Предыдущая страница реферата | 3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 | Следующая страница реферата

Це найпростіша форма координації, в межах якої встановлюються безпосередні неформальні контакти між співробітниками організації. вона можлива за умови розвинутих неформальних зв’язків в організації та слугує методом збагаченням роботи та зменшення кількості контролерів.
2) оперативні групи (тимчасові робочі групи) – операційна група, яка створюється з представників різних підрозділів для виконання спеціальних завдань, або вирішення специфічної короткострокової проблеми.

Оперативна група – це засіб керування спец. програмами із залученням багатьох людей із різних сфер одночасно. Вона слугує засоби підвищення гнучкості організації та прискорення реакції на зміни
3) комісії (постійні робочі групи) – постійна група, яка сформована з представників різних підрозділів організації з метою вирішення певної довгострокової проблеми, або виконання довгострокового завдання.
4) організація зборів за участю співроюітників різних підрозділів організації.

Нетрадиційні механізми координації:
. організаційна культура – комплекс цінностей, пріоритетів, неписаних правил, що впливають на ведення справ організацією та в організації.
. неформальна організація – система взаємзв’язків між співробітниками організації, які виникають розвиваються спонтанно. Внаслідок цього виникають неформальні лідери – невідображені в організаційній схемі.

Тема 4 : ОРГАНІЗАЦІЙНІ СТРУКТУРИ УПРАВЛІННЯ (ОСУ).

1. Тип ОСУ.
2. Основи проектування ОСУ.

1. Для відображення структури взаємозв’язків основних рівнів і підрозділів організації, їх підпорядкованості на практиці використовуються схеми організаційної структури управління.

Теорія та практика менеджменту опрацювала декілька принципів побудови структури управління, які можна звести до наступних основних типів:
. лінійна організаційна структура
. функціональна
. лінійно-функціональна
. дивізіональна
. матрична

1. ЛІНІЙНА ОСУ

Являє собою систему управління, у якій кожний підлеглий має лише одного керівника і в кожному підрозділі виконується увесь комплекс робіт, пов’язаних з його управлінням. /див.рис.4.15.(13)/

Переваги:

. чіткість та простота взаємодії (відсутність суперечливих вказівок)

. відповідальність кожного за своє завдання

. оперативність підготовки та здійснення оперативних рішень

. чіткий контроль

. економічність (за умови невеликого розміру організації)

Недоліки:

. необхідність високої кваліфікації керівників

. значні витрати часу для проходження інформації поміж рівнями управління

. зростання кількості рівнів управління при збільшенні розмірів організації.
Різновидом лінійної ОСУ є ЛІНІЙНО-ШТАБНА ОСУ.
- для розвантаження вищого керівництва створюється штаб, до складу якого входять спеціалісти із різних сфер діяльності.
- штабні спеціалісти не можуть давати вказівки безпосередньо виконавцям

(підлеглим лінійного керівника)
- їх повноваження стосуються порад та рекомендацій вищим керівникам та видачі вказівок за його дорученням /див.рис.14./

2. ФУНКЦІОНАЛЬНА ОСУ

Для виконання певних функцій управління створюються окремі управлінські підрозділи, які передають виконавцям обов’язкові для них рішення. Тобто функціональні керівники в межах своєї сфери діяльності здійснюють керівництво виконавцями. Завдяки спеціалізації функціональних керівників виникає можливість управління великою кількістю виконавців, а отже, і зменшує кількість рівнів управління. До обов’язків вищого керівництва входить регулювання відносин поміж функціональними керівниками.
/див.рис.15./
Переваги:
- сец.діяльність функціональних керівників
- скорочення часу на проходження інформації
- розвантаження вищого керівництва
Недоліки:
- можливість отримання суперечливих вказівок
- складність контролю
- порушення принципу одноначальства

3. ЛІНІЙНО-ФУНКЦІОНАЛЬНА ОСУ

Із схеми видно: функціональні керівники мають право безпосередньо впливати на виконавців. При цьому аби усунути можливість отримання виконавцями суперечливих вказівок: а) вводиться пріоритет вказівок лінійного керівника або б) функціональному керівнику передається певна частина повноважень (влада) або в) функціональному керівнику передається лише право рекомендації.
/див.рис.16./
Переваги:
- поєднання переваг лінійної і функціональної ОСУ
Недоліки:
- складність регулювання відносин поміж лінійними та функціональними керівниками
- чинить опір здійсненню змін.
Лінійно-функціональна ОСУ ефективна при вирішенні задач, що постійно повторюються, забезпечуючи максимальну стабільність організації. Ефективна для масового виробництва з усталеним стабільним асортиментом продукції при незначних змінах в технології.
4. ДИВІЗІОНАЛЬНА ОСУ
/див.рис.17./

Групування видів діяльності за дивізіонально-організаційною структурою здійснюється із застосуванням принципу поділу праці за цілями. Це означає, що навколо певного виробництва формується організаційна єдність з автономією у здійсненні своєї повсякденної операційної діяльності.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: оформление курсовой работы, реферат по обже.





Предыдущая страница реферата | 3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 | Следующая страница реферата