Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6 | Следующая страница реферата

Ставки податків і зборів (обов’язкових платежів) встановлюються
Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до законів України про оподаткування і не змінюються протягом бюджетного року за винятком випадків, пов'язаних із застосуванням антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів відповідно до законів України.

Зміна податкових ставок і механізм справляння податків і зборів
(обов'язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом України про
Державний бюджет України на відповідний рік.

Податкова система базується на відповідних законодавчих актах держави, якими встановлюються конкретні методи побудови і стягування податків, тобто визначаються елементи податку.

До них відносяться: а) суб'єкт податку чи платник податків - особа, на яку законом покладений обов'язок сплачувати податок. Однак через механізм цін податковий тягар може перекладатися на іншу особу; б) носій податку - особа, що фактично сплачує податок; в) об'єкт податку - доход чи майно, з якого нараховується податок
(заробітна плата, цінні папери, прибуток, нерухоме майно, товари і т.д.); г) джерело податку - доход, за рахунок якого сплачується податок; д) ставка податку - важливий елемент податку, що визначає величину податку на одиницю обкладання (грошова одиниця доходу, одиниця земельної площі, одиниця виміру товару і т.д.).

Податкова ставка – це законодавчо встановлений розмір податку на одиницю обкладання. Існують два підходи до встановлення податкових ставок: універсальний і диференційований. При універсальному - установлюється єдина для всіх платників ставка, при диференційованому – декілька. Диференціація ставок може відбуватися в двох напрямках. Перший – у розрізі платників, коли для більшості платників виділяється основна ставка, а також знижені і підвищені ставки для окремих платників. Другий – у розрізі різних характеристик і оцінок об'єкта оподатковування. Ціль установлення як єдиних, так і диференційованих ставок одна – створення або однакових, або різних умов оподатковування для всіх платників.

Розрізняють фіксовані, пропорційні, прогресивні і регресивні податкові ставки.

1. Фіксовані ставки встановлюються в абсолютній сумі на одиницю обкладання, незалежно від розмірів доходу (наприклад, на тонну нафти чи газу).

2. Пропорційні - діють в однаковому процентному відношенні до об'єкта податку без обліку диференціації його величини (наприклад, що діяв у СРСР до 1 липня 1990 р. податок на заробітну плату в розмірі 13 %) .

3. Прогресивні - середня ставка прогресивного податку підвищується в міру зростання доходу. При прогресивній ставці оподатковування платник податків виплачує не тільки велику абсолютну суму доходу, але і більшу його частку.

4. Регресивні - середня ставка регресивного податку знижується в міру росту доходу. Регресивний податок може приносити більшу абсолютну суму, а може і не приводити до росту абсолютної величини податку при збільшенні доходів.

Загалом видно, що прогресивні податки - це ті податки, тягар яких найбільше сильно давить на осіб з великими доходами, регресивні податки найбільше важко вдаряють по фізичних і юридичних особах, що володіють незначними доходами.

Взагалі аналіз структури і ставок податків у західних країнах дозволяє розділити їх на три основні групи. Перша - це власні податки, що збираються тільки на даній території. Сюди ставляться прямі і непрямі податки. З прямых основними є майнові, промислові, на землю, місцеві податки зі спадщин і дарувань. Непряме оподатковування дуже різноманітно. Воно подано як універсальним акцизом, тобто загальним податком із продажу, так і специфічними акцизами.

Неможливість підтримувати ефективну конкуренцію на загальному ринку при розходженнях, що зберігаються, у стягуванні непрямих податків відзначалася в документах Комісії ЄС із кінця 60-х років.

Система оподатковування, що базується на ПДВ, дає можливість вилучати податки частинами, поступово. Під обкладення потрапляють усі продажі фірми, але податки, сплачені в результаті проміжних покупок, надалі відраховуються з загальної суми. Цей метод, відомий як “податковий кредит”, вносить у податкову систему елемент саморегулювання, що покращує порядок вилучення податків. Головна перевага ПДВ у тому, що на кожній стадії виробництва можна обчислити суму сплаченого податку. Це дозволяє, наприклад, точно розраховувати податкові знижки на експорт і запобігати порушення при наданні експортних субсидій. Крім того, використання такої багаторівневої податкової шкали зменшує суму податку при виробництві товарів у рамках однієї фірмової структури (або асоціації підприємств ) і тим самим стимулює вертикальну інтеграцію фірм.

Виходячи з цього у 1987 р. було запропоновано комплекс заходів для зближення податкових ставок ПДВ і акцизів країн-учасниць у рамках програми створення єдиного ринку. Базовий рівень ПДВ визначений у межах 14-20%; пільгові ставки (на продукти харчування, медикаменти, книги і т.п.) - 4-9%; підвищені ставки - на паливо, тютюн і алкоголь.

Ставки відсотка ПДВ у країнах ЄС

| |Стандартна |Пільгова |Підвищена |ПДВ у % до ВВП |
| Бельгія |19 |6 і 17 |25 і 33 |7,67 |
| Данія[1] |22 |- |- |9,68 |
| Німеччина |14 |7 |- |6,34 |
| Іспанія |12 |6 |33 |4,50 |
| Франція |18,6 |5,5 і 7 |33,3 |9,19 |
| Греція |18 |6 |36 |5,00 |
| Ірландія[2] |25 |10 |- |8,22 |
| Італія |18 |2 і 9 |38 |5,48 |
| Люксембург |12 |3 і 6 |- |6,04 |
| Нідерланди |20 |6 |- |6,83 |
| Великобританія |15 |- |- |5,22 |
| Португалія |16 |8 |30 |4,75 |

У травні 1989 р. було рекомендовано єдину ставку - 15%, надавши країнам
ЄС право самим встановити графік її введення. Але ця міра викликала протидію, насамперед тих країн, чиї стандартні ставки нижче запропонованої.

Який порядок розрахунку і сплати акцизного збору.

Акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів
(продукції).

Акцизний збір обчислюється у твердих ставках у гривнях з одиниці реалізованих (переданих, ввезених в Україну) товарів (продукції), або за ставками у відсотках до обороту від реалізації (передачі) товарів
(продукції).

Акцизний збір, обчислений в євро, із товарів (продукції), що вироблені і реалізуються в Україні, сплачується у валюті України за валютним
(обмінним ) НБУ, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація товару (продукції), і залишається незмінним протягом кварталу.

У разі закупівлі імпортних товарів (продукції) оподатковуваний оборот визначається, виходячи з їхньої митної (закупівельної) вартості, збільшеної на суму ввізного мита. При визначенні вказаної вартості іноземна валюта перераховується у національну валюту України за курсом Національного банку
України, що діє на день подання митної декларації.

У разі придбання на території України та в країнах колишнього Союзу РСР підакцизних товарів за іноземну валюту і подальшої їх реалізації за національну валюту України, оподатковуваний оборот визначається, виходячи з їх закупівельної вартості, збільшеної на суму ввізного мита, перерахованої за курсом Національного банку України, що діє на день придбання цих товарів.

Платниками податків у бюджет є суб'єкти підприємницької діяльності – виробники або імпортери підакцизних товарів.

Рекомендуем скачать другие рефераты по теме: реферат на тему работа курсовые работы, ломоносов реферат.





Предыдущая страница реферата | 1  2  3  4  5  6 | Следующая страница реферата