Анализ конкуренции на рынке туризма в Украине
| Категория реферата: Рефераты по экономике
| Теги реферата: реферат традиции, сочинения по литературе
| Добавил(а) на сайт: Ljubov'.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 | Следующая страница реферата
Тихоокеанський регіон) — українсько-єгипетській компанії «Синдбад
international», найкращий туристичний готель — готелю «Турист», най-кращий
туристичний комплекс — ВАТ «Туристична фірма «Львів-Супутник», найгостинніший туристичний ресторан — ресторану туристично-готельного
комплексу «Дністер», найкращий туристичний перевізник — ВАТ «Українське
Дунайське пароплавство», найнадійніший страховий партнер туризму — ЗАТ
«Страхова компанія «Остра-Київ», за забезпечення захисту і безпеки туристів
— Верховинському контрольно-рятувальному загону, за пропаганду туризму в
засобах масової інформації — ПП «Телекомпанія «Крила», найкраще туристичне
видання — ТОВ «Видавництво «Балтія Друк», за особистий внесок у розвиток
туризму — президенту ЗАТ «Гамалія» І.Голубасі (за розвиток міжнародних
туристичних зв’язків), директору готелю «Дніпро» Л.Лугановій (за розвиток
готельно-ресторанного бізнесу), директору Міжнародного центру дитячо-
юнацького туризму М.Лейбельман (за розвиток дитячого і молодіжного
туризму).
Крім того, спеціальних нагород удостоєно колишнього заступника глави
Івано-Франківської облдержадмі-ністрації М.Шкрібляка, президента
американської туристичної фірми «Скоуп тревел інк» пані Марійку Гельбіг,
ТОВ «Туристичне агентство «Либідь-Київ», ТОВ «Редакція журналу «Міжнародний
туризм», ВАТ «Готельний комплекс «Русь», ТОВ «Смайл тревел», ЗАТ
«Укрпромінвест», компанію «Автоекспо», редакційну раду книги «Німці і
німецька культура в Україні» і благодійний фонд «Лелека».
2.3 Аналіз діяльності АО«САМ»
Завдяки зниженню цін на 25–30% турфірма «САМ» вдвічі збільшила число клієнтів та стала безперечним лідером ринку виїзного туризму
За десять років турфірма «САМ», персонал якої за цей час зріс майже в
сто разів (від 3 до 250 співробітників) і яка змінила скромну кімнатку на
15 власних офісів. Ювілей «САМу» було ознаменовано рекордом — 256 проданих
путівок за день. У секторі виїзного туризму «САМ» (6–8% ринку) впевнено
тримається у лідерах серед близько 350 вітчизняних турфірм, а з в’їзного
туризму перебуває у першій п`ятірці і є третьою на ринку продажу
авіаквитків. Головна причина успіху — вчасна переорієнтація на внутрішній
туризм та на клієнтів зі скромнішими статками.
Кількість клієнтів за рік подвоїлася
Щойно виткнувшись на ринок, одна з перших приватних турфірм «САМ» створила відчутну конкуренцію «Супутнику» та відбрунькованим від нього компаніям, які на той час завдяки налагодженим ще радянським зв’язкам панували на ринку. Як і в більшості вітчизняних турфірм, у «САМі» зробили ставку на туризм виїзний і не прогадали — це дозволило набути необхідного досвіду та налагодити зв’язки у світовому турбізнесі.
Відомо ж бо: на гуртових закупівлях авіаквитків та готельних місць
туроператор отримує відчутну знижку, яка і є його основним заробітком.
Однак заможних не так уже й багато, а потужніша фірма має більше
можливостей щодо зниження цін. Аби залучити «скромніших» туристів, цінову
політику компанії було переглянуто, і ціни за основними напрямками вдалося
зменшити на 25–30%. «Завдяки перегляду тарифної політики 2000 року за
незмінної якості ми надали послуги близько 47 тисячам туристів, що вдвічі
більше, ніж минулого, — каже генеральний директор компанії «САМ» Сергій
Дудка. — За деякими основними напрямками цей показник збільшився у 2–4
рази».
