Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9 | Следующая страница реферата

Особливістю розкидателів добрив типу С?М2 є нахил резервуара під кутом
39° до напрямку, зворотному руху агрегату

Розкидателі агрегатуються з тракторами, обладнаними стандартною трьохточечной підвіскою Істотним конструктивно-технологічним параметром є висота установки дисків, яи розкидають над землею Для малих розкидателів висота, що рекомендується, від 0.95 до 1,1 м, для середніх — від 0,7 до
0,8, для двухдискових — від 0,6 до 0,75м Порівнюючи апарати, що розкидають, необхідно відзначити, що

— однодисковий характеризується простою і легкою конструкцією, робоча ширина в нього менше, складно одержати симетричне розсіювання,

— двухдисковий відрізняється більш складною конструкцією, більшою робочою шириною, простим одержанням симетричного розкидання

Завод сільськогосподарських машин Пильмет традиційно представив різноманітний асортимент обприскувачів, застосованих у полеводстві і садівництві. Начіпні обприскувачі, місткістю від 300 до 800л, постачені штатами робочої ширини від 10 до 18м Обприскувачі причіпні, з ємкостями
1000, 2000 і 2500л обладнані штангами від 12 до 18 м Вони також пристосовані для виконання позакореневої підгодівлі, а два останніх постачені ще автоматичною системою контролю і керування з кабіни тракториста Спеціальне обладнання дасть можливість бічного обприскування рослин у міжряддях, а також внесення рідких добрив на поверхню грунту

Виробничо-торгове підприємство (РРНЦ) Круковяк пропонувало начіпні обприскувачі, ємкістю 1000 і 2500 л

Фірма Нагсіі пропонує систему локального внесення пестицидів РОР8 фіпегегшаї СНоЬаІ Ро8ІІіопіп§ Зуяїегп), що використовує супутниковий зв'язок

Зміни дози внесення добрив можна одержати через зміну тиску, робочій швидкості чи концентрації засобу в робочій рідині Вищевказані методи мають переваги і недоліки Дозування, якого можна досягти зміною тиску робочої рідини, у традиційних обприскувачах складають у межах ±30%, але можна збільшити і до 50%, застосовуючи техніку з допоміжним потоком повітря
Змішування рідин з різних резервуарів (вода, засіб захисту рослин) у системі обприскувача є складним, але межі і точність дозування майже необмежені.

Умовою практичного застосування локального дозування пестицидів є розробка простих методів швидкого моніторингу бур'янів на поле, концентрації чи шкідників захворювань рослин, результати якого служать для складання карт поля. Основними факторами, які варто враховувати при локальному дозуванні пестицидів є сорт бур'яну, захворювання і шкідники рослин, ступінь їхньої концентрації (згущення) в окремих місцях поля (межу змінюваності), передбачуваний врожай оброблюваної культури, ціна сільськогосподарських продуктів, що передбачається, вартість засобів захисту рослин

Виходячи з цього, підбирають дозу внесення і найменування засобів захисту рослин Передумовою до часткового застосування пестицидів є нерівномірна поява захворювань, шкідників і бур'янів по площі оброблюваної культури Воно залежить від багатьох факторів і веде до зниження витрат по захисту рослин, підвищенню врожаю й окупності виробництва У той же час обмежує негативний вплив хімічних засобів на природне середовище

Підприємство АGRALEX з Редла запропонувало два типи машин для протравляння насінь безупинної і порціонної дії, з пиловловлювачами REDLO
AL 50 Р Вони монтуються на окремій рамі, з їхньою допомогою можна покривати насіння стартовими добривами (ВIОNА) Продуктивність протравляння складає до
1,0 т/ч

Суспільство Пів-Звід Агротехніка з Редла пропонувало машини, так названі «мазателі», призначені для безпосереднього нанесення гербицидного засобу на бур'яни. Вони використовуються на полях, у городах і садах, а також у лісівництві

Показана на виставці техніка охоплює лише групу машин, призначених для виконання хімізаційних прийомів у полеводстві Проте, вони дозволяють орієнтуватися в основних тенденціях розвитку промисловості і ринку, напрямках розвитку сільськогосподарського машинобудування, щоб бути на висоті вимог споживача по якості роботи й охороні природного середовища.

2. СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУСАДОВО-ВИНОГРАДСЬКОГО ПІДКОМПЛЕКСУ АПК

Садово-виноградарський підкомплекс - одна з важливих складових агропромислового комплексу України, завдання якого полягає не тільки в забезпеченні внутрішньодержавних потреб у плодах, ягодах, винограді та продуктах їх переробки, а й у виробництві цієї продукції на експорт У загальному обсязі виробництва валової продукції рослинництва країни на садівництво і виноградарство припадає понад 10% У найурожайніший за останній період 1997 р усіма категоріями господарств було вироблено 2,8 млн т плодоягідної продукції та 319 тис т винограду, що становить 29% від обсягу виробництва країн СНД та 4% - країн Європи Серед багатьох європейських наша держава вирізняється досить сприятливими грунтово- кліматичними умовами для вирощування великої кількості плодових і ягідних культур помірного клімату, а південь України до того ж має достатній природний і біологічний потенціал для промислового виробництва плодів абрикоса, персика, черешні та винограду, тобто теплолюбних культур з обмеженим ареалом вирощування у країнах ближнього зарубіжжя

Об'єктивно оцінюючи стан у садівництві, виноградарстві і виноробній промисловості, необхідно визнати, що нині тут мають місце негативні тенденції спаду виробництва та його ефективності Президент України ЛД Кучма на Всеукраїнських зборах селян 9 лютого 1999 р зазначив «Фактично втрачається такий традиційний для України напрям, як садівництво, чи не найважчий період переживає виноградарство» Аналіз стану цих галузей в господарствах суспільного сектора України свідчить, що середньорічне виробництво плодоягідної продукції у 1996-1998 рр порівняно з 1981-1985 рр зменшилось на 921 тис т (від 1348 тис т до 463 тис ), або в 3 рази, винограду -на 481 тис т (від 737 тис т до 256 тис), або в 2,9 раза

У 1998 р у всіх категоріях господарств України було вироблено лише 1,2 млн т плодів і ягід та 270 тис т винограду В суспільному секторі валовий збір плодів і ягід становив 216 тис т, з них на підприємствах
Укрсадвинпрому (де зосереджено спеціалізовані садівницькі та виноградарські господарства) - 120 тис т, винограду -відповідно 193 тис та 132 тис т
Навіть з урахуванням імпортних надходжень рівень споживання плодів, ягід та винограду населенням країни у досить урожайному 1997 р становив лише 39,5 кг, що значно менше, ніж у таких країнах, як Австрія (161), Голландія
(155), СІЛА (150), Італія (146), Німеччина (122 кг)

Як надзвичайно негативне явище слід зазначити, що до критичного рівня знизилися темпи відтворення багаторічних насаджень (садів, ягідників та виноградників) - основних виробничих фондів даних галузей Так, у 1981-1985 рр щорічні посадки становили 12,1 тис га плодових і ягідних насаджень і
12,8 тис га виноградників, а розкорчовувалось - відповідно 28,3 тис і 1,5 тис га У середньому за 1996-1998 р- було посаджено відповідно 4,4 і 1 тис га, а розкорчовано - 20,4 та 8,9 тис га Нерозкорчованими залишаються понад
ЗО тис га списаних насаджень У результаті за аналізований період з господарського обороту вибуло понад 66 тис га садів і ягідників та 26 тис га виноградників

