План

1. Загальні відомості

2. Статистичні дані

3. Геральдіка Чернігівської області

4. Історія Чернігова

5. О імені города

Використані джерела

[pic]

Карта районов області

[pic]

|Історія регіону |Заселення території Чернігівщини почалося ще за |
| |часів палеоліту - близько 100 тис. років тому. |
|[pic] |Більше двадцяти поселень епохи пізнього палеоліту |
| |(35-10 тис. років тому) дослідники виявили на |
| |території області. А знахідки в селі Мезин |
| |Коропського району не мають собі рівних у світовій |
| |археології. |
| |У IX ст. Чернігово-Сіверська земля увійшла до складу|
| |Київської Русі, причому Чернігів за розмірами і |
| |значенням серед інших міст поступався лише Києву. У |
| |складі Київської Русі вона одержала подальший |
| |соціально-економічний розвиток. Головне місце в |
| |економіці займало сільське господарство. Високого |
| |рівня розвитку досягло ремесло. Чернігово-Сіверська |
| |земля мала розгалужені торгові зв'язки. |
| | |
|[pic] |[pic] |
|Адміністративно- |У Чернігівській області 22 райони: Бахмацький, |
|територіальий |Бобровицький, Борзнянський, Варвинський, |
|розподіл |Городнянський, Ічнянський, Козелецький, Коропський, |
| |Корюківський, Куликівський, Менський, Ніжинський, |
|[pic] |Новгород-Сіверський, Носівський, Прилуцький, |
| |Ріпкинський, Семенівський, Сосницький, Срібнянський,|
| |Талалаївський, Чернігівський, Щорський. |
| |Всього на території області - 1539 населених |
| |пунктів; серед яких: міст – 15, селищ міського типу |
| |- 30, сіл – 1494. Міста обласного підпорядкування – |
| |Ніжин (75.7 тис. жителів), Прилуки (64.5 тис. |
| |жителів), Чернігів (301.4 тис. жителів). |
| | |
|[pic] |[pic] |
|Влада |Місцеві державні адміністрації: |
| |В обласній державній адміністрації - 103 працівники |
|[pic] |апарату. Районних державних адміністрацій - 22, в |
| |яких загалом 614 працівників. |
| | |
| |Місцеві ради: |
| |10725 депутатів працюють у 594 місцевих радах, |
| |причому: |
| |в обласній раді - 74 депутати |
| |у 22 районних - 1504 депутати |
| |міських (міст обласного підпорядкування) - 3, |
| |депутатів - 135 осіб |
| |районних у містах - 2, депутатів - 86 осіб |
| |селищних - 29, депутатів - 627 осіб |
| |сільських - 525, депутатів - 7974 особи |
| |міських у районах - 12, депутатів - 325 осіб |
| | |
|[pic] |[pic] |
|Кордони |Чернігівська область межує на півночі з Російською |
| |Федерацією (199 км. держкордону), на північному |
|[pic] |заходи - з Білоруссю (227 км держкордону), на сході |
| |з Сумською областю, на півдні - з Київською та |
| |Полтавською областями. |
| |На кордонах розташовано 8 пунктів переходу: Грем'яч |
| |- Вітімль. Добрянка - Піддобрянка, Костобобрів - |
| |Азарівка, Дніпровське - Верхні Щури, Тимоновичі - |
| |Н.-Ропськ, Клюси - Н. Світ, Ільмова - Глибоцьке, |
| |Деревини - Андріївка. |
| | |
|[pic] |[pic] |
|Населення |Всього - 1236.0 тис. осіб. |
| | |
|[pic] |З яких: |
| | - міського - 721.0 тис. осіб; |
| | - сільського - 515.0 тис. осіб; |
| | - чоловіків - 562.4 тис. осіб; (45.5 %) |
| | - жінок - 673.6 тис. осіб; (54.5 %) |
| | |
| |Щільність населення - 39.2 чол. на кв. км. |
| |Народжуваність (на 1000 жителів) – близько 7 осіб. |
| | |
|[pic] |[pic] |
|Економічний |Область має індустріально-аграрну структуру |
|потенціал |господарства. Пріоритетними є харчова, паливна, |
| |машинобудівна і металообробна, деревообробна, |
|[pic] |целюлозно-паперова, легка промисловості. |
| |Чернігівщина забезпечує понад 80% загальнодержавного|
| |випуску вовняних тканин і шпалер, 30% хімічних |
| |волокон і ниток, 20% видобутку нафти. Область єдина |
| |в Україні випускає пожежні машини, кордну тканину |
| |для виробництва шин, білкову оболонку для харчової |
| |промисловості, окремі види обладнання для галузей |
| |АПК. Підприємства й організації області поставляють |
| |продукцію більш ніж у 60 країн світу. |
