Проблеми удосконалення оподаткування

| Категория реферата: Рефераты по налогообложению
| Теги реферата: бизнес реферат, конспект занятия
| Добавил(а) на сайт: Bormotov.

По-третє, сполучення інтересів держави, регіонів, підприємств і громадян і забезпечення надходження засобів у бюджети відповідних рівнів і державні цільові фонди. /Л-11/.

Обов'язки і відповідальність у системі оподатковування обумовлені також дією двох взаємозалежних принципів системи - стабільності і гнучкості. Принцип стабільності системи означає, що вона повинна носити стійкий характер при визначенні нормативних ставок податків і порядку числення податкових платежів у бюджет, фінансових санкцій і ін. Дотримання цього принципу є однією з головних умов створення в країні в цілому, й у кожнім регіоні окремо обстановки загальної економічної стабільності, підвищення ефективності виробничої і фінансової діяльності і т.д. У
Законі України "Про систему оподатковування" також передбачається, що ставки податків і розмір інших обов'язкових платежів не повинні змінюватися протягом бюджетного року, якщо інше не передбачено
3аконодавством України. В умовах ринку така стабільність потрібна на більш тривалий час.

З метою стабілізації податкових відносин установлено, що закон, який передбачає зміну розмірів податків і інших обов'язкових платежів, зворотної сили не має (за винятком випадків, коли він поліпшує положення особи, знімає з його відповідальність). Ніхто не може нести відповідальність за дії, що під час їхнього здійснення не визнавалися правопорушенням.

5

Під гнучкістю податкового законодавства розуміється здатність податкової системи швидко перебудовуватися для ефективного рішення різноманітних питань, що виникають у податковій політиці держави, без порушення стабільності системи оподатковування. Виходячи з вимог податкової політики України в сучасних умовах, у новому податковому законодавстві держава відмовилася від невиправданих себе, украй твердих ставок податків на підприємства, встановило фінансову відповідальність банків і інших кредитних установ за порушення законів про податки, усунуло зрівнялівку в застосуванні адміністративного штрафу до посадових осіб підприємств і громадянам, більш чітко регламентувала права, обов'язки і відповідальність державних податкових інспекцій з врахуванням діючого законодавства України.
/Л-5/

Принцип гнучкості забезпечується наявністю комплексу податкових пільг, що встановлює повне або часткове звільнення юридичних або фізичних осіб від обов'язків по сплаті податків і інших обов'язкових платежів, що, у свою чергу, створює попередні умови для розвитку найбільш необхідних пріоритетних для суспільства напрямків діяльності суб'єктів господарювання.
Гнучкість податкової системи в умовах ринкових відносин виступає необхідною передумовою для активного використання всіх податкових інструментів з метою економічного і правового регулювання соціальних процесів, стимулювання розвитку виробництва й ін.

Закон України “Про систему оподаткування” (нова редакція 18.02.1994 року) визначає систему оподаткування як сукупність податків і зборів
(обов’язкових платежів) до бюджету та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому, законом України, порядку.

Платники податків зобов’язанні:
. вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлення законами;
. подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язанні з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів);
. сплачувати належні сума податків і зборів у встановленні законами терміни;
. допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов’язанні з утриманням об’єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів.
. керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи під час перевірки, що проводиться державними податковими органами, зобов’язанні давати пояснення з питань щодо оподаткування у випадках, передбачених законами, виконувати вимоги державних

6 податкових органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт про проведення перевірки. / Л-1/

Указ Президента України “Про місцеві податки і збори” від 25.05.1999 р. № 565/99 постановив встановлення з 1 січня 2000 року 13 пунктів місцевих і зборів.

В порівнянні з переліком податків і зборів, наведеному в Законі
України “Про систему оподаткування” Указ Президента вносить такі зміни: відміняються збори за участь в бігах на іподромі, за виграш на бігах, з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі; збір за право проведення кіно- і телезйомок; збір з власників собак. Вводяться: збір за здійснення зарубіжного туризму, збори за надання земельних ділянок. /Л-3/

Конкретні умови справляння податків і зборів викладено в Законах
України “Про податок на додану вартість” (03.04.97 р.), “Про оподаткування прибутку підприємства” (оновлена редакція 22.05.97 р.), “Про акцизний збір”
(18.11.92 р.), сільськогосподарський “Про державне мито” (18.12.91 р.). /Л-
2/

Закон України “Про державну податкову службу в Україні” (26.01.93 р.) до системи державної податкової служби відносить: державну податкову адміністрацію України, державні податкові адміністрації в АРК, областях, містах Києві і Севастополі, державні податкові адміністрації в районах, містах, районах міст. У складі органів державної податкової служби знаходяться спеціальні підрозділи по боротьбі з податковими порушеннями
(податкова міліція). /Л-2/

2. Методи та заходи стосовно порушників

Серед заходів відповідальності в податковому законодавстві особливе місце займають санкції, як ефективний інструмент державного, економічного й адміністративного впливу на платників податків і посадових осіб, що не дотримуються діючого законодавства.