План 2001 року (77 тис. клієнтів) наразі виконується, а надалі
планується щороку подвоювати кількість клієнтів та через 2 роки зайняти
25–30% українського ринку турпослуг. Цього року сталася ще одна
несподіванка: переорієнтування туристичних потоків з-закордону на
внутрішній туризм. «Якщо минулого року першість за кількістю проданих турів
належала Іспанії, то нині досить несподівано для нас з великим відривом
почали лідирувати українські курорти, насамперед Крим», — каже директор з
продажів «САМу» Валентина Дудка. На початку 2001 року «САМ» придбав
контрольний пакет акцій готельного комплексу «Ялта-Інтурист».
Розділ 3. Проблеми та шляхи пожвавлення сучасного національного ринку туризма
3.1 Проблеми національного ринку туризма
Проблеми, які існують на сьогодні в галузі туризму України, є наріжним каменем всієї роботи, тому до їх з’ясування слід підходити дуже уважно. Саме від того, на скільки правильною, адекватною та вчасною є затронута проблема, залежить доцільність моєї роботи. Адже її основне завдання, на мій погляд, полягає не лише в простому перерахуванні всіх негараздів галузі, а, насамперед, в об’єктивній оцінці та пошуку найефективнішого шляху виходу з кризи, розв’язання поставлених задач. Тому для виявлення проблем українського туризму буде доцільно розглянути стан цієї галузі на світовому ринку і порівняти його з ситуацією в Україні. Саме таким шляхом, але враховуючи особливості та специфічні риси нашої країни, можна розкрити всю глибинність провідних проблем галузі.
Характерною рисою кінця ХХ століття став бурхливий розвиток туризму -
найбільш демократичної та інтернаціональної сфери суспільної діяльності.
Потужний імпульс до цього було дано на Першій всесвітній конференції
“Туризм як впливова силу збереження миру” (1988 р. Ванкувер), де вперше
пролунав заклик до поширення та пропаганди туризму як гаранта миру та
безпеки , який впливає на громадян різних країн, їх економіку, культурну
спадщину, традиції, релігію та ремесла.
Водночас туризм є однією з найприбутковіших галузей світової
економіки і по своїй економічній віддачі вийшов на її провідні позиції: на
нього припадає близько 10% виробленого у світі валового продукту та
близько 30% світової торгівлі послугами. Також ним закумульовано близько 7%
світових капіталовкладень. Кількість міжнародних туристичних мандрівок
постійно зростає (з 25 млн. у 1950 р. до 675 млн. у 2003 р.), відповідно
доходи від готельно-туристичних послуг також підвищуватимуться прискореними
темпами і можуть зростати від 445 млрд. дол. у 2003 р. до приблизно 2
трлн. дол. у 2020 р. (за припущеннями). За даними Всесвітньої туристичної
організації, щорічно подорожує більше 800 млн. чоловік. Примітним є те, що
більш ніж в 40 країнах світу туризм є основним джерелом надходжень
національного бюджету, а в 70 – однією з трьох статей. Наприклад, в
Іспанії частка прибутків від іноземного туризму в загальній сумі надходжень
від експорту товарів та послуг складає 35 %, на Кіпрі та в Панамі – понад
50 %, на Гаїті – більш як 70 %і.
На фоні бурхливого розвитку світового туризму закономірно постає питання про роль України на світовому ринку туристичних послуг. Слід зазначити, що об’єктивно вона має всі передумови для інтенсивного розвитку внутрішнього та іноземного туризму: особливості географічного положення та рельєфу, сприятливий клімат, багатство природного, історико-культурного та туристично-рекреаційного потенціалів. Більш детально про її можливості йтиметься нижче. Але, нажаль, не все є таким безхмарним. На фоні світового туризму, який набирає потужностей фантастично швидкими темпами, Україна виглядає досить скромно. На сьогодні українські громадяни є своєрідними інвесторами зарубіжних країн, що є одним з найболючіших питань всієї туристичної галузі. Адже туризм, за розрахунками фахівців, лише у вигляді податків міг би щороку приносити в державну скарбницю до 4 млрд. дол.
