Предыдущая страница реферата | 13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23 | Следующая страница реферата

Таблиця 2.4.

Видатки зведеного бюджету Волинської області за 1999 рік*

(тис.грн.)
|№ |Видатки |Затвердж|Виконано |
| | |ено | |
| | | | |
| | | |Фактичн|% |% до|
| | | |о |до |затве|
| | | | |всіх |рд-же|
| | | | |видат|ного |
| | | | |ків | |
| |Державне управління |10498,3 |9957,2 |3,48 |94,8 |
| |Правоохоронна діяльність та |3005,9 |2799,6 |0,98 |93,1 |
| |забезпечення безпеки держави | | | | |
| |Освіта |90008,0 |75051,5|26,19|83,4 |
| |Охорона здоров"я |75619,0 |66516,9|23,22|88,0 |
| |Соціальний захист та соціальне |36023,5 |29260,6|10,21|81,2 |
| |забезпечення | | | | |
| | Житлово-комунальне господарство |12383,3 |11503,0|4,01 |92,9 |
| | Культура і мистецтво |7079,4 |6524,7 |2,28 |92,2 |
| |Засоби масової інформації |541,6 |537,9 |0,19 |99,3 |
| |Фізична культура і спорт |3095,1 |2846,8 |0,99 |92,0 |
| |Транспорт |5660,1 |5526,2 |1,93 |97,6 |
| |Сільське господарство, лісове |5361,8 |4384,7 |1,53 |81,8 |
| |господарство, рибальство і мисливство | | | | |
| |Зв"язок |10300,0 |13635,3|4,76 |132,4|
| |Фонд охорони навколишнього природного |305,0 |261,3 |0,09 |85,7 |
| |середовища | | | | |
| |Резервний фонд |2731,2 |2666,1 |0,93 |97,6 |
| |Видатки на покриття заборгованостей, |58962,0 |54837,0|19,14|93,0 |
| |що виникли в попередні роки | | | | |
| |ВСЬОГО |318547,3|286518,| |89,9 |
| | | |2 | | |

*Розраховано автором на основі данних фінансового управління

Як видно з таблиць 2.3, та 2.4 основними статтями фінансування з місцевих бюжетів є освіта та охорона здоров”я. Видатки на утримання у 1999 році установ освіти профінансовано на 83,4 відсотка, охорони здоров»я –
88,0 , культури і мистецтва – 92,2, фінансування житлово-комунального господарства – 92,9, соціального захисту населення – 81,2 відсотків.

На фінансування закладів освіти у 1998 році відведено 27,9%, а у 1999 році цей показник трохи зменшився і склав 26,2%.

Це явище пояснюється тим, що на потязі останніх років динаміка наповнюваності класів в загальноосвітніх школах має тенденцію до збільшення, а саме у 1998 році – 19,9 учня/клас, 1999 році – 20,0 учня/клас, крім того загальна чисельність учнів учбових закладів зменшується.

Що стосується охорони здоров”я, то частка видатків на цю сферу з 21,9% збільшилась до 23,2%.

Процес приватизації об”єктів комунальної власності триває, тому видатки на житлово-комунальне господарство за останні два роки зменшились майже у двічі і становлять 4,0%.

На соціальний захист та соціальне забезпечення населення у 1999 році було витрачено 29,3 млн.грн. що становило 10,2% від загальної кількості видатків з бюджетів Волинської області. У порівянні з 1998 роком видатки на цю статтю зменшились майже на 7%. Це тому, що у 1999 році кількість
“пільговиків” значно зменшилась.

Структура видатків на соціальний захист зобажена на рис.2.2.

Рис 2.2. Структура видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення

Як видно з діаграм, частка виплат субсидій населенню у видатках на соціальний захист значно скоротилася. Так у 1998 році субсидій в області було отримано на суму 22,8 млн.грн., а вже у 1999 році ця сума становила
10,3 млн.грн. Тобто скорочення видатків на соціальний захист відбулося за рахунок зменшенню виплат субсидій з місцевих бюджетів.

Що стосується інших статей видатків на культуруі мистецтво, фізичну культуру і спорт, транспорт, сільське господарство, зв”язок, то суми видатків по цих статтях було пропорційно збільшено до загальної суми видатків.

