Вопросы на экзамен по международным отношениям и внешней политике
| Категория реферата: Рефераты по международным отношениям
| Теги реферата: реферат статус, изложение по русскому языку 6
| Добавил(а) на сайт: Венцеслав.
Предыдущая страница реферата | 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 | Следующая страница реферата
Був і таємний протокол. В його трьох основних статтях поділялися «зони
впливу»: до «зони впливу» Радянського Союзу «в разі політико-територіальних
змін» віднесено Фінляндію, Естонію та Латвію, пізніше — Литву, визнавалися
«інтереси СРСР щодо Бессарабії» й межі «зон впливу» СРСР та Німеччини в
Польщі по лінії Нарев — Вісла — Сан.
Радянсько-німецький договір мав величезні наслідки.
1. Він зірвав на певний час спроби західних держав зіштовхнути між собою
Німеччину й Радянський Союз, проте об'єктивно сприяв Німеччині в розв'язанні нової агресії в Європі.
2. Договір відвернув напад Японії на СРСР і війну Радянського Союзу на два фронти. Японський уряд К. Хіра-нуми, який готувався до спільної японо-німецької війни проти СРСР, після укладення договору
Молотова—Ріббентропа запитав перемир'я на Халхін-Голі, а сам на знак протесту проти рішення Гітлера пішов у відставку.
3. Не тільки Японія, а й інші союзники Німеччини були незадоволені її договором з СРСР. Італія висловила «глибоке почуття образи», Іспанія заявила про нейтралітет. «Антикомінтернівський пакт» не спрацював, єдність блоку агресорів у той час була підірвана.
4. Договір Молотова—Ріббентропа (пізніше дехто на Заході називав його
«пактом Сталіна—Гітлера») був вимушеним кроком, який дав можливість
Радянському Союзу відтягнути війну проти себе майже на два роки, зміцнити свою обороноздатність.
Таємний протокол до договору, що торкався інтересів і територіальної
цілісності інших держав, з якими СРСР мав угоди про ненапад, означав
відступ від декларованих Радянським Союзом принципів зовнішньої політики.
Підписаний згодом, 28 вересня 1939 р., договір з Німеччиною про дружбу й
кордони взагалі становив непрощенну помилку з боку Сталіна. Але в будь-
якому разі розглядати ці документи слід з урахуванням конкретних реалій
того часу.
38. Початок Другої світової війни.
Друга світова війна не була випадковістю. Не була вона й результатом помилок якогось уряду, хоч таких помилок у міжнародних відносинах тоді було доволі. До другої світової війни спричинилося різке загострення суперечностей між великими державами, угруповання і коаліції яких протистояли одна одній.
Після укладення пакту Молотова — Ріббентропа Гітлер уже відкрито
загрожував Польщі війною. Проте короткозорість європейських політиків була
дивовижною. Так, польський міністр закордонних справ Бек гордовито заявляв
27 серпня: «Гітлер не зважиться зараз на війну».
Президент США Рузвельт 24 серпня звернувся з посланням до Гітлера й
президента Польщі І. Мосцицького, закликаючи до полюбовного врегулювання
суперечок. Рузвельт, папа римський, бельгійський король, уряди Англії та
Франції гарячково намагалися знайти можливість для «компромісу» з
польського питання. В умовах загострення кризи в Європі уряд Англії 25
серпня уклав угоду з Польщею про взаємодопомогу.
Те ж саме робив уряд Франції. Даладьє в посланні Гітлеру зазначав, що
«проблема Данціга» не може бути причиною війни, «найважливіше для нас —
зміцнення між нашими країнами не тільки миру, а й щирого співробітництва».
Гітлер вимагав приїзду до Берліна надзвичайного повноважного
представника Польщі. Але зв'язок з Варшавою був порушений, польський посол
Й. Ліпський мусив сам увечері 31 серпня з'явитися на виклик Ріббентропа.
Німецький міністр закордонних справ напередодні настільки брутально
поводився з послом Англії Гендерсоном, що ледве не дійшло до
рукоприкладства. Ліпського він примусив довго чекати в приймальні, а потім
просто виставив з кабінету. Тим часом Гітлер уже проголошував промову в
рейхстазі про початок війни проти Польщі. Він говорив, що «не
заінтересований у війні, але змушений». Підкреслював, що розраховує на
Італію, але її підтримки не потребує, підтверджував гарантії західних
кордонів і вірність договорові про ненапад з Радянським Союзом. Німецькі
війська тоді вже вступили в Данціг (Гданськ), а о 4.45 ранку 1 вересня з
трьох боків по всьому кордону вони вдерлися в Польщу.
