Мінистерство освіти України

Київський національний торговельно-економічний університет

Кафедра зовнішньоекономічної діяльності

Курсова робота

з курсу “Розміщення продуктивних сил”

на тему

“Природно-ресурсний потенціал Дніпропетровської області”

Студента 1 курсу ОФФ

4 групи денної форми навчання

Горевого Миколи Миколайовича

Науковий консультант, Головня Ю.І.

Київ,2000

ПЛАН

Вступ..............................................

1. Роль природних ресурсів у формуванні економічного потенціалу
2. Структура, розміщення та економічна оцінка природно-ресурсного потенціалу Дніпропетровської області
3. Провідні галузі господарства Дныпропетровської області області, що розвиваються під впливом її природно-ресурсного потенціалу
4. Проблеми антропогенного впливу на навколишнє природнє середовище...............................
5. Найважливіші напрями раціоналізації використання охорони і відтворення природно-ресурсного потенціалу Дніпропетровської області........................

Висновки...........................................

Література.........................................

Вступ

Моя курсова робота – “Природно-ресурсний потенціал Дніпропетровської області”- має важливий характер, тому що природні умови істотно впливають на особливості й засади територіальної організації виробництва, а що головне, на нас з вами, на ЛЮДЕЙ.
Природні умови, до яких выдносять клімат, рельєф, геологічну будову, географічне положення, можуть в одному випадку гальмувати розвиток суспільного виробництва та вважатись несприятливими для людини, а в іншому
- створювати сприятливі умови для технічного та матеріального прогресу: нормальне зволоження, достатня річна сума додатніх температур, родючість рівнинного грунту, наявність тих або інших природних ресурсів, а також корисних копалин може бути одним із головних стимулів, поштовхом для розвитку економіки області, регіону, країни в цілому. Природні умови справляють істотний вплив на по-перше людину, яка буде в них працювати, структуру народного господарства країни, регіону та види виробництва, що залежать від природних умов. Присутність або брак якихось природних умов, диктує розміщення продуктивних сил на території. Щоправда, інколи, через зміну природних умов - доводиться перерозподіляти продуктивні сили на території.

Природні ресурси є тим елементом продуктивних сил, на який спрямована праця людини. Вигідність чи невигідність використання природних ресурсів визначають за критеріями господарської віддачі цих ресурсів при порівнянні затрат на їх освоєння і переробку. Ці затрати залежать від виду ресурсу, його місця перебування і корисного вмісту. Вони не є постійними, а можуть зростати чи знижуватись залежно від об'єктивних економічних обставин.

З економічного погляду, вони виражають категорію оборотних фондів, тобто частини виробничих фондів, яка повністю споживається в кожному виробничому циклі і яка цілком переносить свою вартість на створену продукцію і для продовження виробництва відтворюється як у натуральній, так і у вартісній формі після кожного циклу.
Варто зазначити, що який би природно-ресурсний потенціал на мала країна, регіон чи область, найважливішим критерієм його корисності є економічна оцінка, тобто уміння як найменше його витрачати, а отримувати максимальну віддачу, та не приносити великої шкоди природно-територіальному комплексу.

1. Роль природних ресурсів у формуванні економічного потенціалу

Починаючи ций розділ, треба по-перше зазначити, що чіткого визначення
“потенціал” та “ресурси” не мають. У різних тлумачних виданнях, з економічної та соціальної географії світу, можна знайти таке формулювання: природно-ресурсний потенціал (ПРП) території (акваторії) — це сукупна продуктивність природних ресурсів, засобів виробництва і предметів споживання, яка виражається у Їх сукупній споживній вартості, У такому розумінні ПРП території (акваторії) посідає цілком певне місце в системі
"суспільство — природа".
Сфера взаємодії природи й суспільства охоплює не лише безпосередньо експлуатовані, а й усі розвідані природні ресурси, що складають ПРП території, оскільки в перспективі, решта теж може бути залучена до народногосподарського обігу.
Разом із поняттям ПРП території (акваторії) використовують терміни
"потенціал ландшафтний", "потенціал природних ресурсів".
Потенціал ландшафтний характеризує фізичний стан і енергетичну забезпеченість географічних ландшафтів, які визначають їхню здатність виконувати природоохоронні та соціально-економічні функції, а також задовольняти суспільні потреби через різні види природокористування.
Потенціал природних ресурсів — це здатність природного комплексу або його окремих компонентів задовольняти потреби суспільства в енергії, сировині, здійсненні різноманітних видів господарської діяльності. Величина потенціалу природного і потенціалу ландшафтного, на відміну від природно- ресурсного, оцінюється в природних (натуральних) показниках (мм/рік — водний, кВт-год — енергетичний та ін.).
За системним ученням, ПРП території акваторії — цілісна система складноорганізованих об'єктів. Його цілісність визначається закономірним сполученням взаємноумовлених природних і соціально-економічних зв’язків і залежностей, що поєднують територіальне всі природні ресурси. ПРП — це об'єктивна дійсність і водночас — сукупність економічних відношень, що складаються на базі його використання.

Найважливішою властивістю ПРП території як системи є те, що він становить природний комплекс, у якому існують тісний взаємозв'язок та ієрархічна підпорядкованість усіх компонентів, що його складають. Зміни в одному з них викликають відповідні зміни в іншому, й навпаки.
Для ПРП території характерна наявність компонентної, функціональної, територіальної та організаційної структур.
Компонентна структура ПРП — це внутрішні та міжвидові співвідношення природних ресурсів (лісових, земельних, водних тощо). Щодо цього ПРП території (акваторії) може бути поділений на такі групи ресурсів: мінеральні (паливно-енергетичні й металеві корисні копалини, нерудна сировина, сировина для металургійної промисловості, гірничо-хімічна сировина, будівельні матеріали), водні (поверхневий стік, підземні води), земельні (з урахуванням сільськогосподарського призначення Й характеру грунтового покриву), лісові (щорічний приріст деревини), природно- рекреаційні (рекреаційні території, придатні для створення санаторно- курортних закладів, баз відпочинку, туристичних маршрутів тощо).
Функціональна структура ПРП відображає класифікацію природних ресурсів за їхньою здатністю до формування комплексів та участі в територіальному поділі праці, що втілюється в господарській спеціалізації окремих територій
(видобуток вугілля, лісове господарство тощо).
Територіальна структура ПРП характеризує різні форми просторової організації природно-ресурсних комплексів ( вугілля + залізна руда для виплавлення металу тощо).
Організаційна структура ПРП розглядає природні ресурси під кутом зору
Їхньої самоорганізації, самовідтворення, а також щодо ефективності їхньої експлуатації, охорони й відтворення.

Розвиток ПРП території в часі має циклічний характер і веде до формування ресурсних циклів, які відображають життєдіяльність потенціалу природних ресурсів. Під ресурсним циклом розуміється сукупність перетворень і просторових переміщень певної речовини або групи речовин, що присутні на всіх етапах використання його людиною (виявлення, підготовка до експлуатації, вилучення з природного середовища, перероблення, споживання, повернення в природу) в межах суспільної ланки загального кругообігу даної речовини на Землі.