Міністерство освіти України Національний технічний університет

України

Видавниче -поліграфічний факультет Кафедра організації видавничої справи,поліграфії та книгоросповсюдакення

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни "Економіка поліграфічного підприємства" на тему: Поліграфічна промисловість України. II роль та перспективи розвитку

Виконав Ревук Николай Николаевич ЗЕ --3

Київ

2000

ЗМІСТ стр.
1. Зміст 2
2. Вступ З
3. Аналіз сучасного стану поліграфічної галузі в Україні 4
4. Перспективи розвитку 12
5. Заходи до покращення стану поліграфії в Україні 20
6. Розрахункова частина 22
7. Висновок 27
8. Література 29

ВСТУП
Розробка цієї курсової роботи проходить у дуже відповідальний для держави час, коли розпочинається становлення молодої незалежної України, осмислюються і напрацьовуються нові підходи у організації, та плануванні поліграфичних підприємств. Держава, оцінивши масштаби і місце інформаційної, в тому числі, видавничо-поліграфічної сфери в суспільному процесі, намагається допомогти їй зайняти належне місце, вивести на нові шляхи розвитку та вдосконалення. Цій справі мають прислужитися постійні зусилля Уряду, його законодавчі ініціативи, практичні підходи, спрямовані на підтримку та координацію програм щодо залучення інвестицій, впровадження нових технологій, розвитку інформаційної інфраструктури в регіонах та областях.
Хотілося б нагадати, що саме ці завдання знаходяться і в центрі уваги діяльності Української асоціації виробників поліграфічної продукції , що заснована на початку жовтня минулого року,та вищиіх навчальних закладів
України - які готують молодих поліграфістів.
Як ви розумієте, це викликане вимогами часу, гострою ситуацією, що складається в інформаційно-поліграфічному секторі України. Спад, який переживає видавничо-поліграфічна галузь, пояснюється не тільки загальноекономічною кризою, а й багатьма факторами, пов'язаними із ігноруванням специфіки цієї важливої сфери економіки і культури з боку деяких владних структур. Дається дзнаки технічна відсталість поліграфічного виробництва, нерозвиненість вітчизняної сировинної бази. Окрім того, триває залежність від імпорту, недосконалість податкового і митного законодавства.
Виготовлення поліграфічної продукції стає економічно неефективним, а наша поліграфія неконкурентоспроможною.
Це пов'язано, насамперед, із низькими темпами технічного переозброєння, відсутністю вітчизняного виробництва високоякісного паперу та фарб, поліграфічного обладнання, а ще ж до того таким негативом, як високі кредитні ставки, відсутність обігових коштів.
Основним завданням молодшого покоління поліграфістів є впровадження нових технологічних та економічних рішень.
Засобом залучення Іноземних фірм та закордонного досвіду в поліграфії ми зможемо підняти економічний рівень галузі. Прикладом цього можуть бути такі фірми як : ЯМ Интернешнл Україна, Мас Наиве

