Транснаціональні корпорації та їх роль в сучасних міжнародних економічних відносинах
| Категория реферата: Рефераты по международным отношениям
| Теги реферата: налоги и налогообложение, сочинение
| Добавил(а) на сайт: Eremenko.
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 | Следующая страница реферата
- диверсифіковані транснаціональні корпорації, що містять у собі
національні підприємства з вертикальною і горизонтальною інтеграцією.
Типовим прикладом корпорації такого типу є шведська корпорації Nestle, що
має 95% свого виробництва за рубежем і зайнята ресторанним бізнесом, виробництвом продуктів харчування, реалізацією косметики, вин і т.д. Число
таких компаній в останні роки швидко росте.
Проводити успішну стратегію глобальних операцій, бути лідером у
багатьох галузях виробництва, сфері послуг, носієм передових технологій
багато в чому дозволяє й організаційна структура ТНК. Для ТНК характерна
трьохрівнева організація:
• головна компанія;
• підконтрольні філії;
• конкретні підприємства.
Головна компанія, як правило складається з холдингової й оперативної компанії. Холдиногова компанія - компанія власниця контрольного пакета акцій дочірніх товариств THK. Оперативна компанія - компанія, що здійснює загальностратегічне керівництво, фінансове, бухгалтерське планування, наукові дослідження, розробки, ведення статистичного урахування, зв'язку з громадськістю.
Підконтрольні підрозділи тісно прив'язані до головної компанії у виробничому і технологічному спектах - це:
1. філії і відділення, що не мають юридичної і фінансової самостійності;
2. дочірні акціонерні товариства, що є юридичними особами, що зберігають певну незалежність у фінансово-господарській і дослідницькій діяльності.
Третій рівень - це конкретні підприємства - первинні ланки організаційної структури ТНК, що займаються виробничою, збутовою, обслуговуючою, фінансово-кредитною, науково-дослідною діяльністю.
Розділ ІІ
Особливості розвитку ТНК в сучасних міжнародних відносинах
2.1. Вплив НТР на ТНК
Відмічаючи новітні тенденції в розвитку ТНК, можна виділити вплив
науково-технічного прогресу, інноваційну діяльність, прискорений розвиток
продуктивних сил, здійснюваний ними. В останні роки відпала необхідність у
надвеликих підприємствах на територіях окремих держав, розрахованих на
всесвітній ринок. З'являється можливість створювати підприємства, що
випускають ту саму продукцію за однією і тією ж технологією в ряді країн.
Уніфікувати виробництво в міжнародному масштабі й організувати спільне
виробництво з підприємствами, що знаходяться в різних точках земної кулі і
які мають різноманітне національне походження.
Результатом НТР стала сучасна техніка, що дозволяє об'єднувати
підприємства, що спеціалізуються на виробництві різноманітних видів
продукції, але пов'язаних виробничими зв’язками в рамках однієї корпорації.
Раніше такі підприємства належали різним фірмам або були просто
самостійними комерційними одиницями. Тепер, вони, підпорядковуючись одній
ТНК є складовими частинами загального міжнародного виробничого комплексу.
Важливими досягненнями нового етапу НТР останньої третини XX століття
є також розвиток електроніки, інформатики, біотехнології, виробництва нових
композитних матеріалів. У цих умовах змінюються місцями "матеріальний" і
"інтелектуальний" фактори виробництва. Так, на складання електронних схем
сьогодні 2 % витрат йде на первинні матеріали, а 98 % на кваліфіковану
працю. Нарешті, розвиток супутникового зв'язку, новітніх транспортних
засобів і комунікацій формує своєрідний механізм спрямування інформації, що
дозволяє підтримувати постійний зв'язок із будь-якої точки світу і сприяє
розвитку міжнародних мереж підприємств, пов'язаних між собою єдиним
виробничим процесом. Знаходячись у різних країнах, вони можуть управлятися
з одного центру і по єдиному плану. Миттєво отримана інформація про
виробництво, збут, рентабельность і т.д. на всіх ділянках за допомогою ЕОМ, що перемінили вже п'ять поколінь, і сучасних засобів оптичного і космічного
зв'язку сприяє прийняттю вчасного рішення про коригування в глобальному
масштабі.
