Загальні положення методики розслідування окремих видів злочинів. Криміналістична характеристика злочинів
| Категория реферата: Рефераты по криминалистике
| Теги реферата: решебник по геометрии, реферат цена
| Добавил(а) на сайт: Glikerija.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5
В криміналістичному відношенні великий інтерес відіграють і наслідки злочину. Відомо, що цей елемент об'єктивної сторони злочину має істотне значення для кваліфікації вчиненого і визначення міри кримінальної відповідальності. Психічне відношення винного до можливих наслідків, що настали або злочину визначає форму його вини; в ряді випадків наслідки злочину є його кваліфікуючою ознакою. Але окрім кримінально-правової характеристики, реальні наслідки злочинної діяльності мають свій криміналістичний аспект. Якщо, наприклад, злочини в області господарської діяльності призвели до зриву виконання державних планів, випуску недоброякісної або нестандартної продукції, до порушення діяльності підприємств, установ, організацій, до дефіциту товару та перебоїв в постачаннях населенню продовольчих або промислових товарів і т.д., те ці факти не можуть не використовуватися в розкритті злочину, в плануванні розслідування. Вони допомагають визначити напрямок розслідування, шляхи пошуку злочинців і їхніх співучасників, викрити форми і способи їхньої злочинної діяльності. Отже, сукупність відомостей про типові реальні наслідки тієї або інший групи (виду) так званих матеріальних злочинів є необхідним елементом їхньої криміналістичної характеристики.
Аналіз слідчої практики показує, що деякі злочини, особливо вчинені в співучасті, інколи пов'язані з іншими злочинними проявами, наприклад розкрадання державного і громадського майна - із хабарництвом, спекуляцією, приватною підпрємницькою діяльністю і деякими іншими посадовими і господарськими злочинами, а інколи з порушеннями правил про валютні операції; бандитизм - з розкраденням вогнепальної зброї. Криміналістична характеристика цих типових зв'язків злочинів між собою важлива для методики розслідування, оскільки узагальнені дані про подібні взаємозв'язки дозволяють повніше і глибше розкривати злочини, виявляти всіх співучасників.
Щоб успішно розкривати злочини, необхідно володіти також узагальненими відомостями про способи приховування злочину, механізми тайників, виготовлення або набуття фальшивих документів, нелегального зв'язку з співучасниками, типових прийомах, що ускладнюють застосування криміналістичної техніки і службово-розшукувальних собак, інших прийомах маскування злочинців. Дані про засоби нелегального зв'язку і способи маскування набувають особливого значення в розкритті групових злочинів. При цьому можуть бути успішно використані узагальнені дані про криміналістичні особливості співучасті в злочині, зокрема відомості про структуру злочинних груп, розподіл ролей між співучасниками, способи втягнення їх в злочинну діяльність, форми і засоби зв'язку, засоби конспірації, умови переходу на нелегальне положення і т.д. Відомості про всі ці обставини також повинні бути складником криміналістичної характеристики злочинів, тоому що успіх розкриття групових злочинів багато в чому залежить від криміналістичної характеристики співучасті.
Особа злочинця, як відомо, складає об'єкт кримінологічного дослідження
і більшість типологічних даних про неї є елементом кримінологічної
характеристики злочинів. Однак рамки кримінологічного вивчення особи
злочинця обмежуються тими особистими особливостями, що необхідні для
використання з метою попередження злочинів. Ряд особистих рис злочинців
залишається за межами кримінологічної характеристики. Це в основному
«професійні» навики злочинців, наприклад, навики кишенькових злодіїв, фальшивомонетників. Навики виявляються в певних способах і прийомах
вчинення злочинів, залишають на місці злочину певний «почерк» злочинця. На
місці вчинення злочину виявляються такі речові докази, що вказують не
тільки на «професійні» навики злочинця, але і на інші його особисті якості:
жорстокість, неосвідченість і ін. Це спостерігається, наприклад, в випадках
вбивства, коли злочинець вдається до особливо жорстоких засобів вчинення
злочину, виколює жертві очі, вважаючи, що в них фіксується особа убивці.
Всі ці особисті особливості злочинців мають велике значення для розшуку і
повинні бути віднесені до криміналістичної характеристики злочинів.
Елементом криміналістичної характеристики злочинів є також відомості
про найбільш розповсюджені мотиви і мету вчинення даної групи (виду)
злочинів. В деяких складах злочинів мотив і мета є необхідними ознаками
суб'єктивної сторони навмисних злочинів (корисливий мотив при зловживанні
владою або службовим положенням - ст. 165 КК; мета наживи при спекуляції -
ст. 154 КК; мета збуту при виготовленні підроблених грошей або цінних
паперів - ст. 79 КК і т.д.). В окремі же склади вони включені в якості
кваліфікуючих ознак (зокрема, хуліганські мотивів і мета приховування
іншого злочину при кваліфікованому вбивстві - пп. «б» і «е» ст. 93 КК) або
пом'якшуючих обставин (наприклад, при вчиненні деяких військових злочинів).
Деякі мотиви вказані в кримінальному законі в якості бтяжуючих та
пом'якшуючих обставин (вчинення злочину з корисливих і інших низьких
переконань, внаслідок збігу важких особистих або сімейних обставин, під
впливом загрози або примушення або в силу матеріальної, службової або іншої
залежності від винного). В перерахованих випадках елементами кримінально-
правової характеристики злочинів є мотив і мета. Однак для більшості
умисних злочинів це - не необхідні елементи суб'єктивної сторони і, отже, не входять в кримінально-правову характеристику. Проте в усіх випадках при
розслідуванні мотив і мета повинні бути з'ясовані. Це має важливе значення
не тільки для визначення судом покарання за вчинене, але і сприяє повному
розкриттю злочини. Відомості про найбільш розповсюджені мотиви і мету
вчинення тієї або інший групи (виду) злочинів використовуються при
висуненні версій відносно суб'єкта і суб'єктивної сторони злочину, а також
при організації цілеспрямованого пошуку злочинця. Слідча практика свідчить, що метою підпалів в ряді випадків є приховування розкрадання державного і
громадського майна. Тому при розслідуванні пожежі, яка виникла, наприклад, в організації, що займається торговлею або на складі, де зберігалися
товарно-матеріальні цінності, перевірка версії про підпал з метою
переховати вчиненерозкрадення може навести на слід злочинців, сприяти
повному розкриттю їхньої злочинної діяльності.