АНАЛІЗ СУЧАСНОГО СТАНУ ПОЛІГРАФІЧНОЇ ГАЛУЗІ В

УКРАЇНІ.
Аналіз ситуації в поліграфічному виробництві України та всуміжних з нею галузях та підгалузях хотілося б розпочати оглядом статистичних данних.
У поліграфічному секторі економики активно утвержується тенденція до збільшення кількості господарюючіх субьектів. Нині тут налічується 2 тисячі підприємств різних форм власності, в т.ч. 21 відсоток, колективної—56.6, приватної - 21.8. Це свідчіть про те, що поліграфія все впевніше входить у ринок, вже діє досить сильне конкурентне середовище.
Численні приватні, колективні поліграфічні підпрємства та фірми, які здебільшого оснащенні сучасною технікою, що успішно конкурують, точніше домінують на ринку пакувальної,рекламної, бланковоі ,та іншої комерціїної продукції. Заради обективності слід сказати що вони помітно підняли рівень якості поліграфічного виконання друкованної продукції.
В газетному, журнальному, книжковому виробництві домінуюче становище поки що залишається за державними підприємствами. Воно й зрозуміло,е адже ці виробництва мають сьогодні складну інфраструкту,велики виробничі та допоміжні площі, що коштує значних коштів. Зважаючи на це, бізнес сюди входить досить обережно, детально прораховуючи можливу рентабельність вкладень.
Певна річ, розрахунки базуються на реальних ринкових потребах. Наш ринок свідчить про продовження негативної тенденції зменшення обсягів випуску неперіодичних та періодичних друкованих видань та про збільшення вільних потужностей із випуску книжкової і газетно-журнальної продукції.
Торік видавництва і видавничі організації усіх форм власності випустили лише 40 млн. примірників книжок, що становить менше 1 книжки на кожного мешканця країни.
У першому кварталі нинішнього року ситуація погіршилася. Зокрема, у видавництвах, підпорядкованих Держком-інформполітики, тираж книжкових видань, порівняно з відповідним періодом минулого року, зменшився більш, ніж удвічі.
Судячи з цього, і нинішній рік може бути майже катастрофічним, якщо не вжити радикальних заходів щодо підтримки видавничо-поліграфічного сектору економіки.
Як тут не порівняти наші результати із ситуацією у наших сусідів. Візьмемо для прикладу Російську Федерацію. Завдяки створенню росіяни вивели книгу на третє місце своєї експортної продукції. Зокрема, ми добре відчуваємо це на наших книжкових прилавках. А білоруси торік випустили книг в обсязі 7,5 примірника на одного жителя, тобто на порядок вище, ніж в Україні.
А ми ж намагаємось інтегруватись в Європейську спільноту. То хто ж там серйозно сприйме нас із такими жалюгідними результатами? Адже ознакою цивілізованої країни є показник випуску книг на рівні 12-14 примірників на душу населення.
Такі низькі показники книговидавничої діяльності тримають на голодному пайку вітчизняну поліграфію.
Однак біда не тільки в цьому. Адже недоступність книги ущемляє конституційне право громадян України на одержання інформації, позбавляє їх можливостей прилучатись до загальнолюдських цінностей.
Основною причиною такого глибокого спаду книговидання є те, що в Україні не створені необхідні економічні умови, які б сприяли формуванню помірних цін на книгу, зробили б її доступною широким верствам населення. А це, в свою чергу, стимулювало б нарощування обсягів книговидання і книго- розповсюдження та відповідне підвищення рівня завантаження виробничих потужностей поліграфії. Щоб радикально змінити ситуацію мусимо, насамперед, домогтися ослаблення руйнівного податкового пресу на книгу, введення нульової ставки податку на додану вартість усіх операцій, робіт та послуг при підготовці, друкуванні та розповсюджен розповсюдженні книги. Саме нульова ставка ПДВ діє в Росії, Білорусі, Естонії, Латвії, Литві, СІЛА,
Великобританії, Польщі, Норвегії, Швейцарії, Південній Кореї, Аргентині,
Бразилії, Колумбії. Набагато нижчі, ніж в Україні, діють ставки ПДВ на книгу в Туреччині, Італії, Іспанії, Словенії, Чеській Республіці,
Нідерландах, Бельгії, Канаді, Німеччині — від 1 до 7 відсотків.
Попередні укази Президента України Л. Кучми засвідчили оцінку феномена української книги і потребу вжиття радикальних заходів щодо запобігання її занепаду. Ми сподіваємося, що неодмінно з'явиться Указ, яким буде підтримано пропозиції з цих питань, підготовлені Держкомінформполітики,
Комітетом свободи слова та інформації Верховної Ради України, Українською асоціацією виробників поліграфічноїпродукці'ї. Центром підтримки видавців української книги та іншими структурами.
Оцінюючи ситуацію в поліграфічній сфері, слід наголосити на тому, що вона залишається складною, неоднозначною та суперечливою. Як і в усьому нашому вітчизняному виробництві, тут не вистачає обігових коштів, тиснуть непомірні податки, дається взнаки низька платоспроможність населення і юридичних осіб, у результаті чого падає попит на поліграфічну продукцію і зростає дебітор ська заборгованість. Низькою є завантаженість виробничих потужностей, значна їх частина потребує модернізації, складним є фінансове становище поліграфічних підприємств.
Водночас більшість виробничих колективів усіх форм власності перебувають, як кажуть, "на плаву", прагнуть не тільки вижити, а й потроху розвиваються, відтворюють виробництво.
Підсумки роботи у минулому році свідчать про певне пожвавлення роботи поліграфїїідеякустабілізаціюекономічної ситуації. Зокрема, підприємства, що перебувають у функціональному підпорядкуванні Держкомінформполітики, закінчили рік з приростом товарної продукції, порівняно з 1997 роком, з усіх натуральних показників: по книжково-журнальній продукції — на 3,8 відсотка, газетній — на 20,1, образотворчо-етикетковій — 30,5.
Обсяг випуску товарної продукції в діючих цінах збільшився на 21,1 відсоток, балансовий прибуток — на 25,5, середньомісячна зарплата підвищилась на 17,9 відсотка.
Проте, як видно з результатів роботи першого кварталу нинішнього року, стабілізаційні процеси в галузі ще не набрали стійкого характеру.
Показники, на жаль, гірші, ніж у січні—березні минулого року. Зокрема, випуск поліграфічної продукціїв діючих цінах склав усього 89,3 відсотка, книжкової ( в аркушах-відбитках) — 45,3 %, газетної — 84,5 %.
Не може не викликати стурбованість те, що минулий рік кожне третє підприємство системи Держкомінформполітики закінчило зі збитками.
