Світове господарство - глобальна географічна система та економіко-географічний вимір

| Категория реферата: Рефераты по географии
| Теги реферата: выборочное изложение, диплом
| Добавил(а) на сайт: Aref.

Саме нові споживи суспільства викликали масовий перехід виробництва від принципу "економії масштабу" (випуск масової серійної продукції) до принципу "економії розмаїтості), до попиту на продукцію відносно дорогу, що випускається невеликими партіями, цивільну й інноваційну. Вартість одиниці продукції, що випускається, різко зросла, що викликало корінну перебудову всього логістично-розподільчого апарата. За даними професора
Н.В.Алисова вартість 1 т традиційної промислової продукції в 1995 році в тис. долл. складала: залізної руди - 0,02, цементу - 0,023, природного газу
(1 тис.м3) - 0,08, мінеральних добрин - 0,1, нафти - 0,12, сталі - 0,2.
Вартість же інноваційної ("нової") продукції рівнялася: пластмас і синтетичних смол - 1,0, хімічних волокон - 10,0, автомобілів - 15,0, електронного устаткування - 100,0, суперкомп’ютерів - 25000.

Структурно постіндустріальне суспільство в результаті цих процесів теж неминуче змінюється: зростає так називаний середній клас, що забезпечує стабільність усього суспільства, його стійкий еволюційний розвиток, значне поліпшення криміногенної обстановки.

І тільки в цих умовах створюються передумови для кардинальних змін структури матеріального виробництва - і галузевої, і організаційної, а поступово - і територіальної. Одним із яскравих ознак постіндустріального розвитку є ріст значення дрібного підприємництва, більш відкрито до впровадження інновацій, більш гнучкого стосовно мінливого попиту на споживчому ринку, що відповідає, нагадаємо, переходові до принципу
"економії різноманіття" (табл.3 ).

Таблиця 3

Малі підприємства в економіці ряду країн у 1996 р.

|Країни | Число | малих підприємств| Частка малих | Частка малих |
| | | |підприємств у |підприємств у |
| | | |чисельності |ВВП, % |
| |у тис. |на 1000 жителів |зайнятих, % | |
|Великобританія | 2630 | 46 | 49 | 53 |
|Німеччина | 2290 | 37 | 46 | 54 |
|Італія | 3920 | 68 | 73 | 60 |
|Франція | 1980 | 35 | 54 | 62 |
|Країни ЄС у | 15770 | 45 | 72 | 67 |
|цілому | | | | |

Новий етап розвитку комунікаційних послуг поступово заміняє (частково) транспортні послуги. Це дозволяє співробітникам фірм "піти" із великих міст, зберігаючи при цьому повний контакт із своїм офісом. При цьому використовується оптико-волоконна система зв'язку, що дозволяє одночасно звістки 100 тис. телефонних розмов. Одержують поширення так називані відеоконференції, що заміняють особисті контакти. У Великобританії вже обладнано 250 спеціальних помешкань для таких "заочних" конференцій. За даними експертів, двочасова заочна конференція філій фірми обходитися в 2-3 тис. фунтів стерлінгів замість 15 тис. , у які обходитися звичайна нарада.
Відзначається особлива роль бізнесу-центру в Шенноні (Ірландія), де створений допоміжний електронний офіс для змішаних фірм із центрами по обох сторони Атлантики (розрив у часу - 5 годин). Такий центр забезпечує майже цілодобову роботу цих фірм.

До виробничих послуг можна віднести і фінансово-кредитну сферу, що знаходить своє вираження в концентрації і міжнародному переплетенні капіталів і у формуванні великих банківських центрів, і зосереджена в першу чергу в країнах Західної Європи (приблизно 1/3 всіх активів великого банківського капіталу), у Японії (1/4) і в США (1/5) (див. таблицю 4).