Співвідношення сил було не на користь Польщі. Німеччина кинула проти неї 44 з 52 діючих піхотних дивізій, усі 5 бронетанкових і 13 моторизованих дивізій — загалом 57 піхотних дивізій, 2500 танків, 2000 бойових літаків тощо. Польща тоді мала близько 33 дивізій, здебільшого кавалерійських, її авіація (771 літак) була знищена в перші ж дні.
Німеччина оголосила війну Польщі тільки після зруйнування 36 основних польських стратегічних пунктів. Як привід до війни гітлерівці використали провокацію. Есесівці з допомогою групи в'язнів, одягнених у польську форму, розіграли «напад» на радіостанцію в прикордонному німецькому м. Глайвіце.
Посли Англії та Франції лише ввечері 1 вересня вручили Ріббентропу
ноти, де їхні уряди повідомляли, що «дізналися» про вторгнення німецьких
військ у Польщу і що, як «їм здається», це вимагає виконання Англією і
Францією своїх зобов'язань перед Польщею. Якщо Німеччина не представить
«запевнень» про припинення воєнних дій проти Польщі й «готовність
виведення» своїх військ з її території, Англія й Франція змушені будуть
виконати свої зобов'язання.
Громадськість західних держав вимагала рішучих дій. Їхні уряди змушені були діяти. Об 11.15 3 вересня Чемберлен по радіо оголосив війну Німеччині.
З 17.00 Франція вступила у війну. Потім війну Німеччині оголосили англійські домініони.
Друга світова війна вибухнула. Її початком вважається 1 вересня 1939
р. — день нападу Німеччини на Польщу.
Англія та Франція ніякої допомоги Польщі не надали. Сама ж Польща
припинила опір за 2-3 тижні, уряд Бека— Ридз-Смігли—Мосцицького покинув
свою країну й утік до Румунії.
Чому так швидко капітулювала Польща?
1. Основна причина — цілковита неспроможність і гнилість державного устрою, економічна та воєнна відсталість Польщі. Вона не була готова до війни, Німеччина мала безперечну перевагу.
2. Нереалістична польська зовнішня політика спрямовувалася на створення
«Великої Польщі». Бек та інші керівники Польщі бачили головну загрозу для своєї держави на Сході. Варшава плекала ілюзії, що Гітлер не піде війною проти Польщі.
3. Шовіністична внутрішня політика уряду позбавила його підтримки непольського населення країни. Тимча-сом майже 40% населення становили національні меншини — в тому числі 13 мільйонів українців і білорусів, які мешкали в основному на сході Польщі — на територіях, захоплених нею в 1920 р.
4. Ще однією причиною швидкої капітуляції Польщі стала провокаційна, віроломна політика союзників — урядів Англії й Франції, які мали з
Польщею договори про взаємодопомогу (відповідно від 25 серпня й 7 вересня 1939 р.), проте нічого не зробили, щоб її врятувати. Вони спокійно спостерігали агонію свого союзника.
39. Політичний зміст другої світової війни.
Серед факторів, що спричинили початок другої світової війни, слід зазначити: o протиріччя Версальсько-Вашингтонської системи; o встановлення в кількох країнах тоталітарних фашистських режимів, які трималися на політиці войовничого шовінізму та расизму; найагресивніші з них - Німеччина та Японія - прагнули до світового панування; o США, Англія, Франція й СРСР сприяли економічній підготовці Німеччини до війни (капіталовкладення США у німецьку промисловість до початку війни сягали 1 млрд. дол.; Німеччина отримала кредити на 27 млрд. марок, з них
70% - американські); o приходу фашистів до влади сприяв розкол у міжнародному робітничому русі, зумовлений політикою СРСР у Комінтерні; o у другій половині 30-х pp. загострюються суперечності між двома коаліціями великих держав; o помилки у зовнішній політиці ряду демократичних країн Заходу та СРСР.
40. Капітуляція Франції та її міжнародні наслідки.
Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: изложение 3, пушкин реферат.
Категории:
Предыдущая страница реферата | 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 | Следующая страница реферата