При садооборотаій нормі щорічних посадок плодових і ягідних культур у
21 тис га фактично в останні два роки закладалося по 3,5 тис га, або 17%, а винограду - по 1 тис га замість 7,7 тис , або 12% від нормативу Найбільші обсяги посадок багаторічних насаджеїть були здійснені господарствами
Херсонської, Миколаївської та Вінницької областей За даними перепису багаторічних насаджень, у 1998 р загальна площа плодових і ягідних насаджень у всіх категоріях господарств України зменшилась порівняно з попереднім переписом 1984 року на 477 тис га (на 51%) і становила 455,9 тис га При цьому у суспільному секторі вона скоротилася на 41, а у приватному - на 65%

Значних втрат зазнало виноградарство Херсонської, Миколаївської та
Запорізької областей, де взимку 1996-1997 рр від вимерзання повністю загинуло понад 8 тис га Насаджень, а на площі б тис. га вони серйозно пошкоджені Велику стурбованість викликає стан галузі після травневих заморозків 1999 р , якими пошкоджено понад 160 тис га садів, ягідників і розсадників та 45 тис га виноградників, а збитки досягай 174 мли грн

Погіршився якісний стан насаджень Близько 60% промислових площ садів і виноградників займають насадження посадки 60-70-х років із застарілими схемами та низькопродуктивними сортами Такі сади, як правило, мають зрідженість від ЗО до 50% Внаслідок цього по Україні 36 тис га зерняткових,
10 тис га кісточкових садці та 23 тис га виноградників практично не дають віддачі

У структурі насаджень суспільного сектора, за даними перепису (табл 1), площа молодих садів зменшилась до загрозливого для відтворення рівня — 12%, виноградників -до 11 замість 20-25%, передбачених нормативами Питома вага насаджень з наднормативним строком використання становить у господарствах
Сумської області 75%, Чернігівської - 64, Кіровоградської та Івано-
Франківської - 54% На площі близько 8 тис га виноградників 2-5-річного віку не встановлена шпалера, внаслідок чого вони майже не дають врожаю

Слід зазначити, що в окремих господарствах провадиться досить значна за сучасних умов робота з перезакладання площ низьковрожайних малоцінних сортів новими якіснішими і високопродуктивними Прикладом може бути агрофірма-держгосп «Білозерсь-кий» Херсонської, КСП «Тарасівський»
Київської областей, де за останні роки посаджено відповідно 190 і 120 га високоінтенсивних садів

Однак у цілому в державі знижується продуктивність плодоносних площ садів та виноградників За останні три роки (1996-1999) середня урожайність плодів та ягід у суспільному секторі становила 16,3 ц/га проти 34,8 ц/га у
1981-1985 рр, а винограду -відповідно 23 та 48 ц/га Такий рівень продуктивності садів і виноградників не може забезпечити навіть мінімальної прибутковості виробництва, яка в сучасних умовах може бути досягнута при отриманні плодів не менше 80, а винограду - 40 ц/га Для конкурентоспроможного ведення галузі садівництва цей показник повинен становити 200-250 ц/га

Надзвичайно складним є становище у розсадництві Оскільки виробництво садивного матеріалу плодових культур за останні 10 років скоротилось у 2,2 раза, ягідних - у 3,5, розсади суниці - в 10, виноградних саджанців — у 3,2 раза, заготівля насіння плодових культур зменшилась у 12 разів
Сільськогосподарськими підприємствами Укрсадвинпрому в 1998 р було вирощено
3,6 млн шт плодових та 3,9 млн виноградних саджанців Проте такої кількості садивного матеріалу недостатньо навіть для простого відтворення площ багаторічних насаджень Крім того, він у більшості випадків за якістю і сортовим складом не відповідає вимогам інтенсивного ведення садівництва та виноградарства Слід також зазначити, що нині площі маточних насаджень плодових культур порівнянне з 1985 р скоротились у колективних і державних сільськогосподарських підприємствах у 2,6 раза, а ягідних - у 2,8 раза

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: bestreferat ru, лицо реферата.





Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6  7  8  9 | Следующая страница реферата