Цього року коло збиткових підприємств розширилося. Насамперед, тому, що навантаження на собівартість продукції за рахунок незалежних від поліграфії факторів з 1 січня нинішнього року збільшилось.
Зокрема, у зв'язку зі скасуванням понижуючого коефіцієнта, на 40 відсотків зросли амортизаційні відрахування, які входять до собівартості продукції. А це досить значні суми. Особливо це відчувають виробництва, які мають порівняно нові будівлі.
Напружена ситуація зі збільшенням амортвідрахувань створена штучно.
Практика засвідчила, що підвищення нормативу амортвідрахувань на будівлі та споруди до 5, а на технологічне устаткування до 15 відсотків виявилося безпідставним. Це призвело до зумисного завищення собівартості продукції, зменшення прибутку, а відтак — і податку на нього.
У результаті такого невиваженого підходу втратили всі — і виробник, і держава, і замовник, і споживач.
Асоціація поліграфістів спільно з Держкомінформполітики має підготувати аргументовані пропозиції щодо внесення змін до Закону "Про оподаткування прибутку" в частині оптимізації нормативів амортвідрахувань. Серпнева фінансова криза, девальвація гривні, що спричинили різке зростання цін на імпортні матеріали та обладнання, змусили нас ще сильніше відчути гостроту проблеми створення вітчизняної сировинної бази видавничо-поліграфічного комплексу і поступового зменшення його залежності від імпорту, а він, до речі, сьогодні становить 70—75 відсотків.
Як відомо, вирішення цієї важливої проблеми передбачалося Державною програмою розвитку національного книговидання і преси, затвердженою в 1995 році Президентом України.
Мусимо констатувати, що реалізовано лише окремі заходи. Роботи по виконанню програми по суті, згорнуто. Вважаємо, що наша Асоціація, Державний комітет інформаційної політики України разом з усіма зацікавленими структурами повинні реанімувати Програму, зробити аналіз проведеного, дати поштовх роботі, особливо, пов'язаній з виробництвом стратегічних видів сировини і матеріалів — газетного і офсетного паперу, картону, поліграфічних фарб, офсетних і фотополімерних пластин, а також деяких видів поліграфічного устаткування.
З метою зменшення цін на поліграфічні послуги і підвищення конкурентоспроможності вітчизняної поліграфічної продукції нам слід ініціювати питання про відновлення переліку товарів критичного імпорту, які при ввезенні на митну територію України не обкладаються податком на додану вартість, включивши до нього насамперед: технологічне устаткування, запчастини, деякі поліграфічні матеріали, які в Україні не випускаються, а також домогтися зменшення ввізного мита на них.
Як відомо, в усьому світі стимулюється імпорт прогресивних техніки і технології, та тільки не в Україні.
Ось характерний приклад. Дніпропетровське газетне видавництво "Зоря" підписало контракт на поставку нової рулонної офсетної машини для випуску газет вартістю 989 000 німецьких марок. Сума податку на так звану додану вартість разом із ввізним митом при цьому склала 536 тис. гри. Яка ж економіка витримає подібне навантаження?!
Із цих проблем маємо тісніше взаємодіяти і з Митно-тарифною радою України, яка вже пішла нам назустріч у вирішенні деяких питань. У березні нинішнього року вона схвалила подані Мін-промполітики, Мінінформом, членом Асоціації —
"Видавництвом "Бліц-ін-форм" (народний депутат С.І.Мельни-чук) і підтримані
Правлінням Асоціації та Підкомітетом з друкованих засобів масової інформації Верховної Ради України з метою захисту вітчизняної поліграфії пропозиції про збільшення ставок ввізного мита з 10 до 30% на шкільні зошити, групу паперово-білової продукції, картонні упаковки, полімерні плівки з друкованим малюнком.
Аналізуючи проблеми видавничо-поліграфічного комплексу, слід видокремити питання книжкового виробництва, матеріальна база якого перебуває в стані занепаду. У цьому секторі, як відомо, працюють знані далеко за межами
України книжкові підприємства, зокрема. Головне — виробниче об'єднання
"Поліграфкнига", київська книжкова фабрика таАТЗТ "Книга", харківські — ім.
Фрун-зе і "Глобус", львівська "Атлас". Основу їх завантаження завжди складали підручники, навчальна, науково-технічна, енциклопедична література. Сьогодні ж, на жаль, цих замовлень вони не мають. Якщо щось і з'являється, то, з огляду засушливого податкового клімату, виконуються замовлення за рубежем, там, де сприятливіші економічні умови. Наші владні структури замість конкретної допомоги, скажімо, ліквідації боргу в 10млн. грн за підручники, виготовлені "Поліграфкнигою" ще минулого року, нерідко
"компенсують" вклад підприємства прискіпливими перевірками.
Така драматична ситуація, що склалася у книжковому виробництві, потребує окремого розгляду. Зокрема, цікавим при цьому може бути питання про випуск підручників для Туркменистану в обмін на енергоносії. Багатообіцяючими могли б стати подібні домовленості з іншими країнами СНД.
Як свідчать дані Книжкової палати, майже дві третини друкованого інформаційного простору України складають періодичні видання місцевої сфери розповсюдження. Але поліграфічна база, яка забезпечує їх вихід, теж перебуває в критичному стані. Згадаймо, як на парламентських слуханнях з тривогою і болем говорилося про потреби регіональної поліграфії.
Вважаю, необхідно проаналізувати становище в районній поліграфічній ланці з випуском місцевих газет і шукати шляхи його поліпшення. Тим більше, що в низці областей знайдено вихід зі скрутного становища і є непоганий досвід.
Питання модернізації виробничої бази, технічного переоснащення поліграфічного виробництва. Зрозуміло, це стосується не лише районної поліграфії, а всього вітчизняного поліграфічного комплексу.
Приємно, що пропозицій щодо нового поліграфічного обладнання маємо сьогодні багато. На цьому ринку працює чимало відомих фірм, зокрема, "Поліг- рафімпорт", ЯМ Интернешнл Україна, "Прес-сервіс", представництво фірми
"Гейдельберг", "Ві-ай-пі-системз", "Макхауз", "Інтертехнодрук". Вони не тільки здійснюють поставки устаткування, а й забезпечують його монтаж, сервісне обслуговування, навчання кадрів, надання консультацій, здійснюють технологічний супровід.
Зокрема хотілось б зупинитись на пропозиції фірми ЯМ Интернешнл Україна.
Фірма займається постачанням надсучасних типографій та комплектує їх японськими друкарськими машинами КОМОКІ! иіьгопе