Таблиця 4

Найбільші банківські центри Західної Європи, 1995 р.

|Центри | А к т |и в и | Прибутковість |
| | млрд. долл. | Ріст до рівня 1980 р., % | активів, % |
| Париж | 2610 | 177 | 0,30 |
| Франкфурт | 1963 | 225 | 0,34 |
| Лондон | 1431 | 170 | 1,28 |
| Мюнхен | 715 | 238 | 0,36 |
| Брюссель | 633 | 226 | 0,43 |
| Амстердам | 508 | 185 | 0,69 |
| Мілан | 421 | 141 | 0,50 |
| Рим | 325 | 103 | 0,27 |
| Мадрид | 299 | 149 | 0,80 |
| Вена | 281 | 158 | 0,33 |
| Стокгольм | 275 | 117 | 1,08 |
| Берлін | 216 | 349 | 0,81 |
| Лісабон | 176 | 391 | 0,88 |

Головними банківськими центрами, як і слід було очікувати, є Париж,
Лондон і Франкфурт, причому лондонські банки в цілому домоглися найвищої прибутковості своїх активів. Головна позиція Лондона як високоефективного фінансового центру, мабуть, і впливає на незгоду Великобританії приєднатися до валютного союзу ЄС, утворення якого намічено на початок 1999 р.

Високі темпи нарощування активів у банківських центрах Німеччини зв'язані з об'єднанням країни, а Брюсселя з його положенням як центру
Європейського Союзу.

Важливу роль у сфері розподільних послуг грає внутрішня торгівля, що ділиться на оптову і роздрібну (Табл. 5).

Таблиця 5

Зовнішня торгівля в країнах Європейського Союзу

|Галузі | Число підприємств | Число зайнятих | Оборот |
| Третинний сектор у | 10 млн | 47 млн | 8042 млрд экю |
|цілому в тому числі | | | |
| оптова торгівля | 11,7% | 13,5% | 29,4% |
| роздрібна торгівля | 32,4% | 26,4% | 17,4% |
| кредитна сфера | 9,9% | 12,7% | 25,6% |

Між країнами є значні розходження по співвідношенню числа зайнятих у роздрібній і оптовій торгівлі. Як видно з таблиці 5, у цілому по
Європейському Союзі це співвідношення складає 2:1, однак у Бельгії і Данії число зайнятих в обох галузях майже однаково, у Швеції перевершує лише на
1/4, тоді як у Греції в 3 рази, у Великобританії в 2,6 рази, у США майже в
3 рази.

Розходження в показниках насиченості підприємствами роздрібної торгівлі показані в таблиці 6.

Таблиця 6

Роздрібна торгівля в деяких країнах Західної Європи, 1995 р.

|Країни | Число підприємств, | Число підприємств | Число зайнятих на |
| |тис. |на 1000 жителів |10 підприємств |
| Італія | 890,4 | 15,6 | 22 |
| Іспанія | 555,5 | 14,2 | 23 |
| Португалія | 123,5 | 12,5 | 25 |
| Франція | 343,8 | 5,9 | 47 |
| Нідерланди | 102,0 | 6,6 | 58 |
| Данія | 38,4 | 7,4 | 48 |
| Німеччина | 408,4 | 5,0 | 70 |
| Австрія | 30,7 | 3,8 | 83 |
| Великобританія | 213,0 | 3,7 | 111 |

З таблиці видно, що країни Південної Європи мають величезне число дрібних торгових точок, у той час як у Великобританії і Німеччини роздрібна торгівля більш сконцентрована. У Південної Європі число підприємств оптової торгівлі відносно невелике - 10-18%, у країнах Північної Європи -
30-50%, що зв'язано з роллю імпортних товарів на внутрішньому ринку.
У висновку варто підкреслити, що розвиток третинного сектора, що випереджає, і особливо сфери виробничих послуг, є неминучою умовою і передумовою цивілізованого переходу економіки до ринковому, постіндустріальному етапу розвитку.

Міжнародна торгівля

Міжнародний географічний поділ праці базується на прагненні людства до усі більшої ефективності ведення господарства, а в останньому десятилітті і до забезпечення усі більшої розмаїтості запропонованих на світовому ринку продуктів і товарів, що прийшло на зміну масовості (серійності) виробництва. Таким чином, і в міжнародному обміні принцип економіки масштабу (economy of scale) почав витискатися іншим принципом - економіки різноманіття (economy of scopo).