Санкції передбачають стягнення з порушника визначеної грошової суми в бюджет і покликані підсилити економічну відповідальність за ефективність господарської діяльності, а також за виконання законів про оподатковування.
Найбільш істотні зміни і доповнення до законодавства, що регламентують порядок визначення розміру і застосування штрафних санкцій до підприємств, посадовим особам і громадянам, внесені в Закон України "ПРО державну податкову службу в Україні". Розмір фінансових санкцій, застосовуваних до підприємств, значно зменшений. До прийняття нового закону фінансові санкції застосовувалися до підприємства у виді штрафу в дворазовому (200 %), а при повторному порушенні протягом року - у десятикратному (1000 %) розмірі від суми прихованого (заниженого) прибутку (доходу); за відсутність обліку прибутку (доходу), чи ведення цього обліку з порушенням установленого порядку, а також за непредставлення податкової декларації, звітів, розрахунків і інших

7 документів для обчислення і сплати податків і інших обов'язкових платежів у бюджет стягувався додатковий штраф у розмірі 50 % необхідної суми або податку, інших обов'язкових платежів. У новому законі розмір основного штрафу в названих випадках скоротився до 500 % (у 2 рази), у додаткового - до 10 % (у 5 разів). Крім того, додатковий штраф не застосовується до підприємств за порушення бухгалтерського обліку, зв'язаного з оподатковуванням, а майнова відповідальність у подібних випадках покладається на посадових осіб підприємств, винних у цих порушеннях. У результаті підсилюється персональна відповідальність працівників за фінансову діяльність підприємства. /Л-2/

Принципові зміни в законодавстві порозуміваються наступними основними причинами. По-перше, раніше прийняті закони про податки виходили з неправильної посилки про те, що, чим вище розмір штрафу, тим більше коштів надходить у бюджет, і в зв'язку з цим головним ланцюгом фінансових санкцій було зосередження на фіскальній функції оподатковування - поповненні дохідної частини державного і місцевого бюджетів. Однак практика довела помилковість такої політики. Застосування таких твердих санкцій не поліпшує положення справ зі стягненням податків. Життя показало: чим більше податки і жорсткіше санкції, тим менше грошей надходить у бюджет.
Тому важливо, щоб фіскальна й економічна функції оподатковування діяли збалансовано, як єдиний механізм, керований усіма принципами даної системи. /Л-4/

Приведемо дані про фінансові санкції, застосовуваних до підприємств по чинних законодавствах України і Росії. У РФ при прихованні (заниженні) доходу (прибутку) стягуються вся сума недоплат і штраф у розмірі цієї суми, при повторному порушенні - штраф у дворазовому розмірі зазначеної суми (її п'ятикратний розмір стягується тільки при навмисному прихованні доходів, установленому судом). За відсутність обліку об'єктів оподатковування і за ведення такого обліку з порушенням установленого порядку, яке тягне за собою приховання, заниження доходу за перевірений період, стягується додатковий штраф у розмірі 10 % грошової суми податку. Як бачимо, по новому
Закону України, розмір фінансових санкцій, застосовуваних до підприємств, наближається до розмірів, установленим законодавством Російської Федерації, чим намічається інтеграція податкових систем обох країн. /Л-8/

3. Проблеми в системі оподаткування

Регулювання нових економічних відносин потребує гнучкої податкової політики, яка дала б змогу оптимально пов’язати інтереси держави з інтересами товаровиробників, рядових платників податків. При переході до ринкової економіки мають змінюватись як податкова система, так і методи розрахунків та сплати податків. При цьому не варто кидатися від однієї

8 крайності до іншої. Не можна накладати податкову систему країн з розвинутою ринковою економікою на нашу дійсність. У цьому зв’язку необхідно проаналізувати формування доходів бюджету та запровадження нової податкової системи./Л-10/

Введення нових податків, навіть державних, не стимулює діяльності підприємств жодної форми власності. Податковий тиск веде до згортання виробництва і призводить, зрештою, до значного зменшення доходів бюджетів усіх рівнів. Для податкової політики нашої держави поки що характерне те, що: по-перше, нові податки ніде на підприємствах, у районах або містах не апробуються; по-друге, не відпрацьовуються ставки оподаткування, а тому Верховна
Рада України змушена знову й знову змінювати їх; по-третє, в нашу економічну систему з домінуючою державною монополією на виробництво і предмети споживання кавалерійськими методами впроваджується податкова система розвинутих ринкових країн. Це свідчить про спадкоємність принципів і методів управління, про примат політики нової законодавчої влади над економікою, але необхідно бачити корені суспільного розвитку не в політиці, а в економіці та фінансах, тобто необхідна економічна політика. Тільки у цьому разі економічна політика стає двигуном прогресу, виступає одночасно формою використання об’єктивних економічних законів і формою вирішення суперечностей в економіці. /Л-3/

Реформування податкової політики повинно йти через структурну перебудову економіки і фінансів. Тільки на основі цього можна досягти стабілізації і збалансованості як торгово-платіжного балансу, так і бюджету держави. /Л-6/

В цьому напрямі передбачаються два шляхи. По-перше, цілеспрямована підтримка структурної перебудови найбільш важливих для функціонування економіки галузей і виробництва державними коштами, кредитами, державними гарантіями державним інвесторам. По-друге, перебудова виробництва відповідно до вимог ринку за рахунок власних коштів підприємств, кредитів і позичок.