Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9 | Следующая страница реферата

Можна сказати, що фінансовий контроль - це сукупність дій і операцій по перевірці фінансових і пов'язаних із ними питань діяльності суб'єктів господарювання і управління з застосуванням специфічних форм і методів його організації.[1]

Загалом фінансовий контроль — явище універсальне, він застосовується в різних сферах суспільного життя — економічній, політичній, соціальній, науковій тощо. Його суть розкривається у взаємозв'язку зі сферою застосування й сферою функціонування фінансів.

Фінансовий контроль застосовується там і тоді, де функціонують фінанси.
Фінанси, будучи інструментом розподілу й перерозподілу валового внутрішнього продукту в процесі його руху, забезпечують створення й використання фондів грошових засобів для задоволення економічних і соціальних потреб.

Створення й використання фондів коштів, які є фінансовими ресурсами, здійснюється під впливом різних як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів. Цим і зумовлена об'єктивна необхідність фінансового контролю як важливої сфери фінансової діяльності, інструменту впливу на становище й розвиток усієї економічної системи держави. З огляду на це можна дійти висновку, що:

— фінансовий контроль є об'єктивно зумовленою складовою процесу економічної діяльності;

— фінансовий контроль є однією з функцій управління фінансами;

— безпосереднім об'єктом фінансового контролю є процеси формування й використання фондів фінансових ресурсів при створенні, розподілі та споживанні валового внутрішнього продукт};

— специфіка фінансового контролю полягає в тому, що при його проведенні використовуються вартісні показники. які визначають кінцевий результат господарського процесу. Фінансовий контроль грунтується на відповідних принципах. До їх числа належать: законність; об'єктивність; поєднання державних і приватних інтересів. Розвиток суспільства зумовив інтеграційні процеси у фінансовому контролі. Нині існує багато міжнародних організацій, які працюють над розробкою єдиних вимог до фінансового контролю. Отже, актуальними є рішення, прийняті міжнародною організацією вищих контрольних органів, де сформульовані принципи контролю загалом, у тому числі вони повною мірою стосуються фінансового контролю. До найважливіших із них належать:

— незалежність фінансового контролю як невід'ємного атрибута демократії й обов'язкового елемента управління фінансовими ресурсами;

— законодавче закріплення незалежності органів фінансового контролю;

— визначення необхідності здійснення попереднього контролю й контролю за фактичними результатами;

— наявність внутрішнього та зовнішнього контролю як обов'язкової умови існування фінансового контролю;

. гласність та відкритість контрольних органів з обов'язковою вимогою дотримання комерційної та іншої таємниці, що захищається законом.

Фінансовий контроль як економічний процес включає такі елементи: суб'єкт контролю; об'єкт контролю; предмет контролю; принципи контролю; методи контролю; техніка й технологія контролю; процес контролю; прийняття рішень за результатами контролю.

Організація контролю потребує чіткого визначення суб'єкта контролю. Він, як правило, визначається законодавством держави, нормативно-правовими актами суб'єктів фінансової діяльності. Суб'єкт контролю — це носій контрольних функцій щодо об'єкта контролю.

При визначенні в законодавчому порядку суб'єкта контролю визначається, відповідно, об'єкт контролю. Кількість об'єктів контролю не означає кількісної ідентичності їм суб'єктів контролю. Кожний із суб'єктів здійснює перевірку певної групи об'єктів контролю, об'єднаних певною спільністю їхньої діяльності. Створення конкретних суб'єктів контролю доцільно, як правило, у тому разі, якщо об'єкти контролю не входять до сфери діяльності інших суб'єктів. Водночас багато об'єктів можуть перебувати в одній сфері контролю різних суб'єктів, тому що суспільні явища перебувають у взаємозв'язку і взаємно обумовлені.

Як суб'єкти фінансового контролю, так і об'єкти не є раз і назавжди визначеними й незмінними. Вони можуть змінюватися відповідно до трансформаційних процесів в економіці. Так, побудова ринкової моделі економіки зумовила зменшення надмірної централізації фінансового контролю, скасування декоративних форм контролю і насамперед партійного та народного.
Нині відбувається утворення поряд із державним фінансовим контролем інститутів незалежного фінансового контролю.

Відповідно до чинного законодавства в більшості країн світу сформовані й розвиваються три незалежні одна від одної гілки фінансового контролю, що містять усі належні їм елементи, а саме:

— державна сфера, в якій функціонує система державного фінансового контролю;

— муніципальна сфера, де діє система фінансового контролю місцевого самоврядування;

— сфера громадянського суспільства з незалежною системою фінансового контролю.

Провідне місце серед цих систем фінансового контролю належить системі державного фінансового контролю, що зумовлюється роллю держави в процесах ринкової трансформації.

Важливим з огляду на це є зміцнення й удосконалення системи державного фінансового контролю. Суб'єктами державного фінансового контролю є органи державної влади, яка відповідно до конституційних положень поділяється на законодавчу, виконавчу й судову. Зазначені суб'єкти утворюють .контрольні органи, сукупність яких становить інфраструктуру державного фінансового контролю. Визначальне місце серед гілок влади як контролюючих суб'єктів належить законодавчій владі — ініціаторові та виконавцеві державного фінансового контролю.

Об'єктом фінансового контролю завжди є фінансова діяльність підприємницьких структур, бюджетних установ та організацій, фінансових інститутів, що здійснюють фінансову діяльність. Предметом контролю є фінансові операції, пов'язані зі створенням і використанням фондів фінансових ресурсів.

Фінансовий контроль лише тоді виконує призначену йому роль, якщо грунтуватиметься на певних принципах. До їх числа належать:

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: реферат загрязнение, купить диплом высшее.





Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9 | Следующая страница реферата