Claw.ru | Рефераты по истории | Военное искусство казацких полковников в Освободительной войне украинского народа середины ХУПв. (Воєнне мистецтво козацьких полковників у Визвольній війні українського народу середини ХУІІ ст.)

Военное искусство казацких полковников в Освободительной войне украинского народа середины ХУПв. (Воєнне мистецтво козацьких полковників у Визвольній війні українського народу середини ХУІІ ст.)

| Категория реферата: Рефераты по истории
| Теги реферата: защита диплома, сочинение
| Добавил(а) на сайт: Клинских.

Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 | Следующая страница реферата

Кривоніс опанував міцне, оборонне місто Полонне, “де від нього поховалися поляки та жиди”. У цій битві він винищив велику кількість війська князя Вишневецького, а самого взяв у полон і відправив до
Хмельницького.

Біля пилявського замку полк Кровоніса виграв битву розумом та хитрістю.
На допомогу Хмельницькому та полковнику Кривоносу прийшли татари, щоб полякам вважалося, що татар багато було велено вивернути кожухи і, “гукнути
“Аллах!”, ускочити в козацький табор”. Побачивши велику кількість татар на боці Хмельницького поляки були налякані. Хмельницький з своїми підручними
Чорнотою, Кривоносом та іншими скористалися розгубленістю шляхтичів. Про битву дізналися в польському таборі і “на усе те величезне військо напав такий переляк, що вони кинувши в таборі усе добро, повтікали..”.

Кривоніс брав участь як проводир Черкаського полку в усіх головних бойовищах з польсько-шляхетським військом 1648 р. особливо показав себе в битвах біля Пилявців і Старокостянтинова. В останній керованій ним козаки знищили 8-тис. загін німецьких найманців. Під час облоги Львова полк
Кривоноса здобув штурмом Високий замок, ключове укріплення міста, примусивши коменданта піти на капітуляцію. Кривоніс належав до демократичного крила козацької верхівки, виступав проти її збагачення.
Раптово помер у листопаді 1648 р. під час облоги польського м. Замостя. В народі довгий час жили впевненість, що Кривоноса отруїли польські пани.

ДАНИЛО НЕЧАЙ (? – 10 ІІ 1651) – сподвижник Хмельницького, герой
Визвольної війни, брацлавський полковник (1648- 1651). На першому етапі
Визвольної війни піднімав селянські повстання на Правобережній Україні.
Нечай відзначився у Пилявецькій битві (1648). Командував козацькою кіннотою, яка у травні 1649 р. завдала під Межибіжжям поразки польському війську. Козаки Нечая розпочали широкомасштабну Зборівську битву і зробили великий внесок у перемогу повстанського війська коли силами Речі Посполитої вдалося захопити Поділля. В 1649 р. не раз піднімав проти шляхтичів
Брацлавшину. Нечай очолив переможний похід козацького війська на Молдову, здобув її столицю Ясси. Після чого у вересні 1650 р. польський сателіт, мацавський господар В. Лупул, уклав дружній союз із козацькою Україною. На початку лютого 1651 р. польське військо, підступно порушивши перемир’я, вдерлося на Брацлавщину. При обороні м. Красного Нечай виявив велику мужність, хоробрість. У бою з ворогом загинув кращий український полковник середини ХУІІ ст. Данила Нечая.

ІВАН ЗОЛОТАРЕНКО (? – 1655) та ВАСИЛЬ ЗОЛОТАРЕНКО (? – 1663).
Активні учасники Визвольної війни, сподвижники Хмельницького. Їхня сестра
Ганна стала 3-ю дружиною гетьмана. У 1653 – 1655 рр. Іван був ніжинським полковником, а в 1654 – 1655 р. наказним гетьманом (командуючим) 20- тисячного козацького війська, яке разом з російським воювали проти Польщі на території Білорусії. Влітку 1655 р. козаки під проводом Золотаренка оволоділи Мінськом і столицею Литви Вільном. Царський уряд нагородив Івана великими маєтностями Батурином і Глуховим з прилеглими до них селами. Під час облоги старого Бихова у жовтні того ж року він був тяжко поранений і невдовзі помер.

