Предыдущая страница реферата | 5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 | Следующая страница реферата

Прибуття

DAF - постачання на границі

DES - постачання із судна

DEQ - постачання з причалу

DDU - постачання без оплати мита

DDP - постачання з оплатою мита

Розглянемо тепер деякі аспекти використання базових умов поставки на
ВАТ "Центролит" і спробуємо вирішити, які ж цих умов найбільш вигідні для використання на даному підприємстві. Для цього найбільш правильним буде розгляд питань стосовно митного очищення експортованих товарів, моменту переходу ризиків та прав власності на товар.

Щодо митного очищення бажаним є те, щоб воно здійснювалося стороною, що може сама зробити це або уповноважити кого-небудь для цієї мети. Тому звичайно експортер здійснює очищення товарів, що вивозяться, а імпортер
-увезених товарів. Але проаналізувавши договір, який було розглянуто в попередньому розділі, ми можемо виявити, що експортер (ВАТ "Центролит" не проводить експортного очищення своїх товарів, поставка здійснюється на умовах DDU. Чим це можна пояснити?

По-перше, експортер, в особі ВАТ "Центролит",на даний поміжок часу знаходиться у дуже добрих відносинах з конрагентом, фірмою "Schneider
Maschinenbau". Це дає можливість застосування даних умов в такій систуації, адже при них, експортер несе всі ризики, зв'язані з втратою товарів протягом всього періоду транспортування вантажу, А добрі стосунки з партнером виступають у ролі гарантії захищеності від ризиків.

По-друге, менеджери зовнішньоторговельної фірми дійшли згоди з контрагентом щодо розподілу витрат на поставку. Тобто імпортер платиь мито, а експортер оплачує транспортні витрати.

В принципі, використання даних умов при поставках такого роду можливе, навіть, можна сказати, найбільш вигідне, коли підприємству необхідно як найшвидше продати товар, але, якщо розглянути дане питання з боку захищеності експортера від ризику втрати товару під час перевезення, то найбільш вигідними умовами, на мій погляд, були б умови з групи "СFR",
"СІF", "СРТ", "СІР". Дуже важливим є в даній групі термінів звільнення продавця від подальших витрат і несення ризиків після належного виконання їм зобов'язань за контрактом шляхом укладення договору перевезення, передачі товару перевізнику і його страхуванню, відповідно до умов СІF і
СІР. При використанні цих умов в обов'язки продавця входить оплата витрат по перевезенню товару звичайним шляхом і загальноприйнятим способом до місця призначення, а ризик випадкової загибелі чи випадкового ушкодження товару, і додаткові витрати, що виникають після передачі товару перевізнику, покладаються на покупця.

Отже, для підприємства на даний проміжок часу найбільш вигідним було б використання саме цих умов. Так як вони гарантують експортеру найбільшу захищеність в плані ризику втрати товару під час транспортування.

Необхідно сказати декілька слів про момент переходу ризиків з продавця до покупця. Адже це питання, як вже зазначалося, являється не менш актуальним чим розподіл витрат при здійсненні зовнішньоторговельної угоди.

Ризик загибелі чи ушкодження товарів, також як і обов'язку по оплаті відповідних витрат, переходять із продавця на покупця з моменту виконання продавцем обов'язку по постачанню товару. Хоча продавцю не надане право допускати прострочення в переході ризику й оплаті відповідних витрат, усі терміни допускають перехід ризику і відповідних витрат до здійснення постачання, якщо покупець не приймає погодженого постачання чи не представляє інструкції (у відношенні терміну постачання і місця постачання), що продавець може зажадати для виконання свого обов'язку по постачанню товару.

Для переходу ризику і розподілу витрат у першу чергу необхідно, щоб товар був індивідуалізований і призначений саме для даного покупця. Це найбільше важливо при постачанні товару на умовах ЕХ, оскільки при постачанні товару на всіх інших умовах він звичайно індивідуалізується і призначається конкретному покупцю при підготовці його до навантаження і відправлення (терміни групи "F" ) чи при постачанні його в місце призначення (терміни групи "D").

У виняткових випадках, коли товар відвантажується продавцем навалом без виділення для кожного покупця відповідних кількостей, перехід ризику і відповідних витрат здійснюється тільки після належного виділення товару.

Отже, основний документ, що регулює розподіл відповідальності між сторонами зовнішньоторговельного контракту - міжнародні правила тлумачення торгових термінів "Інкотермс 90". Уміле використання і знання цього документа може позбавити підприємство зайвих проблем, зв'язаних з торгівлею товарами на зовнішньому ринку, забезпечити впевненість у правильності укладання контрактів, зокрема, обговорення такого його пункту як "Умови постачання".

3 Регламентація у зовнішньоекономічному договорі вирішення спорів,

як запорука з правової захищеності експортера

Як вже говорилося вище, одним з пунктів контракту є Арбітраж. Тобто у тому випадку, якщо сторони контракту не змогли дружнім шляхом вирішити суперечку, виникає необхідність звертання до третьої незалежної особи, як правило це суд, для досягнення справедливості.

У міжнародній практиці відомі два види третейських судів: так називані ізольовані і постійно діючі.

Ізольований третейський суд (аd hос) створюється сторонами спеціально для розгляду даної конкретної суперечки. Сторони самі визначають порядок створення третейського суду і правила розгляду в ньому справи. Після винесення рішення в справі такий суд припиняє своє існування.

На відміну від третейських судів аd hос, постійно діючі третейські суди створюються при різних організаціях і асоціаціях, найчастіше при торгово-промислових палатах. Характерним для постійно діючих арбитражів є те, що кожен з них має положення , свої правила ведення справ, список арбітрів. Такі арбитражиі спеціалізуються на веденні більш-менш широкому колі справ. В Україні є два таких постійно діючі арбітражі: Міжнародний комерційний арбітражний суд і Морська арбітражна комісія при Торгово- промисловій палаті України.

Оскільки в міжнародній торгівлі не можна виключити виникнення правових суперечок, суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, зокрема ВАТ
"Центролит", повинен чітко обміркувати це питання до укладання договору.
Після того як він зупинить свій вибір на одній з наявних процедур, він повинен наполягти на тому, щоб у договір було включене застереження, що дає повний опис обраної процедури. Угоди по цьому питанню легше досягти в ході переговорів про укладення договору, а не після виникнення суперечки. Отже, в арбітражній угоді сторони можуть обрати інституційний чи арбітраж арбітраж аd hос.

Які ж дії підприємство повинно здійснити у випадку звертання до вказаних видів арбітражу?

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: шпоры по истории, сочинения по русскому языку.





Предыдущая страница реферата | 5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 | Следующая страница реферата