Істотною різницею видаткової частини бюджету області у 1998 та 1999 роках є:

У 1998 році було надано підприємствам бюджетних позичок на суму майже
27 млн.грн., що становило 10,4% видатків зведеного бюджету області.

А у 1999 році пріоритетом були видатки на покриття заборгованостей, що виникли в попередні роки, що склали 54,8млн.грн.(19,1%)

Взагалі кажучи, аналіз витратної частини бюджету області засвідчує відсутність стимулюючої ролі бюджетної політики регіону.

Наведені дані свідчать, що система формування місцевих бюджетів потребує подальшого реформування. Передусім необхідно поставити витрати місцевих бюджетів у залежність від доходів на відповідних територіях, створити зацікавленість місцевих органів самоврядування і громади в розвитку виробництва й підвищенні прибутковості своїх територій, підтримати економічно відсталі регіони. Для цього необхідна перебудова фінансових відносин — розробка фінансового механізму території, що є складною і динамічною системою. Однак перебудова регіональних фінансів не може зводитися до розробки принципів формування місцевих бюджетів. Вона стосується всієї сукупності відносин щодо розподілу й використання фінансових ресурсів, які створюються на даній території, пере-розподільчих регіональних процесів.

В умовах економічної самостійності регіону докорінно змінюється підхід до інвестиційної та виробничої політики — це критична оцінка самої потреби, чіткого визначення пріоритетів соціально-економічного розвитку й ранжу- вання потреб у часі й просторі. Оскільки сама потреба завжди перевищує реальні можливості, то її доцільність треба оцінювати критично. При обмежених можливостях централізованого фінансування слід порівняти свої потреби з внутрішніми ресурсами розширеного відтворення, тобто економічні результати функціонування господарства мають гарантувати виконання програм економічного і соціального розвитку. Таким чином, встановлюється залежність доходів бюджету від рентабельності функціонування господарства й ефективності використання регіональних ресурсів, водночас видаткова частина бюджету повинна підпорядковуватися основному завданню — ефективному розвитку економіки, матеріального і культурного рівня життя громадян.

Економічний і соціальний розвиток регіону значною мірою залежить від зацікавленості у цьому громадян. Для цього треба, щоб жителі регіону перетворювалися у суб'єкт госпрозрахункових відносин.

Цим вимогам відповідав би механізм, побудований на таких засадах: ощадні банки виступають організаторами ефективного використання грошових накопичень у вигляді інвестицій, із яких щорічно отримують прибуток. Із них певна частина віддавалася б вкладникам, а решта — у місцевий бюджет, за рахунок чого зросли б можливості економічного розвитку. У таких випадках важливо надавати банкам право залежно від ефективності використання коштів вкладників стимулювати їх, підвищуючи відповідний процент за вклади.

Інша форма активного використання коштів населення для розвитку виробництва та сфери послуг — випуск облігацій. Він дає змогу не лише розширювати діапазон використання грошей, а й певним чином залучати громадян до активного управління соціально-економічним розвитком регіону.

Організаційною формою ефективного використання тимчасово вільних коштів не тільки жителів регіону, а й фінансових ресурсів підприємств, крім уже діючих банків, повинні стати банки територіального розвитку, які під відповідні активи місцевих органів надавали б коротко- чи довгострокові кредити і здійснювали б фінансування першочергових соціальних програм. За змістом своєї діяльності банки територіального розвитку могли б бути двох видів: госпрозрахункові та бюджетні. Госпрозрахункові банки могли б фінансувати переважно соціальне й економічно розвинуті території, а бюджетні банки зосередилися б на пільговому фінансуванні.

Сучасні фінансові відносини в основі своїй мають багато елементів старої командно-адміністративної системи. Втім, намагаємося пристосувати до нових умов господарювання нинішній економічний механізм управління та нинішню соціальну політику. Цілком зрозуміло, що, не створивши в Україні фундаменту товарного виробництва, немислимо пристосувати до цих умов фінансово-грошові методи управління сукупним виробництвом. У результаті порушується оптимальна пропорційність між власними й асигнованими надходженнями, форми їх структурної збалансованості не заохочують місцевих органів самоврядування до поліпшення результатів цілісного функціонування економіки.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: дипломная работа по менеджменту, контрольная работа 3.





Предыдущая страница реферата | 13  14  15  16  17  18  19  20  21  22  23 | Следующая страница реферата