Предыдущая страница реферата | 3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 | Следующая страница реферата

Державні нотаріальні контори відкриваються і ліквідуються
Міністерством юстиції України. Штати державних нотаріальних контор затверджуються Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в
Автономній Республіці Крим, управліннями обласних, Київської та
Севастопольської міських державних адміністрацій в межах установленої для державних нотаріальних контор штатної чисельності й фонду заробітної плати
(ст. 17 Закону України "Про нотаріат").

Призначення на посаду державного нотаріуса та звільнення з посади провадиться відповідними управліннями. На чолі державної нотаріальної контори стоїть завідуючий. Наказом начальника управління юстиції Київської міської державної адміністрації від 27 грудня 1993 р. було внесено зміни до штатного розкладу державних нотаріальних контор. У кожній нотаріальній конторі м. Києва посаду одного нотаріуса було перейменовано на посаду заступника завідуючого нотаріальної контори, крім першої, де залишаються дві штатні посади заступників завідуючого.

Державна нотаріальна контора є юридичною особою, і як така відповідає за завдану заінтересованим особам шкоду, спричинену незаконними чи недбалими діями державного нотаріуса, який відповідає перед нотаріальною конторою в порядку регресу (ст. 17 Закону "Про нотаріат”).

Відповідно до наказу Президента України від 23 серпня 1998 р. "Про врегулювання діяльності нотаріату в Україні” вчинення нотаріальних дій не є підприємницькою діяльністю і не має на меті одержання прибутку. Крім того, за цим наказом державні нотаріуси в частині оплати праці та пенсійного забезпечення прирівнюються до державних службовців відповідних категорій.

Державні нотаріальні контори утримуються коштом державного бюджету.
Державний нотаріус має печатку з зображенням Державного герба України, найменуванням державної нотаріальної контори і відповідним номером.

Керівництво державними нотаріальними конторами здійснюється
Міністерством юстиції України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, державними адміністраціями областей, міст Києва та Севастополя.

Прийняття Верховною Радою Закону України "Про нотаріат" диктувалося новими економічними умовами, в яких опинилася наша держава, ставши на шлях побудови ринкової економіки. Закон містив чимало нових положень, але основним і революційним було створення інституту приватного нотаріату.
Започаткування змін у побудові нової системи нотаріату зумовлювалося дедалі відчутнішою нестачею кадрів нотаріусів. У період, коли на систему нотаріату покладалися нові завдання з оформлення договорів приватизації державного майна, коли в цивільно-правовий обіг вводилися нові об’єкти, яких не знало національне цивільне право до періоду перебудови, як-то: квартири, дачі, гаражі, садові будинки, коли для оформлення різноманітних правовідносин громадяни та юридичні особи почали вибирати нотаріальну форму їх укладення, існуюча система нотаріату виявилася не спроможною забезпечити оформлення збільшеного документального обігу. Обсяг завдань, що покладалися на державний нотаріат, перевищив усі допустимі нормативи на підготовку до вчинення нотаріальних дій. Громадяни чи представники юридичних осіб нерідко не могли вчасно вирішити свої питання через недоступність отримання консультаційної допомоги нотаріуса та вчинити певні нотаріальні дії через надмірне завантаження нотаріусів. Тому назріла необхідність доступності нотаріальної діяльності. Вирішити всі ці питання простим збільшенням кількості працівників державних нотаріальних контор не виявлялося можливим.
Це потребувало значних коштів на утримання приміщень державних нотаріальних контор і заробітну плату державним нотаріусам. У той період і сформувалась ідея започаткування в Україні інституту приватного нотаріату.

Приватна нотаріальна діяльність — це зареєстрована в установленому порядку органами юстиції та організована на засадах самостійності та особистої відповідальності на випадок заподіяння шкоди діяльністю фізичної особи, яка має свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю, з посвідчення прав і фактів, що мають юридичне значення, вчинення інших нотаріальних дій, передбачених Законом " Про нотаріат" і чинним законодавством із метою надання їм юридичної вірогідності.

