Зміст

Зміст
БОГДАН ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ (1648—1657)
ПЕРША ДОБА ПОВСТАННЯ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО — 1648-Й РІК
ВІД ПОВСТАННЯ ДО ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ
ПЕРЕЯСЛАВСЬКА УГОДА
Вступ
По десяти роках цілковитого упадку України в 1648 році прийшла нагла зміна на ліпше, а цю зміну спричинив славний гетьман Богдан Хмельницький.
[pic]
Богдан Хмельницький був сином українського шляхтича Михайла, що був урядником у місті Чигирині й недалеко під Чигирином мав невеликий хутір
Суботів. Замолоду вчився Богдан у школах у Києві, в Ярославі та у Львові, а потім скоро вступив до козацького війська. Вже небавом показалося, що з нього буде хоробрий і відважний козак-лицар та розумний вождь. Як козацький старшина він брав участь у численних битвах з Турками, а в битві під
Цецорою (1620 року) боровся поруч свого батька. Батько згинув у тій битві, а молодий Богдан попався в турецьку неволю, де пробув два роки. В неволі навчився він турецької й татарської мови та пізнав турецькі звичаї, а це в пізнішім житті йому не раз дуже придавалося.
Вийшовши з неволі, став сотником козацького війська і його знали запорожці, як відважного й розумного чоловіка. По козацькім повстанні в р. 1638, що не вдалося, Хмельницький жив постійно в Чигирині, або в своїм хуторі Суботові, що одержав по батькові. Та чигиринський староста й урядники не довіряли йому й боялися тримати коло себе. Отже часто висилали його з козаками у степи, побивати татарські загони. Найбільше зненавидів Богдана чигиринський підстароста, Чаплінські. Коли раз, уже в 1647 році, Хмельницький рушив з сотнею козаків у степ, Чаплінські напав зі своїми гайдуками на Суботів, ограбив цілий хутір і побив наймолодшого синка Хмельницького так важко, що хлопець незабаром умер. Хмельницький подав Чаплінського до суду, але суд розсудив справу несправедливо. Тоді Богдан поїхав на скаргу аж до польського короля Володислава IV у Варшаву, та король сказав, що й він сам безсильний проти шляхти. А зрештою — говорив король — „ви люди військові, маєте шаблі при боці, тож самі бороніть своєї чести і свого майна..."
Тоді Богдан Хмельницький сам рішив пімститися за свою кривду і за кривду народу, не тільки на Чаплінськім, а й на всіх подібних панах, що самовільно поводилися з народом. Він поїхав на Січ, скликав усіх козаків, що малими відділами перебували по степах, і розказав їм про свою кривду й кривду всього народу. Він промовив до козаків так сердечно, що вони вибрали його гетьманом і в захопленні взивали його, щоб вів їх до боротьби. Хмельницький договорився ще з татарами, що обіцяли йому помагати, й весною 1648 року рушив проти польського війська і всієї шляхти, що була на Україні. Коли тільки по Україні пішла чутка, що Хмельницький збирає сили проти польських панів, усі, молоді й старі, почали приставати до козаків. Незабаром гетьман мав коло себе велике військо й зачав побивати польське військо, раз-по-раз.

БОГДАН ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ (1648—1657)
Великий рух народній, піднятий Хмельницьким, дав новий лад усій східній
Україні — Гетьманщині.
М.Грушевський. 1913.
Хмельницький став керівником Визвольної війни завдяки тому, що здобув довір’я мас. Він ріс і жив серед козацтва, розумів його прагнення й інтереси. Народні маси зустріли Хмельницького з цілковитим довір’ям, розуміючи, що він є справжнім захисником їх інтересів.
І.Крип’якевич. 1954.
Він поводився так, неначе був монархом суверенної держави, й розвинув широку дипломатичну акцію на міжнародному полі для зміцнення свого становища.
Д.Дорошенко. 1921

Народився близько 1595 року на Наддніпрянщині, ймовірно у Чигирині, в родині службовця при дворі коронного гетьмана Станіслава Жолкевського, пізніше чигиринського підстарости Михайла Хмельницького.
Навчався в одній з Братських шкіл, а також у єзуїтському колегіумі у
Львові, заснованій 1608 року. Опанував польську, латинську мови, писав і говорив тогочасною українською мовою.
У 1620 році разом з батьком, старшиною загону охочих стрільців з
Чигиринщини, бере участь у поході гетьмана Жолкевського на Молдавію. У бою з татарами під Цецорою в жовтні того ж року Михайло Хмельницький загинув, а
Богдан потрапив у полон, в якому був два роки. Після повернення з полону вступив до Запорозького війська, брав участь у козацьких походах на татар і турків, у селянсько-козацьких повстаннях проти польської шляхти 1630, 1632,
1637 років.
1637 року бере участь у битві під Боровицею як військовий писар
Запорозького війська. 1638 року у складі делегації їздив до Варшави до короля з петицією про повернення реєстровому козацтву привілеїв.
1640-ві роки. Стає відомим козацьким діячем, який викликав недовіру у польської влади й популярність на Запорожжі. У березні 1645 року разом з козаками брав участь у битві французів проти іспанців під Дюнкерком
(Франція).

Богдан-Зиновій Хмельницький, який провів глибоку межу по між добами історії України, поклав початок Української Козацької Держави, був найбільшим державним мужем, що його будь-коли мала Україна, — так характеризував його один з найвидатніших дослідників тієї доби, В.
Липинський.

Проте, хоч порівняно не так багато років відділюють нас від

Б. Хмельницького, ми знаємо про нього дуже мало, а саме життя

його овіяне легендами. Невідомо навіть точно, де й коли саме він

народився. Не підлягає сумніву, що походив Богдан Хмельницький

з шляхетської родини, бо користався гербом «Абданк», але з котрої

частини України походив — невідомо. З усіх гіпотез найбільше за-

слуговують на довір'я дві: за одною — рід Хмельницьких походив

з Галичини, з Хмельника на Перемищині, бо в Галичині вже з XVI

ст. зустрічаються Хмельницькі; за другою гіпотезою — рід його

походив з Переяславщини; один із сучасників — князь За-

славський — називав його «переяславським козаком». Богдан

Хмельницький дійсно мав зв'язки з Переяславом: мав там власний

двір, одружений був з переяславською мешканкою, Ганною Сом-

ківною, брат якої пізніше був полковником Переяславським; там

Хмельницький тримав до хрищення майбутнього гетьмана Павла

Тетерю. З Переяславом зв'язані видатні події: 1649 року Богдан прий-

мав там польських послів, а 1654 року відбулася там рада з москов-

ськими послами.

Рід Хмельницьких був незаможний. Батько майбутнього гетьма-

на, Михайло, служив у коронного гетьмана Жолкевського в Жов-