Василь Золотаренко, як і Іван, відзначився у Визвольній війні, брав участь в очоленому братом поході козацького війська до Білорусії, а по загибелі Івана став ніжинським полковником. 1658 р. він підтримав
Виговського в намаганні повернути Лівобережну Україну до складу Речі
Посполитої, за що уряд віддячив Василеві шляхетським званням. Однак, скоро оговтавшись, він уже на початку 1659 р. повернувся під російський протекторат і очолив повстання проти Виговського. Командир
Ю. Хмельницький зрікся гетьманства 1663 р., Василь Золотаренко поряд з Я.
Сомком і І. Брюховецьким виборювали гетьманську булаву. Звинувативши у зраді новообраного гетьмана Брюховецького, він за наказом останнього був страчений улітку 1663 р. в Борзні на Чернігівщині. Василю було з кого брати приклад. Воєнне мистецтво перехопив від брата, від людини з великим життєвим досвідом.

Паволоцький полковник ІВАН ПОПОВИЧ людина з щирим сердцем, одважний та розумний, на його долю випало боротися за своє рідне місто від руїни, що надійшла від польського війська в 1664 р. Змовившись із лівобічним гетьманом Сомком він підняв повстання проти гетьмана Тетері. Декілька разів йому та Сомко вдавалося розбити польське військо. Тетеря виявився сильнішим і обложив військо полковника Поповича у Паволочі. Щоб врятувати свій полк він “оддався” з 15 товаришами до рук Тетері, де його було страчено.

В одній із битв Хмельницький передав командування на полковника
ДЖЕДЖАЛИКА, вважаючи його людиною мужньою, сміливою на якого можна покластися, на людину, що буде обороняти Україну до останнього. Маючи велику відповідальність за козаків, не бажаючи ризикувати життям українців, він став поволі відступати і під покровом ночі зупинився на березі ріки, де й зайняв оборону. Не зважаючи на втому, Джеджалик мусив цілу ніч зміцнювати оборону. Джеджалика шанували та поважали за хоробрість, військову майстерність та великий досвід в боях. Серед великого табору була зібрана рада і гетьманом було обрано Джеджалика.

На правому боці Дніпра були такі полки та полковники (по спискові за
1650-й рік):

На лівому боці Дніпра були такі полки та полковники:

Бібліографічний список

1. Субтельний Орест. Україна: історія. – 3-тє вид., перероб. і доп. –

К.: Либідь, 1993. – 720 с.

2. Грушевський М. Ілюстрована історія України. /АН України, Ін-т укр. археогр., Ін-т історії України. Вступна стаття В.А.Смолія,

П.С.Соханя. – К.: Наук: думка, 1992. – 544 с.

3. Аркас М.М. – Історія України-Русі /Переднє слово П.М.Гвоздецького. –

3-тє факс. вид. – К.: Вища шк., 1993. – 414 с.

4. Змалинський В., Войцехівська І., Галаган В. та ін. Історія України в особах ІХ – ХУІІІ ст. – К.: Україна, 1993. – 396

5. Степанов В.С., Смолій В.А. Богдан Хмельницький. Хроніка життя та діяльності. – К.: вид. “Наукова думка”. – 1994. – 260 с.

6. Борисенко В.Й. Курс Української історії: з найдавніших часів до ХХ ст.: навч. посібник. – К.: Либідь, 1996. – 616 с.

7. Рибалка І.К. Історія України. – Від найдавніших часів до кін. ХУІІІ ст. – Х.: Основа, 1994. – 448 с.

8. Котляр М, Кульчинський О. Довідник з історії України. – К.: Україна,

1996. – 463 с.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: биология 6 класс сонин, діяльність реферат.

Claw.ru | Рефераты по истории | Военное искусство казацких полковников в Освободительной войне украинского народа середины ХУПв. (Воєнне �

Категории:

Поделитесь этой записью или добавьте в закладки

Рефераты от А до Я

Полезные заметки