Механизация

| Категория реферата: Рефераты по предпринимательству
| Теги реферата: курсовая работа по менеджменту, сочинение на тему
| Добавил(а) на сайт: Кушнарёв.

Для збирання соняшнику застосовують однобарабанні зернозбиральні комбайни
СК-5 “Нива” з пристосуванням ПСП-1,5М, а також комбайни “Дон-1500” з пристосуванням ПСП-10, “Дон-1200” з ПСП-8.
Найбільш широко застосовується ПСП-1,5М. Комбайн з таким пристосуванням, подрібнювачем ПУН-5 і тракторним причепом 2ПТС-4-887А, збирає насіння, підбирає та подрібнює стеблини, розкидає їх по полю.
При русі комбайна стеблини нахиляються вперед до його ходу. Чим більша висота рослин, тим більшим повинен бути нахил стеблин та менша швидкість транспортерів при постійній швидкості комбайнів. Зміна швидкості комбайну досягається перестановка зірочок на валах приводу. Якщо натуга транспортерів послаблена, то різко підвищуються втрати корзинок. Тому потрібно періодично перевіряти та регулювати їх натугу.
Серйозна проблема при зборці соняшнику – травмування насіння, що супроводжується їх обрушуванням та дробленням. Нерідко склад такого насіння у воросі складає 10-15% та більше, що призводить до втрати великих партій маличної сировини. Для запобігання травмування насіння перш за все необхідно встановити правильний режим роботи молотили комбайну. При вологості насіння не вище 15% обертання барабану повинно бути в межах 280-
300 мин-1.
Якість обмолоту багато в чому залежить від величини зазорів у молотильному апараті. При збиранні в оптимальні строки ця величина повинна складати на вході 45-50 мм, на першій планці основного підбарабання – 38, на виході –
28 мм. Від величини зазорів залежить не лише вимолот корзинок, але й рівень обрушування та подрібнення насіння. Цей рівень може змінюватись навіть на протязі робочого дня по мірі зміни вологості насіння на корені. На це потрібно постійно звертати увагу, щоб не допусти травмування насіння.
Більш довершеним пристосуванням для збирання соняшника є ПСП-10.Воно дозволяє майже вдвічі підвищити продуктивність праці, ніж ПСП-1,5М. в цьому разі при зборці соняшника з врожайністю 2,9-3 т/га сумарні втрати насіння складають 1,6-3,2%, а склад обрушеного та подрібненого насіння у ворсі не перевищує 1,6%. Але, для того, щоб досягти таких показників, необхідно відповідним чином переобладнати комбайн та відрегулювати пристосування.
При збиранні соняшнику необхідно строго додержуватись прямолінійності руху комбайну. Переїзд від одних рядків до інших на одному проході призведе до поломки рослин та втратам корзинок. При порушенні рядкового принципу збирання втрати збільшуються вдвічі. До таких же результатів призведе робота комбайнів на підвищених швидкостях. Як показує практика, для роботи комбайну з високою якість його швидкість не повинна перевищувати 7 км/год
(ПСП-1,5), або 8 км/год (ПСП-10).
В процесі збирання врожаю обмолочені корзинки можна збирати в цілому або подрібненому вигляді.
Спосіб зберігання корзинок залежить від їх стану після збирання.

177. Будова і робота подрібнювачів коренеплодів.

Ефективне і економічне прибирання картоплі можливе тільки при умові комплексної механізації всіх процесів післяуборочної обробки, що включає первинну (польову) обробку, сортування, відділення грудок, каменів і пошкоджених бульб.

У процесі сортування бульби розділяють на три фракції: великі
(продовольчі) масою більше за 80 г; середні (насіннєві) масою 50—80 г і дрібні (кормові) масою 30—50 м. Кордони фракцій можуть відхилятися від встановленого не більш ніж на ±10 г, в кожній фракції допускається не більше за 10% бульб інших фракцій, а пошкоджених бульб не більше за 1% від початкового продукту.

Картопля, що поступає від комбайнів, може містити до 20% домішок, в тому числі до 15% грунтових грудок. Тому одночасно з сортуванням проводять доочистку бульб від домішок, відділяють грудки, камені і зіпсовані бульби.
Після очищення в дрібній фракції допускається не більше за 3% домішок, в інших фракціях не більше за 1%.

Для сортування і доочистки бульб застосовують роликові сортувалки, якими забезпечуються пересувні і стаціонарні сортувальні пункти. Некондиційні бульби, грудки і камені відділяють вручну на переборочних столах і на спеціальних автоматичних віддільниках.
[pic]

Мал. 6. Роликова сортувалка (а, в) і автоматичний віддільник домішок (б):
I — бункер; 2, 6,9 и // — транспортери; 3 — диски; 4 — ролики; 5 — збірники; 7 — контейнери;
8 — приймач; Ю — гірка; 12 — механізм приводу; 13 — компресор; 14 — толкатель; 15 — генератор рентгенівських променів; 16 — канальна стрічка.