Для того, щоб стати приватним нотаріусом, необхідно відповідати певній сукупності вимог і виконати певний перелік обов’язкових дій. По-перше, особа, яка бажає стати приватним нотаріусом, повинна мати допуск до цієї професії, тобто вже мати отримане свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю. Наявність такого свідоцтва означає, що особа може взагалі провадити нотаріальну діяльність на території України. По-друге, необхідно зареєструвати цю нотаріальну діяльність в установленому законом порядку в компетентних органах. І після виконання двох попередніх умов організувати цю діяльність.

Допуск до професії нотаріуса, умови й порядок отримання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю детально розглянуто в попередніх параграфах підручника.

Що стосується реєстрації приватної нотаріальної діяльності, то згідно зі ст. 24 Закону України "Про нотаріат" вона провадилась управліннями юстиції Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та
Севастопольської міських державних адміністрацій.

У зв’язку з усуненням подвійної підпорядкованості управлінь юстиції зараз ця реєстрація провадиться тими ж органами, але вони мають інше найменування: Головне управління Міністерства юстиції України в Автономній
Республіці Крим, управління юстиції областей, міст Києва та Севастополя.

Реєстрація приватної нотаріальної діяльності провадиться на підставі
Положення про порядок реєстрації приватної нотаріальної діяльності, затвердженого наказом міністра юстиції України від 4 березня 1994 р. за №
10/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 березня 1994 р. за № 41/250. Основою провадження, початком і підставою для реєстрації приватної нотаріальної діяльності є заява особи, яка має свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю і бажає займатися саме приватною нотаріальною діяльністю. Така заява подається до органу юстиції особисто. У заяві вказуються прізвище, ім’я, по батькові особи, яка має намір займатися цією діяльністю, місце її проживання, назва нотаріального округу, в якому громадянин планує цю діяльність, та адреса робочого місця. До заяви також додаються оригінал свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю та дві фотокартки розміром 3x4 см. На оригіналі свідоцтва органом юстиції робиться позначка про проведену реєстрацію приватної нотаріальної діяльності особи, і воно повертається особі, яка його подала.

Нещодавно реєстраційне посвідчення видавалося управлінням юстиції Ради
Міністрів Республіки Крим чи управлінням юстиції обласних, Київської та
Севастопольської міських державних адміністрацій в 15-денний термін із моменту подання заяви. Відмова в реєстрації приватної нотаріальної діяльності не допускалася. Такий порядок реєстрації приватної нотаріальної діяльності проіснував із часу введення в дію Закону України "Про нотаріат"
— з 1 січня 1994 р. до на брання чинності Указу Президента України "Про врегулювання діяльності нотаріату в Україні" від 21 серпня 1998 р. №
392/98. За цим Указом кількість приватних нотаріусів в межах нотаріального округу почала чітко визначатись. За цим указом закінчився певний початковий період становлення інституту приватного нотаріату і почалося реформування приватної нотаріальної діяльності. Відтепер кількість приватних нотаріусів у межах нотаріального округу визначається Міністерством юстиції України залежно від чисельності населення. Норми чисельності нотаріусів у межах нотаріального округу розробляються Міністерством юстиції України на підставі аналізу статистичних даних про діяльність нотаріусів у різних регіонах України. Отже, якщо Міністерство юстиції встановило для конкретного нотаріального округу певну кількість приватних нотаріусів, а така кількість, або й більша, вже зареєстрована, то управління юстиції має право відмовити в реєстрації приватної нотаріальної діяльності.

У реєстраційному посвідченні вказуються прізвище, ім’я, по батькові нотаріуса, територія його діяльності (нотаріальний округ) та адреса розташування його робочого місця. Отримуючи реєстраційне посвідчення, особа, яка вперше приступає до виконання обов’язків нотаріуса, приносить в органі юстиції присягу в урочистій обстановці. Про видане реєстраційне посвідчення органи юстиції повідомляють податкову інспекцію за місцезнаходженням робочого місця нотаріуса.

Нотаріальний округ, в якому працюватиме приватний нотаріус, визначається управлінням юстиції за заявою нотаріуса відповідно до адміністративно-територіального поділу України. За Конституцією України, прийнятою Верховною Радою України 28 червня 1996 р., систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна
Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.
Законодавство не містить положень, які дозволяли б зареєструвати діяльність одного приватного нотаріуса в кількох нотаріальних округах чи виділити для нього кілька адміністративно-територіальних одиниць. Винятком є положення про те, що в містах, які мають районний поділ, округом діяльності нотаріуса є територія відповідного міста.

