Суть і функції ринку
| Категория реферата: Рефераты по экономической теории
| Теги реферата: оформление доклада титульный лист, антикризисное управление предприятием
| Добавил(а) на сайт: Vesta.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 7 | Следующая страница реферата
Регулятор кількості. Якщо продавець змушений погодитися з
переважаючими на ринку цінами, то він може пристосуватися до ринку шляхом
регулювання обсягу своїх продажів. У цьому випадку він визначає кількість
товарів, що має намір продати по заданій ціні. Покупцю також залишається
лише вибрати, скільки він захоче одержати по даній ціні.
Умови досконалої конкуренції визначаються такими передумовами:
- велика кількість продавців і покупців, жодний з яких не має помітного впливу на ринкову ціну і кількість товару;
- кожний продавець робить однорідний продукт, що ні в якому відношенні не відрізняється від продукту інших продавців;
- бар'єри для входу на ринок у довгостроковому аспекті або мінімальні, або взагалі відсутні;
- ніяких штучних обмежень попиту, пропозиції або ціни не існує і ресурси - перемінні фактори виробництва – мобільні;
- кожний продавець і покупець володіє повною і правильною інформацією про ціну, кількість продукту, витрати і попит на ринку.
Схема досконалої конкуренції має в основному теоретичне значення.
Проте вона є ключем до розуміння більш реальних ринкових структур.
Для учасників ринку в умовах досконалої конкуренції ціна - це заданий розмір. Тому продавець може лише вирішувати, яку кількість товару він захоче запропонувати по даній ціні. Це означає, що він одночасно акцептант ціни і регулятор кількості.
Монополія
Один продавець протистоїть багатьом покупцям, причому цей продавець є
єдиним виробником продукту, що не має, до того ж, близьких товарів-
замінників. Така модель має такі характерні риси як: а) продавець є єдиним виробником даного товару (продукту) б) реалізований продукт унікальний тому, що немає його замінників; в) монополіст має ринкову владу, контролює ціни, постачання на ринок
(монополіст є законодавцем ціни, тобто монополіст призначає ціну і покупець
при заданій монопольній ціні може вирішувати, яку кількість товару він може
закупити);
Отже монополія – це виключне право виробництва, торгівлі, промислу і т.д., що належить одній особі, визначеній групі осіб або державі; ринок, на якому діє один продавець деякого товару або виду послуг. Розрізняють закриту, природну і відкриту монополію.
Така класифікація монополії на три категорії умовна. Деякі фірми
можуть належати до декількох видів монополії. До їхнього числа відносяться, наприклад, фірми, що обслуговують систему телефонного зв'язку, а також
електричні і газові компанії, що можуть бути віднесені як до природної
монополії (тому що є присутнім ефект економії на масштабах), так і до
закритої монополії (тому що присутні бар'єри для конкуренції). Також може
бути проведена класифікація, заснована на врахуванні тимчасових інтервалів.
Наприклад, патентне свідоцтво дає фірмі закриту монополію на
короткостроковий період. Останнє відбувається не тільки через обмеженість
терміну дії патенту, але також через те, що конкуренти можуть винайти нові
продукти.
Монополія є повним антиподом досконалої конкуренції. Тут існує тільки один продавець, причому він виробляє товар, що не має близьких замінників.
Природна монополія виникає в галузі, в якій довгострокові середні витрати досягають мінімуму тільки тоді, коли одна фірма обслуговує ринок вцілому. У такій галузі мінімальний ефективний масштаб виробництва товару близький до кількості, достатньої для покриття витрат виробництва. У даній ситуації поділ виробництва між двома або великою кількістю фірм призведе до того, що маштаби виробництва кожної будуть неефективно малі. З природними монополіями, в основі яких лежить економія на маштабах виробництва, тісно пов'язані монополії, що базуються на володінні унікальними природними ресурсами.
До природних монополістів відносяться підприємства суспільного
користування і підприємства, що експлуатують унікальні природні ресурси
(наприклад, електричні і газові підприємства, компанії водопостачання, лінії зв'язку і транспортні фірми). Як правило, подібні «природні
монополії» знаходяться у власності держави або діють під її контролем.
Відкрита монополія - монополія, при якій одна фірма, принаймі, на якийсь час, стає єдиним постачальником продукту, але не має спеціального захисту від конкуренції. У ситуації відкритої монополії часто виявляються фірми, які вперше вийшли на ринок із новою продукцією. Їхні конкуренти, проте, можуть з'явитися на ринку трохи пізніше.
Закрита монополія захищена від конкуренції за допомогою юридичних обмежень. Прикладом може служити монополія поштової служби США на доставку пошти першим класом. Іншими варіантами виникнення закритої монополії є патентний захист, інститут авторських прав. Штучні бар'єри для запобігання проникнення на монополістичний ринок конкурентів подані юридичними обмеженнями у формі ліцензій, авторського права, товарних знаків або патентного захисту.
Монополія чиста (абсолютна) - ситуація, коли на конкретному товарному ринку виступає усього один продавець.
Монополія в чистому виді - явище вкрай рідкісне. Як і досконала конкуренція, вона являє собою скоріше економічну абстракцію. Досить часто як приклад чистої монополії призводять систему телефонного зв'язку. Але інші види зв'язку (наприклад, експрес-пошта або супутниковий зв'язок) створюють приховану конкуренцію, пропонуючи якісні замінники телефонного зв'язку. Крім того, слід зазначити, що монополія не може цілком усунути потенційну конкуренцію з боку інших вітчизняних або іноземних виробників товарів.
Монополія, що виникає з боку попиту, коли на ринку є тільки один покупець при множині продавців, називається монопсонією. Така ринкова структура в усім схожа з монополією, риси якої переносяться на покупця.
Монополістична конкуренція
Монополістична конкуренція - це коли велика кількість виробників пропонує схожу, але не ідентичну продукцію.
На відміну від досконалої конкуренції, монополістична припускає, що кожна фірма продає особливий тип товару, що відрізняється якістю, оформленням, престижністю, завдяки чому в споживача складаються «нецінові преваги» (політичні, естетичні, фізіологічні). В умовах монополістичної конкуренції фірма виготовляє не однакову, а «диференційовану» продукцію і тим самим стає своєрідним «монополістом» своєї марки товару (наприклад, шоколад «Снікерс» має інші смакові властивості, ніж звичайний молочний шоколад, а зубна паста «Колгейт» відрізняється від «Фтородента» і запахом, і складом, і репутацією).
На ринку монополістичної конкуренції продукція може бути диференційована також і за умовами післяпродажного обслуговування (для товарів тривалого користування), по близькості до покупців, по інтенсивності реклами. Таким чином, фірми на цьому ринку вступають у своєрідне суперництво не стільки через ціни, скільки за допомогою всякої диференціації продукції.
Модель ринку монополістичної конкуренції описує множина реально існуючих ринків. Його характеристиці достатньо точно відповідають більшість галузей сфери обслуговування (у якості прикладів можна назвати мережу ресторанів, станцій технічного обслуговування, сферу банківських послуг, у виробничих галузях - це виробництво одягу, безалкогольних напоїв, прального порошку, обчислювальної техніки, комп'ютерів).
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: изложение 8 класс русский язык, решебник по алгебре.
Категории:
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 7 | Следующая страница реферата