хімічного профілю.

У чорній металургії, крім підприємств повного циклу, є й такі, що спеціалізуються на виплавленні чавуну й сталі або тільки сталі й прокату.
Підприємства, які не мають чавунного виробництва, належать до переробної металургії. Особливе місце займають підприємства, що виробляють феросплави.
Окремо виділяється “мала металургія”, яка організована на великих машинобудівних підприємствах і спеціалізується на виплавленні сталі й прокату.

Металургійні підприємства України мають свої певні принципи розміщення. Першим з них є орієнтація на наявність власного коксівного вугілля і довізну сировину. Згідно з цим принципом металургійні підприємства розміщені в Донбасі (Донецьк, Макієвка, Костянтинівка,
Краматорськ в Донецькій області і Стаханов, Алчевськ в Луганській області).

По-друге, металургійні підприємства розміщуються з орієнтацією на сировину і довізне вугілля. Це комбінати Кривого Рогу, де знаходиться найбільший в Україні металургійний комбінат Криворіжсталь потужністю 6,7 млн т.