Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7 | Следующая страница реферата

Розвиток макроекономічного аналізу можна пояснити декількома причинами:

- Воно пов'язане насамперед з міркуваннями економічної політики: державне втручання торкається всієї економіки або її великі сектори; воно позначається на самих різних економічних рішеннях всіх громадян - їх споживанні, заощадженнях, їх капіталовкладеннях); проблеми, що встають при цьому повинні розглядатися в рамках глобальної теорії. Іншою перевагою такої теорії є можливість використати кількісні показники при підрахунку сукупних величин за допомогою технічних інструментів національного розрахунку.

- Воно пов'язане, по-друге, з теоретичними міркуваннями. Справа в тому, що макроекономічний аналіз може брати до уваги такі факти і труднощі, які не виявляються в індивідуальному плані. Характерні особливості і поведінка якоїсь сукупності не піддаються визначенню за допомогою простого підсумовування характерних особливостей поведінки його складових елементів.

"Хоч ліс і є просто-напросто сукупністю дерев, -відмічав К. Боулдінг,
- він не виявляє характеру і поведінки окремих дерев. Дерево виходить з сім'я, росте, вмирає і опадає. Збалансований ліс може рости вічно, зберігаючись незмінним в тому, що стосується віку і характеру складаючих його дерев. Коли окремі дерева ростуть, старіють і вмирають, їх замінюють нові особні і ліс залишається все тим же. У лісі спалити окреме дерево майже неможливо - завжди реальна небезпека лісової пожежі. Окреме дерево не впливає на клімат місцевості, де воно росте; ліс на нього впливає".

І Боулдінг робить висновок стосовно економіки: "Немає жодної іншої науки, де небезпека узагальнення індивідуального досвіду була б так велика, як в економіці. Саме велике джерело помилок економічної думки пов'язане, можливо, з тією трудністю, яку, як бачимо, випробовує людський розум, намагаючись уявити собі замкнену систему як єдине ціле, і з виникаючою на цій основі тенденцією застосувати до суспільства і до економіки загалом висновки, що виникають з індивідуального досвіду".

Є немало прикладів того, що отримало назву "макроекономічних парадоксів". Так, яка-небудь фірма або галузь промисловості може збільшити свою продукцію, переманивши до себе працівників більш високими, ніж у їх конкурентів, заробітками; при повній зайнятості промисловість країни не може збільшити загальну зайнятість. Зменшивши заробітну плату своїм робітником, яка-небудь фірма може знизити свої ціни і збільшити об'єм свого продажу. Якщо ж заробітну плату своїм працівникам зменшать всі фірми, їм не вдасться збільшити об'єм свого продажу, оскільки загальне зменшення заробітної плати знижує національний прибуток і, відповідно, сукупний попит. Індивідуум може зберігати, не інвестуючи, або інвестувати без попереднього зберігання або не пов’язуючи свої накопичення з рівнем інвестування; однак для економіки загалом заощадження ідентичні інвестуванню. Я ще повернусь надалі до цих парадоксів при розгляді різних еокномчних моделей. Тут же я згадую про них, щоб підкреслити теоретичний інтерес дослідження економіки з глобальної точки зору.

Не треба, однак, приховувати від себе небезпеки, які можуть таїтися в макроекономічному аналізі. Сама велика з цих небезпек пов'язана з більш або менш значною різнорідністю елементів, створюючих сукупну величину. Остання може бути значущою при умові, що її компоненти однорідні: "Якщо до хмарочоса додати шість яблук, то сума, що отримується може мати якесь значення тільки для сюрреалиста". Подібно цьому, те або інше середнє значення цікаве тільки тоді, коли воно представницьке; для цього треба, щоб частотний розподіл елементів, для яких виводиться середнє значення, не мав дуже великого разброса.

Ось чому нерідко виявляється необхідним враховувати при макроекономічному аналізі не тільки розмір сукупних величин, але і їх структуру. Сам аналіз буде тим більше плідним, чим більше вдасться розікласти агреговані величини на деяке число більш дрібних величин, з тим щоб скоротити неоднорідність, зберігши при цьому можливість оперувати системою загалом. Крім того, намагаючись пояснити певні макроекономічні зв'язки на основі теорії поведінки окремих господарських суб'єктів, важливо уміти згрупувати господарські одиниці, чия поведінка може бути визнана приблизно схожою.

2. Макроекономічні моделі(характеристики)

Перш за все розглянемо макроекономічні моделі з точки зору пояснення функціонування окремих секторів народного господарства.

Система національних рахунків як модель економічного кругообігу.

Система національних рахунків — це система взаємопов'язаних економічних показників та особлива форма їх представлення, яка. відображає найзагальніші й найважливіші аспекти економічного розвитку, пов'язані з виробництвом і споживанням продуктів, і послуг, розподілом і перерозподілом доходів, формуванням національного багатства країни.

Усі інституційні одиниці об'єднуються у сектори: підприємства, що виробляють товари й послуги, крім фінансових послуг (нефінансові підприємства); фінансові установи; державні установи; громадські й приватні організації, які обслуговують домашні господарства; домашні господарства; зовнішньоекономічні зв'язки.

Перший сектор охоплює інституцінні одиниці, основною функцією котрих є виробництво продуктів і нефінансових послуг для реалізації на ринку. В цей сектор включаються всі підприємства незалежно від форми власності.

Сектор “фінансові установи” складається з інституційних одиниць, зайнятих фінансовими операціями на комерційній основі та операціями з страхування незалежно від форми власності.

Сектор «Державні установи» охоплює інституційні одиниці, що зайняті наданням неринкових послуг, призначених для колективного споживання, а також перерозподілом національного доходу й багатства.

Сектор «Громадські та приватні організації, що обслуговують домашні господарства», охоплює інституційні одиниці, котрі надають неринкові послуги для домашніх господарств, задовольняючи при цьому їхні як індивідуальні, так і колективні потреби.

Сектор «Домашні господарства» складають одиниці-резиденти, основною функцією яких є споживання, а також підприємницька діяльність з виробництва продуктів і послуг, яка не може бути відділена від домашнього господарства.

Сектор «Зовнішньоекономічні зв'язки» охоплює ті зарубіжні економічні одиниці, які здійснюють операції з резидентами даної країни.
Для вивчення процесів виробництва й балансу між ресурсами і використанням продуктів та послуг у СНР здійснюється групування за галузями.
Одним з базових понять у системі показників макроекономічного рахівництва є економічна операція, котра відображає групування елементарних потоків за їх змістом. Економічні операції в СНР поділяються на три групи: операції з продуктами й послугами, розподільчі й фінансові.
Для характеристики діяльності кожної групи одиниць і сукупної економіки загалом усі економічні операції в СНР подаються у вигляді рахунків. При цьому кожний рахунок належить до одного аспекту економічної діяльності.
Відповідно до подвійного запису, прийнятого у СНР, кожна операція відображається в рахунках двічі: один раз — у ресурсах, другий — у використанні. Підсумки операцій на кожному боці рахунку балансуються за допомогою розрахунку або з використанням балансуючої статті.

Для економіки у цілому розробляють 10 рахунків. Для кожного сектора внутрішньої економіки передбачається складання шести рахунків, а для окремих галузей — трьох рахунків:

Рахунок продуктів і послуг

Рахунок виробництва

Рахунки утвороння, розподілу й використання доходів

Рахунок капітальних витрат разом з фінансовим рахунком

Рахунки зовнішньоекономічних зв'язків

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: как сделать шпаргалку, как написать дипломную работу.





Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7 | Следующая страница реферата