Світові ринки зброї та військового спорядження

| Категория реферата: Рефераты по международным отношениям
| Теги реферата: банк рефератов, диплом государственного образца
| Добавил(а) на сайт: Jagodnikov.

Ринок продукції військово технічного призначення (озброєння, військова техніка та майно, технології військового та подвійного призначення, послуги військово-технічного призначення) є складовою частиною світового ринку товарів і послуг. Цей ринок, як і цивільний, може існувати за умови взаємодії попиту і пропозиції. Результатом сукупного військового попиту та сукупної військової пропозиції є створення та підтримка воєнної могутності держави. Необхідність її самозахисту та існування була і залишається першопричиною виробництво зброї у великих розмірах. Значний вплив на цей ринок має науково-технічний прогрес, який створює, з одного боку, нові воєнні потреби, а з іншого – нові можливості їх задоволення.

Нині цей ринок практично поділений між США та європейськими країнами
(Англія, Франція, ФРН, та ін.), Росією, Китаєм. Але починають з’являтися нові військово-промислові держави – Ізраїль, Індія, Тайвань, Туреччина,
Бразилія, Аргентина, Іран. Власні проекти окремих бойових засобів і незначне виробництво налагодили Єгипет, Південна Корея, Пакистан.

Експортери основних видів звичайного озброєння, млн. дол. США в постійних цінах 1990 року (8, с. 30(

Таблиця 1

|Ранг |Постачальники|1995 |1996 |1997 |1998 |1999 |1995-1|
| | | | | | | |999 |
|1995-|1994-1| | | | | | | |
|1999 |998 | | | | | | | |
|1 |1 |США |9188 |9307 |11433 |13073 |10442 |53443 |
|2 |2 |Росія |3339 |3581 |2831 |1752 |3125 |14628 |
|3 |3 |Франція |812 |1989 |3389 |3840 |1701 |11731 |
|4 |4 |Великобритані|1206 |1520 |2460 |1079 |1078 |7343 |
| | |я | | | | | | |
|5 |5 |Німеччина |1465 |1413 |682 |1191 |1334 |6085 |
|6 |7 |Нідерланди |365 |397 |559 |589 |329 |2239 |
|7 |6 |Китай |837 |730 |347 |219 |79 |2212 |
|8 |8 |Україна |176 |218 |618 |607 |429 |2048 |
|9 |9 |Італія |305 |384 |408 |335 |533 |1965 |
|10 |11 |Канада |426 |189 |172 |140 |168 |1095 |
|11 |12 |Ізраїль |212 |274 |266 |162 |144 |1058 |
|12 |10 |Іспанія |96 |83 |624 |185 |43 |1031 |
|13 |14 |Білорусь |24 |129 |508 |58 |38 |757 |
|14 |15 |Швеція |186 |150 |42 |117 |157 |652 |
|15 |19 |Австралія |20 |14 |317 |3 |298 |652 |
|16 |16 |Бельгія |298 |145 |89 |23 |28 |583 |
|17 |13 |Чеська |187 |161 |28 |21 |124 |521 |
| | |Республіка | | | | | | |
|18 |17 |Молдова |- |- |378 |- |- |378 |
|19 |20 |Швейцарія |76 |125 |65 |31 |58 |355 |
|20 |18 |Польща |187 |49 |20 |1 |51 |308 |
|21 |23 |Словаччина |85 |48 |49 |8 |- |190 |
|22 |46 |Казахстан |24 |9 |- |2 |155 |190 |
|23 |31 |Болгарія |2 |17 |3 |40 |89 |151 |
|24 |21 |Норвегія |54 |9 |58 |2 |- |123 |
|25 |25 |Сінгапур |2 |- |76 |42 |1 |121 |
|26 |38 |Індонезія |32 |- |11 |- |66 |109 |
|27 |29 |Південна |18 |33 |9 |31 |14 |105 |
| | |Африка | | | | | | |
|28 |26 |Греція |- |30 |52 |21 |1 |104 |
|29 |28 |Південна |25 |20 |27 |30 |- |102 |
| | |Корея | | | | | | |
|30 |24 |Бразилія |40 |28 |28 |3 |- |99 |
|Всього |19994 |21292 |25715 |23718 |20606 |111325|

Найбільш активними у пошуках постачальників зброї виявилися країни
Азіатсько-Тихоокеанського регіону, в якому складається новий баланс сил.

