Предыдущая страница реферата | 3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 | Следующая страница реферата

Разом з тим інвестиційна діяльність іноземних банків набагато ширша.

Умовно ці послуги і операції можна поділити на кілька груп: 1) операції на ринку торговельних зобов'язань; 2) операції з цінними паперами власності та їх похідними, участь в приватизаційному процесі; 3) проектне фінансування та операції з малоліквідними інвестиціями; 4) інвестиційні консалтингові послуги.

1. Операції на ринку боргових зобов'язань — це обслуговування кредитних та облігаційних позик та похідних від них інструментів (деривативів).
Іноземні банки спроможні в Україні здійснювати як власне, так і сіндиційне кредитування корпорацій, обслуговувати форвардні та ф'ючерсні контракти, варанти.

2. Основним інструментом емісії цінних паперів за кордон на сьогодні є єврооблігації, що випускаються в іноземній для емітента валюті і розміщуються серед іноземних інвесторів. Єврооблігація — довгострокове боргове зобов'язання в одній із євровалют, випускається великими банками або емісійними синдикатами. На відміну від звичайних облігацій, що випускають нерезиденти, єврооблігації розміщуються, як правило на ринках кількох країн.

Участь в приватизаційному процесі включає аналіз існуючого стану підприємства, пропозиції щодо його реструктуризації, підготовку плану приватизації, продаж пакетів акцій підприємств на зовнішньому ринку.

Операції з цінними паперами власності зумовлюють в першу чергу їх андерайтинг, першу емісію на відкритий ринок, приватне розміщення, їх конвертацію в боргові зобов'язання і, навпаки, конвертацію акцій в позички.

3. Вільні економічні зони як ефективний засіб залучення іноземних інвестицій.

Залучення іноземних інвестицій та створення СЕЗ повинно бути підпорядковано інтересам держави, і здійснюватися згідно загальнодержавних економічних програм (приватизації, структурної перебудови народного господарства, реформи національної грошової системи). Вплив тут взаємний, і від єдності, і оптимальності заходів, закладених в кожній із них, залежить кінцевий результат загальногосподарських перетворень.

Компонентом загальної програми повинна бути детальна розробка й обґрунтування основних каналів, форм і сфер заохочення іноземних інвестицій. Для цього формуються списки галузей народного господарства, пріоритетних з погляду державних інтересів, які вимагають дозволу при вкладенні в них іноземного капіталу, а також заборонених для нього вкладення.

Ідея створення СЕЗ на території України виникла як ініціатива органів місцевого самоврядування і зацікавлених господарських організацій, а не як цілеспрямована стратегія з боку центральних органів влади. Це дає підставу для оптимістичних прогнозів можливого сценарію зонування в країні, так як він базується на інтересах тих структур, які не тільки своєчасно оцінили перспективність механізму спеціальних зон, але й будуть надалі здійснювати все необхідне для їх створення.

Існує ціла система невідповідностей економічного механізму господарства
України світовому ринку, яка слугує перешкодою активного використання фактору загальноекономічних зв’язків для перетворення національного господарства і його інтеграції в світове. В якості засобів пом’якшення цих протиріч можуть бути використані СЕЗ – мікроструктури світового ринку, які включені в національну економіку. Пропонуючи використовувати механізм СЕЗ, я маю на увазі можливість подолання проблем юридичного, інституційного, організаційного та інших невідповідностей за рахунок концентрації у порівняно стислі строки – необхідної інфраструктури, фінансових ресурсів, виробничих потужностей.

З погляду формальних критеріїв, в якості регіонів створення СЕЗ, можуть розглядатися: Одеса, Ізмаїл, Херсон, Миколаїв (порти), Волинська,
Львівська, Закарпатська, Чернівецька, Одеська, Івано-Франківська області,
Крим, міста Київ і Харків. Проте, у зв’язку з формуванням концепції зонування з погляду оптимального співвідношення регіональних умов з можливостями держави інвестувати кошти у підготовчий процес створення СЕЗ – список базових територій звузився. Найбільш реальні можливості для зонування, на мій погляд, властиві:

Закарпатській, Одеській, Чернівецькій і Львівській областям, в яких поєднуються фактори сприятливого транспортно-географічного положення, розвинутого господарства, сформованого комплексу загальноекономічних зв’язків, унікальними угодами для туризму і рекреації;

Містам Київ і Харків з кваліфікованими трудовими ресурсами і високим науково-технічним потенціалом;

Львову, Закарпаттю, Криму, Києву з комплексом історико-культурних і архітектурних пам’яток;

Криму з його можливостями розвитку туризму. В додаток до них, слід відзначити перспективні проекти будівництва “сорок п’ятої паралелі” і створення Чорноморської зони економічної співпраці.

Цей попередній відбір дає основу констатувати про можливості створення таких зон:

> комплексних багатонаціональних зон, які зорієнтовані на обслуговування потоку зовнішньоторговельних вантажів –

Закарпатська, Львівська, Одеська і Чернівецька області з додатковою їх орієнтацією на туризм і рекреацію, а також розвиток виробничої (електроніка, машинобудування) і агропромислової співпраці;

> туристичної зони Криму з ефективним режимом стимулювання вкладень у сферу рекреації і розміщення нових виробництв обмежених за екологічними критеріями;

> науково-технічних зон Києва і Харкова, створених на базі провідних дослідних центрів, інститутів і КБ;

> магазинів типу “duty-free shop” у структурі міжнародних аеропортів, митниць та прикордонних переходів.

На сьогодні, ініціаторами створення СЕЗ виступили обласні та районні
Ради Львівської, Чернівецької, Чернігівської і Волинської областей, міст
Севастополя, Керчі та Маріуполя. Проте, слід відмітити, що, незважаючи на достатню спрацьованість загальних вимог, щодо організації СЕЗ різних типів, в нашій державі функціонують лише зона інноваційного характеру в м. Броди
Львівської області та Південнокримська експериментальна економічна зона
“Сиваш”, які поки що не дали відчутного господарського ефекту.

З метою поліпшення організації СЕЗ та залучення до них іноземного капіталу створюється при Мінекономіки державна структура – Агентство з питань спеціальних (економічних) зон. На 1999-2001 роки передбачено створити такі спеціальні (вільні) економічні зони: “Славутич” (м. Славутич,
Київська область). “Яворів” (Львівська область). “Курортополіс Трускавець”
(Львівська область). “Інтерпорт-Ковель” (Волинська область). “Закарпаття”
(Закарпатська область) ВЕЗ в м. Севастополь (АРК). ВЕЗ в містах Ялта і
Алушта (АРК). ВЕЗ в м. Керч (АРК). ВЕЗ в м. Феодосія (АРК). “Аджалик”
(Одеська область). “Антарктида” (Одеська область). “Порто-Франко” (Одеса).
“Буковина” (Чернівецька область). “Яремга” (Івано-Франківська область).
Міжнародна ВЕЗ “Рені-Галац-Джурджулешті”(м.Рені, Одеської обл. Та
Миколаїв). (Див.: Бизнес, №7, 15 лютого 1999р. – с.7.)

У режимі “porto franko”, з перспективою наступного ускладнення функцій, можуть працювати порти Одеси, Іллічевська, Ізмаїла, Ялти, об’єднаних проектом Чорноморської зони економічної співпраці з портами інших держав цього регіону – Болгарії, Румунії, Турції, Грузії, Росії: Туапсе, Поті,
Батумі, Констанца, Бургас, Варна, Трабзон, Самсун.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: тесты онлайн, ответ 3.





Предыдущая страница реферата | 3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 | Следующая страница реферата