[pic]
С моменту свого появлення в 1981 році, машини КОМОКІ -иіпгопе отримали популярність ' завдяки високій якостідрукуємоїпродукції. продуктивності надіїності та в' ісокій автоматизації підготовки й ведення друкарського процесу .
8рктт
Машиньї Зргіпі 8 й 8ргіп1 05 - останні модіфікації відмінно опрацьованої серії Зргіпі, яка випускається з 1972 року та користується в світі великою популярністю.

[pic]
Система друкарської секції 8РКІМТ - 8
[pic]

Надписи нарис, (зліва направо, зверху вниз}:

Фарбовий аппарат дистанійногої системи керування подачею

1

0

фарби. Автоматика змивка фарбного апарата

Система полуавтоматиної змени друкарської форми КМС

Високостапельня приьомка (620 мм)

Система полуавтоліатиного переключення в режимдрукування з оборотом аркуша

Автозмивка офсетного полотна

8РКІМТ С8

[pic]
Фірма ЯМ Интернешнл Україна не тільки здійснює поставки устаткування, а й забезпечуйте його монтаж, сервісне обслуговування, навчання кадрів, надання консультацій, здійснюю* технологічний супровід.
Важливо, що ці фірми починають практикувати відстрочки платежів. Таку практику всіляко вітаємо і сподіваємось, що вона буде продовжуватись і вдосконалюватися, бо тільки завдяки цьому можемо хоча б потроху переоснащуватися.
Становище з інвестиціями у підприємств було б кращим, якби не існувало узаконеної системи попереднього кредитування