Предыдущая страница реферата | 5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 | Следующая страница реферата

Відомо, що чим більше партія що закуповується сировини, матеріалів, тим більше розмір середньорічного запасу і більше розмір витрат, пов'язаних із складуванням цієї сировини, матеріалів (орендна плата за складські помешкання, утрати при тривалому збереженні, утрати, пов'язані з інфляцією й ін.). Водночас придбання сировини і матеріалів значними партіями має свої переваги. Знижуються витрати, пов'язані з розміщенням замовлення на що одержуються товари, із прийманням цих товарів, контролем за проходженням рахунків і ін. Таким чином, виникає задача визначення оптимального розміру що закуповуються сировини і матеріалів. Розрахунок можна звістки по такій схемі (таблиця 8)1.

Таблиця 8.

[pic]

Як очевидно з таблиці, оптимальне річне число закупівель у даному прикладі дорівнює чотирьом, оскільки сума витрат по складуванню й обслуговуванню закупівель у цьому випадку є найменшої.

Ті ж правила діють і при визначенні оптимального розміру серії що запускається продукції. При виробництві продукції значним числом дрібних серій витрати по складуванню готової продукції будуть мінімальними. Проте зростуть витрати на підготування виробництва. Розрахуємо оптимальний розмір серії запуску (таблиця 9)2.

З таблиці випливає, що найбільше оптимальним розміром серії запуску є серія 2 по 4500 штук, у результаті котрої витрати по складуванню готової продукції і підготуванню виробництва складають мінімальний розмір - 11908 тис. грн. у рік.

Звичайно, подібні розрахунки не можна вважати достатньо об'єктивними і точними, проте, у визначеному наближенні їх прийняти можна.

У сполученні з традиційними шляхами зниження витрат на виробництво продукції знову виниклі чинники дозволять у комплексі довести розмір витрат виробництва до оптимального рівня.

Проблема беззбиткового функціонування, розширеного відтворення, з одного боку, збитковості і банкрутства - з інший, багатьох вітчизняних компаній, банків, підприємств різноманітних галузей господарства і сфер діяльності є як не можна більш актуальної. Тільки зростання прибутку, нововведення забезпечують фінансову основу самофінансування ринкової діяльності фірми, здійснення її розширеного відтворення.

Таблиця 9.

[pic]

Завдяки прибули виконуються зобов'язання підприємства перед бюджетом, банками, іншими підприємствами й організаціями.

3.2. Шляху підвищення рентабельності виробництва.

Якщо підприємство дістає прибуток, воно рахується рентабельним.

Але як не припустити «сповзання» підприємств до одержання прибутку за будь-яку ціну? Як розумно обмежити їх у цьому прагненні? Адже сьогодні підприємство може збільшити прибуток не тільки за рахунок кращої роботи, росту обсягу виробництва потрібної народному господарству продукції і зниження її собівартості, але і за рахунок рентабельної продукції, довільного збільшення цін на вироби без відповідного підвищення якості і т.п.

Показники рентабельності, застосовувані в економічних розрахунках, характеризують відносну прибутковість. Розрізняють показники рентабельності продукції і рентабельності підприємства.

Рентабельність продукції приміряють у 3-х варіантах: рентабельність реалізованої продукції, товарної продукції й окремого виробу.

Рентабельність реалізованої продукції це відношення прибули від реалізації продукції до її повної собівартості. Рентабельність виробу - це відношення прибули на одиницю виробу до собівартості цього виробу. Прибуток по виробі дорівнює різниці між його оптовою ціною і собівартістю.

Показники рентабельності і прибутковості мають загальну економічну характеристику, вони відбивають кінцеву ефективність роботи підприємства і що випускається їм продукції. Головним із показників рівня рентабельності є відношення загальної суми прибули до виробничих фондів.

Існує багато чинників, що визначають розмір прибули і рівень рентабельності. Ці чинники можна підрозділити на внутрішні і зовнішні.
Зовнішні - це чинники, що не залежать від зусиль даного колективу, наприклад зміна цін на матеріали, продукцію, тарифів перевезення, норм амортизації і т.д. Такі заходи проводяться в загальному масштабі і сильно впливають на показники, що узагальнюють, виробниче - господарської діяльності підприємств.

Структурні зсуви в асортименті продукції істотно впливають на розмір реалізованої продукції, собівартість і рентабельність виробництва. Задача економічного аналізу - виявити вплив зовнішніх чинників, визначити суму прибули, отриману в результаті дії основних внутрішніх чинників, що відбивають трудові вкладення робітників і ефективність використання виробничих ресурсів.

Показники рентабельності (прибутковості) є загальноекономічними. Вони відбивають кінцевий фінансовий результат і відбиваються в бухгалтерському балансі і звітності про прибутки і збитки, про реалізацію, про прибуток і рентабельність.

Рентабельність можна розглядати як результат впливу техніко- економічних чинників, а значить як об'єкти техніко-економічного аналізу, основна ціль якого виявити кількісну залежність кінцевих фінансових результатів виробниче - господарської діяльності від основних техніко- економічних чинників.

Рентабельність є результатом виробничого процесу, вона формується під впливом чинників, пов'язаних із підвищенням ефективності оборотних коштів, зниженням собівартості і підвищенням рентабельності продукції й окремих виробів.

Загальну рентабельність підприємства необхідно розглядати як функцію ряду кількісних показників - чинників: структури і фондовіддачі Основних виробничих фондів, оборотності нормованих оборотних коштів, рентабельності реалізованої продукції.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: контрольные за 1 полугодие, курсовики скачать бесплатно.





Предыдущая страница реферата | 5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 | Следующая страница реферата