Безумовно, що причини такого становища треба шукати в складній соціально-економічній ситуації в державі, в невідрегульованості механізмів стимулювання туристичної індустрії, відсутності ефективної стратегії розвитку цієї галузі як на національному, так і регіональному рівнях. Але проблема, на мою думку, є значно ширшою. Питання стосується, мабуть, не лише туристичної галузі України, а взагалі шляхів залучення країн з перехідною економікою (до яких належить і Україна) до могутніх інтеграційних процесів та конкурентноздатності таких економік на світовому ринку.
Традиційно конкурентоспроможність трактується як зумовлене
економічними, соціальними і політичними факторами стійке становище країни
або товаровиробника на внутрішньому і зовнішньому ринках. Для України
важливим є розуміння того, що ключові параметри конкурентноздатності
товарів, підприємств і галузей формувалися у структурі внутрішніх і
зовнішніх зв’язків СРСР – країни, яка на період розпаду перестала
відповідати сучасним критеріям конкурентноздатності. Потенціал УСРС, хоча
і був досить значним, проте ефективність його реалізації була вкрай
незадовільною. Національна економіка України, яка успадкувала традиційно
матеріально- та енергомісткі виробництва, була об’єктивно неспроможною
витримати конкуренцію на світових ринках. Вкрай несприятливі внутрішні
умови розвитку при порівняно слабких міжнародних позиціях економіки
України примушують активно шукати нестандартні шляхи виходу з кризи, засоби формування по-справжньому міжнародно конкурентноспроможної
національної економіки.
Отже, підсумовуючи все вищенаведене, приходимо до досить простого, але водночас вирішального висновку. Так, можна з впевненістю стверджувати, що в галузі туризму проблемним сьогодні є неефективне та нераціональне використання відповідних ресурсів, сьогоднішній рівень розвитку туристичної індустрії не відповідає наявному потенціалу. Це є визначальним питанням, яке має диференційовану структуру, складаючись, в свою чергу, з ряду інших, більш конкретних питань. Так, до останніх можна віднести насамперед відсутність розвиненої інфраструктури, низьку якість обслуговування, відсутність якісної реклами та глибинної інформації про готелі, санаторії, тури по країні та послуги, які надаються, на світовому рівні, значний податковий тягар тощо.
3.2 Пропозиції щодо розв’язання проблеми
Ситуація, що склалася в туристичній сфері останнім часом, вимагає активного пошуку засобів подолання кризових явищ та інтенсифікації виробництва туристичного продукту, із забезпеченням необхідної його якості.
