Структура і логіка закону.

Закон складається з 7 розділів і 39 статей.
Структура закону є класичною. Він включає такі розділи:
1. Загальні положення
2. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності
3. Спеціальні правові режими зовнішньоекономічної діяльності
4. Економічні відносини України з іншими державами та міжнародними міжурядовими організаціями
5. Захист прав і законних інтересів держави та інших суб’єктів зовнішньоекономічної і господарської діяльності України
6. Відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності
7. Порядок розгляду спорів у зовнішньоекономічній діяльності

Як бачимо, спочатку подається загальне уявлення про зовнішньоекономічну діяльність ( основні економічні категорії, принципи, суб’єкти, види зовнішньоекономічної діяльності тощо, тобто методологічні основи ). Економічні категорії, визначені в 1 розділі, мають важливе безпосереднє значення в міжнародних економічних відносинах. Кожний термін розкривається досить докладно, передбачаються усі можливі ньюанси ( наприклад, подається широка класифікація квот: глобальні, групові, експортна, індивідуальні; з доповнення – антидемпінгові, компенсаційні, спеціальні ).

У 2 розділі “Регулювання зовнішньоекономічной діяльності” перш за все показана роль держави в регулюванні зовнішньоекономічної, визначено органи державного регулювання та місцевого управління зовнішньоекономічної діяльності, принципи митного регулювання, страхування зовнішньоекономічних операцій, дерхавне замовлення, облік, звітність. В цьому ж розділі визначено цілі в регулюванні зовнішньоекономічної діяльності. Доклідно розглядаються питання, які стосуються експорту – імпорту, ліцензування та квотування зовнішнтоекономічних операцій.

Інші розділи закону є більш специфічними, вони стосуються більш вузьких питань, таких як спеціальні економічні зони, економічні відносини України з іншими державами та міжнародними міжурядовими організаціями, права та відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності. В цих розділах розглядаються питання стосовно України як держави та суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

В законі чітко простежується логічна побудова від більш загальних понять до більш вузьких. Кожний розділ докладно розкрівається за допомогою статей. На мою думку, в законі відображено посліждовно всі можливі питання стосовно зовнішнтоекономічної діяльності
України.

Ключові позиції та економічні категорії.

На мій погляд, в законі наголос робиться на розкритті основних економічних категорій, які стосуються зовнішньоекономічної діяльності, та на питанні регулювання зовнішньоекономічної діяльності ( особливо ролі державних органів в цьому процесі ). Крім того, розкрито питання безпосередніх стосунків України з іншими державами та міжнародними міжурядовими організаціями, щодо захисту прав і інтересів держави та інших суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності
України, щодо відповідальності у зовнішньоекономічній діяльності.

Стосовно перших двох розділів, на мою думку, методологічно вдало виділені основні принципи та економічні категорії. Дане визначення зовнішньоекономічної діяльності, зовнішньокономічного договору, валютних коштів, аудиту, іноземних інвестицій, спеціальних економічних зон, спільних підприємств, товару, квот, ліцензій, експорту, імпорту тощо. Тобто висвітлене широке коло питань ( економічних категорій ), про які надалі йде мова в інших розділах закону. Стосовно деяких важливих економічних категорій було внесено поправки щодо більш точного визначення понять
“експорт”, “імпорт”, різновидів квот та ліцензій. Ці поправки, більш точні визначення роблять закон більш точним, більш адаптованим до економічной ситуації в країні. Але цього не можна сказати про всі нові визначення економічних категорій. Наприклад, старе визначення демпінгу, на мою думку, є більш вдалим, краще відображаючим сутність цього поняття.

Необхідні доповнення з економічної точки зору.

Закон від 1 квітня 1991 року є недосконалим, тому до нього були внесені деякі зміни. Так деякі визначення економічних категорій було дано більш точно, більш повно ( “експорт” та “імпорт” тощо
). Наприклад, в новому визначенні поняття “експорт” також надається уявлення про “реекспорт”.

В змінах до закону, на мою думку, важливим економічним доповненням є розширення класифікацій квот та ліцензій ( тобто було додано такі види квот та ліцензій, як антидемпінгові, компенсаційні, спеціальні ). Це відображає більш конкретні обмеження або права і, як наслідок, надає більше чіткості у відносинах між країнами, надає можливість розширення сфери діяльності в зовнішньоекономічних відносинах.

У змінах до закону відзначено дію нового органу державного регулювання – Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі.

Але деякі нові визначення економічних категорій є менш вдалими, ніж старі. Так старе визначення демпінгу, на мою думку, є більш вдалим. Я не згодна з останньою частиною формулювання нового визначення демпінгу, вона є некоректною: демпінг – ввезення на митну територію країни імпорту товару за ціною, нижчою від порівняної ціни на подібний товар у країні експорту, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару.

Крім того, на мою думку, слід булоб доти в законі визначення міжнародного лізінгу. Необхідно більш чітко визначити принципи та процедуру іноземного інвестування в Україну, гарантії цих інвестицій.
Визначити такі операції, як міжнародний франчайзінг, факторінг та фінансування венчурних проектів. На сьогодні також можливо має сенс спрощення процедури здійснення зовнішньоекономічної діяльності, зниження оподаткування, яке сьогодні є досить суттєвим фактором зниження активності зовнішньоекономічної діяльності.

Зміст.

1. Структура і логіка закону.
2. Ключові позиції та економічні категорії.
3. Необхідні доповнення з економічної точки зору.

Національний універсітет ім. Т. Г. Шевченка

Реферат на тему:

“ Закон про зовнішньоекономічну діяльність”

студентки 4 курсу

економічного факультету групи “Економічна теорія”

Інякіної Любові.

Київ - 1999