Сучасна ситуація на світовому ринку озброєнь значною мірою визначається діями США і Росії, а також активними діями Європейського військово- промислового комплексу.

США контролюють 50% – 60% світового ринку озброєнь, а на Близькому
Сході – до 70%. США ще з початку 90-х років вдалося помітно розширити свою присутність на всіх регіональних ринках озброєння і військової техніки
(ОВТ). Їх питома вага в поставках зброї державам Центральної, Південної,
Південно-Східної Азії і Далекого Сходу досягла приблизно 34%. На латиноамериканському ринку озброєнь частка США склала 25%. На ринках
Близького та Середнього Сходу частка зросла до 47%. На африканському військовому ринку часта США також зросла і на даний момент становить 3,7%.

Серед головних об’єктивних причин посилення впливу США можна вважати розпад СРСР та ліквідацію Організації Варшавського Договору, що послабили експортний потенціал цих держав переважно через порушення колишніх зв’язків і роботу на загальний ринок озброєнь: відповідно до санкції ООН, закриття для пострадянських країн-постачальників ОВТ ринків зброї Лівії, Іраку та
Югославії, а також складне фінансово-економічне становище ряду держав, що орієнтувалися на радянську зброю.

Імпортери основних видів звичайного озброєння, млн. дол. США в постійних цінах 1990 року (8, с.32(

Таблиця 2

| Ранг |Імпортери |1995 |1996 |1997 |1998 |1999 |1995-1|
| | | | | | | |999 |
|1995|1994-| | | | | | | |
|-199|1998 | | | | | | | |
|9 | | | | | | | | |
|1 |1 |Тайвань |1223 |1391 |5201 |4415 |1706 |13936 |
|2 |2 |Саудівська |973 |1728 |2770 |2529 |1231 |9231 |
| | |Аравія | | | | | | |
|3 |3 |Туреччина |1370 |1146 |968 |1843 |1134 |6461 |
|4 |5 |Південна Корея|1562 |1574 |738 |892 |1245 |6011 |
|5 |4 |Єгипет |1688 |941 |903 |461 |748 |4741 |
|6 |7 |Індія |945 |1021 |1565 |540 |566 |4637 |
|7 |8 |Японія |847 |533 |594 |1280 |1089 |4343 |
|8 |6 |Греція |869 |270 |829 |1490 |633 |4091 |
|9 |14 |Китай |437 |1095 |609 |165 |1688 |3994 |
|10 |9 |ОАЕ |448 |558 |777 |895 |595 |3268 |
|11 |13 |Ізраїль |281 |73 |49 |1298 |1205 |2903 |
|12 |11 |Пакистан |278 |552 |640 |564 |839 |2873 |
|13 |12 |Кувейт |684 |1254 |437 |221 |126 |2722 |
|14 |16 |Малайзія |1015 |51 |567 |25 |916 |2574 |
|15 |17 |Фінляндія |162 |566 |396 |568 |821 |2513 |
|16 |10 |Таїланд |611 |615 |924 |59 |185 |2394 |
|17 |18 |Сінгапур |244 |548 |132 |653 |163 |1740 |
|18 |22 |Швейцарія |106 |199 |400 |459 |508 |1672 |
|19 |15 |США |384 |356 |621 |138 |111 |1610 |
|20 |21 |Бразилія |235 |483 |445 |180 |221 |1564 |
|21 |19 |Іспанія |363 |434 |211 |91 |289 |1388 |
|22 |20 |Індонезія |359 |541 |113 |105 |213 |1331 |
|23 |24 |Чилі |546 |215 |123 |127 |177 |1188 |
|24 |26 |Катар |15 |58 |553 |391 |117 |1134 |
|25 |25 |Італія |187 |241 |552 |4 |- |984 |
|26 |23 |Іран |248 |505 |48 |91 |67 |959 |
|27 |32 |Великобританія|93 |216 |92 |370 |155 |926 |
|28 |34 |В’єтнам |270 |242 |92 |162 |154 |920 |
|29 |40 |Казахстан |162 |229 |166 |- |259 |816 |
|30 |35 |Норвегія |99 |195 |182 |164 |170 |810 |
|Всього |19984 |21292 |25715 |23718 |20606 |111325|