Таким чином, ТНК можуть розміщувати виробництво в будь-якій точці світу - там, де їм вигідно, не обмежуючи себе національними рамками і межами. У одних випадках вирішальну роль відіграє близькість сировини і матеріалів, занадто громіздких і дорогих для транспортування. У інших - використовується близькість ємкого ринку збуту. По-третє, їх залучає насамперед наявність кваліфікованої робочої сили. По-четверте, навпаки, використовується величезний резерв дешевої і малоквалифікованої робочої сили в країнах, що розвиваються. В усіх цих випадках виробництво орієнтується на випуск продукції, що має дійсно споживчий попит, її постачають на той чи інший ринок або регіон, де її виробництво найбільш вигідне. Виробництво перестає бути національним.
Принципово новим моментом у транснаціоналізації капіталу є розширення діяльності ТНК у сфері послуг, особливо наукомістких послуг, що відбиває факт збільшення значення послуг в економіці, а головне - зміна самого характеру послуг, що набуває усе більше виробничого значення. Між товарами і послугами встановлюється більш тісний зв'язок, у силу чого експорт товарів потребує усе більш розвинутої мережі, що складається в основному з послуг. У результаті біля 55 - 60 % прямих іноземних інвестицій вкладається в сферу послуг: в оптову і роздрібну торгівлю, банківські послуги, страхування і т.д. Та й самий характер багатьох видів послуг - збіг виробництва і споживання за часом, відсутність необхідності збереження і т.п. - стимулюють зацікавленість компанії до їхнього виробництва.
На світовому ринку послуг активно беруть участь як компанії, що
безпосередньо спеціалізуються на виробництві послуг, так і промислові
фірми. Всі вони пропонують усе більш широкий спектр послуг (пакети послуг).
У результаті розбіжності між цими компаніями поступово зменшуються.
Основною причиною такої диверсифікації послуг, що зумовлена корпораціями, стало те, що сучасні засоби зв'язку й обчислювальна техніка, об'єднані в глобальні інформаційні мережі, належать ТНК. Це у свою чергу дозволяє бути в курсі подій на ринках багатьох видів послуг. Пропонуючи завдяки цьому цілі пакети послуг, корпорації успішно підвищують свою конкурентноздатність, зменшують ризик здійснення операцій. Деякі, інколи автономні види послуг об'єднуються, наприклад, єдиний комплекс фінансових послуг складається з банківських, страхових, біржових, посередницьких послуг.
Важливим чинником, що сприяв економії сировини в останні роки, є ріст
використання вторинної сировини. Технологія використання вторинної сировини
істотно менше енергоємна, і за рахунок цього досягається значна економія
палива й енергії. Наприклад, США в 1990-х роках за рахунок вторинного
використання сировини задовольняли до 73 % споживання свинцю, 60 % міді, 56
% сталі і т.д.
Транснаціональні корпорації контролюють істотну частину науково- технічного потенціалу промислово розвинутих країн, що дозволяє їм відігравати головну роль у міжнародному обміні технологіями і науково- технічними знаннями, активно брати участь і науково-технічному прогресі і сприяти структурним зрушенням у світовій економіці.
Найбільші ТНК, хімічні концерни продемонстрували стабільність своїх позицій і спроможність лідирувати в нових технологіях також, як вони лідирували в традиційних виробництвах. Їхній успіх пояснюється такими чинниками:
• наявністю спеціалізованих дослідницьких лабораторій і інших інженерно- технічних підрозділів, де акумулюються досвід і кваліфікація за багатьма науковими і технічними дисциплінами;
• наявністю значних матеріальних ресурсів, технологічного потенціалу, що перевищує потреби поточного виробництва, а також часу для дослідження потенційних можливостей технологічних проривів, пристосування їх до свого досвіду і сформованого профілю виробництва.
ТНК проводять ефективну стратегію технологічного розвитку, що означає організацію й інтеграцію роботи функціональних і спеціалізованих груп у процесі реалізації нововведень; постійний аналіз доцільності існуючої структури ринків, функцій, задач, довгостроковий погляд на технологічний розвиток у рамках фірми.
Таким чином, ТНК є одним із головних суб'єктів світового ринку технологій.
В 1990-і роки популярними стали міжфірмові зв'язки не тільки в національних, але й у міжнародних масштабах. Своєрідність цих зв'язків у тому, що вони безпосередньо не торкаються відносини власності в компаніях, оскільки компанії, що співробітничають, зберігають свою автономію. У значних ТНК такі міжфірмові угоди переходять у форму стратегічних альянсів, що укладаються між конкуруючими фірмами, що об'єднують свої зусилля в рішенні окремих задач.
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: договор реферат, развитие ребенка реферат.
Категории:
Предыдущая страница реферата | 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 | Следующая страница реферата