Лідерство, вплив та влада

| Категория реферата: Рефераты по менеджменту
| Теги реферата: реферат мировой, виды понятий реферат
| Добавил(а) на сайт: Jagunkin.

Відповідно до підходу з позиції особистих якостей, кращі з керівників мають набір загальних для всіх особистих якостей. Якщо ці якості можна було б виявити, то люди могли б навчитися їх виховувати в собі і тим самим ставати ефективними керівниками. Деякі з цих вивчених рис - рівень інтелекту, зовнішність, чесність, здоровий глузд, ініціативність, висока ступінь впевненості в собі. . У 1948 році Р. Стогдилл довів, що в різних ситуаціях вимагаються різні здібності та якості.

Розчарування в підході до лідерства з позицій особистих якостей зосередило увагу дослідників на поведінці керівників. Відповідно до підходу з позиції поведінки, ефективність залежить не від особистих якостей, а вд манери поведінки керівника з підлеглими

Однак , узагальнюючи дослідження, теоретики лідерства змушені були визнати, что не існує "оптимального" стилю керівництва, тому що дуже верогідно, что на ефективність буде впливати характер конкретної ситуації, зміна якої веде до зміни стилю. Подальші дослідження показали, що в ефективності керівника вирішальну роль можуть зіграти додаткові фактори, такі как: потреби й особисті якостей підлеглих, характер завдання, вимоги і впливи середовища, а також інформація. Тому сучасна теорія лідерства звернулася до ситуаційного підходу, у якому вчені намагаються визначити, які стилі поведінки й особисті якості найбільше відповідають визначеним ситуаціям. -

Огляд теорій поведінкового характеру

Стиль керівництва - це звична манера поведінки керівника стосовно підлеглих, Він залежить від обсягу делегованих повноважень, використовуваних форм влади, турботи про людські стосунки і виконання завдань організації тощо.

а) теорія Д. Мак Грегори

У 1960 році Д. Мак Грегори опублікував свою роботу "Людська сторона підприємництва", у якій чітко обрисував два основних чи типи стилю лідерства:

|Автократичний стиль (теорія «Х») |Демократичний стиль (теорія "Y") |
|1. Люди не люблять працювати і по |1. Праця - процес природній, і якщо |
|можливості уникають роботи. |умови сприятливі, люди беруть на |
| |себе відповідальність і навіть |
| |прагнуть до неї. |
|2. Люди, що не мають честолюбства, |2. Якщо люди залучені до |
|намагаються позбутися |організаційних цілей, то вони |
|відповідальності |використовують самоврядування і |
| |самоконтроль |
|3. Люди прагнуть бути захищеними |3. Залучення є функцією винагороди |
|4. Щоб змусити людей працювати, |4. Інтелектуальний потенціал |
|необхідно використовувати контроль |середньої людини використовується |
|та примус |лише частково. |
|На основі цих припущень, автократ |Отже, демократичний керівник віддає |
|централізує повноваження, |перевагу таким механізмам впливу, що|
|структурує роботу підлеглих, |апелюють до потреб високого рівня: |
|івдмовляє їм в свободі прийняття |потреба в приналежності, високій |
|рішень, здійснює психологічний |меті, автономії і самовираженні. Він|
|тиск, погрози. |уникає нав'язувати свою волю |
| |підлеглим, а ті користаються широкою|
| |волею у виконанні завдань. |

б) теорія Р. Лайкерта

Подальші роботи з класифікації стилів шляхом порівняння автократичного і демократичного континуумів были продовжені в Мичиганском університеті, де, порівнюючи групи з різною продуктивністю і керівником, Рэнсис Лайкерт запропонував чотири системи стилю лідерства:

1. Эксплуататорско-авторитарная - повна характеристика автократа.

2. Доброзичливо-авторитарна - обмежена участь працюючих у прийнятті рішень.

3. Консультативно-демократична - тактичні рішення приймаються підлеглими, а стратегічні - керівником.

4. Демократична, заснована на участі - повна довіра між керівниками і підлеглими, прийняття рішень децентралізоване, тобто так зване групове керівництво.

Таким чином, Лайкерт жорстко розділяє типи лідерства, вважаючи, что одночасно неможливо орієнтуватися і на роботу, і на людину.

в) двомірне трактування Р. Стогдилла

Роботи економічних груп в університеті штату Огайо поставили під сумнів концепцію поділу керівників на тих, хто зосереджені чи лише на роботі, чи лише на людині. Стогдиллом була розроблена система, відповідно до якої поведінка керівника класифікується по двом взаємодоповнюючим відношенням: структурі й увазі до підлеглих.

Структура має на увазі таку поведінку, коли керівник планує й організує діяльність групи. Увага до підлеглих має на увазі поведінку, що впливає на людей, апелюючи до потреб більш високого рівня, будуючи взаємини на основі довіри і контакту між керівником і підлеглим.

г) управлінська ґратка Блэйка і Моутона

Концепція університету штату Огайо була модифікована Блэйком і
Моутоном, що, ранжуя "турботу про людину" і "турботу про виробництво" по 9- ти бальній шкалі, виділяють 5 основних стилів керівництва.

[pic]

Задоволеність і продуктивність

З того самого моменту, коли вперше було визначене розходження між автократичным стилем і стилем, зосередженим на людині, почалися дебати, що ж краще. В даний час можна зробити наступні висновки

1. У багатьох ситуаціях демократичний і орієнтований на людину стиль не приводить до більшої задоволеності персоналу.

2. У ситуаціях, де виконавці діють на рівні більш низьких потреб, демократичний стиль може знизити ступінь задоволеності.