Новим аспектом завоювання ринків США є продаж надлишків озброєнь за заниженими цінами або безкоштовна їх передача тій чи іншій країні для посилення свого впливу в регіоні. Такий підхід сприяє недопущенню проникнення конкурентів на традиційні американські ринки і додатково зв’язує військову інфраструктуру імпортерів системою взаємних послуг.

На протязі 1997-1999 рр. з’явилася тенденція до зміни товарної структури експорту і імпорту, а саме: почала знижуватись частка озброєнь і військової техніки для військово-повітряних сил при одночасному зростанні сегменту морських озброєнь. Це викликано тим, що більшість конфліктних зон розташовано в районах островів і морських проток. Відносна безлюдність цих територій, відсутність на ній економічної інфраструктури одночасно з високим стратегічним і економічним значенням даних пунктів підвищує виникнення там збройних конфліктів. Це означає, що ринок військово-морських озброєнь буде зростати.

Але найбільш перспективний ринок озброєння Південно-Східної Азії виявився замороженим в результаті фінансово-економічної кризи в регіоні.
Хоча базові передумови активізації імпорту країнами зберігається, наприклад, зростання військової могутності Китаю, що вимагає повністю замінити застаріле озброєння, але протягом двох-трьох років великомасштабні закупки мало ймовірні.

Але в довгостроковій перспективі існує ймовірність того, що почнеться антизахідна політика і почнеться пошук альтернативних шляхів закупівлі озброєння. Тому зараз країни європейського військово-промислового комплексу прагнуть випускати конкурентний по відношенню ДО США, Росії та України товар, зберегти робочі місця і високотехнологічні підприємства, шляхом створення нових концернів.

Нині представники урядів шести провідних країн Західної Європи –
Великобританії, Франції, ФРН, Італії, Іспанії та Швеції – досягли взаєморозуміння в питаннях необхідності об’єднання зусиль для повної ліквідації конкуренції на ринках озброєнь і реструктуризації існуючих військових програм в “Єдину європейську оборонну ініціативу” (ЄОІ). Дана ініціатива орієнтована на розробку єдиної європейської оборонної стратегії на основі міждержавних угод і серії відомчих актів для удосконалення схеми інформаційного й технологічного обміну між державами-учасникаси військово- технічного співробітництва.

Україна ж, яка після отримання незалежності вийшла на ринки ОВТ, за оцінка експертів, у 1999 р. посіла 8 місце серед країн-експортерів (таблиця
1), налагодила стійке військово-технічне співробітництво з біль ніж 50-ма країнами світу. На данний момент Україна ще не має достатньо досвіду роботи на специфічному ринку ОВТ і економічне становище в країні не сприяє розвитку. Але Україна має хороший потенціал. Його оцінка засвідчує, що військово-промисловий комплекс країни може поставляти продукції на експорт на суму 8-10 млрд. дол. США.

ОСНОВНІ ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СВІТОВИЙ РИНОК ЗБРОЇ

Кожне виробниче підприємство, що представляє свою продукцію на світовому ринку зброї, функціонує в певному середовищі. Це середовище можна поділити на дві частини: на першу впливають неконтрольовані фактори, а на другу – контрольовані.

Неконтрольовані фактори — це елементи, що впливають на діяльність організації і не можуть управлятися нею.

До неконтрольованих факторів, які мають домінуючий вплив на продукцію військово-технічної промисловості (ВТП), належать:

. політичні (стабільність політичної системи в країні, захист інвестицій власних та іноземних підприємців);

. соціально-економічні (життєвий рівень і споживча спроможність окремих прошарків суспільства, демографічні процеси, які в них відбуваються, а також особливості та стан фінансової системи, інфляційні процеси);

. правові (включаючи законодавчі та нормативні документи);