I. ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ

Щоб знайти у місті людину, необхідно знати її адресу - місце проживання. Географічне положення об'єкта (держави, міста, села, річки, озера, гір, рівнин тощо) - це його своєрідна адреса, саме з її визначення і починається вивчення будь-якої території.

Географічне положення - це місцезнаходження відносно екватора, материків, морів та океанів, інших природних об'єктів.

Україна розташована у північній півкулі відносно екватора, на материку
Євразія, у Східній Європі. На півдні вона омивається Чорним та Азовським морями. Це найбільша за площею країна Європи. Могутній Дніпро несе свої води через всю Україну, перетинаючи її з півночі на південь.

Київ розташований у північній частині України, на межі мішаних лісів і лісостепу, в середній течії Дніпра, на обох його берегах. Не дивно, що ще у давнину Київ став центром давньоруської держави, а потім і столицею
України, бо має зручне географічне положення.

Площа Києва становить 827 квадратних кілометрів, це одне з найбільших міст України. Вздовж Дніпра він простягається більш як на 20 км. Місто ділиться на 14 міських районів: Ватутінський, Дарницький, Дніпровський,
Жовтневий, Залізничний, Ленінградський, Мінський, Московський, Печерський,
Подільський, Радянський, Старокиївський, Харківський, Шевченківський.

ТЕКТОНІЧНА БУДОВА, РЕЛЬЄФ,

КОРИСНІ КОПАЛИНИ

Форми поверхні Землі. Ви вже знаєте, що земна поверхня нерівна. Вона складається із величезних океанічних западин і ділянок суходолу - материків. Але і їх поверхня неоднорідна: в одних місцях вона вирівнена, в інших піднімаються гори, є ділянки знижені і, навпаки, підвищені.
Сукупність усіх нерівностей земної поверхні називають рельєфом. Основними формами рельєфу Землі є гори і рівнини. Гори бувають різними за висотою: низькі (до 1000 м), середні (1000-2000 м) і високі (понад 2000 м). Рівнини теж поділяються за висотою: низовини (до 200 м), височини (200-500 м) та плоскогір'я (понад 500 м).

Погляньте на фізичну карту світу. На ній різними кольорами зображені форми рельєфу: гори - коричневим, височини - жовтим (оранжевим), низовини - зеленим, западини морів і океанів - , блакитним та синім. Ці великі ділянки поверхні формують внутрішні сили Землі.

Рельєф Києва і його околиць. Він представлений рівнинними формами: на
Лівобережжі - Придніпровська низовина, на Правобережжі в північній частині міста - Поліська низовина, в південній - Придніпровська височина. Високий правий берег Дніпра на Київщині займає відроги (відгалуження)
Придніпровської височини. Ця підвищена ділянка називається Київське плато
(“плато” із французької - плоский). Воно густо порізане балками та ярами.
Місцевість то підноситься, утворюючи ряд окремих висот, то, знижується до рівня долини Дніпра. Найвищі точки висотою 106 м над рівнем Дніпра лежать в районі Печорська і Батиєвої гори. Найнижчі точки рельєфу розміщені на
Подолі на березі Дніпра.

Вздовж Дніпра з півночі на південь тягнуться низовинні ділянки. На лівому березі вони значно ширші, на них розміщена Дарниця, на правому -
Куренівка, частина Пріорки, Подолу та Оболонь. На великі форми рельєфу накладаються менші за розмірами форми поверхні, про які ви дізнаєтесь з наступних параграфів.

Поняття про мінерали та гірські породи. Формування рельєфу нашої місцевості, як і планети взагалі, залежить не тільки від дії внутрішніх сил
Землі, а й від властивостей тих речовин, з яких утворена земна поверхня. Ці речовини - мінерали та гірські породи.
Мінерали - це природні однорідні утворення, які складаються з однієї речовини. Наприклад, вода, сіль, золото, сірка, слюда, польовий шпат, алмаз та ін. Мінерали в чистому вигляді трапляться порівняно рідко. Найчастіше вони бувають у вигляді різних сполук, утворюючи гірські породи.

Гірські породи - це сполучення кількох мінералів або скупчення одного у великій кількості. Наприклад, до складу гірської породи граніт входять 3 мінерали: кварц, слюда і польовий шпат. Гірська порода пісок складається з дрібних уламків переважно кварцу, а вапняк - це скупчення мінералу кальциту у великій кількості.

Утворення та властивості гірських порід. Гірські породи утворюються, при різних умовах, тому за походженням їх поділяють на З групи.

Гірські породи існують у трьох станах: твердому (граніт), рідкому
(нафта), газоподібному (природний газ) - і мають різноманітні властивості: відрізняються за кольором, запахом, розчинністю у воді, твердістю. Тому одні породи можуть легко руйнуватись під дією води, вітру, сонця, інші - здатні тривалий час протистояти цьому впливові

Гірські породи Києва. В нашій місцевості поширеними гірськими породами є лесовидні суглинки (породи, що складені піском і глиною в однакових частинах), піски та глини, їх можна побачити під темним шаром грунту в траншеях, кар'єрах. Відслонення цих порід зручно спостерігати біля с.
Корчувате. Біля Дніпра добре видно піски, а на крутих схилах правого берега
– глини.