| |У галузі сільськогосподарського виробництва її |
| |знають як одного з найбільших постачальників |
| |картоплі, цукру, збіжжя, продуктів тваринництва, а |
| |також меду, фруктів, льону та знаменитих ніжинських |
| |огірків. Сільське господарство області майже |
| |повністю, за винятком олії та рибопродуктів, |
| |забезпечує продовольчі потреби населення, має значні|
| |експортні можливості. |
| |Багата Чернігівщина корисними копалинами. |
| |Загальнодержавне значення мають поклади |
| |високоякісних скляних пісків (Ріпкинський район) і |
| |нафти. Нафтогазоконденсатні родовища зосереджені в |
| |Ічнянському, Прилуцькому, Варвинському, |
| |Талалаївському районах. Велике промислове значення |
| |мають родовища крейди в Новгород-Сіверському районі |
| |та цегельної сировини по всій території області. На |
| |Чернігівщині відкрито єдине в Україні родовище |
| |бішофіту (Новоподільське, Ічнянського району) - |
| |унікальне за обсягом і лікувальними якостями, у |
| |центральній частині поширені джерела мінеральних |
| |вод. |
| | |
|[pic] |[pic] |
|Культура і |Чернігівський край славиться великою кількістю |
|традиції |пам'яток історії та архітектури ХІ-ХІІ ст. і |
| |ХVІІ-ХІХ ст. Понад 200 із них мають світове значенн.|
|[pic] |Найбільш цінними пам'ятками домонгольського періоду |
| |є унікальні Спаський (ХІ ст.) та Борисоглібський |
| |(ХІІ ст.) собори, Антонієві печери та Іллінська |
| |церква (ХІ-ХІІ ст.), П'ятницька церква (ХІІ ст.) у |
| |Чернігові, Юр'єва божниця (Х ст.) в Острі. Із |
| |пізніших часів збереглися палацові ансамблі: садиби |
| |Тарновських (ХІХ ст.) в с. Качанівка Ічнянського |
| |району, Галаганів (XVIII ст.) у с. Сокиринцях та смт|
| |Дігтярі Срібнянського району, садиба |
| |П.Румянцева-Задунайського (ХVІІІ) в с. Вишеньки |
| |Коропського району. |
| |Землі Чернігівщини - джерело творчого натхнення для |
| |цілої плеяди видатних представників культури і |
| |наукової еліти. Тут народився відомий мореплавець |
| |Ю.Лисянський, розпочала театральну кар'єру Марія |
| |Заньковецька, народився і провів дитячі роки |
| |видатний кінорежисер О.Довженко. Тут жили, працювали|
| |чи просто бували історик і письменник О.Бодянський, |
| |скульптор І.Мартос, письменники - В.Забіла, |
| |І.Кочерга, П.Тичина, Олекса Десняк, композитори |
| |Г.Верьовка, Л.Ревуцький, великий український митець |
| |Т.Шевченко, український філософ і поет Г.Сковорода, |
| |письменники Л.Глібов, М.Коцюбинський, Марко Вовчок, |
| |В.Cамійленко, М.Вербицький. Із Чернігівським краєм |
| |пов'язані різні періоди життя конструктора космічних|
| |ракет С.Корольова, академіка О.Богомольця, |
| |російського історика М.Державіна, письменника |
| |М.Гоголя, поета Є.Гребінки. Тут бували О.Пушкін, |
| |О.Грибоєдов, Л.Толстой, М.Горький, М.Глінка, |
| |П.Чайковський. |
| |Древня Сіверська земля є батьківщиною Президента |
| |України Л.Кучми та ряду видатних політичних діячів |
| |незалежної України. |
| | |
|[pic] |[pic] |
|Природа та |Область розташована на півночі України, в поліській |
|екологія |та лісостеповій зонах Придніпровської низовини. |
| |Лісами вкрито 20 % території. Територією області |
|[pic] |протікає 1200 річок загальною довжиною близько 8.5 |
| |тис. км. Найбільші річки - Дніпро, Десна з притоками|
| |Сейм, Остер, Снов, Убідь, на півдні - Удай. Клімат |
| |помірно-континентальний. Середньорічні температури: |
| |січня -7С, липня +19С. Середньорічна кількість |
| |опадів 550-660 мм. |
| |На Чернігівщині зосереджений значний туристичний |
| |потенціал. Сприятливі кліматичні умови, різноманітна|
| |флора і фауна, наявність 610 природних заповідних |
| |об'єктів роблять територію області привабливою для |
| |відпочинку. В області функціонують 13 санаторіїв і |
| |будинків відпочинку, численні профілакторії, бази |
| |відпочинку, дитячі табори, пляжі, лісопарки. |
| | |

