ЗМІСТ

ВСТУП 2

1 ПОНЯТТЯ І ВИДИ ВАЛЮТНИХ РИЗИКІВ 3

1.1 Поняття, проблеми, причини виникнення валютних ризиків. 3
1.2 Характеристика валютних ризиків 4

Операційний валютний ризик 5

Трансляційний валютний ризик 7

Економічний валютний ризик 8

Прихований ризик 9

2 СТРАТЕГІЇ менеджменту РИЗИКу 10

2.1 Хеджування валютного ризику. 10
2.2 Захисні обмовки 122
2.3 Стратегії управління валютним ризиком за допомогою строкових угод 15

2.3.1 Форвардні угоди 175

2.3.2 Валютні ф’ючерси 19

2.3.3 Роль валютних опціонів у хеджуванні ризику Ошибка! Закладка не определена.
2.4 Страхування ризику за допомогою угод "своп" 203
2.5 Інші види захисту від валютного ризику 24

ВИСНОВОК 256

ЛІТЕРАТУРА 28

ВСТУП

У світовій практиці з метою запобігання валютним ризикам використовується широкий спектр методів і засобів під назвою «хеджування валютних ризиків». Найбільш поширеними і часто вживаними серед них є валютні ф'ючерси, валютні опціони, «свопи» та форвардні угоди. Ці інструменти валютного ринку з'явилися в 70—80-х рр. XX ст. і набули широкого практичного використання. Причому, якщо спочатку їх запровадження це були дво-, тристоронні угоди (підприємство, банк, біржа) на поставку реальних валютних активів, то з часом система хеджування охопила весь валютний ринок. І сьогодні у разі застосування тих чи тих методів хеджування безпосередня купівля (продаж) валюти не є обов'язковим, а само хеджування перетворилося в систему управління валютними ризиками, яка охоплює всі сегменти валютного ринку і є запорукою стабільності як національних, так і міжнародних фінансових ринків.

Якщо говорити про український ринок, то сьогодні вже можна стверджувати, що в 1997 р. на даному ринку було закладено підвалини діяльності термінового ринку, на які спирається система управління валютними ризиками.

Продовження процесу економічних перетворень, інтеграція України в світову економічну систему, вихід на міжнародні фінансові ринки, вдосконалення валютного законодавства і нормативні бази сприяли тому, що розвиток валютного ринку в останні роки характеризувався:

— збільшенням обсягів операцій з іноземною валютою у всіх сегментах;

— вдосконаленням його структури і спрямованості на вирішення конкретних економічних і фінансових проблем суб'єктів господарювання і держави в цілому;

— розширенням переліку валют, за якими проводилися операції на валютному ринку;

— відсутністю різких коливань валютних курсів;

— вдосконаленням законодавчої та нормативної бази діяльності суб'єктів валютного ринку;

— впровадженням нових видів валютних операцій та форм розрахунків;