Сільське господарство
| Категория реферата: Рефераты по экономической географии
| Теги реферата: конспект урока в школе, изложение по русскому языку
| Добавил(а) на сайт: Somov.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 7 8
Питома вага вівчарства у структурі товарного тваринництва невелика – лише 2%; тільки в окремих районах цей показник підіймається до 5%. Тим часом продукція цієї галузі має більший попит як у галузях господарства, так і у населення. У нас розводять тонкорунних, напівтонкорунних та грубововняних овець. Тонкорунна порода переважає над іншими: вона удвоє чисельніша за напівтонкорунну та у десять разів
– за грубововняну. В окремих ареалах розводять чорнокарпатських овець та поліпшених напівтонкорунних баранів. Серед тонкорунних переважають асканійська порода та прекос, серед напівтонкорунних – цигайська порода, серед грубововняних – каракульська та деякі місцеві карпатські породи. Є й інші породи: мерино-фляйш, ромни-марш, латвійська темноголова, литовська чорноголова, Лінкольн та ін. Вівці породи прекос зосереджені у Вінницькій, Київській, Тернопільській,
Чернігівській, Харківській, Житомирській, Сумській областях.
Асканійська порода – у Луганській, Дніпропетровській, Миколаївській,
Херсонській, Запорізькій, Кіровоградській областях. Цигайські породи розповсюджені у Донецькій, Одеській областях та у Криму, а вівці породи ромни-марш – у Сумській, Житомирській, Харківській областях, латвійську темного лову – у Волинській та Львівській, литовську чорноголову – у Рівненській та Чернігівській, меринофляйш – у
Львівській, Житомирській, Рівненській, Івано-Франківській, Черкаській, каракульські – у Полтавській, Одеській, Харківській, Хмельницькій, карпатські – у Закарпатській, Івано-Франковській, Львівській та
Чернівецькій областях. У перерахунку на 100 га сільгоспугідь найбільша кількість вовни та баранини виробляється у Степу та в Карпатах.
Продуктивність овець за настригом вовни на одну вівцю найвища у Степу, а за виходом баранини – у Карпатах.
Птахівництво забезпечує потреби населення у м'ясі птиці та яйцях. Воно зосереджене у Лісостепу та Степу. На ці зони припадає найбільше валове виробництво м'яса та яєць. Птахівницькі господарства розміщуються біля великих міст. Більше за все таких господарств - у
Донецькій, Дніпропетровській, Харківській, Луганській, Одеській,
Львівській областях та у Криму. Питома вага м'яса птиці у загальному виробництві м'яса у Степу сягає однієї п’ятої, а на Поліссі – однієї десятої. Більше за все яєць на одиницю земельної площі отримується у зоні Карпат, а м'яса птиці – у зоні Степу та Лісостепу. Серед птиці переважають кури: кури-несучки складають 70 - 96%, а м'ясні – 40 –
30%. Основний приріст м'яса птиці відбувається за рахунок бройлерів, перш за все у степових та лісостепових областях: Донецькій, Київській,
Луганській, Дніпропетровській та у Криму. На другому місці у птахівництві зосталися качки. Їх розводять у всіх зонах країни.
Виробництво качиного м'яса має тенденцію до зростання: собівартість його значно нижче, ніж курячого. З іншої птиці поширені гуси та індики, проте питома вага виробництва їхнього м'яса невелика.
Збільшенню м’ясних ресурсів та сировини для хутро обробної промисловості сприяє розвиток кролівництва. Ця галузь завжди погано розвивалась у колективних господарствах і була зосереджена майже цілком в особистих господарствах. Виробництво м'яса кролів зосереджене у Лісостепу та Степу. Найбільше розвинута ця галузь у Чернігівській,
Черкаській, Полтавській, Сумській, Миколаївській, Кіровоградській областях.
Рибне господарство розвивається на основі ставків, водоймищ
Дніпра, Південного Бугу, Сіверського Дінця, озер, лиманів та багатьох невеликих річок. У нас розвиток ставкового виробництва стримується низкою факторів. Серед них – обмежені водні ресурси, слабке використання наявних ставкових ресурсів, недостатній агротехнічний та зоотехнічний рівень, погане утримання водосховищ. Теперішнє виробництво товарної риби в Україні не задовольняє потреб її населення.
Бджільництво забезпечує збір меду. Окрім того, бджоли сприяють запиленню культурних рослин, що важливо для підвищення врожайності.
Рівень розвитку бджільництва визначається наявністю медоносної рослинності та кількістю виробленого меду. Мед виробляється переважно у Степу та Лісостепу, де зосереджені основні медоносні культури: гречка, соняшник. Там же є великі масиви садів та ягідників.
У нас є гарні можливості для розвитку шовківництва. Шовківництво культивується у більшості областей України, розташованих у різних природно-економічних зонах. Проте його розвиток не відповідає потребам країни у сировині для шовкової промисловості через погану матеріально- технічну базу.
Скачали данный реферат: Koptev, Забиров, Innokentij, Фотинья, Shajnjuk, Jasenev.
Последние просмотренные рефераты на тему: конспект урока по русскому языку, реферат на, скачать бесплатно шпоры, диплом на тему.
Категории:
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 7 8