Статистичні дані [pic]
|[pic] |У Чернігівській області було |
|[pic]Адміністративно-територіальний|створено: |
|поділ України на 5 грудня 2001 року| |
|(Чернігівська область) |• |
| |переписних відділів |
| |152 |
| | |
| |• |
| |інструкторських дільниць |
| |1036 |
| | |
| |• |
| |лічильних дільниць |
| |4146 |
| | |
| |Не враховуючи переписні відділи, |
| |інструкторські та лічильні дільниці |
| |у лікарнях, санаторіях, готелях |
| |тощо. |
| | |
| |Територія (тис. км2) |
| |31,9 |
| | |
| |Кількість населення (тис.осіб) |
| |1245,3 |
| | |
| |Щільність населення (особи/км2) |
| |39 |
| | |

[pic]

Коротко про основні підсумки:

Загальна кількість наявного населення Чернігівської області, за даними
Всеукраїнського перепису населення, становила 1245,3 тис. осіб.
Кількість міського населення, за результатами Всеукраїнського перепису, становила 727,2 тис. осіб (58,4%), сільського – 518,1 тис. осіб (41,6%).
За результатами Всеукраїнського перепису населення, кількість чоловіків становила 565,6 тис. осіб (45,4 %), жінок – 679,7 тис. осіб (54,6 %).
За роки, що минули після перепису населення 1989 року, кількість міст в області залишилася без змін і склала 15.
Зміни у кількості населення міст наведено нижче:
| |Кількість наявного населення, |2001 рік у % |
| |тис.осіб |до 1989 року |
| |2001 рік |1989 рік | |
|Чернігів |305,0 |296,3 |102,9 |
|Ніжин |76,6 |80,6 |95,1 |
|Прилуки |64,9 |72,0 |90,1 |
|Бахмач |20,3 |22,8 |89,1 |
|Бобровиця |11,9 |12,8 |93,1 |
|Борзна |11,7 |12,5 |93,6 |
|Городня |14,0 |15,1 |93,0 |
|Ічня |12,8 |13,6 |93,8 |
|Корюківка |14,3 |14,2 |100,5 |
|Мена |12,9 |13,1 |98,6 |
|Новгород-Сіверський |15,2 |15,4 |98,7 |
|Носівка |16,0 |18,3 |87,5 |
|Остер |7,2 |8,4 |85,4 |
|Семенівка |9,7 |10,5 |91,9 |
|Щорс |12,3 |13,5 |91,0 |