Проблеми, які можна спостерігати сьогодні в галузі туризму України, є наслідком того економічного минулого, яке залишилося нашій державі після розпаду СРСР. Тому ці явища є досить глибинними, а їх розв’язання потребує комплексного та продуманого підходу. Фактори, що спричиняють розвиток іноземного туризму, не адекватний природо-ресурсному, історико- архітектурному та рекреаційному потенціалові України, знаходяться як у суто внутрішній, галузевій, так і в зовнішній (переважно загальноекономічній) площинах. Основними з галузевих факторів є:
- Недостатній рівень розвинутості безпосередньо мережі та об’єктів
туристичної інфраструктури, їх невідповідність світовим стандартам. Слід
пам’ятати, що виробнича база галузі формувалася, в основному, за радянських
часів з орієнтацією переважно на невибагливого туриста, тому серед
об’єктів інфраструктури переважають великі (порівняно з аналогічними
закордонними) комплекси, із значною концентрацією місць та низьким рівнем
комфортності. Потрібно також відзначити, що в Україні лише близько 10%
готелів відповідають міжнародним стандартам, серед них станом на 2000 рік
не було жодного п’ятизіркового, і тільки шість малиь чотири зірки. Зараз
ситуація починає поступово змінюватися, все ж виник перший п’ятизікровий
готель в Україні. Але до стабілізації ситуації ще далеко. На щастя, усвідомлення цього як важливої проблеми галузі вже існує у державі. До 2010
року лише у Києві має з’явитися п’ять п’ятизіркових готелів, 12—15 —
чотиризіркових, а також 40—50 — тризіркових, що, за ідеєю, мало б сприяти
притоку туристів у столицю. Про стан українських шляхів говорити взагалі не
доводиться. Одним із дійових засобів прискорення розвитку туризму в
Україні є розвиток туристичної інфраструктури у мережі міжнародних
транспортних коридорів (МТК). За оцінками експертів, вона має найвищий в
Європі коефіцієнт транзитності (з 13 тис. км автомобільних шляхів
державного значення понад 9 тис. км є магістралями, зв’язаними з МТК). У з
потужним туристичним потенціалом нашої країни, цей факт може стати
важливим фактором розвитку вітчизняної економіки.
- Відсутність скоординованої висококваліфікованої та грамотної системи
дій з проведення туристичного продукту України на світовий ринок, яка б
давала відчутні результати. Проблеми виникають насамперед з рекламою
вітчизняних курортів. Так, в 2004 році в Національному бюджеті на це було
передбачено 1,7 млн. грн., отримано ж лише 40 тис. Тому абсолютно
зрозуміло, що за кордоном дуже важко отримати інформацію як про саму
Україну, так і про туристичні послуги, що в ній надаються. І хоча в 2004
році в нашій країні було створено власну інформаційну систему (UTIS), вона
в значній мірі носить комерційно-інформаційний, а не іміджовий характер.
Зовсім інакше за кордоном. Наприклад, Великобританія, котру і так не має
особливої потреби рекламувати, витрачає на ці цілі 80 млн. фунтів
стерлінгів. На перший погляд здається, що це марнотратство. Але, як було
підраховано, кожен вкладений в рекламу фунт приносить доход від залучених
туристів у 27 фунтів. Тому спрямування переважної частини коштів на рекламу
України по всьому світу та її широкі туристичні можливості, на мою, думку, буде правильним рішенням.
- Технологічна відсталість галузі. В Україні практично не застосовуються туристичні технології, які в розвинутих країнах набули ознак повсякденної ужитковості: електронні інформаційні довідники щодо готелів, транспортних маршрутів і туристичних фірм з переліком і вартістю послуг, які ними надаються; у світі практично всі довідники з туризму випускаються в електронному , а більшість – у Internet-форматах, що дає їх користувачам можливість бронювати місця в готелях і на транспортні у режимі реального часу – “on-line”). Останнім часом в галузі інформаційних технологій України спостерігається значне пожвавлення. Тому слід також активно використовувати цю можливість для наближення до виходу на світовий рівень обслуговування клієнтів.
- Низький рівень обслуговування, зумовлений загальною кваліфікацією працівників галузі. На сьогодні в Україні практично відсутні відповідна система в галузі туризму для підготовки і перепідготовки кадрів, а також чіткі та адекватні світовим стандартам кваліфікаційні вимоги; тим часом як у Росії, наприклад, яка, за прогнозами ВТО, у 2020 р. увійде до десятки найбільш відвідуваних країн світу, вже сьогодні функціонує близько 40 державних і приватних навчальних закладів підготовки кадрів для туризму). В нашій державі також поступово виникають відповідні навчальні заклади, але вони роблять лише перші кроки у цьому напрямку, не маючи відповідного досвіду.
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: реферат рф, конспект урока культура.
Категории:
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 | Следующая страница реферата