Добрива

| Категория реферата: Рефераты по естествознанию
| Теги реферата: семья реферат, куплю диплом о высшем образовании
| Добавил(а) на сайт: Фадей.

Багато калійних добрив являють собою природні калійні солі, використовувані в сільському господарстві в розмеленому виді. Великі розробки їх знаходяться в Солікамську, на Західній Україні, у Туркменії.
Відкрито поклади калійних руд у Казахстану, Сибіру.

Значна кількість хлору в багатьох калійних добривах негативно впливає на ріст і розвиток рослин, а зміст натрію (у калійній солі і сильвініті) погіршує фізико-хімічні властивості багатьох ґрунтів, особливо чорноземних, каштанових і солонцевих.

На бідних калієм легких ґрунтах і торфовищах усі без винятку сільськогосподарські культури мають потребу в калійних добривах. Недолік калію в ґрунті заповнюється головним чином внесенням гною. Калій не застосовують на солоних і солонцюватих ґрунтах, тому що він погіршує їхньої властивості. Калій легко розчиняється у воді і при внесенні поглинається колоїдами ґрунту, тому він малорухомий, однак на легких ґрунтах легко вимивається.

Калійні добрива підрозділяються на три групи:

1) Концентровані, що є продуктами заводської переробки калійних руд - хлористий калій, сірчанокислий калій, калійно-магнієвий концентрат, сульфат калію-магнію (калімагнезія);

2) Сирі калійні солі, що представляють собою розмелені природні калійні руди - каїніт, сильвініт;

3) Калійні солі, одержувані шляхом змішання сирих калійних солей з концентрованими, звичайно з хлористим калієм - 30-ти і 40%-ные калійні солі.
Як калійні добрива використовують також грубну золу і цементний пил.
Найбільш розповсюджені калійні добрива і їх властивості приведені в таблиці
№3.

Таблиця №3

|Добриво |Хімічний |Гігроскопічність |Вплив |
| |Склад | |на ґрунт |
|Калій хлористий |KC1 з Na1 |Малогігроскопічніс|Підкисляє |
| | |ть | |
|Калій |До2SO4 |Негігроскопічен |Підкисляє |
|сірчанокислий | | | |
|(сульфат калію) | | | |

Комплексні добрива. Їх підрозділяють по складу: подвійні (азотно- фосфорні, азотно-калійні, фосфорно-калійні) і потрійні (азотно-фосфорно- калійні); по способі виробництва: складні, складні-змішані (комбіновані) і змішані добрива. До складних добрив промислового виробництва відносять
(калієва селітра, амофос, діамофос). Їх одержують при хімічній взаємодії вихідних компонентів, складно-змішані (нітрофос, нітрофоска, нітроамофос, нітроамофоска, фосфорно-калійні, рідкі комплексні й ін.) - у єдиному технологічному процесі з простих чи складних добрив. Змішані добрива одержують шляхом змішування простих.
Складні і складно-змішані добрива характеризуються високою концентрацією живильних речовин, тому застосування таких добрив забезпечує значне скорочення витрат господарства на їхнє транспортування, змішування, збереження і внесення.
До числа недоліків комплексних добрив відноситься те, що пропорції в змісті
NPK у них варіюють у нешироких межах. Тому при внесенні, наприклад, необхідної кількості азоту, інших живильних елементів вноситься чи менше більше, ніж потрібно.
У невеликій кількості застосовують і багатофункціональні добрива, що містять, крім основних живильних елементів, мікроелементи і біостимулятори, що роблять специфічний вплив на ґрунт і рослини.

4.2. Органічні добрива - це перегній, торф, гній, пташиний кал
(гуано), різні компости, органічні відходи міського господарства (стічні води, осадки стічних вод, міське сміття), сапропель, зелене добриво. Вони містять найважливіші елементи харчування, в основному в органічній формі, і велике кількості мікроорганізмів. Дія органічних добрив на врожай культур позначається протягом 3-4 років і більш.