3 огляду на той факт, що свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю вже містить відомості про знаходження робочого місця майбутнього нотаріуса, він повинен розпочати вирішення основних організаційних моментів своєї діяльності ще до проведення органом юстиції відповідної реєстрації.
Отже, одне з основних питань щодо знаходження робочого місця нотаріуса вже повинне бути вирішене.

Робоче місце приватного нотаріуса. Основну вимогу щодо розташування робочого місця нотаріуса чітко визначено в Законі України "Про нотаріат".
Робоче місце приватного нотаріуса має знаходитись у межах нотаріального округу.

Враховуючи вимоги щодо культури обслуговування населення приватними нотаріусами та з метою забезпечення законних інтересів громадян і юридичних осіб, Міністерство юстиції розробило і затвердило Положення про вимоги до робочого місця приватного нотаріуса та здійснення контролю за їх дотриманням, у якому містяться додаткові вимоги до робочого місця приватного нотаріуса. Положення затверджене наказом міністра юстиції
України від 12.06.1998 р. за № 36/5 та зареєстроване у Міністерстві юстиції
України 12 червня 1998 р. за № 376/2816. Ці вимоги не лише дозволяють підвищити культуру обслуговування населення, схоронність документів приватного нотаріуса та дотримання законності під час вчинення ним нотаріальних дій, а підкреслюють ще раз те, що нотаріус є самостійною та незалежною особою у правовому полі нашої держави.

Нотаріус може мати контору. Під конторою розуміється приміщення, яке є робочим місцем приватного нотаріуса. Нотаріус може мати лише одне робоче місце.

Нотаріус не має права працювати в одному приміщенні з особами, діяльність яких не пов’язана з вчиненням нотаріальних дій. Приміщення, яке є робочим місцем приватного нотаріуса, має складатись із двох чи більше кімнат, має бути забезпечене сейфом для збереження печаток, штампів із посвідчувальними написами та спеціальних бланків нотаріальних документів, металевою шафою для збереження архіву нотаріуса тощо. На вікнах приміщення встановлюються грати, приміщення має бути підключене до засобів сигналізації.

Права нотаріуса на приміщення, яке є його робочим місцем, можуть бути підтверджені договором оренди або іншим документом, що встановлює право власності чи користування зазначеним приміщенням. Безперечно, до моменту набуття особою, яка прагне займатися приватною нотаріальною діяльністю, статусу приватного нотаріуса укласти договір оренди ця особа як приватний нотаріус не може. Враховуючи це при перевірці відповідності робочого місця вимогам указаного Положення, яка проводиться в разі реєстрації приватної нотаріальної діяльності, право на приміщення може бути підтверджене договором, укладеним з особою, яка бажає займатися приватною нотаріальною діяльністю, чи іншим відповідним документом, як-то заявою чи зобов’язанням про надання особі конкретного приміщення після реєстрації приватної нотаріальної діяльності.

Про зміну адреси розташування робочого місця приватний нотаріус повинен у п’ятиденний строк повідомити орган юстиції для внесення відповідних змін до реєстраційного посвідчення. Зі зміною більш як тричі адреси розташування робочого місця приватному нотаріусові видається нове реєстраційне посвідчення під тим самим номером. У разі зміни адреси розташування робочого місця приватного нотаріуса управління юстиції перевіряє відповідність нового робочого місця передбаченим законодавством вимогам.

Після отримання реєстраційного посвідчення приватний нотаріус зобов’язаний у тримісячний строк розпочати свою нотаріальну діяльність.
Якщо протягом цього строку без поважних причин нотаріус не приступить до роботи, за рішенням управління юстиції видане йому реєстраційне посвідчення може бути анульоване. Окрім права мати контору, нотаріус для організації своєї роботи має право укладати цивільно-правові та трудові угоди, відкривати розрахунковий та інші рахунки у банківських установах.

Якщо округ діяльності нотаріуса визначено і питання розташування робочого місця вирішено, то для того, щоб приступити до роботи, нотаріусові необхідно мати печатку.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: доклад на тему жизнь, контрольные 5 класс.





Предыдущая страница реферата | 3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 | Следующая страница реферата