МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені Івана Пулюя

КУРСОВА РОБОТА

з об’єктно - орієнтованого програмування на тему:

“Тригонометричні ефемериди планет

Сонячної системи”

Зміст

стор.

Вступ. _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
_ _ _ _ _5

1.Теоретична частина._ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
_ _ _ 6
2.Розробка алгоритму і структури програми._ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
16
3.Програма на мові програмування Delphi._ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
19
4.Тестування програми і результати її виконання. _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
_ 45
5.Висновки. _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
_ _ _ 46
6.Список літератури. _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _
_ _ _ 47

Вступ

З давніх часів люди захоплено дивилися в нічне зоряне небо. Ще нічого не знаючи про будову Всесвіту , вони з ночі в ніч вели спостереження за зорями і Місяцем. Особливо їх зацікавив небесний рух 5 яскравих зірок, які на відміну від інших міняли своє положення і отримали за це назву – планети
(aster planetes – (лат.) блукаюча зоря).

Спостерігачі древніх цивілізацій намагалися розгадати закони руху цих

зірок по небу. Древній грек Птоломей описав їх рух, виходячи із своєї гео-

центричної системи світу. Корінний перелом у вивченні небесної механіки

наступив в середньовіччі, коли Копернік поставив у центр світу Сонце, Кеп-

лер на основі спостережень сформулював закони руху планет по своїх орбі-

тах, а Ньютон вивів закон всесвітнього тяжіння. З тих пір астрономи почали

детально порівнювати результати спостережень із результатами обчислень.

Розвиток оптичних приладів і математичного апарату обчислень дав поштовх

до того, що результати набули високої точності. Ті незначні невідповідності

в обчисленнях заставили астрономів задуматись над їх причинами, що дало

змогу відкрити нерівномірності в русі планет, так наприклад зміщення пери-

гелію Меркурія було пояснено лише з приходом теорії відносності.