Станом на 5 грудня 2001 року загальна кількість постійного населення області становила 1236,1 тис. осіб, у тому числі чоловіків – 560,5 тис. осіб (45,3%), жінок – 675,6 тис. осіб (54,7%); міських жителів нараховувалося 716,5 тис. осіб (58%), сільських – 519,6 тис. осіб (42%).
Віковий склад населення, зафіксований Всеукраїнським переписом населення, характеризується суттєвим зменшенням частки дітей у загальній чисельності населення одночасно із збільшенням частки осіб у віці, старшому за працездатний, що значно ускладнює сучасну демографічну ситуацію в області і зумовлює зростаюче старіння населення.
За даними перепису, на території області проживали представники більше 90 національностей і народностей.Таким чином, у національному складі населення
Чернігівщини переважну більшість становлять українці. За роки, що минули від перепису населення 1989 року, кількість українців зменшилася на 10,6%, а їх питома вага серед жителів області зросла на 2 відсоткового пункта.
Всеукраїнський перепис населення підтвердив багатонаціональний склад жителів Чернігівської області. За даними перепису, на території області проживали представники більше 90 національностей і народностей. Дані щодо найбільш численних національностей, які мешкають в області, наведено нижче:
| |Кількість |У % до підсумку |2001 рік |
| |(тис. осіб) | |у % до 1989 |
| | |2001 рік |1989 рік | |
|українці |1155,4 |93,5 |91,5 |89,4 |
|росіяни |62,2 |5,0 |6,8 |64,4 |
|білоруси |7,1 |0,6 |0,8 |66,9 |
|євреї |1,5 |0,1 |0,4 |24,8 |
|інші національності |6,4 |0,5 |0,5 |87,8 |

Таким чином у національному складі населення Чернігівщини переважну більшість становлять українці. За роки, що минули від перепису населення 1989 року, кількість українців зменшилася на 10,6%, а їх питома вага серед жителів області зросла на 2 відсоткових пункти.

Друге місце за чисельністю посідають росіяни. Проте їх кількість, порівняно з переписом 1989 року, зменшилася на 35,6%. Питома вага росіян у загальній кількості населення області зменшилася на 1,8 відсоткового пункту.

Мовний склад населення області, за даними Всеукраїнського перепису населення, характеризується такими даними: українську мову вважали рідною
89% населення області, що на 3,3 відсоткового пункта більше, ніж за даними перепису 1989 року. Російську мову визнали як рідну 10,3% населення, у порівнянні з минулим переписом цей показник зменшився на 3,3 відсоткового пункта.
| |Вважали рідною мовою ( %) |
| |мову своєї |українську|російську|іншу |
| |національності | | |мову |
|українці |94,4 |х |5,6 |0,0 |
|росіяни |88,8 |11,1 |х |0,0 |
|білоруси |32,5 |21,3 |46,2 |0,0 |
|євреї |2,2 |29,0 |68,3 |0,1 |

Українську мову вважали рідною 89% населення області, що на 3,3 відсоткового пункта більше, ніж за даними перепису 1989 року. Російську мову визнали як рідну 10,3% населення, у порівнянні з минулим переписом цей показник знизився на 3,3 відсоткового пункта.
Результати Всеукраїнського перепису населення засвідчили тенденцію до підвищення рівня освіти населення, зростання кількості осіб, які мали вищу і повну загальну освіту. Кількість населення, яке мало вищу та повну загальну освіту, становило 685,6 тис. осіб, що перевищило відповідний показник перепису населення 1989 року на 17,3%.
За даними Всеукраїнського перепису населення, 624,4 тисячі жителів області перебували у шлюбі.
Геральдіка Чернігівської області

Чернігівська область знаходиться на півночі України. Утворена 15 жовтня
1932 р.

1. [pic]Сучасний герб
|ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ |[pic] |

| |
|[pic] |

| |Сучасний герб |[pic] |

|[pic] |
|Герб затверджений рішенням 12-ї сесії обласної ради 3-го скликання |
|від 11 липня 2000 р. У срібному полі чорний двоголовий орел (це |
|герб Чернігово-Сіверщини з 1635 р., себто єдина й найдавніша |
|земельна гербова емблема Лівобережної України) з червоними лапами |
|та язиками, золотими очима й озброєнням (дзьоби та кігті), на |
|головах - по золотій відкритій короні, а на грудях синій щиток із |
|золотою облямівкою, на якому золотий знак засновника Великого |
|князівства Чернігівського Мстислава Володимировича (1024 р.). |