На правому березі Дніпра відклади залягають у такій послідовності: товщі лесу (пухка порода світло-жовтого кольору) від 1 до 20 м, їх підстилають суглинки товщиною 8-1 м, під ними - бурі глини, що залягають окремими островами товщиною в середньому 7-8 м. Бура глина не пропускає воду, яка просочується з поверхні землі, тому вона збирається на її поверхні. Нижче залягають рябі глини, їх товщина становить 3-10 м. Ще глибше - пісковики, які є найстійкішою породою серед порід, що залягають вище рівня Дніпра. Є також прошарки бурого вугілля та мергелів. У мергелях прокладено тунелі метрополітену. В лесах створені Лаврські печери.

Відклади в Лівобережній частині Києва складаються з піщаних, порід, суглинків та торфу. Значний вплив на стан гірських порід здійснює підземне будівництво - метрополітену та каналізацій. У результаті виникають прориви підземних вод, пливуни (насичені водою пухкі відклади), обвали гірських порід, тріщини.

Багато предметів, що нас оточують, створені з мінералів та гірських порід. Усі мінерали і гірські породи, які людина використовує для своїх потреб, називають корисними копалинами. За використанням у господарстві їх поділяють на групи. В околицях Києва найбільше є будівельних матеріалів.
Уздовж правого берега Дніпра, поблизу с. Корчувате, залягають мергелі. З них виготовляють найміцнішу будівельну цеглу, яка після випалу набуває світло-жовтого забарвлення. Під Києвом (Буча) є піски, які широко використовуються для виробництва скла. Значну цінність становлять глини як сировина для керамічних виробів (район Василькова). Поклади торфу є в долинах річок Здвиж, Ірпінь, Трубіж та в інших місцях. Його запаси досить великі. Більш як 280 торфовищ вміщують 1,3 млрд. куб. м. торфу. Торф використовується як паливо, добриво в сільському господарстві і сировина в хімічній промисловості. Значні проблеми з використанням торфу виникли після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році. Поклади бурого вугілля (під
Вишгородом) незначні, тому промислове добування не здійснюється. Родовища залізної руди представлені болотними рудами, використовуються вони для виготовлення фарб. Рідко зустрічаються невеликі родовища бурштину.

Видобування корисних копалин часто пов'язане з порушенням поверхневих шарів Землі. У місцях видобування торфу виникають заболочені ділянки, непридатні для сільського господарства, у кар'єрах, де добувається пісок та мергелі, природна поверхня настільки змінена, що нагадує краєвид Місяця.
Площа таких техногенних пустирів, так званих бедлендів, за останні роки дуже зросла. Щоб відтворити родючість порушених земель і повернути їх для використання, потрібно провести значну роботу. Найдоцільніше використовувати такі землі для створення лісопарків, а також для садівництва та будівництва, під водойми. Для цього спочатку вирівнюють відвали, насипають родючий шар грунту, висівають багаторічні рослини
(найкраще люпин та буркун), щоб поліпшити і збагатити грунт. Потім висаджують невибагливі до грунту кущі та дерева: березу, акацію, сосну.
Вони поступово формують лісове середовище. Нарешті висаджують інші деревні породи.

У порівнянні з величезними мінеральними ресурсами всієї України підземні багатства Київщини досить скромні і не можуть повністю забезпечити господарство області, тому багато сировини завозиться з інших районів.

КЛІМАТ

Поняття “погода”. Можна сказати, що люди живуть на дні океану, тільки не водного, а повітряного. Скрізь навколо Землі існують товщі повітря, які утворюють повітряну оболонку (атмосферу). У повітря внаслідок випаровування з водойм надходить водяна пара. Від поверхні Землі повітря нагрівається або охолоджується. Тепле повітря легше, воно з меншою силою тисне на земну поверхню, а холодне, навпаки, важче і тисне сильніше – так змінюється атмосферний тиск. Стан повітря в нижніх, прилеглих до Землі, шарах постійно змінюється: тут дмуть вітри, утворюються хмари, випадають опади. В різних місцях земної кулі ці зміни різні. Погодою називають стан прилеглого до поверхні Землі повітря в даній місцевості в певний час. Основними показниками погоди є температура повітря, атмосферний тиск, швидкість і напрям вітру, вологість повітря, хмарність та опади.

В районі Києва, за даними багаторічних спостережень, середня температура повітря найтеплішого місяця (липня) становить 190 С, найхолоднішого (січня) - -60 С. Бувають роки, коли температура відхиляється від цього рівня. Опадів випадає досить багато - 600 мм на рік. Найбільше опадів випадає в теплу пору року, коли над нашою територією дмуть вологі західні вітри. Найменше - взимку, коли панують сухі, холодні східні та південно-східні вітри.