МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

Національний технічний університет

“Харківський політехнічний інститут”

Кафедра обчислювальної техніки та програмування

Контрольна робота

“Периферійні пристрої ”

студента III-курсу групи АПЗ-38

Борщ Сергія

61168 м. Харків вул. Ак. Павлова б. 311-А кв. 109

Харків 2001

ЗМІСТ.

Введення 2
1. Пристрої лазерного принтера 5
2. Програмне забезпечення для лазерних принтерів 9
3. Методи поліпшення друку 11
4. Класифікація лазерних принтерів 14

Принтери, що прийшли на зміну струминним

Принтери для невеликих робочих груп

Монохромні принтери для друку графіки

Мережні принтери

Кольорові лазерні принтери
5. Удосконалювання апаратних засобів 17
6. Видаткові матеріали до принтерів 21
7. Список використовуваної літератури 22

ВВЕДЕННЯ.

Незважаючи на настання струминних принтерів, панування лазерних пристроїв на робочих місцях у даний час не підлягає сумніву. За даними фірми експертів, майже дві третини всіх застосовуваних у сфері бізнесу принтерів - лазерні. Причин, що пояснюють популярність лазерних принтерів, багато. У них використовується апробована технологія, що зарекомендувала себе високою надійністю; друкування швидке, безшумна і цілком доступна за ціною, її якість у більшості випадків наближається до типографського.

Виготовлювачі лазерних принтерів також не стояли на місці, продовжуючи підвищувати швидкість і якість друку, домагаючись при цьому зниження ціни. У 1994 р. номінальна швидкодія типового лазерного принтера було дорівнює 4 стор./хв, дозвіл - 300 крапка/дюйм при ціні 800 дол. У 1995 р. ми стали свідками збільшення числа виробів, що друкують зі швидкістю 6 стор./хв при дозволі 600 крапка/дюйм і мають реальну роздрібну ціну 350 дол. Більш того, два роки тому механізми, що забезпечують швидкість друку 8 стор./хв, були відмітною рисою пристроїв, призначених для спільного використання робочими групами. Нові моделі зі швидкодією 8 стор./хв стали цілком доступними і перейшли в розряд персональних пристроїв; такою швидкістю володіли 4 принтери з 17, розглянутих у нашому огляді, а один з них коштував всього 500 дол. Кожні два-три року виготовлювачі підвищують швидкість друку на 1 чи 2 стор./хв. До кінця десятиліття персональні лазерні принтери, можливо, досягнуть швидкодії 12 стор./хв.

Крім того, зменшуються габарити лазерних принтерів - у такий спосіб виготовлювачі домагаються зниження ціни і можливості установку їхніх виробів на тісному робочому столі. Одним з наслідків цього найчастіше стають обмежені в порівнянні з великогабаритними моделями засобу для роботи з папером. Вхідні ємності вміщають, як правило, не більш 100 аркушів, а кишеня для папера нерідко одночасно призначений і для ручної подачі аркушів
- для цього треба спочатку видалити з нього стопу папера. Ємкість вихідних лотків теж обмежена - якщо принтер взагалі оснащений таким пристосуванням.
У деяких принтерів тракт подачі папера настільки звивистий, що постачальники не рекомендують використовувати машини для друку на липких наклейках.

Випливаючи прикладу виготовлювачів струминних принтерів, постачальники лазерних пристроїв теж прагнуть підвищити цінність, включаючи в комплект постачання програмне забезпечення. Ряд розглянутих нами принтерів поставляється з допоміжним програмним забезпеченням, до складу якого входять шрифти, ілюстрації і довідкові матеріали.

Перше і найважливіше з технологічних нововведень - перехід на принтерні архітектури, що базуються на використанні ресурсів ведучого ПК.
Раніш у друкувальних пристроях для формування (растризації) виведеного на друкування зображення, як правило, застосовувалися мови керування принтерами. Лазерні принтери підрозділялися на двох категорій: працюючі під керуванням PCL (Printer Control Language - мова керування принтерами) компанії Hewlett-Packard і PostScript фірми Adobe. У струминних принтерах застосовувався в основну мову PCL чи один зі стандартних командних мов для матричних принтерів (таких, як емулятори режимів Epson і IBM).

Перевага такого підходу полягає в тому, що комп'ютер пересилає порівняно компактні інструкції в контролер принтера, а контролер потім перетворить їх у зображення на сторінці. Таким чином, передача системою досить складних сторінок відбувається дуже швидко; поки контролер принтера зайнятий інтенсивною чорновою роботою (форматуванням зображення), комп'ютер може повернутися до виконання інших задач. Недолік - функції контролера може виконувати лише дуже зроблений мікрокомп'ютер з могутнім процесором і великим обсягом пам'яті. А це обходиться недешево.

З появою Windows новий підхід стала цілком здійсненним. Перш ніж вивести на екран комп'ютера зображення чи документа інші дані, прикладна програма Windows повинна створити їхній образ у пам'яті. Виконується це за допомогою GDI (Graphics Device Interface - інтерфейс графічних пристроїв), складової частини системи Windows. Як виявилося, такий же підхід застосуємо і до друку: якщо можна передати отформатироване зображення на екран, те чому б не переслати його на принтер?