Отже, відомості про найбільш розповсюджені мотиви і мету вчинення
злочинів, які не є елементами кримінально-правової і кримінологічної
характеристик, повинні бути віднесені до криміналістичної характеристики
злочинів. Її елементом повинні бути також криміналістично значущі дані про
типові обставини, сприятливі провадженню конкретної групи (виду) злочинів.
Вказані в ст. 64 КПК як обставини, що з'ясовуються по кожній кримінальній
справі, ці дані цікавлять передусім кримінологів в плані профілактики
злочинів. Однак ці обставини важливі і з криміналістичної точки зору, оскільки допомагають розкрити засоби вчинення злочину, виявити засоби
використання злочинцями конкретних, місцевих умов з метою здійснення своїх
злочинних намірів.
Криміналістична характеристика злочинів має і свій віктимологічний аспект. Дані про поведінку потерпілого від злочину нерідко допомагають розібратися в обставинах і причинах його вчинення, сприяють його успішному розкриттю. Виходячи на рівень криміналістичної характеристики злочинів окремих видів злочинів, узагальнені віктимологічні дані набувають особливого значення. Відомості про поведінку потерпілих в типових кримінальних ситуаціях, їхні діях, про зв'язок поведінки потерпілих з злочинними діями обвинувачених, про характерні об'єктивні прояви поведінки потерпілих перед початком і під час вчинення злочину (про сліди і інші зміни обстановки на місці пригоди і т.д.) успішно використовуються при побудові слідчих версій і плануванні розслідування. Тому типові віктимологічні компоненти кримінальних ситуацій - необхідний елемент криміналістичної характеристики злочинів.
Елементами криміналістичної характеристики можуть бути дані і про деякі інші особливості підготовки, вчинення і приховування злочинів, що використовуються з метою успішного їхнього розкриття. Слід лише ще раз підкреслити, що ці елементи, що утворюють криміналістичну характеристику, не повинні дублювати кримінально-правову, кримінологічну і інші види характеристик злочину. Криміналістична характеристика окремих видів злочинів тим змістовніша і цінніша для слідчої практики, чим більше і детальніше подані в ній елементи, що мають криміналістичне значення.
7. Значення криміналістичної характеристики окремих видів злочинів у розробці методики розслідування
Підкреслюючи важливе значення криміналістичної характеристики окремих видів злочинів в розробці техніки, тактики і методики їхнього розкриття, неправильно було б стверджувати, що криміналістична характеристика злочинів є основою методики розслідування. Основоположним в методиці розслідування злочинів є кримінальне і кримінально-процесуальне законодавство та сучасні можливості природних, технічних і суспільних наук, що визначають рівень розвитку криміналістики. Власне кримінальний закон, кримінально-правова характеристика, дана законодавцем, визначає, з приводу чого повинно бути проведене розслідування і які елементи даного складу злочину необхідно встановити по кримінальній справі. Це - головне у визначенні напрямку і завдань розслідування.
Способи і засоби встановлення елементів складу злочину визначаються кримінально-процесуальним законодавством, яке детально регламентує весь процес розслідування і встановлює чіткі критерії припустимості тактичних прийомів. Криміналістичній характеристиці злочинів в розробці методики розслідування належить важлива, але у порівнянні з кримінальним і кримінально-процесуальним законами допоміжна роль.
Криміналістична характеристика окремих видів злочинів як наукова категорія криміналістики має важливе значення не тільки для методики розслідування окремих видів злочинів, але і для криміналістичної техніки і слідчої тактики. Криміналістична техніка, тактика розкриття злочинів і тактичні прийоми виконання слідчих дій розвиваються з урахуванням криміналістичних характеристик окремих видів злочинів з використанням даних про сучасні особливості злочинної діяльності, змін її способів і засобів, що злочинці прагнуть пристосувати до обстановки, що змінюється і зробити їх більш прихованими і надійними.
Криміналістична характеристика, розкриваючи типові особливості підготовки, вчинення і приховування даної групи (виду) злочинів, допомагає завдяки цьому знаходити найбільш ефективні тактичні прийоми і технічні засоби їхнього розкриття. В цьому сенсі вона є однією з важливих методологічних проблем криміналістики.
Список літератури:
1. Криминалистика М.,1973
2. Кримилистика Под ред. проф.И.Ф.Пантилеева//М.,1984
3. Возгрин И.А. Общие положения методики расследования отдельних видов преступлений. Л., 1976
4. Митричев С.П. Методика расследования отдельних видов преступлений.
М.,1973
5. Танасевич В.Г. Теоретичиские основи методики расследования преступлений // Сов.государство и право.1976.№1
6. Герасимов И.Ф. Криминалистические характеристики преступлений в методике расследования /М., 1976
7. Селиванов Н.А. Криминалистическая характеристика преступлений и следственние ситуации в методике расследования //
Соц.законность,1977.№2
Скачали данный реферат: Shehovcov, Florian, Beata, Penkin, Смирновский, Kovpak.
Последние просмотренные рефераты на тему: реферат по обж, реферат на тему язык, курсовая работа 2011, диплом на заказ.
Категории:
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5