Гній. Це основне органічне добриво у всіх зонах країни. Він являє собою суміш твердих і рідких виділень сільськогосподарських тварин з підстилкою і без її. У гної містяться всі живильні речовини, необхідні рослинам, і тому його називають повним добривом. Якість гною залежить від виду тварин, складу кормів, кількості і якості підстилки, способу нагромадження й умов збереження.

У залежності від способів змісту худоби розрізняють гній підстилковий
(твердий), одержуваний при змісті худоби на підстилці, і безпідстилковий
(напіврідкий, рідкий).

Підстилковий гній містить близько 25% сухої речовини і близько 75% води. У середньому в такому гної 0,5% азоту, 0,25% фосфору, 0,6% калію і
0,35% кальцію. У його склад входять також необхідні для рослин мікроелементи, зокрема 30-50м марганцю, 3-5м бора, 3-4м міді, 15-25м цинку,
0,3-0,5 молібдену на 1тн.

Крім живильних речовин, гній містить велика кількість мікроорганізмів
(у 1т 10-15кг живих мікробних кліток). При внесенні гною ґрунтова мікрофлора збагачується корисними групами бактерій. Органічна речовина служить енергетичним матеріалом для ґрунтових мікроорганізмів, тому після внесення гною в ґрунті відбувається активізація азотфіксуючих і інших мікробіологічних процесів.

Гній робить багатобічна дія як на ґрунт, так і на рослину. Він підвищує концентрацію вуглекислого газу в ґрунтовому і приґрунтовому повітрі, знижує кислотність ґрунту і рухливість А1, підвищує насиченість ее підставами. При систематичному його внесенні збільшується зміст гумусу і загального азоту в ґрунті, поліпшується її структура, краще поглинається й утримується волога.

Безпідстилковий (рідкий) гній накопичується у великій кількості на великих тваринницьких фермах і комплексах при безпідстилковому змісті худоби і застосуванні гідравлічної системи збирання екскрементів. Такий гній являє собою рухливу суміш калу, сечі, залишків корму, води і газоподібних речовин, що утворяться в період збереження. По змісту вологи його розділяють на напіврідких
( до 90%), рідкий (90-93%).

Кількість і якість безпідстилкового гною залежить від виду і віку тварин, типу годівлі, способу змісту худоби і технології нагромадження гною.

Велика частина живильних речовин у цьому добриві знаходиться в легкодоступній для рослин формі (до 70% азоту в аміачній формі), що обумовлює більш сильну його дію в порівнянні з підстилковим гноєм у рік внесення і слабке в наступні роки. Фосфор і калій з підстилкового гною засвоюються рослинами так само, як і з мінеральних добрив.

Пташиний кал. Це швидкодіюче органічне добриво. Живильні речовини в ньому добре засвоюються рослинами. Курячий кал містить 0,7-1,9% азоту, 1,5-
2% Р2ПРО5, 0,8-1% ДО2О і 2,4% СаО.

Пташиний кал використовують як підгодівлю зернових і технічних культур, розчиняють його в 8-10 частинах води і вносять у ґрунт культиваторами – рослиноживильника.

Торф. Це добриво являє собою суміш напіврозкладених в умовах надлишкового зволоження залишків рослин, в основному болотних. Торф може бути низького ступеня розкладання (до 20%), середньої (20-40%) і високої
(більш 40%). Широко застосовують у сільському господарстві як добриво.

Розрізняють три типи торфу: верхівковий, низинний і перехідний.

Верховий торф утвориться на бідних живильними речовинами піднесених позначках рельєфу (сфагнові мохи, пухівки, шейхцерія болотна, підбіл, багно, осока болотна й ін.). Верховий торф характеризується підвищеною кількістю органічної речовини, високою кислотністю, великою поглинальною здатністю і малим змістом живильних речовин. Застосовують зазначений торф головним чином як підстилку і для компостування.

Низинний торф утвориться на багатих живильними речовинами знижених частинах рельєфу (осоки, гіпнові мохи, очерет, хвощ, таволга, шабельники й ін.). Низинний торф містить більше живильних речовин і менше органічної речовини, чим верхівковий. Найбільше доцільно його використовувати для готування різних компостів.