Роликова сортувалка КСЭ-15Б розділяє бульби на фракції по розмірах.
Поверхня сортувалки (мал. XIV. 5, а} складена з обрезинених фігурних роликів, що обертаються 4. На дільниці А ролики утворять осередки шириною
(по ходу продукту) 45 мм, на дільниці Б — 55 мм.

Для виділення домішок і бульб масою до 30 г перед фігурними роликами вміщений сепаратор, складений з п'яти дискових батарей. Диски 3 сепаратора, виготовлені з волокнита, змонтовані на валах. Вали з дисками і роликами розташовані паралельно і обертаються в одному напрямі. Під роликами встановлені збірники 5 з транспортерами 6 для відведення бульб і домішок.

Бульби завантажують в бункер 7, з якого транспортером 2 подають на дискового сепаратора. Бульби перекочуються по дисках, а домішки прокидаються в просвіти між ними. Далі бульби переміщуються, роликами 4 і, западаючи в осередки (на дільниці А — дрібні бульби, на дільниці 5
—середні), проходять вниз. Великі бульби сходять по роликовій поверхні.
Транспортерами 6 бульби завантажують в контейнери 7. Ролики можна розсовувати, збільшуючи або зменшуючи розмір прохідних осередків. Якщо у висхідному матеріалі міститься багато дрібних бульб, розсовують ролики А, коли переважають середні бульби, розсовують ролики Б.
Переборочні столи являють собою стрічкові транспортери, з обох сторін яких обладнані місця для робітників. Робітники оглядають потік бульб і відбирають вручну грудки, камені і зіпсовані бульби. Переборочні столи встановлюють на стаціонарних картоплесортирувальних пунктах.
Пересувний картоплесортирувальний пункт КСП-15Б застосовують для потокової доочистки картоплі від домішок, сортування бульб на три фракції і завантаження відсортованої картоплі в сховищі, мішки, кошики,
-контейнери або транспортні засоби. Механізми пункту КСП-15Б можуть приводитися від двигуна внутрішнього згоряння потужністю 3,5 кВт, електродвигуна потужністю 2,8 кВт або вала відбору потужності трактора.
Тому його можна встановлювати в полі і у сховищ.
Стаціонарний картоплесортирувальний пункт ЦСП-50 призначений для післяуборочної обробки картоплі в спеціалізованих господарствах. Пункт складений з двох приймальних бункерів ПБК-4 (місткістю 10 м3 кожний), двох високопродуктивних картоплесортировок КС-40, переборочних столів СПУ-15, бункерів-накопичувачів для великої і середньої фракцій і системи транспортерів для переміщення бульб і домішок. Обладнання пункту встановлюють під дахом, що гарантує його роботу незалежно від погодних умов. Пункт забезпечує прийом і доочистку бульб, прибраних комбайнами, від домішок, сортування бульб на три фракції, перегородку відсортованих середніх і великих бульб, подачу їх в бункер-накопичувач і завантаження транспортних засобів. Продуктивність пункту до 50 т/ч.

210. На якій передачі повинен рухатись трактор Т-25 при обприскуванні 8 рядків кукурудзи, якщо норма витрат ядохімікатів 80 кг/га, а щохвилинні витрати через 1 розпилювач 0,5 л/хв.?

Швидкість руху трактора Т-25 знайдемо по формулі: v = g * 600 / Q * B, де
Q – норма витрати робочої рідини, B – ширина захвата машини, v – робоча швидкість руху агрегату, g - хвилинні витрати ядохіікатів.
При ширині між рядками 70 см: v = 0,5х600/80х0,7х8=21 км/год.

При ширині між рядками 90 см: v = 0,5х600/80х0,9х8=27 км/год.

211. Визначити хвилинні витрати ядохімікатів обприскувачем, що обробляє 8 рядків кукурудзи при нормі витрат робочої рідини 70 кг/га і швидкості трактора 6 км/год.

Хвилинні витрати ядохіікатів обприскувачем обчислюються за формулою: g = Q * B * v / 600, де: Q – норма витрати робочої рідини, B – ширина захвата машини, v – робоча швидкість руху агрегату.
При ширині між рядками кукурудзи 70 см, хвилинні витрати ядохімікатів будуть:
70х8х0,7х6/600=3,92, а при ширині 90 см
70х8х0,9х6/600=5,04

Список використаної літератури:

1. Сельскохозяйственные машины. А.Н. Карпенко, А.А. Зеленев, В.М.

Халанский. М.: Колос, 1979.

2. Гуревич А.М. и Сорокин Е.М. Тракторы и автомобили. М., «Колос», 1978.

3. Подсолнечник. – М.: Агропромиздат, 1990.

4. Довідник з експлуатації машинно-тракторного парку / В.Ю. Ільченко,

П.І. Карасьов та ін. К.: Урожай, 1987.